м. Чернівці
06 листопада 2025 року Справа № 926/3162/25
За позовом фізичної особи-підприємця Матвієнко Галини Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до фізичної особи-підприємця Гараміти Ліліани Дмитрівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
про стягнення коштів в сумі 182 800,00 грн,
Суддя І.В. Марущак
Секретар судового засідання Л.В. Терещенко
представники:
від позивача - адвокат Малеванчук І.В.;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець Матвієнко Галини Анатоліївни, інтереси якого представляє адвокат Малеванчук І.В., звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до фізичної особи-підприємця Гараміти Ліліани Дмитрівни про стягнення коштів в сумі 182 800,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ФОП Матвієнко Г.А. (покупець) 30.08.2024 та 05.09.2024 на виконання договору поставки товару, укладеного між сторонами у спрощений спосіб з придбання насосу гідравлічного для екскаватора-навантажувача KOMATSU WB97S-5» вартістю 182 800,00 грн, на підставі виставленого рахунку №300824 від 30 серпня 2024 року на адресу ФОП Гараміти Л.Д. (постачальник) було перераховано 182 800,00 грн.
Однак відповідач, отримавши кошти від покупця, не виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару. Також відповідачем не повернуто сплачені позивачем кошти в сумі 182 800,00 грн, відтак попередньо сплачені кошти за непоставлений товар підлягають поверненню.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2025 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.
Ухвалою суду від 26.09.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче засідання на 17.010.2025 та встановив відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу запропонував надати відповідь на відзив. Судове засідання за участю представника позивача вирішено провести в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
12.10.2025 представник позивача через систему «Електронний суд» подав заяву про зменшення розміру позовних вимог на суму сплачених відповідачем після відкриття провадження коштів - 100 000, 00 грн, відтак просить стягнути з фізичної особи-підприємця Гараміти Ліліани Дмитрівни на користь фізичної особи-підприємця Матвієнко Галини Анатоліївни заборгованість в сумі 82 800, 00 грн. В зв'язку із зменшенням позовних вимогу вирішити питання про повернення позивачу судового збору з Державного бюджету України, який сплачено згідно платіжної інструкції № 229 від 18.09.2025. Стягнути з відповідача судові витрати (судовий збір та витрати на правничу допомогу адвоката).
Ухвалою від 17.10.2025 судом прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог вх. № 3432 від 12.10.2025 та відмовлено у поверненні судового збору з тих підстав, що позивачем сплачено судовий збір у мінімальному розмірі та розгляд справи продовжується після прийняття заяви про зменшення розміру позовних вимог, відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 06.11.2025, судове засідання за участю представника позивача вирішено провести в режимі відеоконференції з виклристанням власних технічних засобів.
20.10.2025 представником позивача через систему «Електронний суд» подано заяву про закриття провадження у справі № 926/3162/25 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки відповідачем після відкриття провадження у справі повністю сплачено заявлену до стягнення заборгованість в сумі 82 800,00 грн, відтак відсутній предмет спору, повернення позивачу з Державного бюджету України 2 422,40 грн судового збору, який був сплачений за подання позову згідно з платіжною інструкцією № 229 від 18.09.2025 та стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу.
Крім того, 20.10.2025 представником позивача через систему «Електронний суд» подано клопотання про стягнення з фізичної особи-підприємця Гараміти Л.Д. понесені позивачем витрати на правничу допомогу в сумі 14 000,00 грн.
До заяви додано докази на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу.
Відповідач явку свого представника в підготовче судове засідання 06.11.2025 не забезпечив. Як вбачається з матеріалів справи, до суду повернулося без вручення поштове відправлення відповідачу з ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 17.10.2025, у прикріпленій до вказаного поштового відправлення довідці Укрпошти вказана причина невручення - адресат відсутній за вказаною адресою.
Суд зауважує, ухвала суду надсилались відповідачу на його офіційну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відтак суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із пунктом 1 частини третьої цієї статті ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.
Присутній в судовому засіданні представник позивача просив закрити провадження у справі та повернути сплачений за подання позову судовий збір, стягнути з відповідача понесені позивачем витрат на правову допомогу в сумі 15 000,00 грн, зазначивши, що в клопотання про стягнення витрат на правову допомогу від 20.10.2025 помилково зазначено суму 14 000,00 грн.
З'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив таке.
