133/3908/25
3/133/2798/25
Іменем України
06.11.25 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дурач О.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, раніше до адміністративної відповідальності притягалася, яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 121125 від 13.10.2025 року, ОСОБА_1 , 13.10.2025 року, о 21 год. 45 хв., перебуваючи за своїм місцем реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство, психологічного характеру, стосовно своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: виражалася нецензурною лайкою та кричала в її сторону, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, чим повторно протягом року вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явилася без поважних причин, повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи за допомогою повідомлення на контактний номер телефону, яке було доставлено, що підтверджується довідкою про доставку. Про причини свого неприбуття не повідомила. Клопотань про відкладення справи до суду не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є необов'язковою.
Отже, суд вважає можливим проводити розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з наведених вище підстав, беручи до уваги, що підписання особою протоколу про адміністративне правопорушення, свідчить про обізнаність порушника щодо перебування вказаної справи у провадженні суду.
Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи і вирішення її у точній відповідності з законом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Судовий розгляд справи повинен проводитись у межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.
Диспозиція ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність, за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Так, диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність, за вчинення порушення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Також, пунктом 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідальність, передбачена ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, настає за повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого; та за вказані діяння, вчинені стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, за які особу вже було піддано адміністративному стягненню.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, надано:
- протокол серії ВАД № 121125 від 13.10.2025 року за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП;
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 13.10.2025 року;
- форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 13.10.2025 року;
- рапорт працівника поліції від 13.10.2025 року;
- пояснення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 13.10.2025 року;
- пояснення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 13.10.2025 року;
- електронний рапорт Відділення поліції № 2 (м. Козятин) Хмільницького районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Вінницькій області Національної поліції України, серії ЄО № 13800 від 13.10.2025 року;
- заява на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлень від 13.10.2025 року.
В матеріалах справи відсутні будь які докази (інформаційні довідки, копії постанов суду та інші), які підтверджували б, що ОСОБА_1 раніше вже було піддано адміністративному стягненню за правопорушення передбачені ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, відсутня об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у діях ОСОБА_1 .
Слід зазначити, що відповідно до вимог статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, зокрема справу Пол та Одрей Едвардз проти Сполученого Королівства/Pauland Audrey Edwards v the United Kingdom (№46477/99), в якому суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного суд вважає, що провадження у справі про адміністративні правопорушення у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись статтею 9, 10, 122-4, 245, 247, 251, 280 КУпАП, суд -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП - закрити за відсутності в її діях події та складу адміністративних правопорушень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.А. Дурач