29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"07" листопада 2025 р. Справа №924/673/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Люкова Л.С., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ''Автолідер'', м. Хмельницький
до фізичної особи-підприємця Дунаєвського Віктора Володимировича, м. Хмельницький
про стягнення 743944,41 грн.
За участю представників:
від позивача: Граб О.П. - згідно ордера ВХ №1104391 від 25.08.2025р.
від відповідача: Дунаєвський В.В. - фізична особа-підприємець
У судовому засіданні, згідно ст. 240 ГПК України, проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення. Скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення проголошено 07.11.2025р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 04.07.2025р. відкрито провадження у справі №924/673/25 за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання.
05.08.2025р. постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та відкладення підготовчого засідання на іншу дату.
Ухвалою суду від 11.09.2025р. зустрічну позовну заяву від 10.09.2025р. вх. №05-08/2682/25 та додані до неї документи повернуто позивачу за зустрічним позовом.
Згідно протоколу судового засідання №5222031 від 03.10.2025р. у підготовчому засіданні суд зазначив, що клопотання позивача (вх. №05-22/6943/25 від 10.09.2025р.) про приєднання доказу до матеріалів справи, клопотання відповідача (вх. №05-22/7320/25 від 22.09.2025р.) про долучення доказів подано із недодержанням вимог ГПК України та залишено судом без задоволення з огляду на відсутність заяв про поновлення строків на подання доказів.
03.10.2025р. постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Позивач просить стягнути з відповідача 556172,00 грн. - попередньої оплати (авансу), 84425,80 грн. - штрафу, 19167,02 грн. - 3% річних та 19167,02 грн. - інфляційних втрат. Загальна сума складає 743944,41 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем договору підряду №1п на розроблення проектної документації на обєкт будівництва: ''Нове будівництво логістичного відділення'' від 08.01.2024р., яким сторони передбачили, зокрема, розроблення відповідачем для позивача проектної документації на обєкт будівництва: ''Нове будівництво логістичного центру та паркінгу за адресою: Хмельницька область, Хмельницький район, Чорноострівська селищна рада, масив ''Грузевиця-2'', кадастровий номер земельної ділянки 6825082200:05:005:0155'' та оплати позивачем виконаних підрядних робіт. При цьому, оплату робіт в частині 60% від загальної вартості робіт сторони передбачили авансом до 20.02.2024р., а строк виконання робіт за погодженням сторін (п. п. 1.2, 1.3 та 2.1) склав до 15.04.2024р.
Стверджує, що на виконання умов договору позивачем було здійснено 60% попередньої оплати за розробку відповідачем проектної документації на обєкт будівництва на суму 556172,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №8 від 15.02.2024р. Натомість, як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, проектну документацію на обєкт будівництва не розробив.
Відмічає, що згідно п. 6.2 договору сторони передбачили у разі невиконання робіт у визначений договором строк, зобов'язання відповідача повернути отриманий аванс на протязі двох днів та сплатити штраф у розмірі 15% від суми отриманого авансу.
Тому, позивач, посилаючись на п. 6.2 договору, просить стягнути з відповідача 556172,00 грн. - попередньої оплати (авансу) та 84425,80 грн. - штрафу.
Крім того, позивачем, з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховано інфляційні втрати (за період травень 2024 року - квітень 2025 року) та 3% річних (за період з 17.04.2024р. по 10.06.2025р.).
Відповідач у відзиві, поданому 12.08.2025р., проти позову заперечує, посилаючись на те, що виконав роботи та передав їх позивачу; аванс, який отримано 15.02.2024р., використано на виконання робіт та оплату залучених спеціалістів. Стверджує, що документація використана позивачем, тому, як вважає відповідач, підтверджує її прийняття. Натомість, 09.05.2024р. позивач надіслав проект угоди про розірвання договору.
Позивач подав відповідь на відзив 20.08.2025р., згідно якої не погоджується з позицією відповідача та підтримує позовні вимоги.
Відповідач подав додаткові пояснення від 20.08.2025р., згідно яких просив врахувати, що роботи за договором були виконані належним чином. Стверджує, що фактично проектна документація передана позивачу електронними засобами зв'язку на електронну пошту позивача одним із виконавців проекту - архітектором Говдою П.С. Надалі позивач використав отриману документацію для звернення до іншої проектної організації - ТОВ ''Альфа гарант ЛЛС'' з метою розроблення детального плану території земельної ділянки з кадастровим номером 6825082200:05:005:0155''. Тому, на переконання відповідача, позивач фактично прийняв та використав результати виконаних робіт за договором.