Між фізичною особою-підприємцем Гараміта Л.Д. (надалі - Постачальник) та фізичною особою-підприємець Матвієнко Г.А. (надалі -Покупець) укладено усний договір поставки Товару, а саме насосу гідравлічного для екскаватора-навантажувача KOMATSU WB97S-5», в кількості однієї одиниці, вартістю 182 800,00 грн.
За результатами досягнутих домовленостей, Постачальником на ім'я Покупця було виставлено рахунок на оплату № 300824 від 30.08.2024 на суму 182 800,00 грн.
Покупцем було здійснено оплату вказаного рахунку в сумі 182 800, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 239 від 30.08.2024 року на суму 52 800,00 грн та платіжною інструкцією № 249 від 05.09.2024 року на суму 130 000,00 грн.
Однак, відповідач, отримавши кошти від Покупця, згідно виставленого рахунку на оплату №300824 від 30.08.2024, не виконав взяті на себе зобов'язання з поставки Товару.
15.08.2025 представником позивача, адвокатом АБ «Малеванчук та партнери» Малеванчуком І.В. на електронну адресу відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яка зазначена в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань відносно відповідача, та на адресу місця реєстрації проживання відповідача ( АДРЕСА_3 ) було направлено вимогу про поставку Товару в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги (через перевізника «Нова пошта» за рахунок отримувача Товару, у відділення №1 м. Вишневе), а саме: «Насос гідравлічний для екскаватора-навантажувача KOMATSU WB97S-5» в кількості однієї одиниці, вартістю 182 800, 00 грн», однак відповідачем не було здійснено поставку Товару.
03.09.2025 представником позивача на електронну адресу відповідача та на адресу місця його реєстрації направлено повідомлення про одностороннє розірвання договору поставки Товару/відмову від Товару, а саме: «Насос гідравлічний для екскаватора-навантажувача KOMATSU WB97S-5», в кількості однієї одиниці, вартістю 182 800, 00 грн. Датою розірвання договору Покупцем було визначено 10.09.2025.
Також в повідомленні від 03.09.2025 про розірвання договору поставки Товару/відмову від Товару, в зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з поставки Товару, Покупець вимагав від Постачальника в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги повернути ФОП Матвієнко Г.А. (РНОКПП: НОМЕР_1 , НОМЕР_3 в АТ КБ «ПриватБанк») кошти в сумі 182 800,00 грн, які було сплачено постачальнику, згідно рахунку №300824 від 30.08.2024.
Однак, відповідачем не було повернуто позивачу кошти в сумі 182 800,00 грн, товар теж не було поставлено.
11.09.2025 представником позивача повторно було направлено вимогу на електронну адресу відповідача про повернення коштів за непоставлений товар.
Докази повернення коштів в сумі 182 800, 00 грн, сплачених позивачем згідно рахунку на оплату № 300824 від 30.08.2024 за поставку товару, як і докази поставки товару, в матеріалах справи відсутні.
Судом установлено, що після відкриття провадження у справі відповідач сплатив позивачу кошти в сумі 100 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 01.10.2025, у зв'язку з чим позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог на вказану суму.
16.10.2025 відповідачем на користь позивача сплачено решту суми заборгованості - 82 800,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 16.10.2025.
Отже, відповідач після винесення ухвали про відкриття провадження у справі №926/3162/25 повністю сплатив заявлену до стягнення заборгованість.
Таким чином, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відтак, враховуючи, що після відкриття провадження у справі відповідач сплатив позивачу кошти в сумі 182 800,00 грн, відсутній предмет спору, суд дійшов висновку закрити провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.
Частиною четвертою статті 231 ГПК України унормовано, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Судові витрати у даній справі складаються із судового збору та витрат на правову допомогу.
Щодо клопотання позивача про повернення судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Частиною 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Фізичною особою-підприємцем Матвієнко Г.А. за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн, що підтверджуються платіжною інструкцією № 229 від 18.09.2025 року.
З огляду на викладене, враховуючи заяву позивача про повернення судового збору та те, що суд закрив провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору, позивачу необхідно повернути з Державного бюджету України повністю сплачений судовий збір.
Щодо витрат відповідача на правничу допомогу.
Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (ст. 59).
Відповідно до ст. 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
За приписами ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
В постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Частиною третьою статті 130 ГПК України унормовано, що якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Частиною першою статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат згідно з частинами п'ятою та шостою статті 126 ГПК України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, у розумінні положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Така правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду у додаткових постановах від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у додатковій постанові від 03.11.2023 у справі № 914/2355/21.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У позовній заяві міститься орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи в сумі 28 000,00 грн.
