Справа № 302/72/24
Провадження № 2/302/25/25
(повний текст)
31 жовтня 2025 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Повідайчика О.І.,
за участі:
секретарів судового засідання Куруц В.І., Митряка І.П.,
з участю представника позивача адвоката Рішка С.І.,
представника відповідача адвоката Тягура І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Міжгір'я цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРЖАВА ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області, про усунення перешкод у користування земельною ділянкою,
18 січня 2024 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРЖАВА ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області, про усунення перешкод у користування земельною ділянкою. В обґрунтування позову посилались на те, що ТОВ «БОРЖАВА ЦЕНТР» є власником земельної ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139 площею 0,0770 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, ур. «Береги». По межі від В до А зазначена ділянка межує із земельною ділянкою з кадастровим номером 2122485200:029:001:0044 площею 0,0750 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, розташована за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, ур. «Верхній Лазок», яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Відповідач побудував на належній йому земельній ділянці дві будівлі, одну з яких - частково на земельній ділянці з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139. Оскільки таке будівництво проведено без відповідного документа, який надавав би право на проведення будівельних робіт, а також частково в межах земельних ділянок, що не були відведені для цієї мети - позивач просив зобов'язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні Позивачем права користування та розпоряджання належним товариству майном шляхом знесення самочинно збудованої на земельних ділянках з кадастровими номерами 2122485200:09:001:0139 і 2122485200:09:001:0044 будівлі, та зобов'язання Відповідача привести самовільно забудовану ним частину земельної ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139 у первинний стан.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.01.2024 цивільна справа № 302/72/24 розподілена судді Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В.
17.06.2025 наказом голови Міжгірського районного суду Закарпатської області відраховано зі штату Міжгірського районного суду Закарпатської області суддю Сидоренко Юлію Володимирівну у зв'язку з достроковим закінченням її відрядження до Міжгірського районного суду Закарпатської області на підставі Рішення Вищої ради правосуддя від 10.06.2025 № 1231/0/15-25 «Про дострокове закінчення відрядження судді Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В. до Міжгірського районного суду Закарпатської області та одночасне відрядження судді Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В. до Перечинського районного суду Закарпатської області для здійснення правосуддя».
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2025, цивільна справа № 302/72/24 (провадження № 2/302/25/25) розподілена судді Міжгірського районного суду Закарпатської області Повідайчик О.І.
Ухвалою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 30 червня 2025 року було прийнято справу до провадження та призначено в ній підготовче засідання.
22 серпня 2025 року ухвалою суду підготовче провадження в справі було закрито й призначено її до судового розгляду.
23 жовтня 2025 року після завершення судових дебатів суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав його ухвалення й проголошення до 11 год 45 хв 31 жовтня 2025 року.
Представник позивача адвокат Рішко С.І. в судовому засіданні підтримав позов, з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача адвокат Тягур І.І. проти задоволення позову заперечив. Визнав, що внаслідок будівництва можливо частково зайнято земельну ділянку позивача, проте вважає, що знесення будівлі є неспівмірним заходом, уважає, що можна провести перебудову будівлі з тим, щоб відновити порушене право власності на землю ТОВ «БОРЖАВА ЦЕНТР».
Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області участь представника в судовому розгляді не забезпечила, просила проводити розгляд без її участі, за наявними матеріалами.
Заслухавши представників учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах докази, перевіривши їх на відповідність критеріям належності, допустимості, достовірності й достатності у взаємозв'язку, з врахуванням визнаних сторонами фактичних обставин справи, з'ясувавши суть і правове регулювання спірних правовідносин - суд встановив такі фактичні обставини справи й дійшов таких висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю «БОРЖАВА ЦЕНТР» є власником земельної ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139 площею 0,0770 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: Закарпатська область, Міжгірський район, с. Пилипець, урочище «Береги». Вказаний факт підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 320779352 від 20.01.2023 (т. 1 а.с. 15). Характеристики земельної ділянки підтверджуються витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 03.08.2023 та кадастровим планом земельної ділянки (т. 1 а.с. 16, 17), відповідно до якого зазначена ділянка по межі від В до А межує із земельною ділянкою ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:001:0044 площею 0,075 га для індивідуального садівництва, розташована в ур. «Верхній Лазок» в с. Пилипець Хустського (раніше Міжгірського) району Закарпатської області, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав від 04.01.2024 (т. 1 а.с. 18), витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку і кадастровим планом земельної ділянки (т. 1 а.с 19, 20). Характеристики належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:001:0044 наведені в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки (т. 1 а.с. 21-46).
