03 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 911/1880/22
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М.- головуючого, Губенко Н. М., Кролевець О. А.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення та виклику сторін касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Київоблгаз"
на ухвалу Господарського суду Київської області
у складі судді Черногуза А.Ф.
від 08.04.2025
та на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Кравчука Г.А., Коробенка Г.П., Тарасенко К.В.
від 08.07.2025
за результатами розгляду скарги Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Київоблгаз"
на бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової А.Н. у виконавчому провадженні НОМЕР_1
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Київоблгаз",
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
про стягнення 4 001 785 926,85 грн,
1. Суть спору, короткий виклад процесуальних обставин справи.
У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" про стягнення, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, 3 224 798 278,03 грн заборгованості зі сплати основного боргу за добовий небаланс природного газу за вересень, грудень 2021 року, травень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2022 року, січень 2023 року, 40 524 533,20 грн 3 % річних, 586 917 933,37 грн пені, 149 545 182,25 грн інфляційних втрат та 939 400,00 грн судового збору.
Рішенням Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі № 911/1880/22 позов задоволено повністю та присуджено до стягнення з Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 3 224 798 278 грн 03 коп. основного боргу, 40 524 533 грн 20 коп. 3 % річних, 586 917 933 грн 37 коп. пені, 149545182 грн 25 коп. інфляційних втрат, 939 400 грн 00 коп. судового збору та 2 684 грн 00 коп. судового збору за розгляд ухвали Господарського суду Київської області від 24.01.2023 в апеляційній інстанції.
Постановою Північного апеляційного Господарського суду від 29.10.2024 рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі № 911/1880/22 залишено без змін.
27.11.2024 на примусове виконання ухваленого судового рішення у справі №911/1880/22 Господарським судом Київської області видано наказ, строк пред'явлення якого до виконання встановлено у три роки, тобто до 29.10.2027.
2. Обставини виконання судового рішення, встановлені судами попередніх інстанцій.
На виконання наказу Господарського суду Київської області від 27.11.2024 у справі №911/1880/22 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімовою Асею Назимівною (далі - державний виконавець) відкрито виконавче провадження, про що винесено постанову ВП НОМЕР_1 від 12.12.2024.
У межах зазначеного виконавчого провадження державним виконавцем також винесені постанови від 12.12.2024 та 13.12.2024 про: стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 295,86 грн; стягнення виконавчого збору в розмірі 367 369 983,26 грн; арешт коштів боржника; арешт майна боржника.
Як стверджує боржник, з метою недопущення порушення законних прав сторони виконавчого провадження, він звернувся до державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою від 20.02.2025 за № 810-Сл-164-С225 про зупинення вчинення виконавчих дій у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 з виконання наказу Господарського суду Київської області у справі №911/1880/22, посилаючись на пункт 15 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".
За доводами, викладеними у поданій заяві, боржник вказував на те, що заборгованість, присуджена до стягнення судовим рішенням у справі №911/1880/22, підлягає врегулюванню на підставі Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" від 14.07.2021 № 1639-IX (далі - Закон №1639-ІХ). Водночас повідомив державного виконавця, що АТ "Київоблгаз" за постановою НКРЕКП від 16.11.2022 № 1466, включене до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, відповідно до частин 1, 2 Закону №1639-ІХ, а тому в силу пункту 15 частини 1 та частини 2 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження № НОМЕР_2 має бути зупинене.
3. Короткий виклад вимог та змісту скарги відповідача (боржника) на дії приватного виконавця.
У березні 2025 року через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до Господарського суду Київської області від боржника - АТ "Київоблгаз" надійшла скарга на бездіяльність державного виконавця щодо не зупинення вчинення виконавчих дій, яка містила такі вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Рагімової А.Н. щодо не зупинення вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1;
- зобов'язати головного державного виконавця Рагімову А.Н. зупинити вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2, з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області № 911/1880/22 виданого 27.11.2024 та зняти арешт з коштів та майна боржника накладених постановами від 13.12.2024.
