22 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 178/1954/22
провадження № 61-3671св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач)
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Сумській області),
на заочне рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2024 року у складі судді Цаберябого Б. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2025 року у складі колегії суддів: Никифоряка Л. П., Новікової Г. В., Гапонова А. В.
у справі
за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - позивачі)
до
відповідачів Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області, Божедарівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області (далі - відповідачі)
третя особа - Верхівцевська міська рада
про скасування державної реєстрації земельної ділянки та припинення права комунальної власності на земельну ділянку,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ГУ Держгеокадастру у Сумській області,
ухвалив постанову про таке:
I. Вступ
1. 28 грудня 2022 року позивачі звернулись до суду з позовом до відповідачів, за участю третьої особи про скасування державної реєстрації земельної ділянки та припинення права комунальної власності на земельну ділянку.
2. Суд першої інстанції ухвалив заочне рішення та позов задовольнив повністю. Апеляційний суд рішення суду першої інстанції залишив без змін.
3. ГУ Держгеокадастру у Сумській області оскаржило судові рішення в касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказав те, що суди не врахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду, перелік яких навів у касаційній скарзі.
Також, ГУ Держгеокадастру у Сумській області посилається на порушення судами норм процесуального права (пункт 1 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК)). Зазначає, що судами неповно з'ясовані всі обставини справи, встановлення яких є обов'язковим для правильного вирішення справи.
4. Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених статтею 400 ЦПК, у зв'язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.
ІІ. Короткий зміст позовних вимог
5. Позов обґрунтований так:
- ІНФОРМАЦІЯ_1 померла померла ОСОБА_4 ;
- померлій ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 8,170 га, яка розташована на території Покровської сільської ради, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- позивачі є спадкоємцями померлої ОСОБА_4 і під час відкриття спадкової справи позивачам стало відомо, що згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку, власником зазначеної земельної ділянки стала Божедарівська селищна рада, що на їх думку є незаконним, оскільки спадкодавець ОСОБА_4 була єдиним власником зазначеної земельної ділянки;
- належна ОСОБА_4 на праві приватної власності земельна ділянка накладається на земельну ділянку Божедарівської селищної ради, у померлої не вилучалась, право користування на неї не припинялося, державний акт на право приватної власності на землею не скасовувався та недійсним не визнавався;
- оскільки під час розроблення технічної документації із землеустрою не було враховано наявність на території Божедарівської селищної ради земельної ділянки загальною площею 8, 170 га, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4 , то внаслідок такої помилки була неправильно сформована земельна ділянка площею 8,7038 га з кадастровим номером 1222085000:01:001:0499;
- запис в Державному земельному кадастрі про реєстрацію цієї земельної ділянки площею 8,7038 га, кадастровий номер якої 1222085000:01:001:0499 та послідуюча реєстрація права комунальної власності на неї унеможливлює присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки загальною площею 8,170 га, виготовлення технічної документації із землеустрою та реєстрації за позивачами права власності в порядку спадкування.
6. Враховуючи викладене, позивачі просили:
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 8,7038 га за кадастровим номером 1222085000:01:001:0499, зареєстрованої Міськрайонним управлінням у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, дата реєстрації: 10 серпня 2021 року;
- припинити право комунальної власності Божедарівської селищної ради на земельну ділянку площею 17,0220 га за кадастровим номером 7321088200:01:002:0165, площею 8,7038 га за кадастровим номером 1222085000:01:001:0499, зареєстрованої Міськрайонним управлінням у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, дата реєстрації: 10 серпня 2021 року.
ІII. Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
7. Заочним рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 24 січня 2024 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2025 року, позовні вимоги задоволено повністю.
Скасовано державну реєстрацію спірної земельної ділянки.
Припинено право комунальної власності Божедарівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області на спірну земельну ділянку.
8. Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з такого:
- підчас розроблення технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель не було враховано відомості Державного акту на право приватної власності на ім'я ОСОБА_4 , внаслідок такої помилки були неправильно сформовано земельну ділянку площею 8,7038 га та присвоєно кадастровий номер 1222085000:01:001:0499;
- запис в Державному земельному кадастрі про реєстрацію цієї земельної ділянки та послідуюча реєстрація права комунальної власності на неї унеможливлює присвоєння кадастрового номеру належній земельній ділянці площею 8, 170 га, виготовлення технічної документації із землеустрою та отримання у спадщину, чим порушуються права позивачів;
- чинне земельне законодавство України передбачає, зокрема, такий спосіб захисту цивільного права та інтересу у сфері земельних відносин, як скасування державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі на підставі рішення суду;
- право власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_4 набула на підставі державного акта на право приватної власності на землю, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, тобто спадкодавець набула право власності на земельну ділянку в порядку, який був передбачений на той час. При цьому, зміна законодавства щодо порядку реєстрації права власності на землю не дає підстав вважати, що земельна ділянка була набута спадкодавцем у власність з порушенням вимог закону, чи його права на земельну ділянку, які підтверджувалися державним актом припинилися;
- установивши, що Міськрайонне управління у м. Сумах та Сумському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області передало у власність Божедарівської селищної ради земельну ділянку, частина якої накладається на земельну ділянку ОСОБА_4 , наявні підстави для задоволення позову, оскільки ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, яка у встановлений законом порядок отримала земельну ділянку.