Відповідно до акту перенесення в натуру (на місцевість) межових знаків земельної ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139 від 30 серпня 2023 року (т. 1 а.с. 50-54) на замовлення позивача сертифікованим інженером-геодезистом ОСОБА_2 (ТОВ «Хуст - Земля Карпат») були виконані роботи по перенесенню в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139 зі складанням відповідного акту та абрису земельної ділянки. Під час перенесення на місцевість за допомогою електронного тахеометру поворотних точок земельної ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139 з Державного земельного кадастру було виявлено невідповідність меж земельної ділянки по відношенню до фактичного використання та забудови суміжним землевласником ОСОБА_1 , а саме було встановлено, що будівля ОСОБА_1 займає частину території земельної ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139 належної позивачу площею 0,0024 га. Результати проведеного огляду із зазначенням розбіжностей (накладання/забудови) були зафіксовані у вигляді графічних матеріалів геодезичного вишукування та землевпорядного проектування.
На адвокатський запит представника позивача адвоката Рішка С.І. від 28.08.2023 (т. 1 а.с. 47) Державною інспекцією архітектури та містобудування України (ДІАМ) було надано відповідь від 04.09.2023 № 1410/05/18-23 (т. 1 а.с. 48) згідно якої у Реєстрі будівельної діяльності та його архівній складовій частині за параметрами пошуку «Кадастровий номер: 2122485200:09:001:0044» та «Замовник будівництва: ОСОБА_1 » інформації та документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, та документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, змін до них, їх скасування чи анулювання станом на дату надання відповіді не виявлено.
За даним Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (https://e-construction.gov.ua/) станом на 04.01.2024 року не зареєстровано жодних дозвільних документів, які давали б право на забудову земельної ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:001:0044 (т. 1 а.с. 49).
За зверненням позивача атестованим судовим експертом Колчаром Вячеславом Дмитровичем було проведено судову земельно-технічну та будівельно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено питання:
1. Чи має місце порушення меж (накладення) земельної ділянки ТОВ «БОРЖАВА ЦЕНТР» з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139 внаслідок будівництва на суміжній земельній ділянці з кадастровим номером 2122485200:09:001:0044, яка належить ОСОБА_1 , будівлі? Якщо так, то якою є площа накладення та його розташування на місцевості?
2. Чи відповідає забудова земельної ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:001:0044 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, стандартам, технічним умовам тощо) відносно суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139, що належить ТОВ «БОРЖАВА ЦЕНТР»?
3. Чи можливе приведення будівель, споруд та інших об'єктів, які фактично розташовані (повністю або частково) на земельній ділянці з кадастровим номером 2122485200:09:001:0044, до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, стандартам, технічним умовам тощо), щодо суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139, що належить ТОВ «БОРЖАВА ЦЕНТР»? Якщо можливе, то яким саме чином?
Відповідно до висновку експерта судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 16.11.2023 №642/09-23 (далі - Висновок №642/09-23) (т. 1 а.с. 55-84), на поставлені на вирішення експертизи питання експерт надав такі відповіді:
Відповідь на питання 1. При будівництві ОСОБА_1 будівлі на земельній ділянці з кадастровим номером 2122485200:09:001:0044 було порушено межі суміжних земельних ділянок, в т.ч. земельної ділянки ТОВ «БОРЖАВА ЦЕНТР» з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139. Будівля, а саме її об'єм в межах контуру правої та передньої зовнішніх стін, та монолітні залізобетонні балконні плити, що улаштовані попри ці стіни і розташовуються на рівні перекриттів першого та другого поверхів, накладаються на земельну ділянку ТОВ «БОРЖАВА ЦЕНТР» з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139. Графічно таке накладення було відображено експертом на План-схемі № 2 в Додатку 3 до Висновку №642/09-23. На цій План-схемі, площина споруджуваної ОСОБА_1 будівлі в межах зовнішніх стін, що накладається на земельну ділянку з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139, заштриховано суцільною заливкою синього кольору і позначено як «Контур-1», а площина балконів цієї будівлі, яка накладається на цю земельну ділянку - заштриховано суцільною заливкою зеленого кольору і позначено як «Контур-2».