В обґрунтування поданої скарги, посилаючись на практику Верховного Суду, боржник зазначив, що підставою для зупинення вчинення виконавчих дій є перебування боржника в Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, та віднесення суми основного боргу за рішенням суду до передбаченої згаданим вище Законом №1639-ІХ та ініційованої боржником процедури врегулювання. З огляду на ці обставини, скаржник вказав, що відповідно до положень пункту 15 частини 1 статті 34 та частини 4 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" наявний обов'язок державного виконавця зняти арешт з майна й грошових коштів боржника та зупинити вчинення виконавчих дій.
4. Короткий виклад оскаржуваних ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, їх обґрунтування.
Господарський суд Київської області ухвалою від 08 квітня 2025 року у справі № 911/1880/22, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08 липня 2025 року, у задоволенні скарги відмовив.
Рішення судів мотивовані тим, що сума 3 673 699 832,61 грн, в межах стягнення якої відкрито виконавче провадження, є частиною заборгованості стягнутої за рішенням суду у справі № 911/1880/22, яка виникла після 28 лютого 2022 року та не підпадає під дію виключень, що встановлені приписами Закону №1639-ІХ, а відтак саме лише перебування боржника(скаржника) в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу за умови проведення виконавчих дій лише в частині стягнення 3 673 699 832,61 грн, що складає суму заборгованості, яка виникла після 28 лютого 2022 року, не є передумовою для застосування імперативу у вигляді зупинення виконавчого провадження.
Також суд першої інстанції встановив, що арешти в межах виконавчого провадження були накладені саме в межах стягнення заборгованості в сумі 3 673 699 832,61 грн, не тотожність цієї суми стягнення сумі, зазначеній у постановах державного виконавця, за висновком суду першої інстанції обґрунтовується тим, що до суми стягнення заборгованості додано виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, штрафи, що відповідно збільшило суму, в межах якої накладено арешти на кошти та майно, що відповідає змісту, суті та завданням виконавчого провадження.
5. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі боржник - Акціонерне товариство "Оператор Газорозподільної системи "Київоблгаз" просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 08.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 у справі № 911/1880/22 та постановити нову, якою визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Рагімової А.Н. щодо не зупинення вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 та зобов'язати головного державного виконавця Рагімову А.Н. зупинити вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2, з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області № 911/1880/22 виданого 27.11.2024 та зняти арешт з коштів та майна боржника накладених постановами № НОМЕР_2 від 13.12.2024.
Витрати АТ "Київоблгаз" по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покласти на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
6. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень відповідач (боржник) послався на абзац 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, оскільки залишили поза увагою ст. 1 Закону № 1639, якою визначено процедуру погашення заборгованості та описано процедуру припинення акцесорних вимог.
Не врахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 12.12.2024 у справі № 924/395/24 та від 20.01.2025 у справі № 924/296/24 про те, що за умови перебування боржника в Реєстрі, у виконавця відповідно до положень пункту 15 частини 1 статті 34 та частини 4 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" був наявний обов'язок зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому проваджені з виконання наказу також і в частині пені, інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на основну заборгованість, і зняти арешт з майна та грошових коштів боржника у відповідній частині.
Аналогічна правова позиція описана в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2024 у справі № 921/366/23.
7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України у відзиві на касаційну скаргу просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Зазначило, що заборгованість, стягнута з АТ «Київоблгаз» рішенням Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі №911/1880/22, лише частково підлягає врегулюванню відповідно до Закону №1639-IX, а саме:
- згідно із ст. 2 Закону №1639-IX дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов'язань), визначених у ст. 1 цього Закону, суб'єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру;
- згідно із абз. 8 ст. 1 Закону №1639-IX врегулюванню відповідно до цього Закону підлягає заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01.01.2020, яка виникла з 01.01.2020 по 28.02.2022 включно.
У той же час, рішенням Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі №911/1880/22 стягнуто зокрема і заборгованість, яка виникла після 28.02.2022, а саме:
- 2 930 805 189,41 грн - основна заборгованість за травень 2022 року, серпень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року;
- 37 385 628,99 грн - 3% річних за період з 01.03.2022 по 10.05.2023;
- 567 850 495,25 грн - пеня за період з 01.03.2022 по 10.05.2023;
- 136 716 434,96 грн - інфляційні втрати за період з 01.03.2022 по 10.05.2023;
- 942 084,00 грн - судового збору.