У клопотанні про про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у справі № 926/3162/25 від 20.10.2025 представник позивача просить стягнути з фізичної особи-підприємця Гараміти Л.Д. на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу адвоката по договору про надання правової допомоги №30/07 від 30.07.2025 в сумі 14 000,00 грн.
На підтвердження витрати на правничу допомогу адвоката надано договір про надання правової допомоги №30/07 від 30.07.2025, укладений фізичною особою-підприємцем Матвієнко Г.А. (клієнтом) та АБ «Малеванчук та Партнери», відповідно до предмета якого клієнт доручає адвокатському бюро надавати йому правничу допомогу шляхом представництва, захисту, здійснення інших видів правничої допомоги та дій, що мають юридичне значення, згідно законодавства про види адвокатської діяльності, а Адвокатське бюро зобов'язується виконувати отримані від клієнта доручення від імені та за рахунок клієнта в порядку та на умовах, визначених договором.
За приписами п.3.3. Договору гонорар Адвокатського бюро погоджується за взаємною домовленістю Сторін. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, а також порядок оплати фактичних витрат Адвокатського бюро за виконання доручень Клієнта визначаються додатковою угодою до даного Договору, яка є невід'ємною його частиною та набуває чинності з дня її підписання.
30.07.2025 між ФОП Матвієнко Г.А. та АБ «Малеванчук та партнери» було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №30/07 про надання правничої допомоги від 30.07.2025 (надалі-Додаткова угода).
Відповідно до частини 1 Додаткової угоди гонорар (винагорода) Адвокатського бюро за надання правничої допомоги, яка полягає в представництві інтересів Клієнта щодо стягнення з ФОП Гараміта Ліліани Дмитрівни в розмірі 182 800, 00 грн, та які були перераховані Клієнтом, згідно виставленого ФОП Гараміта Л.Д. рахунку на оплату №300824 від 30.08.2024 за поставку товару, а саме: «Насос гідравлічний для екскаватора-навантажувача KOMATSU WB97S-5», Сторонами цієї Угоди визначена в таких розмірах:
- збір документів, що стосуються господарського спору (рахунку, банківських документів) 500, 00 грн (п. 1.1.Додаткової угоди);
- вивчення та здійснення правового аналізу документів, судової практики, що стосуються господарського спору (рахунку, банківських документів) - 500, 00 грн (п.1.2. Додаткової угоди);
- підготовка та направлення на адресу ФОП Гараміта Л.Д. вимоги про поставку Товару, або повернення Клієнту сплачених коштів в сумі 182 800, 00 грн - 2 000, 00 грн (п. 1.3.Додаткової угоди);
- підготовка позовної заяви (додатків до позову) про стягнення заборгованості з ФОП Гараміта Л.Д. - 5 000, 00 грн (п. 1.4.Додаткововї угоди);
- представництво інтересів Клієнта в судовому засіданні Господарського суду Чернівецької області - 4 000, 00 грн (за одне судове засідання), (п.1.6. Додаткової угоди);
- підготовка та подання до Господарського суду Чернівецької області клопотання або заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката - 1 000, 00 грн (п. 1.7.Додаткової угоди).
Адвокатським бюро в порядку виконання умов Договору надано Клієнту правничі послуги, які зазначені у п.1.1.-1.3.Додаткової угоди (збір документів, що стосуються господарського спору; правовий аналіз та вивчення документів, що стосуються господарського спору; підготовка та направлення на адресу Постачальника вимоги про поставку Товару), про що сторонами Договору складено акт №15/08/25 від 15.08.2025 прийому-передачі наданих послуг на суму 3 300, 00 грн.
Також в акті зазначено, що розмір витрат з отримання витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно ФОП Гараміта Л.Д. становить 115, 00 грн, та 115, 00 грн витрат на відправку вимоги на адресу відповідача. Як зазначено в клопотанні про стягнення витрат на правничу допомогу, вказані витрати в сумі 330, 00 грн позивач з відповідача не стягує, відтак за вказаним актом підлягає стягненню 3 000, 00 грн. Позивачем на підставі виставленого рахунку-фактури №15/08 від 15.08.2025 сплачено кошти в сумі 3 300, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 18.08.2025.