Накладення №1 будівлі ОСОБА_1 , яка збудована на земельній ділянці, що йому не належить, а саме на земельній ділянці з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139 площею S1 = 23,53 кв.м, має такі геометричні розміри, починаючи з кута балкону вказаної будівлі, який на План-схемі № 2 в Додатку 3 до Висновку №642/09-23, позначений під номером «1», за годинниковою стрілкою:
2,46 м - по балкону будівлі, яка збудована ОСОБА_1 - до точки 2;
1,52 м - по балкону будівлі, яка збудована ОСОБА_1 , з поворотом на 91°53?27?? за годинниковою стрілкою - до точки 3;
9,16 м - по будівлі, яка збудована ОСОБА_1 , без повороту - до точки 4;
0,55 м - по будівлі, яка збудована на ОСОБА_1 , з поворотом на 92°36?36?? за годинниковою стрілкою - до точки 5;
1,43 м - по балкону будівлі, ОСОБА_1 , без повороту - до точки 6;
10,53 м - по балкону будівлі, ОСОБА_1 , з поворотом на 84°44?34?? за годинниковою стрілкою - до точки 1.
Координати поворотних точок Накладення №1, в Єдиній державній системі координат України (СК-63) є наступними:
точка - 1: координата X - 5 382 536,856; координата Y - 1 283 949,105;
точка - 2: координата X - 5 382 534,445; координата Y - 1 283 948,590;
точка - 3: координата X - 5 382 534,813; координата Y - 1 283 947,113;
точка - 4: координата X - 5 382 537,021; координата Y - 1 283 938,221;
точка - 5: координата X - 5 382 537,552; координата Y - 1 283 938,380;
точка - 6: координата X - 5 382 538,918; координата Y - 1 283 938,785.
Відповідь на питання 2. Забудова земельної ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 2122485200:09:001:0044 не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва відносно суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139, що належить ТОВ «БОРЖАВА ЦЕНТР».
Таке будівництво відповідно до положень статті 376 ЦК України, є самочинним, так як здійснюється не тільки на належній ОСОБА_1 земельній ділянці, а й на земельних ділянках, що не були відведені йому для цієї мети, в тому числі й на земельній ділянці ТОВ «БОРЖАВА ЦЕНТР» з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139, а також в зв'язку з тим, що це будівництво ОСОБА_1 здійснюється без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, та з істотними порушеннями будівельних норм і правил, що проявляється в аварійному технічному стані монолітних залізобетонних балконних плит, що улаштовані на рівні перекриття першого поверху, і які безпосередньо звисають над земельною ділянкою ТОВ «БОРЖАВА ЦЕНТР» з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139, мають загрозливий вигляд і можуть з часом обвалитися, та аварійному технічному стані окремих внутрішніх стін та перекриття першого поверху на окремих ділянках всередині споруджуваної ОСОБА_1 будівлі, які також можуть призвести до аварійної ситуації на об'єкті.
Таке будівництво ОСОБА_1 будівлі здійснюється також і з порушенням вимог п. 6.1.41 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», згідно з якими передбачено, що при розміщенні будинків в кварталах із сформованою забудовою, що має місце в даному випадку, для догляду за будинками і здійснення поточного ремонту відстань до межі суміжної земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни будинку слід приймати не менше ніж 1,0 м, і при цьому, має бути забезпечене виконання необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть попаданню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок або взаємоузгоджене водовідведення.
Відповідь на питання 3. Приведення будівлі ОСОБА_1 , яка розташовується не тільки на належній йому земельній ділянці з кадастровим номером 2122485200:09:001:0044, а й на суміжних земельних ділянках, в тому числі і на земельній ділянці ТОВ «БОРЖАВА ЦЕНТР» з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139, до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, стандартів, технічних умов тощо), можливе тільки шляхом розбирання частини вказаної будівлі таким чином, щоб контури стіни цієї будівлі розташовувались на відстані не ближче 1,0 м до межі із суміжними земельними ділянками, а контури інших конструкцій цієї будівлі (балкону, даху, карнизу тощо) не заступали за цю межу.