ІV. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
9. У касаційній скарзі ГУ Держгеокадастру у Сумській області просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
10. Касаційна скарга мотивована таким:
- судами не враховано та не застосовано висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 18 лютого 2025 року у справі № 906/36/24, постанові Верховного Суду від 09 серпня 2023 року у справі № 915/86/23, постанові Верховного Суду від 01 квітня 2024 у справі № 686/29420/21, які стосуються належних способів захисту у спірних правовідносинах;
- спірним заочним рішенням фактично створена ситуація коли при наявності зареєстрованого права власності, права користування на об'єкт цивільних правовідносин судом зобов'язано скасувати право власності та скасувати реєстрацію самого об'єкту цивільних правовідносин, однак взагалі не вирішене питання щодо скасування зареєстрованого права користування на цей об'єкт, адже наявність зареєстрованого права на земельну ділянку є перепоною у скасуванні реєстрації земельної ділянки як об'єкта цивільних правовідносин;
- оскільки інформація про спірну земельні ділянку ОСОБА_4 , не була внесена до даних державного земельного кадастру, підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації у кадастрового реєстратора були відсутні;
- суд першої інстанції не вірно зробив висновок про відсутність посвідчених прав власності чи користування на зазначену ділянку, а суд другої інстанції взагалі проігнорував цей факт;
- Головне управління та його структурні підрозділи не мають повноважень щодо реєстрації та припинення права власності на спірні земельні ділянки, так як не входить та не входили, як на момент реєстрації так і на даний час в систему органів та суб'єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав.
V. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
11. 08 вересня 2025 року представник позивачів подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому навів такі мотиви для відмови у задоволенні касаційної скарги:
- щодо належного відповідача, то державну реєстрацію спірної земельної ділянки було року здійснило саме Міськрайонним управлінням у м. Сумах та Сумському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, яке відповідно було і залучено відповідачем у справі;
- незаконність формування вказаної земельної ділянки, а також належність зазначеної земельної ділянки на праві приватної власності ОСОБА_5 є підставою для, визнання протиправною державну реєстрацію земельної ділянки.
VІ. Рух справи у суді касаційної інстанції
12. 21 березня 2025 року ГУ Держгеокадастру у Сумській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на судові рішення.
13. Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху.
14. Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2025 року відкрито касаційне провадження, зупинено виконання заочного рішення суду першої інстанції до закінчення перегляду у касаційному порядку.
15. 11 серпня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
16. Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
VІІ. Фактичні обставини, встановлені судами
17. 17 квітня 2001 року на підставі рішення 14 сесії XXIII скликання Покровської сільської ради № 3 від 01 березня 2001року ОСОБА_4 було видано державний акт на право приватної власності на землю, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 679, за яким ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку площею 8,170га в межах згідно з планом, яка розташована на території Покровської сільської ради, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
18. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла /копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , видана 28 квітня 2021року виконавчим комітетом Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області.
19. Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями її майна є позивачі, які звернулись з відповідними заявами про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Чорної О.В., після чого нотаріусом було заведено спадкову справу № 100/2021.
20. На належну ОСОБА_4 на праві приватної власності земельну ділянку площею 8,170 га, накладається інша земельна ділянка Божедарівської селищної ради площею 8,7038 га з кадастровим номером 1222085000:01:001:0499.
VІІІ. Позиція Верховного Суду
21. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 4) Верховний Суд зазначає таке.
22. Спірні правовідносини стосуються захисту прав позивачів на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 , а саме земельної ділянки, яка накладається на земельну ділянку Божедарівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області (див. пункти 5-6).
23. Позивачі заявили вимоги про (див. пункт 6):
- скасування державної реєстрації земельної ділянки;
- припинення права комунальної власності.
24. Відповідачами по справі позивачі визначили Міськрайонне управління у м. Сумах та Сумському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області, Божедарівську селищну раду Кам'янського району Дніпропетровської області.
25. Верховний Суд звертає увагу на те, що вимога про скасування державної реєстрації земельної ділянки заявлена позивачами до Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області.
26. Суд першої інстанції відповідну вимогу задовольнив.
27. З апеляційною скаргою звернулось ГУ Держгеокадастру у Сумській області, яке участі у справі не брало.
28. Для вказаної ситуації важливим є:
по-перше - чи є відповідач- Міськрайонне управління у м. Сумах та Сумському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області - юридичною особою;
по-друге - врахування особливостей звернення з апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - ГУ Держгеокадастру у Сумській області.