У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
08.01.2024р. між товариством з обмеженою відповідальністю ''Автолідер'', як замовником, та фізичною особою-підприємцем Дунаєвським Віктором Володимировичем, як підрядником, укладено договір підряду №1п на проведення проектних робіт, згідно умов якого (п. 1.1) підрядник зобов'язується за плату своїми силами і засобами та в обумовлені строки розробити для замовника проектну документацію на об'єкт будівництва: ''Нове будівництво логістичного центру та паркінгу, за адресою Хмельницька область, Хмельницький район, Чорноострівська селищна рада, масив ''Грузевиця-2'', кадастровий номер земельної ділянки 6825082200:05:005:0155'', а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані підрядником роботи. При цьому, підрядник підтверджує, що він має усі необхідні дозволи (ліцензії), які вимагаються чинним законодавством України для виконання ним своїх обов'язків за цим договором (п. 1.3).
У пунктах 2.1, 2.2. договору сторони погодили, що підрядник отримав від замовника всі вихідні дані, необхідні характеристики й іншу інформацію щодо об'єкта, визначеного у п. 1.1 цього договору і зобов'язується виконати роботи до 15 квітня 2024 року. Підрядник приступає до виконання робіт за цим договором з моменту підписання договору.
При цьому, порядок приймання-передачі виконаних робіт сторони обумовили у розділі 4 договору. Так, згідно п.п. 4.1 - 4.4 підрядник виконану згідно з вимогами замовника та відповідно до чинного законодавства України роботу та акт приймання-передачі документації у двох примірниках надає замовнику на наступний день після завершення робіт, але не пізніше 15 квітня 2024 року. Замовник зобов'язаний прийняти виконану підрядником у визначений договором строк роботу і акти приймання-передачі виконаних робіт та протягом 3-х календарних днів розглянути, підписати та повернути підряднику один примірник акту. У разі якщо виконані роботи щодо розробки документації не відповідають умовам цього договору, замовник має право протягом 3-х календарних днів подати мотивовану відмову від приймання документації разом з проектом двостороннього акта з переліком доопрацювань, які потрібно виконати, та строків їх виконання. Якщо у встановлені п.п. 4.2 та 4.3 цього договору строки підрядник не отримує підписаний замовником акт приймання-передачі документації або його мотивовану відмову, документація вважається такою, що прийнята з додержанням усіх умов договору.
Згідно п. 4.5. договору підряду роботи вважаються виконаними підрядником та прийнятими замовником з моменту підписання замовником відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт.
Оплату послуг та їхню вартість сторони обумовили у розділі 5 договору, зокрема, згідно п. 5.1, загальна вартість робіт, виконаних підрядником, становить дев'ятсот двадцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні 00 копійок (926954 гривні 00 коп.). Зазначена вартість робіт є кінцевою і не підлягає коректуванню, крім випадків, визначених цим договором. Сума авансу складає 60% від загальної вартості робіт виконаних підрядником і сплачується замовником до 20.02.2024р. У випадку не виконання робіт у визначений даним договором строк підрядник зобов'язаний повернути замовнику отриманий аванс до 17.04.2024р.
Згідно п. 5.4 договору повна оплата виконаних підрядником робіт здійснюється замовником протягом наступного банківського дня після підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт.
Як встановлено у п. 6.2 договору підряду, у разі невиконання робіт у визначений договором строк, виконавець зобов'язаний повернути замовнику отриманий аванс на протязі двох днів та сплатити штраф у розмірі 15% від суми отриманого авансу.
Згідно п. 6.3 договору, при вирішенні спорів претензійний чи інший досудовий порядок врегулювання спорів щодо цього договору не встановлюється.
Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та закінчується після виконання сторонами своїх обов'язків. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п.п. 9.1, 9.2).
15.02.2024р. позивач перерахував відповідачу кошти в розмірі 556172,00 грн. (60% від 926954,00 грн.), в якості авансу, як передбачено п. 5.1 договору, що підтверджується платіжною інструкцією №8 від 15.02.2024р. з призначенням платежу "оплата за проектні роботи на об'єкт будівництва згідно акту виконаних робіт від 12.02.2024р. та договору №1 від 08.01.2024р.".
Актів приймання-передачі виконаних робіт щодо розроблення для замовника проектної документації на об'єкт будівництва: ''Нове будівництво логістичного центру та паркінгу'', в матеріали справи не надано.
У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань по договору в частині розробки проектної документації на обєкт будівництва, позивач, на підставі п. 5.1 та п. 6.2 договору підряду, просить повернути 556172,00 грн. - попередньої оплати (авансу).