Адвокатським бюро в порядку виконання умов Договору надано Клієнту правничу послугу (п. 1.3.Додаткової угоди) з підготовки та направлення відповідачу повідомлення про розірвання договору поставки Товару/відмову від Товару, про що сторонами Договору складено акт №02/09/25 від 02.09.2025 прийому-передачі наданих послуг на суму 2 000, 00 грн. Позивачем на підставі виставленого рахунку-фактури №02-09-1/09 від 02.09.2025 сплачено кошти в сумі 2 000, 00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 02.09 2025.
Адвокатським бюро в порядку виконання умов Договору надано Клієнту правничу послугу (п. 1.4. Додаткової угоди) з підготовки позовної заяви про стягнення з фізичної особи-підприємця Гараміта Л.Д. на користь ФОП Матвієнко Г.А. заборгованості в розмірі 182 800, 00 грн, про що сторонами Договору складено акт №18/09/25 від 18.09.2025 прийому-передачі наданих послуг на суму 5 000,00 грн. Позивачем на підставі виставленого рахунку-фактури №18/09 від 18.09.2025, сплачено кошти в сумі 5 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 17.10.2025.
Адвокатським бюро в порядку виконання умов Договору надано Клієнту правничі послуги (п. 1.6. та п. 1.7. Додаткової угоди) з представництва інтересів позивача в судовому засіданні Господарського суду Чернівецької області у справі №926/3162/25 про стягнення з ФОП Гараміта Л.Д. на користь ФОП Матвієнко Г.А. заборгованості в розмірі 182 800, 00 грн. Вартість вказаних послуг становить 4 000,00 грн. Також надано послуги з підготовки клопотання про стягнення витрат на правничу допоиогу вартістю 1 000,00 грн. На підтвердження наданих послуг сторонами Договору складено акт №17/10/25 від 17.10.2025 прийому-передачі наданих послуг на суму 5 000,00 грн. Позивачем на підставі виставленого рахунку-фактури №17/10 від 17.10.2025, сплачено кошти в сумі 5 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 18.10.2025.
Всього Адвокатським бюро надано позивачу правничі послуги по Договору вартістю 15 000, 00 грн, а позивачем здійснено оплату наданих послуг.
У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Суд констатує, що відповідач не заявляв клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами, не заперечував факт їх надання.
Своєю чергою суд вважає понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу дійсними, необхідними та співмірними зі складністю цієї справи та наданим обсягом послуг у суді, а тому визнає їх обґрунтованими та розумними.
Суд вважає приймає до уваги та погоджується з доводами позивача, що звернення до суду з указаним позовом є вимушеним кроком, який зумовлений виключно поведінкою відповідача та ігноруванням виконання взятих на себе зобов'язань по Договору, відповідно всі негативні наслідки (понесені витрати на правничу допомогу адвоката) має нести та сторона, яка не виконала зобов'язання в строки встановлені правочином.
Позивач намагався в досудовому порядку врегулювати спір шляхом направлення вимог про повернення коштів, однак такі вимоги відповідач залишив без задоволення.
Таким чином, суд констатує, що позивач у зв'язку з розглядом цієї справи дійсно поніс витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн, на підтвердження чого надав відповідні докази.
Разом із тим, у клопотанні про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката заявлено про стягнення витрат в сумі 14 000,00 грн.
Під час розгляду вказаного клопотання представником позивача зазначено, що ним помилково зазначено про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 14 000,00 грн, сама витрат складає саме 15 000,00 грн, які просив стягнути.
Разом із цим суд розцінює такі вимоги як збільшення раніше заявленої до стягнення суми судових витрат, про що не був повідомлений відповідач, відтак вважає за можливе стягнути понесені позивачем витрати на правову допомогу в сумі 14 000,00 грн.
За таких обставин, у відповідності до статті 129 ГПК України зазначені витрати необхідно покласти на відповідача.
Про понесення інших судових витрат сторони не заявляли.
Керуючись статтями 123, 221, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Закрити провадження у справі 926/3162/25.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Гараміти Ліліани Дмитрівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь фізичної особи-підприємця Матвієнко Галини Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14 000,00 грн.
3. Повернути фізичній особі-підприємцю Матвієнко Галині Анатоліївні ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України
2 422,40 грн судового збору, сплаченого за подання позову згідно з платіжною інструкцією № 229 від 18.09.2025 року.
4. Після набрання ухвалою законної сили видати наказ.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду в порядку та строк, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 07 листопада 2025 року.
Суддя І.В. Марущак