12.12.2024 Виконавцем, за результатом розгляду заяви ТОВ «Оператор ГТС України» про примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2024 у справі №911/1880/22, згідно з наказом Господарського суду Київської області від 27.11.2024 № 911/1880/22 було відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 в якому згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження стягується заборгованість, яка виникла після 28.02.2022 та не підлягає врегулюванню відповідно до Закону №1639-IX, в загальній сумі 3 673 699 832,61 грн.
Закон №1639-IX містить чітку вказівку стосовно того, якого періоду виникнення заборгованість підлягає врегулюванню, а саме заборгованість яка виникла з 01.01.2020 по 28.02.2022 включно. Отже основний борг, 3% річних, інфляційні та пеня, які нараховані після 28.02.2022 врегулюванню відповідно до Закону № 1639-IX не підлягають та можуть бути стягнуті примусово.
Виконавче провадження відкрито для примусового стягнення виключно заборгованості, яка виникла після 28.02.2022, про що просив стягувач у своїй заяві про примусове виконання рішення, і у державного виконавця не було правових підстав зупиняти таке виконавче провадження.
Зупинення виконавчого провадження у випадку коли лише частина боргу за судовим рішенням підлягає врегулюванню відповідно до Закону № 1639-IX порушить права стягувача на виконання судового рішення в частині сум заборгованості, які не підлягають врегулюванню, і таке зупинення не відповідатиме ст. ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 18, 326 ГПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та ст. 1 Протоколу №1 до цієї Конвенції, які гарантують виконання судового рішення.
Міністерство юстиції України у відзиві на касаційну скаргу просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.
Вказало, що скаржником не оскаржувалася постанова про відкриття виконавчого провадження, у спосіб та порядок встановлені Законом, що вказує на її виконання боржником. Посилання скаржника на практику Верховного Суду, викладену в постановах Верховного Суду зазначених у скарзі, є безпідставним, оскільки на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 12.12.2024, постанов Верховного Суду у справі №924/395/24 від 12.12.2024 та від 20.01.2025 у справі № 924/396/24 не існувало. Крім того, справи розглядалися не у подібних правовідносинах. У той час як при вирішенні цього спору підлягає врахуванню висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 17.01.2025 у справі № 904/4463/23, та якому відповідають постановлені у цій справі судові рішення.
Позиція Верховного Суду
8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій.
Верховний Суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені відповідачем (боржником) у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження судових рішень, доводи позивача (стягувача) та приватного виконавця, викладені у відзивах на касаційну скаргу, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Стаття 129-1 Конституції України гарантує обов'язковість виконання судового рішення.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статей 18, 326 ГПК судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються, зокрема, Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 2 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано обов'язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
У відповідності до ст.339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
АТ "Київоблгаз" звернулося до суду зі скаргою, у якій просило визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Рагімової А.Н. щодо не зупинення вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 та зобов'язати головного державного виконавця Рагімову А.Н. зупинити вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2, з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області № 911/1880/22 виданого 27.11.2024 та зняти арешт з коштів та майна боржника накладених постановами від 13.12.2024. Підставою для зупинення вчинення виконавчих дій зазначено те, що боржник перебуває в Реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, а сума основного боргу за рішенням суду віднесена до передбаченої Законом №1639-IX та ініційованої боржником процедури врегулювання.
Статтею 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (Закон №1639-IX), зокрема, передбачено, що:
- процедура врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу - це заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) за природний газ та послуги з його транспортування шляхом проведення взаєморозрахунків та реструктуризації заборгованості, а також списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість у разі її погашення;
- реєстр підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу (далі - Реєстр) - це відкритий загальнодоступний перелік підприємств та організацій, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону;
- учасники процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) - постачальники природного газу, оператори газорозподільних систем та оператор газосховищ, включені до Реєстру, а також особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01.01.2020, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", розпорядники коштів державного бюджету, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до ст.2 Закону №1639-IX його дія поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов'язань), визначених у ст.1 цього Закону, суб'єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.
Пунктом 15 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Згідно з ч.2 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо, зокрема, про обставини, зазначені в ч.1 цієї статті, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову.
Статтею 35 Закону "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених, зокрема, п.15 ч.1 ст.34 цього Закону (ч.4). У випадку, передбаченому п.15 ч.1 ст.34 цього Закону, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" (ч.11).
Відповідно до абз.2 ч.2 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому, зокрема, п.15 ч.1 ст.34 цього Закону.
З аналізу вказаних норм права вбачається, що державний виконавець: 1) не віднесений до числа учасників процедури врегулювання заборгованості за Законом "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", тому у нього відсутні повноваження під час відкриття виконавчого провадження самостійно вирішувати питання стосовного того, чи відноситься заборгованість, що підлягає стягненню за виконавчим документом, до тієї заборгованості, котра підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону; 2) на підставі постанови НКРЕКП про включення боржника до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу зупиняє вчинення виконавчих дій щодо такого підприємства, а також знімає накладені арешти на грошові кошти на рахунках боржника у випадку, якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу".
Разом з тим відповідно до абз.8 ст.1 Закону "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" заборгованість (грошові зобов'язання) суб'єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону - це, зокрема, заборгованість операторів газорозподільних систем, у тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, та/або реструктуризована, за договорами з транспортування природного газу, укладеними з особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01.01.2020, яка виникла з 01.01.2020 по 28.02.2022 включно.
Отже, законодавець чітко визначив часові межі виникнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", у разі включення боржника до реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу - з 01.01.2020 до 28.02.2022. Віднесення заборгованості, яка виникла поза межами цього періоду, до заборгованості, яка може бути врегульована учасниками процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) за законодавчо визначеною у Законі процедурою, суперечитиме змісту абз.8 ч.1 цього Закону.
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.01.2025 у справі №904/4463/23, на які посилаються суди попередніх інстанцій, а також ТОВ "Оператор ГТС України" та Міністерство юстиції України у відзивах на касаційну скаргу.
У цій постанові від 17.01.2025 у справі №904/4463/23 встановлено:
"За рішенням суду від 06.12.2023, яке набрало законної сили, з АТ "Дніпропетровськгаз" стягнуто хоч і загальну суму заборгованості за загальний період її існування з січня 2022 року до квітня 2023 року з нарахованими сумами пені, 3% річних та інфляційними втратами, однак з рішення суду вбачається, що ця загальна сума боргу складається із заборгованостей, які виникли окремо одна від одної в різні періоди, а саме: у січні 2022 року, що підпадає під дію Закону №1639-ІХ, та у березні - червні 2022 року, вересні 2022 року - квітні 2023 року, тобто поза межами визначеного абз.8 ст.1 Закону №1639-ІХ періоду.
З розрахунку Оператора ГТС суми основного боргу, поданого під час розгляду справи по суті, вбачається, зокрема, що сума основного боргу Оператора ГРМ за січень 2022 року становила 4,84 грн, зобов'язання щодо сплати якої були припиненні шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог 23.05.2023; сума 3% річних складала 0,18 грн, пені - 0,80 грн, інфляційних втрат - 1,34 грн, що разом становить 2,32 грн.
Суди також з'ясували, що постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 20.06.2024 в частині стягнення з боржника 2,32 грн на підставі п.15 ч.1 ст.34 Закону №1404-VIII приватний виконавець прийняв з урахуванням пояснень стягувача, при цьому зазначена сума не бралася приватним виконавцем до уваги при винесенні постанови від 23.05.2024 про арешт коштів боржника.
Разом з тим за встановлених судами обставин постанова про зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення з боржника 2,32 грн на підставі п.15 ч.1 ст.34 Закону №1404-VIII прийнята приватним виконавцем з порушенням строків, установлених ч.2 ст.34 цього Закону, - 20.06.2024.
З огляду на вказане суди дійшли обґрунтованого висновку про визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця у ВП НОМЕР_3 лише щодо своєчасного незупинення вчинення виконавчих дій (з порушенням ч.2 ст.34 Закону №1404-VIII) з виконання судового наказу в частині стягнення заборгованості у розмірі 2,32 грн, яка виникла у січні 2022 року, до виключення боржника з Реєстру, оскільки саме ця сума може бути врегульована відповідно до Закону №1639-ІХ з огляду на приписи абз.8 ст.1.
При цьому суди правомірно відхилили посилання боржника на те, що приватний виконавець мав зупинити вчинення виконавчих дій також і в частині сум, стягнутих судом за березень - червень 2022 року, вересень 2022 року - квітень 2023 року, які виникли поза межами періоду, визначеного абз.8 ст.1 Закону №1639-ІХ, з посиланням на невідповідність таких тверджень приписам п.15 ч.1 ст.34 Закону №1404-VIII та, як наслідок, правильно вказали на безпідставність вимог про визнання неправомірною бездіяльність приватного виконавця щодо незняття арешту з усіх грошових коштів/електронних грошей, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях та належать боржнику".
Тобто у постанові від 17.01.2025 у справі №904/4463/23 Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення виконання судового наказу лише в частині стягнення заборгованості у розмірі 2,32 грн, що складається з суми 3% річних - 0,18 грн, пені - 0,80 грн, інфляційних втрат - 1,34 грн, нарахованих на суму основного боргу Оператора ГРМ за січень 2022 року в розмірі 4,84 грн, зобов'язання щодо сплати якого були припиненні шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог 23.05.2023.
У справі, що переглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16.11.2022 за № 1466 включено АТ «Київоблгаз» (боржника) до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Рішенням Господарського суду Київської області від 23.07.2024 в справі № 911/1880/22 стягнуто з боржника на користь стягувача 3 224 798 278,03 грн, 40 524 533,20 грн 3 % річних, 586 917 933,37 грн пені, 149 545 182,25 грн інфляційних втрат, 939 400,00 грн судового збору та 2684,00 грн судового збору за розгляд ухвали Господарського суду Київської області від 24.01.2023 в апеляційній інстанції.
При цьому як вбачається з матеріалів справи, змісту рішення суду в цій справі, а також заяви стягувача про примусове виконання рішення від 04.12.2024, означена вище заборгованість, з урахуванням періодів її виникнення, включає в себе:
1) Заборгованість заявлена позивачем при зверненні до суду (первісні вимоги) за періоди до 28 лютого 2022 року, а саме: 293 993 088,62 грн основного боргу за вересень 2021 року та грудень 2021 року, а також 27 633 968,67 грн пені, 6 956 787,06 грн 3% річних та 56 024 871,05 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу з період з вересня 2021 року до грудня 2021 року;
2) Заборгованість заявлена позивачем при зверненні до суду (первісні вимоги) нарахована після 28 лютого 2022 року, а саме: 3 817 882,85 грн 3% річних (за період з 01.03.2022 по 05.08.2022), 8 566 530,55 грн пені (за період з 01.03.2022 по 05.08.2022) та 43 196 123,76 грн інфляційних втрат за період з 01.03.2022 по 05.08.2022 (нарахування відбувались на основний борг за вересень 2021 року та грудень 2021 року), всього 55580537,16 грн;
3) Заборгованість заявлена позивачем в ході розгляду справи (після збільшення розміру позовних вимог) та включає борг за періоди після 28 лютого 2022 року, саме: 2 930 805 189,41 грн основного боргу, що включає в себе борг за травень 2022 року, серпень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року та січень 2023 року, а також 33 567 746,14 грн 3% річних, 559 283 964,70 грн пені, 93 520 311,20 грн інфляційних втрат, що були нараховані на вказану суму основного боргу починаючи з травня 2022 року, всього 3 617 177 211,45 грн.
Таким чином, за висновками судів попередніх інстанцій частина заборгованості в розмірі 3 672 757 748,61, що була стягнута з боржника на користь стягувача відповідно до рішення Господарського суду Київської області від 23.07.2024 в справі № 911/1880/22 виникла після 28 лютого 2022 року, а відтак не підпадає під дію обмежень, встановлених щодо боржника в силу положень Закону № 1639-IX.
Крім того, не підпадає під дію означених обмежень і стягнення з відповідача понесених судових витрат, покладених на відповідача згідно з наказом, в загальному розмірі 942 084 грн.
Відтак, сукупно в порядку виконання наказу Господарського суду Київської області № 911/1880/22 виданого 27.11.2024, на думку судів не підпадає під дію обмежень, встановлених щодо боржника в силу положень Закону № 1639-IX, сума в розмірі 3 673 699 832,61 грн.
Однак, суди попередніх інстанцій, всупереч висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.01.2025 у справі №904/4463/23, віднесли до таких, що не підпадають під дію обмежень, нарахування 3% річних, пені та інфляційних втрат, здійснених на основну заборгованість, яка у повному розмірі виникла у період, який підлягає врегулюванню за Законом "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", в розмірі 55580537,16 грн.
Як зазначено у постанові Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.05.2025 у справі № 903/421/24:
« 8.86. З аналізу положень Закону України № 1639-ІХ та наведеного визначення процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єктів ринку природного газу, викладеного у статті 1 цього Закону, вбачається проведення таких процедур врегулювання заборгованості: процедури взаєморозрахунків (стаття 4), процедури реструктуризації заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування (стаття 5), процедури списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість з оплати природного газу та послуги з його транспортування (стаття 6).
8.87. Так, за змістом статті 6 Закону України № 1639-ІХ на заборгованість за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, яка підлягає врегулюванню відповідно до статті 1 цього Закону, погашену до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону, а також на заборгованість, реструктуризовану відповідно до статті 5 цього Закону, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються.
8.87.1. Неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних, нараховані на заборгованість підприємств, включених до Реєстру, за договорами купівлі-продажу/постачання природного газу, укладеними з Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», та договорами про надання послуг з транспортування природного газу, у тому числі підтверджені судовими рішеннями, які набрали законної сили, що обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення до Реєстру, підлягають списанню:
- за умови погашення основного боргу до 31 грудня 2022 року, у тому числі шляхом проведення взаєморозрахунків відповідно до статті 4 цього Закону;
- за умови повного виконання належним чином підприємством-дебітором укладеного договору про реструктуризацію заборгованості.
8.88. Гарантії забезпечення прав та інтересів кредиторів визначені статтею 7 Закону України №1639-ІХ, відповідно до якої НАК «Нафтогаз України», особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, особа, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 1 січня 2020 року, заборгованість перед якими (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість) підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, мають право на відшкодування з державного бюджету додаткових витрат на сплату процентів та інших витрат у зв'язку із запозиченням коштів з метою покриття касових розривів, що утворилися внаслідок врегулювання заборгованості відповідно до статей 5-6 цього Закону, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
8.89. Отже, наведеними положеннями Закону передбачений механізм урегулювання питань щодо основної заборгованості підприємств, включених до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, а також підстави та передумови для списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на цю ж заборгованість, учасниками такої процедури врегулювання, визначеними статтею 1 Закону України № 1639-ІХ.
8.92. Зупинення вчинення виконавчих дій на час перебування АТ «ОГС «Волиньгаз» у Реєстрі підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», є обмеженням, передбаченим Законом, дія якого поширюється на відносини із врегулювання видів заборгованості (грошових зобов'язань), визначених у статті 1 цього Закону, суб'єктів ринку природного газу, що включені до Реєстру.
8.93. Отже, об'єднана палата зазначає, що виконавець (державний / приватний) не є учасником процедури врегулювання заборгованості, визначеної Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» і відповідно до пункту 15 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», а отже, у виконавця виник обов'язок зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу.».