Окрім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф з посиланням на п. 6.2 договору у розмірі 15% від авансу 556172,00 грн.
При цьому, у прохальній частині позовної заяви розмір штрафу складає 84425,80 грн., натомість у тексті позовної заяви та наданого розрахунку сума штрафу становить 83425,00 грн.
Також, позивачем, з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховано інфляційні втрати за період травень 2024 року - квітень 2025 року та 3% річних за період 17.04.2024р. - 10.06.2025р.
При цьому, у прохальній частині позовної заяви розмір інфляційних втрат складає 19167,02 грн. Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви та наданого розрахунку сума інфляційних втрат складає 84179,59 грн. Натомість, розмір 3% річних, як у прохальній частині позовної заяви, так і в наданому розрахунку, однаковий і складає 19167,02 грн.
У сукупності заявлена сума позову складає 743944,41 грн.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Будівництву об'єкта має передувати його проектування (включає розробку передпроектних документів, що обґрунтовують техніко-економічні показники об'єкта будівництва, та проектно-кошторисну документацію) і проведення досліджувальних робіт. Проведення подібних робіт зазвичай здійснюється на підставі відповідного договору підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт.
Регулювання відносин, які виникають у процесі виконання проектних та досліджувальних робіт, здійснюється на підставі параграфа 4 ''Підряд на проектні та пошукові роботи'' (ст. ст. 887 - 891 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 887 ЦК України, за договором підряду підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором роботи (проектні, досліджувальні), а замовник зобов'язується надати необхідні для виконання таких робіт відомості та/або документацію (дозволи), прийняти та оплатити їх.
З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору підряду №1п на проведення проектних робіт від 08.01.2024р. Вказаний договір наданий позивачем в матеріали справи. При цьому, відповідачем не спростовано наявність договору, наданого позивачем до справи. Договір підписано та скріплено відбитками печаток сторін.
Свобода договору полягає передусім у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини.
Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. Зміст договору сторони визначають на основі вільного волевиявлення та мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. До того ж, цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.
Право на вільне волевиявлення реалізовано сторонами у справі шляхом укладення договору, в якому вони погодили умови, які вважали за потрібне, що є ознакою договірної свободи, визначеною ст. 627 ЦК України.
У даному випадку, судом приймається до уваги стаття 204 ЦК України, якою встановлено принцип презумпції правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Така презумпція може бути спростована у двох випадках. По-перше, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України). По-друге, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Судом враховується, що договір підряду №1п від 08.01.2024р., наданий позивачем до справи, не визнаний недійсним у встановленому порядку, і не є таким в силу закону.
З огляду на викладене вище, враховуючи принцип презумпції правомірності правочину, доводи відповідача про існування договору №1п від 08.01.2024р. з іншими умовами не приймаються судом до уваги.
Як вбачається зі змісту договору підряду №1п на проведення проектних робіт від 08.01.2024р. відповідач зобов'язався розробити проектну документацію на об'єкт будівництва: ''Нове будівництво логістичного центру та паркінгу, за адресою Хмельницька область, Хмельницький район, Чорноострівська селищна рада, масив ''Грузевиця-2'', кадастровий номер земельної ділянки 6825082200:05:005:0155'', а позивач зобов'язався прийняти та оплатити виконані підрядником роботи.
У договорі підряду №1п на проведення проектних робіт від 08.01.2024р. сторони погодили, серед іншого, строки та умови виконання та приймання робіт, строки і умови оплати виконаних робіт та їхню вартість.
Як передбачено у ст. 854 ЦК України договором підряду може бути передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів.
Судом відмічається, що аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка перераховується згідно договору наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за роботу, яка має бути виконана.
Сторони у п. 5.1 договору підряду №1п від 08.01.2024р. погодили фіксовану суму вартості робіт у розмірі 926954,00 грн., 60% якої позивач має сплатити авансом до 20.02.2024р., а повна оплата виконаних підрядником робіт, згідно п. 5.4 договору, здійснюється позивачем протягом наступного банківського дня після підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт.
Так, позивач, на виконання договірних зобов'язань, перерахував відповідачу кошти в розмірі 556172,00 грн. в якості авансу (60% від 926954,00 грн.), як передбачено п. 5.1 договору, що підтверджується платіжною інструкцією №8 від 15.02.2024р.
У пунктах 2.1, 2.2. договору сторони погодили, що відповідач отримав від замовника всі вихідні дані, необхідні характеристики й іншу інформацію щодо об'єкта, визначеного у п. 1.1 цього договору і зобов'язується виконати роботи до 15 квітня 2024 року. Відповідач приступає до виконання робіт за цим договором з моменту підписання договору.
