Справа №463/9594/25
Провадження №3/463/1904/25
23 жовтня 2025 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Нор Н.В. розглянувши матеріали, які надійшли від СОБ УПП у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 173-4 Кодексу про адміністративні правопорушення України, -
з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №134161 від 30.09.2025 року вбачається, що учень 5-В класу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , малолітній син гр. ОСОБА_1 , на уроці аеробіки штовхнув однокласника ОСОБА_3 , а далі вчинив з ними бійку; 29.09.2025 року ОСОБА_2 в коридорі школи копнув ОСОБА_3 , чим спричинив йому фізичний біль, а також неодноразово погрожує завдати тілесних ушкоджень; 23.09.2025 року ОСОБА_2 зламав руку однокласнику Гриців Лідії, чим завдав їй болю; 24.09.2025 року у приміщенні школи вдарив Гриців Лідію у живіт і також кричав на неї, що вб'є її, в результаті дитина пережила сильний стрес і боїться відвідувати школу; 23.09.2025 ОСОБА_2 на перерві погрожував однокласнику ОСОБА_4 , що виколить йому очі, із слів дитини погрози були неодноразові, через, що він боїться за своє здоров'я, дії ОСОБА_5 завдають психологічних страждань і могли заподіяти шкоди психологічному та фізичному здоров'ю дітей, чим порушено їхнє право на честь та гідність і недотримано вимог ст. 68 КУ, ст. 17 ЗУ «Про охорону дитинства», чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.
Через підсистему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 , адвокат Лихачов Р.Б. подав заперечення, які мотивує наступним. Зі слів клієнта, за бійку на Аеробіці 19.09.2025 року, вчитель не довела інформацію до відома батьків, тобто нас. Класний керівник повідомила батьків ОСОБА_5 , що словами ОСОБА_6 ображав дітей зокрема ОСОБА_3 , але якщо звертатися до минулорічних подій, ОСОБА_7 постійно з 2024 р. провокує та ображає ОСОБА_8 з іншими хлопцями. Керівник початкової школи в курсі, того що діти (зокрема ОСОБА_9 ) ображав ОСОБА_6 , новий керівник (який всього з дітьми місяць часу, не може при всьому бажанні надати повну картину взаємодії дітей) теж в курсі справи, що ОСОБА_6 провокують на конфлікт. Зі слів клієнта, ОСОБА_9 регулярно ставить підніжки ОСОБА_6 , підглядає за ним з сусідньої кабінки в туалеті (точніше навіть через одну, бо там є підвіконня на яке можна стати і заглядати). Про цей метод підглядання мати ОСОБА_6 дізналась зі слів шкільного інспектора, який піймав ОСОБА_9 за підгляданням на підвіконні. Знущання над ОСОБА_10 тягнуться ще з попереднього року, про що мати ОСОБА_6 письмово вказувала в заяві. Мати ОСОБА_6 неодноразово прохала (усне прохання) школу переглянути відео з коридору для підтвердження дій ОСОБА_11 , бо слова дітей можна трактувати як суб'єктивні свідчення. ОСОБА_12 вже не витримує постійних насмішок від однокласників, коли підходить до вчителів пожалітися на дії проти нього, зокрема ОСОБА_9 , ніхто не реагує, дитина через агресію намагається захистити свої кордони. Також звертався неодноразово до нового шкільного психолога за допомогою, але йому радили не звертати увагу на знущання. Зі слів клієнта, 23.09.2025 коли ОСОБА_8 тримали за обидві руки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а ОСОБА_6 кульку погрожували пробити ОСОБА_15 та ОСОБА_9 , дитина викручувалась з їх рук і при цих діях зачепила ОСОБА_16 , закрутив їй і собі руку. Зі слів ОСОБА_8 він підбіг забрати кульку, але ніяк не вийшло, і він почав словами схиляти дітей не псувати їх річ, зачепившись ще з одним хлопцем ( ОСОБА_14 ), в якого була в руках ручка і він намагався пробити ОСОБА_6 кульку, вони викручуючись один одному залишили сліди на руках від стержня ручки. Зі слів клієнта, до 08.10.2025 ОСОБА_6 часто звертався до шкільного інспектора з проханням провести з ним перерви, бо його постійно ображали однокласники, а керівник не реагує. Нажаль шкільний інспектор не дав характеристику ОСОБА_6 , хоча з минулого року спостерігав ситуації конфліктів. Також ним був зафіксований випадок, коли ОСОБА_6 не було в класі, дитині запалювали телефон однокласники (фото в інспектора) і всі мовчали не призналися хто це зробив. Також адміністрація школи в курсі, коли щось трапляється весь клас не підтримує ОСОБА_6 , а в один голос кажуть, що він винен хоча їх і поряд не було щоб це побачити. Враховуючи вищенаведене дружина ОСОБА_1 вирішила для відвертання нових конфліктів перевести дитину спочатку на сімейну форму навчання. За цей час планували пройти вузьких спеціалістів. Щоб ОСОБА_6 попрацював з приватним психологом, підготовити його до переходу в іншу школу (з психологом - бо в дитини розвинувся страх, що його будь-хто може образити, брехати і не буде покараний за це). Просить прийняти до уваги, що до матеріалів справи не долучено пояснень неупереджених свідків правопорушення, будь-які дії проводились без понятих.
В судове засідання з'явився захисник ОСОБА_1 , адвокат Лихачов Р.Б. В судовому засіданні адвокатом Лихачовим Р.Б. були надані пояснення аналогічні тим, які викладені у письмово поданих запереченнях.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши наявні докази у матеріалах адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1ст. 1 Закону України «Про освіту»булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого. Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
У відповідності санкції ч. 3 ст.173-4КУпАП відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років несуть батьки, або особи, які їх замінюють.
Згідно частини 2ст. 6 СК України, малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Відповідно до ч. 3 ст.173-4 КУпАП зазначено, що діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
У відповідності з п. 2 ч. 1 ст.278КУпАП - орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.256КУпАП та вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 1376від 06.11.2015 року та ст.256КУпАП у протоколі про адмінправопорушення поряд з іншим, повинно бути чітко зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення.
При цьому суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб'єктивних та об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 173-4 КУпАП.
Відповідно до ч.3 ст. 173-4 КУпАП, адміністративна відповідальність батьків настає за вчинення малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років булінгу (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Частиною 1 статті 173-4 КУпАП встановлена відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Згідно п. 3-1 ч.1 ст.1 Закону України Про освіту булінг (цькування) - діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров'ю потерпілого.
Типовими ознаками булінгу (цькування) є:
·систематичність (повторюваність) діяння;
·наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
·дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Відповідно до п.31 ст.1Закону України "Про освіту" - типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
Судом досліджені наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №134161 від 30.09.2025 року, відеозапис нагрудних камер працівників поліції долучений до матеріалів справи, протокол № 2 засідання комісії з розгляду випадків булінгу від 30.09.2025 року, заяву від 25.09.2025 року вх. № 284, заяву від 24.09.2025 року вх. № 276, характеристику учня 5-В ОСОБА_2 , заяву ОСОБА_17 від 25.09.2025 рр. вх. № 278, заяву ОСОБА_18 від 30.09.2025 року вх. № 287, заяву ОСОБА_18 від 25.09.2025 року вх. № 279, пояснення від 30.09.2025 р. ОСОБА_19 , поясненнями ОСОБА_20 , заявою ОСОБА_21 від 25.09.2025 р вх. №281, поясненнями ОСОБА_22 поясненнями ОСОБА_23 .
Оцінивши всі фактичні обставини, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.
При накладенні стягнення відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, як з особи, на яку накладено стягнення.
Керуючись ст.ст. 33, 173-4, 268, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, та застосовувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
На дану постанову протягом 10 днів може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.
Суддя Нор Н.В.