29. Щодо статусу відповідача Верховний Суд звертає увагу на те, що, ураховуючи цивільно-правове становище філій та представництв, недопустимою є самостійна і безпосередня участь відокремлених підрозділів у певних процесуальних відносинах, оскільки це суперечить цивільно-правовій природі відокремленого підрозділу як складової частини юридичної особи, що його створила.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Розгляду у суді підлягає лише такий спір, у якому позовні вимоги можуть бути або задоволені, або в їх задоволенні може бути відмовлено. Норма «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).
Філія як відокремлений підрозділ та представництво, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю і не можуть бути стороною у цивільному процесі, тому справи, в яких відповідачем виступає така філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у зв'язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред'явлено позов, а отже, неможливістю вирішення цивільного спору. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року у справі № 760/32455/19.
30. В ситуації, коли Міськрайонне управління у м. Сумах та Сумському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області не є юридичною особою, а входить до структури ГУ Держгеокадастру у Сумській області, воно не може бути відповідачем у цій справі. У зв'язку із чим провадження в частині позовних вимог до Міськрайонного управління у м. Сумах та Сумському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області може бути закрито (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 289/865/21).
31. При цьому в суді першої інстанції відповідачем було залучено самеМіськрайонне управління у м. Сумах та Сумському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області, на адресу якого направлялись і виклики в судове засідання.
32. Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, обставин щодо статусу відповідача не перевірив.
33. Далі Верховний Суд наголошує, що з апеляційною скаргою звернулось ГУ Держгеокадастру у Сумській області, яке не було визначено в якості відповідача у справі.
34. Апеляційний суд розглянув його скаргу по суті і відмовив в її задоволені.
35. Цей суд підкреслює, що частиною першою статті 17 ЦПК, статтею 352 ЦПК передбачено, що право на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції гарантовано особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
36. Згідно з частиною третьою статті 18 ЦПК обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
37. На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 638/21181/15-ц).
38. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження у справі, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
39. Системний аналіз наведених процесуальних норм права дає підстави для висновку, що суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи невирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу. Водночас, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердилися, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.
40. Верховний Суд неодноразово у своїй практиці вказував, що вирішення питання про те, чи стосується прав та інтересів особи, яка не була залучена до участі справі, рішення суду першої інстанції є першочерговим завданням для апеляційного суду та виключно у разі встановлення, що рішення суду першої інстанції порушує права та інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний суд наділений повноваженнями здійснювати перегляд по суті рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку (див. пункт 48 постанови Верховного Суду від 25 червня 2025 року у справі № 759/16389/19).
41. Таким чином у спірних правовідносинах переглядаючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд приймаючи апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі не зробив висновків про те, чи вирішено оскаржуваним судовим рішенням питання про її права, свободи чи інтереси, що є первинним в такій ситуації.
42. Також, роблячи висновки по суті спору, апеляційний суд не перевірив, чи є відповідач - Міськрайонне управління у м. Сумах та Сумському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області - юридичною особою, від чого залежить питання про закриття провадження у справі.
43. Далі Верховний Суд підкреслює, що вимогу про припинення права комунальної власності позивачі заявили до Божедарівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області, яка з апеляційною скаргою у цій справі не зверталась.
44. В такому випадку Верховний Суд враховує, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК).
45. Диспозитивність - один з основних принципів судочинства, на підставі якого особа (зокрема, позивач чи відповідач), самостійно вирішує, зокрема, чи оскаржувати судові рішення в касаційному порядку та в яких межах (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі № 336/6023/20.
46. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК).
47. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК).
48. ГУ Держгеокадастру у Сумській області в апеляційній скарзі просило скасувати оскаржуване судові рішення в частині заявлених позовних вимог до відповідача Божедарівської селищної ради Кам'янського району Дніпропетровської області, який при цьому не скористався своїм правом подачі апеляційної скарги чи приєднання до неї.
49. Проте апеляційний суд не перевірив, яким чином оскаржуване судове рішення порушує права та інтересиГУ Держгеокадастру у Сумській області, за умови, що відповідач - Божедарівська селищна рада Кам'янського району Дніпропетровської області - не оскаржив судове рішення.
50. Підходи щодо реалізації принципу диспозитивності є сталими в практиці Верховного Суду (див., наприклад, постанови Верховного Суду від 10 січня 2025 року у справі № 760/19455/23, від 19 березня 2025 року справі № 450/678/21, від 04 жовтня 2023 року в справі № 761/18365/20).
51. Таким чином, апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції, в порушення вимог статті 367 ЦПК вказані обставини не перевірив і відповідних висновків не зробив, у зв'язку з чим постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
IX. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
52. Відповідно до норм статті 400 ЦПК суд касаційної інстанції не має процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, а тому Верховний Суд позбавлений можливості ухвалити нове рішення в цій справі.
53. За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм процесуального права, у зв'язку із чим касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, що відповідає змісту статті 411 ЦПК.
54. Оскільки Верховний Суд направляє справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, відповідно до статті 141 ЦПК розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Із цих підстав,
керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Сумській області задовольнити частково.
2. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2025 рокускасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
3. З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції постанова Дніпровського апеляційного суду від 11 березня 2025 року втрачає законну силу.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: В. І. Крат Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко