04 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 760/26594/20
провадження № 61-12747ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною та такою, що принижує честь, гідність, та ділову репутацію, зобов'язання вчинити дії,
1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною та такою, що принижує честь, гідність, та ділову репутацію, зобов'язання вчинити дії.
2. Дарницький районний суд міста Києва рішенням від 01 грудня 2022 року позов задовольнив частково. Визнав недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , інформацію, поширену ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 під час проведення мітингу під Прокуратурою м. Києва, поширену на плакатах, а саме: «ТОВ «Мегаінвест
Сервіс - злочинне угрупування»; «Адвокат ОСОБА_1 - Рейдер». В іншій частині позову відмовив. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.
3. Київський апеляційний суд постановою від 22 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив, рішення Дарницького районного суду
міста Києва від 01 грудня 2022 року скасував в частині задоволених позовних вимог та ухвалив в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 261,20 грн.
4. Верховний Суд постановою від 07 березня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2023 року без змін.
5. У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 22 червня 2023 року, посилаючись на те, що 11 листопада 2024 року Національним науковим центром «Інститут судових експертиз
ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» за результатами проведення експертного лінгвістичного семантико-текстуального дослідження складено висновок експерта № 8519. Вказаним висновком підтверджується, що висловлювання стосовно ОСОБА_1 , який нібито є рейдером, фактично є звинуваченням його у вчиненні злочину, є образливими, що безпосередньо впливає на його честь, гідність та ділову репутацію як людини та правника, який стоїть на охороні Закону. Вказані обставини не відповідають висновку постанови апеляційного суду, де зазначено, «що висловлювання «рейдер» є оціночним поняттям та не може вважатись образливими для позивача, відтак такими, що завдало шкоди честі, гідності та діловій репутації позивача, тому така інформація не підлягає спростуванню».
6. Київський апеляційний суд ухвалою від 18 червня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 22 червня 2023 року відмовив.
7. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що вказані ОСОБА_1 обставини та надані докази не є нововиявленими обставинами в розумінні
статті 423 ЦПК України, а є новими доказами, які не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
8. 14 жовтня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє
представник - адвокат Третьякова Н. В., через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 червня 2025 року, повний текст якої складено 18 вересня 2025 року.
9. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд в порушення
пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України не врахував, що нововиявленою обставиною є не висновок експерта, а надана у ньому оцінка інформації. Вказаний висновок не був раніше доступний відповідачу, оскільки його було виготовлено тільки 11 листопада 2024 року.
10. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
11. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
12. Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
13. У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
14. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
15. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
16. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
17. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
18. Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
19. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
20. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п'ята статті 423 ЦПК України).
21. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
22. За змістом наведених правових норм потрібними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України,
є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
23. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
24. Судам потрібно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
25. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи
у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення
(постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року
у справі № 19/028-10/13).
26. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17).
27. Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди
під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду
у справі № 9901/819/18 від 14 квітня 2021 року).
28. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення. He вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (постанови Верховного Суду 20 травня 2019 року у справі № 761/11351/16-ц,
від 22 лютого 2023 року у справі № 299/883/17, від 21 червня 2024 року
у справі № 752/21538/20 ).
29. Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
30. Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
31. Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи не є нововиявленими обставинами, а тому і не може бути підставою для перегляду судового рішення із зазначених підстав (постанова Верховного Суду
від 19 червня 2024 року у справі № 372/4154/18).
32. За наведених обставин Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що подані заявником докази для підтвердження обставин, які він вважає нововиявленими, є новими доказами у справі, які не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
33. Верховний Суд погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції та додатково зазначає, що сторони під час розгляду цієї справи реалізували свої процесуальні права на власний розсуд та надали такий обсяг доказів, який вважали достатнім для ухвалення судами рішень. Отже відомості, повідомлені заявником не є нововиявленими обставинами у розумінні частини першої
статті 423 ЦПК України.
34. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та фактично зводяться до незгоди ОСОБА_1 з постановою Київського апеляційного суду від 22 червня 2023 року по суті спору, що не є предметом касаційного перегляду.
35. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 червня 2011 року
у справі «Желтяков проти України» (заява № 4994/04) вказав, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоби, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.
36. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя.
37. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду
від 22 червня 2023 року, оскільки зазначені заявником обставини не є нововиявленими.
38. Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування судом апеляційної норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому у відкритті касаційного провадження суд відмовляє.
39. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду
від 18 червня 2025 року.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
Є. В. Петров
В. В. Пророк