Справа №303/8127/25
2а/303/103/25
06 листопада 2025 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Мирошниченко Ю.М. розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
22 жовтня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , який просить скасувати постанову №2521 від 10.06.2025 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень, за те, що він вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам статті 161 КАС України, а саме: до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 605,60 гривень.
Необхідність сплати судового збору зумовлена тим, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Аналогічний висновок щодо необхідності сплати судового збору містить у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року по справі №543/775/17, в якій вона відступила від попередньої правової позиції визначивши, що за оскарження адмінпостанов необхідно платити судовий збір.
Крім того, ОСОБА_1 просить поновити строк звернення до адміністративного суду і цим позовом.
Відповідно до статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина 1 статті 121 КАС України).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, згідно з нормами якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Тобто поняття «поважні причини пропуску процесуальних строків» є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Водночас, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2024 р. (справа № 990/270/23) поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
У разі якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. Законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
ОСОБА_1 у позовній заяві зазначив, посилаючись на те, що на початку червня 2025 року прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де йому повідомили, що на нього буде накладено штраф через те, що він не обновляв свої дані. Про існування оскаржуваної постанови дізнався у вересні 2025 року, після того як надійшов виклик з відділу ДВС про стягнення в примусовому порядку накладеного штрафу. Проте позов до суду подав лише 22 жовтня 2025 року.
Водночас із доданої до позовної заяви постанови вбачається, що ОСОБА_1 подав заяву, в якій зазначив, що не оспорює допущене порушення та згідний на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності, у зв'язку з чим, відповідно до вимог ч.7 ст.279-9 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не складався.
Ці обставини не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду в розумінні наведених вище норм адміністративного процесуального права.
З огляду на це суд, залишаючи позовну заяву без руху, пропонує ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня вручення ухвали вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, у позовній заяві не вказано відповідача та всі передбачені відомості про нього. Також суд звертає увагу на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не є самостійною юридичною особою, у зв'язку з чим позивачу слід зазначити належного відповідача по справі.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 169 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Запропонувати позивачу у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути вищезазначені недоліки та попередити, що у випадку невиконання цієї ухвали у вказаний строк позовна заяву буде вважатися не поданою та повернута представнику позивача.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Юрій Мирошниченко