Графічно розбирання частини вказаної будівлі експертом відображено на окремій План-схемі - План-схемі №3 в Додатку 3 до Висновку №642/09-23. На цій План-схемі зона розбирання конструкції стіни будівлі заштрихована суцільною заливкою червоного кольору, а решта частина цієї будівлі - суцільною заливкою оранжевого кольору.
При цьому, першочергово необхідно розібрати монолітну залізобетонну балконну плиту, що розміщується на рівні перекриття першого поверху будівлі і заступає на земельну ділянку ТОВ «БОРЖАВА ЦЕНТР» з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139, так як вона перебуває в аварійному технічному стані, має загрозливий вигляд і може обвалитися.
Суд констатує, що висновок експерта відповідає вимогам, установленим до висновку експерта ст. 102 ЦПК України, зокрема в ньому зазначено, що звернення про проведення земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи містило відомості про необхідність подання її до суду. Висновок містить відомості про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України. Відтак суд відхиляє доводи представника відповідача адвоката Тягура І.І. про недопустимість висновку експерта через відсутність у ньому зауваження щодо попередження експерта про кримінальну відповідальність за подання завідомо неправдивого висновку.
З цих же підстав, а також з врахуванням положень ст. 106 ЦПК України, якими передбачено право сторін подати суду висновок експерта, складений на його замовлення - суд відхиляє доводи представника відповідача адвоката Тягура І.І. про недопустимість висновку експерта, оскільки він підготований на замовлення позивач.
Інших зауважень щодо зазначеного експертного висновку від учасників не надходило, суд не встановив недоліків висновку експерта, які б ставили під сумнів його достовірність та викладені в ньому висновки. Натомість суд констатує, що висновок експерта містить детальний опис проведених експертом досліджень, є чітким, ясним і зрозумілим, висновки, викладені в резолютивній частині узгоджуються з його дослідницькою частиною.
Відтак суд бере до уваги висновок експерта судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 16.11.2023 №642/09-23 та враховує його при встановленні фактичних обставин справи й при вирішенні спору.
Порядок створення об'єктів будівництва, процедури і завершення будівельних робіт, прийняття в експлуатацію їх результатів та державної реєстрації права власності на відповідні об'єкти унормовані законодавчими та підзаконними актами.
Частиною 1 ст. 25 Закону України від 17.02.2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI) встановлено, що режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється містобудівною документацією на місцевому рівні. Відповідно до ч. 2 зазначеної статті режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, обов'язковий для врахування під час розроблення землевпорядної документації.
Статтею 26 Закону №3038-VI передбачено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) державна реєстрація спеціального майнового права на об'єкт незавершеного будівництва та майбутній об'єкт нерухомості у випадках, визначених законом; 4-2) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об'єкт (його складову).
Відповідно до ст. 27 Закону №3038-VI, забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Відповідно до ч. 1 і 7 ст. 34 Закону №3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля". Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Постановою КМУ від 13 квітня 2011 р. № 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» затверджено порядок виконання підготовчих та будівельних робіт. Цей Порядок визначає механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт.
Документи, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, подаються за вибором замовника до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю особисто через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюються та надсилаються поштовим відправленням з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.
Документи, що надають право на виконання підготовчих та будівельних робіт щодо об'єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю», подаються замовником до ДІАМ у паперовій формі із дотриманням вимог Закону України “Про державну таємницю».
Центри надання адміністративних послуг під час прийняття документів у замовників, адміністратори центрів надання адміністративних послуг через кабінет на Порталі Дія або електронний кабінет користувача створюють заявку з накладенням електронного підпису, завантажують до кабінету шляхом сканування документи, що подані заявником, та надсилають до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Адміністратор центру надання адміністративних послуг вносить відомості, необхідні для отримання адміністративних послуг у сфері будівництва, з використанням кабінету на Порталі Дія засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.
Виключно в електронній формі через електронний кабінет подаються документи для отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками (крім об'єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю»).
Отже, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля».
Згідно з частинами 1, 2, 5, 8 і 10 ст. 39 Закону №3038-VI, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, порядок видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.
Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.
Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
Згідно п. 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ від 13 квітня 2011 р. № 461 (далі - Порядок №461), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Пунктом 9 Порядку №461 визначено, що на об'єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією згідно з будівельними нормами, стандартами і правилами роботи, а також змонтоване і випробуване обладнання з дотриманням, зокрема, таких особливостей: житлові будинки, побудовані за кошти юридичних і фізичних осіб, можуть прийматися в експлуатацію без виконання внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах та вбудовано-прибудованих приміщеннях, які не впливають на експлуатацію будинків, якщо це обумовлено договором, за умови відповідності їх санітарним, протипожежним і технічним вимогам. Перелік внутрішніх опоряджувальних робіт, без виконання яких можливе прийняття в експлуатацію житлових будинків, визначається Мінінфраструктури.
Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката (п. 11 Порядку №461).
Реєстрація декларації або видача сертифіката здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності (крім об'єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю») з дотриманням вимог Законів України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та “Про адміністративні послуги». Орган державного архітектурно-будівельного контролю під час реєстрації декларації або видачі сертифіката проставляє відмітку про місцезнаходження об'єкта на картографічній основі (у разі коли така відмітка не проставлена на картографічній основі до реєстрації декларації або видачі сертифіката), крім об'єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю» (п. 15 Порядку №461).
Замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації чи акті готовності об'єкта до експлуатації, за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката (п. 16 Порядку №461).
Згідно п. 17 Порядку №461, замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації: щодо об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку; щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку; щодо самочинно збудованого об'єкта, на яке визнано право власності за рішенням суду, за формою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку.
Відповідно до п.18 Порядку № 461 орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.
Згідно п. 2 Порядку № 461, повнота даних - інформація, зазначена замовником у поданих за встановленою формою документах, що за змістом достатня для прийняття рішення про реєстрацію декларації; реєстрація - внесення даних до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Згідно абзацу 9 п. 22 Порядку №461, орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон №687-XIV) установлено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ст. 10 Закону №687-XIV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI), управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Згідно положення Державну інспекцію архітектури та містобудування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340, Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 1 постанови КМУ від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» визначено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні».
Відтак з 17.03.2022 і до завершення воєнного стану ДІАМ та контролюючі органи місцевих державних адміністрацій не здійснюють заходів державного архітектурно-будівельного контролю. В Пилипецькій сільській раді Хустського району не сформовано контролюючий орган з питань державного архітектурно-будівельного нагляду.
Суд уважає слушними доводи позивача про відсутність у нього можливості в позасудовому порядку захистити свої права, оскаржити неправомірні дії Відповідача та зобов'язати його усунути допущені ним порушення.
З'ясовуючи фактичні обставини справи суд установив, що відповідач ОСОБА_1 на належній йому земельній ділянці з кадастровим номером 2122485200:09:001:0044 здійснив будівництво, зокрема будівлі, яка позначена під №1 на графічних матеріалах геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування, складених 30.08.2023 ТОВ «Хуст-Земля Карпат» (код ЄДРПОУ 33423205) та у Висновку експерта судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 16.11.2023 №642/09-23 - без жодних дозвільних документів, які давали б право на забудову зазначеної земельної ділянки, а також із порушенням меж суміжної земельної ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139 та частковим будівництвом згаданої будівлі на цій ділянці на площі 23,53 кв.м. Таке будівництво здійснено без згоди позивача - власника ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139. Внаслідок будівництва об'єкта частково на земельній ділянці, яка належить позивачу, допущено порушення Державних будівельних норм в частині дотримання відстані від суміжних земельних ділянок при розміщенні будинку, зокрема п. 6.1.41 Державних будівельних норм України «Планування та забудова територій ДБН Б.2.2.-12:2019, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 № 104 (п. 3.25 Державних будівельних норм України «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. ДБН 360-92, затверджених наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 № 44, які діяли до набрання чинності ДБН Б.2.2.-12:2019).
Наведені обставини свідчать про те, що Відповідач без отримання дозвільних документів, які б давали йому право на виконання будівельних робіт, здійснив самочинне будівництво будівлі, яка на даний час не завершена будівництвом, поза межами належної йому на праві власності земельної ділянки земельної ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:001:0044, зокрема, частково на земельній ділянці з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139, що належить на праві власності Позивачу.
Діями Відповідача завдається шкода ТОВ «БОРЖАВА ЦЕНТР», оскільки Позивач позбавлений можливості повноцінно користуватися та розпоряджатися на власний розсуд земельною ділянкою з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139 за її цільовим призначенням. Відповідач здійснив втручання у право Позивача на мирне володіння майном і фактично унеможливив реалізацію ними гарантованих Конституцією України прав на користування та розпорядження своїх майном.
