Справа № 308/16566/25
07 листопада 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 тел. НОМЕР_1 адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) на бездіяльність приватного виконавця Лукеча Олександра Васильовича яка полягає у не вчиненні дій з розгляду заяви про повернення виконавчого документа, де інші особи: Лучека Олександр Васильович (ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 тел. НОМЕР_3 адреса 88000, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Кирила і Мефодія, будинок 1 , офіс 59 ЄДРПОУ 00000157), позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (адреса 01032, Україна, Київ, м. Київ, вул.Саксаганського, 133-А ЄДРПОУ 37356833) ,-
ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця Лучека Олександра Васильовича яка полягає у не вчиненні дій з розгляду заяви про повернення виконавчого документа, де інші особи: Лучека Олександр Васильович , позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр».
ОСОБА_1., просить: зобов'язати приватного виконавця Лукеча Олександра Васильовича розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.10.2025 року про повернення виконавчого документа - Виконавчий лист № 308/5584/25 виданий 06.10.2025 документ видав: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області ( об'єднане у зведене ВП НОМЕР_5 ) про: Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму заборгованості за договором №20.09.2024-100002531 від 20.09.2024 у розмірі 7800грн., з них заборгованість за тілом кредиту-3000 грн., заборгованість за відсотками- 4200 грн., 600 грн. комісії, сплачений судовий збір в розмірі 2031,69 грн-стягувачу. Ідентифікатор доступу сторін до АСВП НОМЕР_4 Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ч.ч. 2,3 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору, що підтверджує довідка про доходи від органу ДПС, яка додана до скарги.
При цьому заявник зазначає, що 28.10.2025 року подав до приватного виконавця Лукеча Олександра Васильовича заяву про повернення виконавчого документа стягувачу. Відповідь за наслідками розгляду заяви не отримав; наголошує, що неодноразово подавав до приватного виконавця різні звернення, які розглядалися належним чином у встановлений законом 5-денний строк. Вказану бездіяльність скаржник трактує як небажання приватного виконавця повертати виконавчий лист стягувачеві, оскільки скаржник не має на території України будь-яких коштів, автомобілів чи нерухомого майна, на яке може бути звернено стягнення, в вжиті виконавче заходи не дали необхідного результату.
При обґрунтуванні скарги ОСОБА_1., вказує на те, що відповідно до роз'яснень юриста безоплатної правничої допомоги, - цитата: Закон України «Про виконавче провадження» (ст. 19, 20, 24) регламентує, що приватний виконавець повинен розглянути документи та заяви сторін у строк, необхідний для вирішення питання, але не пізніше 5 робочих днів з моменту надходження заяви, якщо інше не передбачено законом чи договором. Якщо приватний виконавець не розглядає вашу заяву вчасно або відмовляє безпідставно, ви можете звернутися до органу державної виконавчої служби (ДВС) за місцем знаходження приватного виконавця.
Також, заявник покликається на положення ст. 447-1 ЦПК України, ст.18, 74 Закон України «Про виконавче провадження».
Окрім того заявник наводить обґрунтування та підстави звільнення його від сплати судового збору.
Дослідивши матеріали поданої скарги, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 447-1ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 448 ЦПК України, скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно п.п. 7,8 9,10 ч.3, ч.4 ст. 448 ЦПК України, скарга повинна містити: 7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця; 8) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 9) викладення обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до скарги.
До скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Зі змісту скарги вбачається, що 06.10.2025 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області видано виконавчий лист № 308/5584/25 ( об'єднане у зведене ВП НОМЕР_5 ) про: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму заборгованості за договором №20.09.2024 100002531 від 20.09.2024 у розмірі 7800грн., з них заборгованість за тілом кредиту-3000 грн., заборгованість за відсотками- 4200 грн., 600 грн. комісії, сплачений судовий збір в розмірі 2031,69 грн-стягувачу».
Заявник зазначає, що 28.10.2025 року подав до приватного виконавця Лукеча Олександра Васильовича заяву про повернення виконавчого документа стягувачу. Відповідь за наслідками розгляду заяви не отримав; наголошує, що неодноразово подавав до приватного виконавця різні звернення, які розглядалися належним чином у встановлений законом 5-денний строк. Вказану бездіяльність скаржник трактує як небажання приватного виконавця повертати виконавчий лист стягувачеві, оскільки скаржник не має на території України будь-яких коштів, автомобілів чи нерухомого майна, на яке може бути звернено стягнення, в вжиті виконавче заходи не дали необхідного результату.
При цьому заявник зазначає, що приватний виконавець повинен розглянути документи та заяви сторін у строк, необхідний для вирішення питання, але не пізніше 5 робочих днів з моменту надходження заяви, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Поряд з цим, у скарзі зазначено, що строк розгляду скарги органом ДВС зазвичай не більше 10 робочих днів, проте не вказано норму що передбачає відповідні строки .
При обґрунтуванні скарги ОСОБА_1 , вказує на те, що відповідно до роз'яснень юриста безоплатної правничої допомоги, - цитата: Закон України «Про виконавче провадження» (ст. 19, 20, 24) регламентує, що приватний виконавець повинен розглянути документи та заяви сторін у строк, необхідний для вирішення питання, але не пізніше 5 робочих днів з моменту надходження заяви, якщо інше не передбачено законом чи договором. Якщо приватний виконавець не розглядає вашу заяву вчасно або відмовляє безпідставно, ви можете звернутися до органу державної виконавчої служби (ДВС) за місцем знаходження приватного виконавця.
Також, заявник покликається на положення ст. 447-1 ЦПК України, ст.18, 74 Закон України «Про виконавче провадження».
