Справа № 308/14790/25
3/308/6905/25
06 листопада 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділу поліції №1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, особу встановлено на підставі паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, РНОКПП - невідомий,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
27.09.2025 о 23 год. 15 хв. в с. Минай, по вул. Березнева, 36 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf Plus» д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного та алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного та алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки або у найближчому медичному спеціалізованому закладі відмовився. Дії ОСОБА_1 внаслідок порушення вимог п. 2.5 ПДР кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання гр. ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, зокрема шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду за номером телефону, зазначеним в протоколі, а також шляхом надсилання такої повістки за адресою проживання, зазначеною в протоколі. Таким чином, судом вжито заходів для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про час і місце розгляду справи. Разом з тим, з боку вказаної особи, яка обізнана про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та про те, що розгляд такого здійснюється Ужгородським міськрайонний судом Закарпатської області, не вжито заходів для явки до суду, не подано жодних заперечень проти протоколу, як і клопотань про перенесення розгляду справи.
У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, мала можливість отримати судові повістки, проте не вживала заходів для явки до суду, її поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності.
За таких обставин, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до наступних висновків.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. п. 2, 3, 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України №1452/735 від 09.11.2015, який зареєстрований в Мінюсті України 11.11.2015 згідно з наказом №1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже, працівники поліції вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного чи іншого сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
До матеріалів справи додано довідку заступника начальника Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Михайла Пальока про те, що ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП відповідно до рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.05.2025 по справі №308/5927/25.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Дії ОСОБА_1 за ознаками ч.2 ст.130 КУпАП кваліфіковані правильно.
Вина ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №467064 від 27.09.2025, копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №5820333 від 27.09.2025, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.09.2025 та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відеозаписом з нагрудної камери поліцейських та іншими матеріалами справи.
При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту ст.33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, бере до уваги, що дане правопорушення являється грубим порушенням ПДР та становить реальну небезпеку для учасників дорожнього руху, загрожують їх життю та здоров'ю, а також життю та здоров'ю самого правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки на думку суду саме цей вид адміністративного стягнення буде відповідати вимогам ст. 23 КУпАП, а саме буде сприяти вихованню правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» - ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 221, 268, 280, 284, 287-291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя І.О. Шепетко