Відповідно до ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Особа, яка здійснила самочинне будівництво, має право на відшкодування витрат на будівництво, якщо право власності на нерухоме майно визнано за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій воно розміщене.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до пунктів «г», «е» частини першої статті 91 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина друга, пункту «б» частини третьої статті 152 ЗК України).
Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 376 ЦК України право на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду належить і таким особам за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власнику (користувачу) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 ЦК України). Позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки, з підстав, передбачених статтями 391, 396 ЦК України, статтею 103 ЗК України.
У постановах Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18 (провадження № К/9901/5732/19) та від 10 квітня 2020 року у справі № 344/4319/16-а (провадження № К/9901/18858/18) зроблено висновки про те, що «…правовий порядок знесення будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна залежить від підстав, за якими його віднесено до об'єкта самочинного будівництва. За змістом частини сьомої статті 376 ЦК України зобов'язання особи, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову можливе лише у разі істотного відхилення від проєкту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, та істотного порушення будівельних норм і правил. У цих випадках з позовом про зобов'язання особи до проведення перебудови може звернутися відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Таке рішення суд може ухвалити і за позовом про знесення самочинного будівництва, якщо за наслідками розгляду справи дійде висновку, що можливість перебудови і усунення наслідків самочинного будівництва не втрачено і відповідач згоден виконати перебудову. У разі невиконання особою судового рішення про здійснення перебудови суд може постановити рішення про знесення самочинного будівництва».
Юридичними фактами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проєкту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; неможливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення.
Під час вирішення питання про те, чи є відхилення від проєкту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з'ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з урахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 725/5630/15-ц (провадження № 14-341цс18), а також у постанові Верховного Суду від 17 січня 2022 року у справі № 442/4338/17 (провадження № 61-1460св21).
Знесення самочинного об'єкта нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності та коли неможлива перебудова об'єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови.
Європейській суд з прав людини у рішенні від 21 квітня 2016 року у справі «Іванова і Черкезов проти Болгарії» (Ivanova and Cherkezov v. Bulgaria, скарга № 46577/15) зробив висновок, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Законність знесення самочинного будівництва має бути оцінена на предмет пропорційності такого втручання.
Знесення об'єкта самочинного будівництва має наслідком припинення його існування як речі та об'єкта прав.
Згідно з п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В зазначеній нормі, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (в рішеннях у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», «Серков проти України»), сформульовано три критерії, які слід оцінювати стосовно сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Принцип пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, якою необхідно досягти, та засобами, які застосовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». Принцип пропорційності полягає у дотриманні «справедливого балансу» між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести пропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятись інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб'єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі. Втручання у право мирного володіння майном, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатись як порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов'язаними з цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає такого втручання. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа внаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема, якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв'язку з позбавлення права на майно (рішення у справах «Рисовський проти України» та «Кривенький проти України»).
Суд зважає на те, що площа заступу відповідачем на земельну ділянку позивача становить 23,53 кв.м., тобто є незначною. Відповідно до висновку експерта судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 16.11.2023 №642/09-23, усунути перешкоди у здійсненні ТОВ «БОРЖАВА ЦЕНТР» права користування своїм майном можливо способом приведення за рахунок відповідача самочинно збудованої ним на земельних ділянках з кадастровими номерами 2122485200:09:001:0139 і 2122485200:09:001:0044 будівлі, яка позначена під №1 на графічних матеріалах геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування, складених 30.08.2023 ТОВ «Хуст-Земля Карпат» (код ЄДРПОУ 33423205) та у Висновку експерта від 16.11.2023 №642/09-23, до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, стандартів, технічних умов тощо), шляхом розбирання частини вказаної будівлі таким чином, щоб контури стіни цієї будівлі розташовувались на відстані не ближче 1,0 м до межі із суміжною земельною ділянкою належною позивачу з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139, а контури інших конструкцій цієї будівлі (балкону, даху, карнизу тощо) не заступали за цю межу. Графічно розбирання частини вказаної будівлі відображено на План-схемі №3 в Додатку до Висновку №642/09-23, де зона розбирання конструкції стіни будівлі заштрихована суцільною заливкою червоного кольору, а решта частина цієї будівлі - суцільною заливкою оранжевого кольору (т. 1 а.с. 68)
Суд не встановив обставин, які б свідчили, що усунення допущених ОСОБА_1 порушень при будівництві на належній йому земельній ділянці будівлі, для досягнення мети позову - припинення порушення права позивача ТОВ «БОРЖАВА ЦЕНТР» на земельну ділянку та відновлення її до попереднього стану, можливе винятково шляхом знесення будівлі й що ці порушення не можуть бути усунуті шляхом його перебудови чи демонтажу частини будинку, розміщеної на земельній ділянці позивачки.