Такі ж висновки викладені Верховним Судом і у постановах від 12.12.2024 у справі № 924/395/24, від 20.01.2025 у справі № 924/296/24 на які посилається скаржник у касаційній скарзі та багатьох інших, зокрема, у постанові від 26.06.2025 у справі № 922/1933/22.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій, встановивши включення АТ «Київоблгаз» (боржника) до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16.11.2022 за № 1466 та віднесення суми боргу за наказом Господарського суду Київської області від 27.11.2024 у справі № 911/1880/22 у розмірі 293 993 088,62 грн основного боргу за вересень 2021 року та грудень 2021 року, а також 27 633 968,67 грн пені, 6 956 787,06 грн 3% річних та 56 024 871,05 грн інфляційних втрат, нарахованих на суму основного боргу за період з вересня 2021 року до грудня 2021 року до передбаченої Законом № 1639-ІХ та ініційованої боржником процедури врегулювання, дійшли помилкового висновку про відсутність у державного виконавця обов'язку зупинити, відповідно до положень пункту 15 частини 1 статті 34 та частини 4 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження", вчинення виконавчих дій у виконавчому проваджені з виконання наказу також і в частині нарахованих 3 817 882,85 грн 3% річних (за період з 01.03.2022 по 05.08.2022), 8 566 530,55 грн пені (за період з 01.03.2022 по 05.08.2022) та 43 196 123,76 грн інфляційних втрат за період з 01.03.2022 по 05.08.2022, нарахованих на основний борг за вересень 2021 року та грудень 2021 року, всього 55 580 537,16 грн, як таких, що підтверджені судовим рішенням, яке набрало законної сили, обліковуються учасниками процедури врегулювання заборгованості та не сплачені станом на дату включення боржника до Реєстру (16.11.2022).
У той же час, враховуючи, що стягнута за рішенням Господарського суду Київської області від 23.07.2024 в справі № 911/1880/22 з боржника заборгованість у розмірі 2 930 805 189,41 грн основного боргу, що включає в себе борг за травень 2022 року, серпень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року та січень 2023 року, а також 33 567 746,14 грн 3% річних, 559 283 964,70 грн пені, 93 520 311,20 грн інфляційних втрат, що були нараховані на цю суму основного боргу починаючи з травня 2022 року, всього 3 617 177 211,45 грн не є такою що підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України № 1639-ІХ, тому підстави для задоволення касаційної скарги відповідача в повному обсязі відсутні.
Отже, державний виконавець зобов'язаний був зупинити виконавчі дії у межах виконавчого провадження на підставі пункту 15 частини першої статті 34 та частини одинадцятої статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" і зняти арешт з рахунків боржника в частині стягнення 55 580 537,16 грн. Відповідно суди попередніх інстанцій помилилися у висновках про відмову у задоволенні скарги АТ «Київоблгаз» на бездіяльність державного виконавця щодо незупинення виконавчого провадження та незняття арешту з грошових коштів боржника, розміщених на відкритих рахунках у банківських установах в частині суми стягнення в розмірі 55 580 537,16 грн.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 308 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
Згідно з частинами першою-третьою статті 311 цього Кодексу суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте у передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Переглянувши оскаржені судові рішення у межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги АТ «Київоблгаз» та скасування ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду в частині відмови у задоволенні скарги АТ «Київоблгаз» на бездіяльність державного виконавця щодо незупинення виконавчого провадження та незняття арешту з грошових коштів боржника, розміщених на відкритих рахунках у банківських установах в частині суми стягнення в розмірі 55 580 537,16 грн.
Судові витрати
Розподіл судових витрат у вигляді судового збору не проводиться, оскільки судовий збір при поданні касаційної скарги не сплачується відповідно до п.19 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Повернення судового збору здійснюється в порядку передбаченому статтею 7 Закону України «Про судовий збір» за клопотанням особи, яка його сплатила.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор Газорозподільної системи "Київоблгаз" задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 08.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 у справі № 911/1880/22 скасувати частково.
3. Визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімової А.Н. щодо не зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області № 911/1880/22, виданого 27.11.2024, в частині суми стягнення в розмірі 55 580 537,16 грн.
4. Зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рагімову А.Н. зупинити вчинення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2, з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області № 911/1880/22, виданого 27.11.2024, та зняти арешт з коштів та майна боржника накладених постановами від 13.12.2024 в частині суми стягнення в розмірі 55 580 537,16 грн.
5. В іншій частині ухвалу Господарського суду Київської області від 08.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2025 у справі № 911/1880/22 залишити без змін.
6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді Н. Губенко
О. Кролевець