Справа №303/8401/22
2/303/1085/23
Ряд. стат. звіту - 38
Іменем України
07 листопада 2025 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Мирошниченко Ю.М.
при секретарі Лукач К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позов мотивований тим, що 06.12.2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено письмовий договір позики, відповідно до якого відповідач отримав від позивача грошові кошти в сумі 24000 доларів США. Згідно з розпискою кошти мали бути повернуті у строк до 01.07.2020 року. Однак відповідач взятих на себе зобов'язань не виконує, кошти не повертає, в зв'язку з чим загальна сума заборгованості станом на 05.12.2022 року становить 32379,28 доларів США, з яких 24000 доларів США - основний борг, 7247,01 доларів США - проценти за користування коштами, 1132,27 доларів США - 3% річних.
Представник позивача ОСОБА_1 - Олексик І.І. в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі його довірителя, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задоволити, проти винесення заочного рішення не заперечують.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено та підтверджується належними у справі доказами, що згідно розписки від 06.12.2019 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 позику в розмірі 24 000 доларів США, яку зобов'язувався повернути до 01.07.2020 року (а.с. 6).
Із наданих позивачем розрахунків вбачається, що 3% річних становлять 1132,27 доларів США, а загальна сума процентів за користування коштами становить 7247,01 доларів США.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання.
Правовідносини між сторонами регулюються Цивільним кодексом України.
У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз'яснює у випадку необхідності учасниками судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ухвалами від 04.06.2024 року та 27.02.2025 року, за клопотання сторони відповідача, було призначено судово-почеркознавчу експертизу. Однак дані експертизи не були проведені у зв'язку з їх неоплатою відповідачем.
З огляду на це суд, керуючись положенням ст. 109 ЦПК України вважає встановленим факт підписання відповідачем наданої позивачем боргової розписки.
Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст.1051 ЦК України передбачено, що позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ні встановлено договором.
Як вбачається із змісту договорів позики та розписок від 06.12.2019 року предметом позики були кошти в сумі 24000 доларів США, які позичальник ОСОБА_2 зобов'язувався повернути у строк до 01.07.2020 року.
У відповідності до ч.1 ст.1049 ЦК України, встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов'язання повернути суму позики у строк та порядку, що передбачені договором.
З цього питання викладена правова позиція ВСУ (у справі №6-63цс13 від 18.09.2013 року).
Отже, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов'язанням їх повернення та дати отримання коштів.
Також до цього зводяться правові висновки викладені у постанові ВСУ (у справі №6-1967цс15 від 11.11.2015 року).
Таким чином, враховуючи зміст розписки від 06.12.2019 року наданої ОСОБА_2 суд вважає, що вона є борговою в розумінні ст.ст. 1046-1050 ЦК України. Дана розписка містить зобов'язання про повернення коштів взятих в борг, а також дату повернення 01.07.2019 року.
Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочий виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Оскільки 16.03.2023 року судом вже було ухвалено заочне рішення, то у відповідності до ст.ст. 284, 287, 288 ЦПК України дане рішення може бути оскаржене виключно в апеляційному порядку.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-83, 141, 259, 263-265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 549, 610, 611, 612, 625, 1046-1050 ЦК України, суд,-
Позов - задоволити.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 06.12.2019 року у розмірі 32 379 (тридцять дві тисячі триста сімдесят дев'ять) доларів США 28 центів.
Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 - 11 840 (одинадцять тисяч вісімсот сорок) гривень 65 копійок сплаченого судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 17.05.1996 року Мукачівським МВ УМВС України в Закарпатській області, місце проживання АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 виданий 25.06.1998 року Виноградівським РВ УМВС України в Закарпатській області, останнє відоме місце проживання АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 07.11.2025 року.
Головуючий Юрій Мирошниченко