Враховуючи наведене суд висновує, що знесення будинку не відповідає критеріям законності, пропорційності, адекватності та співмірності, а тому відсутні підстави для застосування цього крайнього заходу впливу на відповідача ОСОБА_1 . З метою відновлення порушених прав позивача слід зобов'язати відповідача ОСОБА_1 усунути перешкоди у здійсненні ТОВ «БОРЖАВА ЦЕНТР» права користування своїм майном шляхом приведення за рахунок відповідача самочинно збудованої ним на земельних ділянках з кадастровими номерами 2122485200:09:001:0139 і 2122485200:09:001:0044 будівлі, яка позначена під №1 на графічних матеріалах геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування, складених 30.08.2023 ТОВ «Хуст-Земля Карпат» (код ЄДРПОУ 33423205) та у Висновку експерта судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 16.11.2023 №642/09-23, до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, стандартів, технічних умов тощо), шляхом розбирання частини вказаної будівлі таким чином, щоб контури стіни цієї будівлі розташовувались на відстані не ближче 1,0 м до межі із суміжною земельною ділянкою належною позивачу з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139, а контури інших конструкцій цієї будівлі (балкону, даху, карнизу тощо) не заступали за цю межу. Графічно розбирання частини вказаної будівлі відображено на План-схемі №3 в Додатку до Висновку №642/09-23, де зона розбирання конструкції стіни будівлі заштрихована суцільною заливкою червоного кольору, а решта частина цієї будівлі - суцільною заливкою оранжевого кольору (т. 1 а.с. 68), а також привести самовільно забудовану ним частину земельної ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139 до первинного стану. Суд уважає, що такий спосіб захисту, в межах заявленої вимоги, який відповідає положенням ч. 7 ст. 376 ЦК України, буде достатнім для ефективного поновлення порушеного права позивачки й забезпечить справедливий баланс у конфлікті правових інтересів та водночас не становитиме для ОСОБА_1 індивідуальний надмірний тягар.
На підставі наведеного, керуючись ст. 259, 2633-265 та 273 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БОРЖАВА ЦЕНТР» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області, про усунення перешкод у користування земельною ділянкою - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , усунути перешкоди у здійсненні ТОВ «БОРЖАВА ЦЕНТР» права користування своїм майном шляхом приведення за рахунок відповідача самочинно збудованої ним на земельних ділянках з кадастровими номерами 2122485200:09:001:0139 і 2122485200:09:001:0044 будівлі, яка позначена під №1 на графічних матеріалах геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування, складених 30.08.2023 ТОВ «Хуст-Земля Карпат» (код ЄДРПОУ 33423205) (т. 1 а.с. 53, 54) та у Висновку експерта судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи від 16.11.2023 №642/09-23, до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, стандартів, технічних умов тощо), шляхом розбирання частини вказаної будівлі таким чином, щоб контури стіни цієї будівлі розташовувались на відстані не ближче 1,0 м до межі із суміжною земельною ділянкою належною позивачу з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139, а контури інших конструкцій цієї будівлі (балкону, даху, карнизу тощо) не заступали за цю межу. Графічно розбирання частини вказаної будівлі відображено на План-схемі №3 в Додатку до Висновку №642/09-23, де зона розбирання конструкції стіни будівлі заштрихована суцільною заливкою червоного кольору, а решта частина цієї будівлі - суцільною заливкою оранжевого кольору (т. 1 а.с. 68).
Зобов'язати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_1 , привести самовільно забудовану ним частину земельної ділянки з кадастровим номером 2122485200:09:001:0139 у первинний стан
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення складено 07.11.2025.
Головуючий суддя О. І. Повідайчик