29 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 199/1729/29
провадження № 61-12595ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання факту бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
1. У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дніпровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання факту бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська ухвалою
від 08 квітня 2025 року призначив у справі судову психологічну експертизу, проведення якої доручив експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження на час проведення експертизи зупинив.
3. Дніпровський апеляційний суд постановою від 03 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2025 року скасував і справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. У серпні 2025 року ОСОБА_1 подав до Дніпровського апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив здійснити розподіл судових витрат за результатами розгляду його апеляційної скарги на ухвалу
Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 квітня 2025 року.
5. Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 30 вересня 2025 року
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовив.
6. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухваливши постанову від 03 червня 2025 року суднаправив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, а відтак не вирішував спір по суті спору.
7. 10 жовтня 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2025 року.
8. Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосованого норми матеріального права (статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів») та порушено норми процесуального права (підпункти «а», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України).
9. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
10. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
11. Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
12. Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
13. Згідно з частиною третьою, четвертою статті 258 ЦПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується ухваленням постанови.
14. Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
15. У постанові Верховного Суду від 01 листопада 2023 року
у справі № 202/3681/16 зроблено висновок, що тлумачення положень
статті 270 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги.
16. Верховний Суд у постанові від 11 травня 2023 року у справі № 910/4631/22 вказав, що розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
17. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (частина друга статті 258 ЦПК України).
18. Судом встановлено, що Дніпровським апеляційним судом 03 червня
2025 року ухвалено постанову за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції щодо призначення експертизи, тобто апеляційним судом спір по суті не розглядався та не вирішувалося питання щодо суті позовних вимог.
Отже, зазначена постанова була прийнята з процесуальних питань та не є остаточним рішенням суду, ухваленим після закінчення судового розгляду.
19. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для вирішення питання про розподіл судових витрат додатковим судовим рішенням, оскільки судом апеляційної інстанції остаточне рішення по суті спору не ухвалювалося.
20. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.
21. Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосування судом апеляційної норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, тому у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду
від 30 вересня 2025 року суд відмовляє.
22. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду
від 30 вересня 2025 року.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді А. А. Калараш
Є. В. Петров
В. В. Пророк