Справа № 463/8852/24
Провадження № 1-кс/463/10169/25
про відмову у скасуванні арешту майна
07 листопада 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 62024140110001594 від 18.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
заявник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 23.09.2024 року у кримінальному провадженні за № 62024140110001594 від 18.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 23.09.2024 року, накладено арешт на транспортний засіб марки «ВАЗ 21013» р.н. НОМЕР_1 , який є його власністю. Вказує, що мета з якою на вказаний транспортний засіб накладався арешт, як на речовий доказ, тобто його дослідження, досягнута, а тому, потреба у застосуванні арешту відпала. На підставі викладеного, просить клопотання задовольнити та скасувати арешт на вказаний транспортний засіб.
Заявник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду клопотання, про причини неявки суд не повідомив.
Старший слідчий в ОВС Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з'явився. Разом з тим, подав слідчому судді заяву про розгляд клопотання без його участі. У заяві зазначив, що заперечує проти скасування арешту на вказане майно, просить у задоволенні такого відмовити з огляду на те, що автомобіль є речовим доказом, досудове розслідування триває, скасування арешту негативно позначиться на ході та результатах досудового розслідування.
Враховуючи те, що в судове засідання учасники процесу не з'явились, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду клопотання, а тому, слідчий суддя вважає за можливим розглянути клопотання у їх відсутності, відповідно до вимог ст.174 КПК України на підставі наявних у справі документів.
Згідно з ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, матеріали клопотання про арешт майна, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові перебувають матеріали кримінального провадження за № 62024140110001594 від 18.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 23.09.2024 року, накладено арешт на майно, яке було вилучено під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 17.09.2024 року на перехресті вулиць Львівської та Грушевського у м.Рава Руська Львівської області, а саме: транспортний засіб марки «ВАЗ 21013» р.н. НОМЕР_1 та велосипед «CROSS WIND».
Слідчий суддя постановляючи дану ухвалу виходив з того, що вказане майно може бути доказом вчинення кримінального правопорушення, могло зберегти на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою недопущення їх знищення.
Згідно з ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Тобто, з клопотанням про скасування арешту майна може звернутись підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна.
Однак, заявником до клопотання не долучено жодних документів, які встановлюють його особу (ідентифікують), тобто, які б давали слідчому судді можливість встановити, що саме заявник подав відповідне клопотання, та які підтверджують його право власності на майно (підставу набуття), або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження арештованим майном, на які він посилається у своєму клопотанні.
З системного аналізу ст.ст.171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: хто звертається із клопотанням про скасування арешту майна, власник майна, тощо; перелік і вид майна, арешт, який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; мотивація чому слід скасувати арешт. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.
Слідчий суддя зазначає, що матеріали клопотання не містять доказів, які б підтверджували, що вилучене та арештоване майно належить заявнику та що таке набуте на підставі цивільних договірних відносин.
Таким чином, заявником до матеріалів клопотання про скасування арешту майна не долучено жодних доказів на підтвердження обставин, зазначених у самому клопотанні.
Разом з тим, старший слідчий ОСОБА_4 у поданій заяві зазначив, що заперечує щодо скасування арешту на вказане майно, що свідчить про те, що потреба у збереженні арешту на рухоме майно не відпала, а тому таке з моменту накладення на нього арешту продовжує мати суттєве значення у кримінальному провадженні, оскільки відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, тобто є речовим доказом.
Слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування на даний час триває, в межах кримінального провадження органом досудового розслідування проводяться слідчі та процесуальні дії.
Потреба у збереженні арешту майна цілком доведена органом досудового розслідування, а тому є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для збереження арешту майна.
Водночас, заявником не доведено необґрунтованість подальшого застосування арешту майна. Так, обставини, на які посилається заявник не знайшли своє підтвердження, оскільки не доведені достатніми належними та допустимими доказами, які б не піддавались сумніву. Матеріали клопотання про накладення арешту на майно містять відомості, які на думку слідчого судді можуть переконати особу, яка не зацікавлена у результатах розгляду цієї справи (об'єктивний спостерігач) у тому, що було вчинено кримінальні правопорушення. Посилання на те, що накладений арешт є неправомірним втручанням у право власності власника майна не знайшло свого підтвердження, оскільки при накладенні такого враховано «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав власника майна. Окрім того, накладення арешту на майно не припиняє права власності особи та інших майнових прав, а лише тимчасово обмежує їх.
Таким чином, посилання заявника на те, що потреба у накладенні арешту на майно відпала, не знайшла свого підтвердження в ході розгляду клопотання, а тому, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про скасування арешту майна необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.170, 171, 173, 174, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 62024140110001594 від 18.09.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1