При цьому, ст.ст. 18, 19, 20, 24 ЗУ «Про виконавче провадження», передбачені обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців , права і обов'язки сторін та інших учасників виконавчого провадження , а також участь експерта, спеціаліста та суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у виконавчому провадженні . Статтею 24 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено положення стосовно місця виконання рішення .
Аналіз частини першої статті 449 ЦПК України та статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.
Заявник зазначає, що приватний виконавець станом на 08.11.2025 року не вжив заходів з метою розгляду заяви скаржника, що є порушенням вищевказаних норм чинного законодавства. Та зазначає, що в цей же день - 08.11.2025 року скаржник дізнався про порушення своїх прав приватним виконавцем.
Суд вважає за необхідне констатувати, що скарга сформована в системі електронний суд 05.11.2025 року та зареєстрована 06.11.2025.
Одночасно, в поданій до суду скарзі не міститься посилання на порушену приватним виконавцем норму закону.
Таким чином заявником не дотримано вимог передбачених п.8 ч.3ст. 448 ЦПК України, щодо того, що скарга має містити зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону.
Крім цього, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 448 ЦПК України до скарги додаються докази направлення її копій та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Вимога щодо надсилання процесуальних документів іншим учасникам справи також передбачена абзацом 2 частини другою статті 183 ЦПК України, відповідного до якого до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Як вбачається із додатків долучених до скарги, заявником надано підтвердження надсилання процесуальних документів - квитанцію про надсилання стороні ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" 37356833.pdf.
Разом із тим заявником не надано підтвердження надсилання копії скарги з додатками приватному виконавцю дії якого він оскаржує.
Заявником долучено до матеріалів скарги заяву від 05.11.2025 року в якій вказує про те, що у зв'язку з відсутністю у приватного виконавця електронного кабінету в системі «Електронний суд» направив на його електронну пошту архів з копією скарги на його бездіяльність.
Відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 14 ЦПК України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з частинами п'ятою, шостою та восьмою статті 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Використання електронного цифрового підпису врегульовано Законом України «Про електронні довірчі послуги», який набрав чинності 07 листопада 2018 року.
Згідно із частиною другою статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає, зокрема, надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
У постанові Великої Палати Верховного суду від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, зроблено правовий висновок про те, що законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.
Разом з тим, з долученого скріншоту з електронної скриньки заявника до поданої заяви про направлення на електронну поштову приватного виконавця копії скарги відсутні відомості про те, що така підписана кваліфікованим електронним підписом, а також відсутній зміст направлених документів такому.
За змістом статті 43 ЦПК України іншим учасникам справи документи направляються в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, оператори поштового зв'язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів, зокрема, до внутрішніх поштових відправлень належать: листи - прості, рекомендовані, реєстровані з оголошеною цінністю.
Пунктом 8 Правил визначено, що поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на прості та реєстровані. Реєстровані поштові відправлення поділяються на відправлення без оголошеної цінності (рекомендовані) та відправлення з оголошеною цінністю.
Відповідно до п. 17 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою, згідно з тарифами оператора поштового зв'язку.
Тобто до інших видів листів, крім листів з оголошеною цінністю, опис вкладення не передбачений.
Згідно із п. 17 Правил послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв'язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.
Відмінністю рекомендованого листа від реєстрованого з оголошеною цінністю полягає у тому, що в описі вкладення у цінний лист зазначаються конкретні предмети (документи), які пересилаються, що забезпечує можливість перевірки судом виконання учасником справи його обов'язку з надіслання конкретної заяви чи скарги іншому учаснику.
Отже належним доказом надіслання документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом, а факт отримання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
На вищевказане неодноразово звертав увагу й Верховний Суд, зокрема у постанові від 14.11.2018 по справі №761/9285/17.
Роздрукований заявником лист, відповідно до якого копію скарги було направлено на електронну пошту lukecha1983@gmail.com, не є належним доказом направлення учасника провадження копії заяви з додатками, з урахуванням положень ст. 43 ЦПК України.
Враховуючи викладене, належним виконанням заявником п. 2 ч. 4 ст. 448 ЦПК України є надсилання ним іншим учасникам справи копії скарги та доданих до неї документів до їх електронного кабінету, а у випадку відсутності електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (листом з оголошеною цінністю).
Крім цього, у відповідності до вимог п.4 ч.3 ст. 448 ЦПК України скарга повинна містити ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Поряд з цим, згідно прохальної частини скарги ОСОБА_1 , просить: зобов'язати приватного виконавця Лукеча Олександра Васильовича вчинити певні дії.
Разом з тим, в поданій скарзі зазначає особу дії якої оскаржуються як Лучека Олександр Васильович .
Згідно з ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Проте, скаржник у скарзі не просить суд скасувати постанови приватного виконавця / визнати протиправними дії / бездіяльність приватного виконавця.
Відтак, суд дійшов висновку, що скаргу подано з порушенням вимог ч. 2 ст. 183, п.п. 2,4,8 ч.3 ст. 448 ЦПК України.
За приписами ч. 5 ст. 448 ЦПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.
Отже, наявні підстави для повернення скарги без розгляду.
Таким чином, з огляду на вище наведене, на підставі ч.5 ст. 448 ЦПК України, що скарга ОСОБА_1 , підлягає поверненню скаржнику без розгляду
Керуючись статтями 76, 81, 122, 123, 126, 127, 260-261, 447, 449 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця Лукеча Олександра Васильовича яка полягає у не вчиненні дій з розгляду заяви про повернення виконавчого документа, де інші особи: Лучека Олександр Васильович , позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,- скаржнику без розгляду.
Роз'яснити скаржнику, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала на підставі ч.2 ст.261 ЦПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В.Фазикош