Справа № 302/1568/25
Провадження № 1-кп/302/206/25
07 листопада 2025 рокуселище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши, за відсутності учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_4 , в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 24.10.2025 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025078110000126 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Закарпатської області, Міжгірського району, с. Репинне, мешканця АДРЕСА_1 , із професійно-технічною освітою, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, депутатом не являється,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
24 жовтня 2025, біля 01.00 години, ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на вулиці, біля будинку АДРЕСА_2 , затіяв сварку із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканкою вказаного будинку, в ході якої, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх можливі суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи на меті заподіяння тілесних ушкоджень потерпілій, на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс два удари кулаком правої руки в область обличчя та голови ОСОБА_4 .
У результаті своїх протиправних дій, ОСОБА_3 , згідно з висновком судового-медичного експерта №93-м від 24.10.2025, спричинив тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_4 , у вигляді крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи по центру та набряку м'яких тканин на волосистій частині голови в тім'яній ділянці більше зліва.
Дані тілесні ушкодження виникли від дії, тупих твердих предметів по ударному механiзму дії, якими могли бути стиснуті пальці в кулак сторонньої особи. Розладу здоров'я за собою не потягли і по цій ознаці квалiфiкуються, як легкі, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я. Наказ №6 МОЗ України від 17.01.1995 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» пп. 2.3.5.
По давності вкладаються в час події, яка мала місце 24.10.2025. Малоймовірно, що дані тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок падінні з висоти власного зросту, а є наслідками локальних ударів.
Частинами 2 та 3 статті 381 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акту прокурором додана заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена 05.11.2025 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акта за його відсутності у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, у відповідності до положень статті 302 КПК України, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження.
Потерпіла ОСОБА_7 , відповідно до поданої письмової заяви від 05.11.2025, не заперечує проти розгляду кримінального провадження в суді у спрощеному порядку.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, враховуючи заяву обвинуваченого про визнання винуватості, його згоду зі встановленими під час дізнання обставинами та з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, враховуючи згоду потерпілої на розгляд справи в спрощеному порядку за відсутності учасників провадження, відсутність сумнівів у добровільності таких позицій обвинуваченого та потерпілої, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
У відповідності до частини 4 статті 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, відображені в обвинувальному акті.
ОСОБА_3 у поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні обставин кримінального провадження, враховуючи, що встановлені органом досудового розслідування обставини кримінального провадження не оспорюються сторонами, керуючись законом, дійшов висновку про встановлення й доведення під час розгляду обвинувального акту факту вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за частиною 1 статті 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
За змістом частин першої та другої статті 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до вимог статті 65 КК України: суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання (частина 1); особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень (частина 2).
При призначенні покарання ОСОБА_3 , суд, відповідно до статті 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку та його наслідки, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працюючий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, а також обставини, що впливають на його покарання, з яких пом'якшуючими, відповідно до статті 66 КК України, визнає щире каяття, про що свідчить повне визнання своєї вини, а також активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обтяжуючу обставину, згідно статті 67 КК України, судом встановлено - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння..
Отже, з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , його майнового стану, усіх обставин провадження, тяжкості вчиненого ним кримінального проступку та його наслідків, обставин, що пом'якшують покарання та наявність обставини, яка обтяжує покарання, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, дотримуючись принципів об'єктивності та неупередженості розгляду справи, суд доходить висновку, що необхідним та достатнім покаранням для виправлення і запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим так і іншими особами, буде покарання у виді штрафу в межах розміру, визначеного санкцією частиною 1 статті 125 КК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази й процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався.
Керуючись статтями 100, 124, 368, 369-371, 373-374, 381-382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального поступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 40 (сорок) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 коп.
Учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги на вирок до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий суддя ОСОБА_1