Справа № 462/7849/25
06 листопада 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 124, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 29.09.2025 р. о 13:50 год. у м. Львові на вулиці Широка, 81А керуючи автомобілем марки «Opel Vivaro», номерний знак НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення із автомобілем марки «Hyundai Kona», номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , який рухався попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальні збитки, чим порушив вимоги п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім цього, ОСОБА_1 29.09.2025 р. о 13:50 год. у м. Львові на вулиці Широка, 81А керував автомобілем марки «Opel Vivaro», номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння /запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів/, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису - нагрудний відеореєстратор №471922, порушивши п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про причини неявки не повідомив, що дає підстави зробити висновок про ухилення останнього від явки до суду, хоча про час та місце розгляду справи судом повідомлявся завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Крім цього, суд враховує, що інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщувалась на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд також враховує, що відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 124, 130 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов'язковою.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що така поведінка ОСОБА_1 спрямована на уникнення накладення на нього судом адміністративного стягнення, а тому вважає можливим розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних доказів, що узгоджується з принципом судочинства, зазначеному в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, що є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст. 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно зі ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Вина ОСОБА_1 у вчинених адміністративних правопорушеннях підтверджується протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №468518, серії ЕПР1№ 468549, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, на якій зображені розташування транспортних засобів із зазначенням їх пошкоджень характерними після зіткнення транспортних засобів, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 , записами нагрудного відеореєстратора поліцейського, рапортом поліцейського, в якому викладені обставини вчинених правопорушень.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 присутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У зв'язку із наведеним, враховуючи особу правопорушника та матеріали адміністративної справи, а також із врахуванням положень ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. 23, 36, 40-1, 124, 130, 283, 284-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення із врахуванням ч.2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 /сімнадцять тисяч/ гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави 605 /шістсот п'ять/ гривень 60 копійок судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч.2 ст.308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Залізничний районний суд м. Львова.
Суддя: Бориславський Ю. Л.