При цьому, в пунктах 4.1 - 4.4 договору сторони погодили порядок прийняття таких робіт, а саме: відповідач надає акт приймання-передачі документації у двох примірниках позивачу на наступний день після завершення робіт, але не пізніше 15 квітня 2024 року. Позивач зобов'язаний прийняти виконану відповідачем роботу і акти приймання-передачі виконаних робіт розглянути, підписати та повернути відповідачу один примірник акту. У разі якщо виконані роботи щодо розробки документації не відповідають умовам цього договору, позивач має право протягом 3-х календарних днів подати мотивовану відмову від приймання документації разом з проектом двостороннього акта з переліком доопрацювань, які потрібно виконати, та строків їх виконання.
Такий же обов'язок покладено на сторони в ч. 4 ст. 882 ЦК України, згідно якої передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Судом відмічається, що докази на підтвердження наявності акту приймання-передачі документації та його надіслання в матеріалах справи відсутні, так само як і відсутні докази того, що позивач відмовився від підписання акту приймання-передачі документації.
Відповідач не заперечував проти факту відсутності акту приймання-передачі документації. У свою чергу, посилання відповідача на виконання робіт щодо розробки проектної документації та надіслання її електронною поштою не підтверджується жодними доказами.
Відповідач не вказав жодної офіційної електронної адреси, на яку надсилав документи, та не надав доказів їх надіслання.
Відтак, за відсутності акту приймання-передачі документації неможливо стверджувати й про виконання відповідачем робіт щодо розроблення проектної документації на об'єкт будівництва.
Сторони, визначаючи обсяг своїх прав та обов'язків у договорі підряду №1п від 08.01.2024р., встановили, що повна оплата виконаних підрядником робіт за даним договором, згідно п. 5.4, допускається виключно за умови підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт. Тобто, оплата робіт в будь-якому випадку мала бути здійснена лише у разі наявності підписаних актів виконаних робіт.
В іншому випадку, тобто у випадку не виконання робіт до 17.04.2024р., згідно пунктів 5.1, 6.2 договору підряду, передбачено повернення відповідачем позивачу авансу.
Таким чином, повернення авансу замовнику у повному обсязі можливе у випадку повного невиконання підрядником/виконавцем своїх зобов'язань за договором.
Аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
З огляду на відсутність підписаного сторонами у справі акту приймання-передачі документації та відсутність підтвердження використання авансу, унеможливлює утримання відповідачем суми попередньої оплати, яка сплачена йому позивачем.
При цьому, сторони погодили у пункті 6.3 договору не застосовувати претензійний чи інший досудовий порядок врегулювання спорів щодо цього договору.
Отже, у відповідача, без застосування надсилання претензії, натомість на підставі п. п. 5.1, 6.2 договору підряду, виник обов'язок з повернення авансу позивачу.
З врахуванням викладеного, оскільки відповідач зобов'язання щодо повернення коштів попередньої оплати не виконав, він вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання.
Тому, вимога позивача про стягнення з відповідача 556172,00 грн. - попередньої оплати (авансу) є обґрунтованою, підтвердженою належними у справі доказами та підлягає задоволенню.
Аналогічна правова позиція з приводу повернення авансового платежу викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 22.09.2020р. у справі №918/631/19, постановах Верховного Суду України у справі №910/15997/24, від 21.02.2018р. у справі №910/12382/17.
Відповідач, доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подав.
Невиконання зобов'язання з повернення коштів є порушенням виконання грошового зобов'язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов'язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов'язання, зокрема, згідно з приписами статей 611, 625 Цивільного кодексу України.
Сплата неустойки, якою серед іншого є штраф, являється наслідком порушення виконання зобов'язання (п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Сторони у договорі підряду №1п на проведення проектних робіт від 08.01.2024р. (п. 6.2) передбачили нарахування штрафу у розмірі 15% від суми авансу 556172,00 грн. у разі невиконання робіт у визначений договором строк.
При цьому, у прохальній частині позовної заяви розмір штрафу складає 84425,80 грн., натомість у тексті позовної заяви та наданого розрахунку сума штрафу становить 83425,00 грн.
Судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку заявленого до стягнення штрафу та встановлено, що 15% від суми авансу 556172,00 грн., складає 83425,00 грн.
Таким чином, обґрунтовано заявленою і такою, що підлягає задоволенню сумою штрафу являється 83425,00 грн., в решті суми штрафу необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд України неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду України від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду України від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.19 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 тощо).
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду України від 05.07.2019р. у справі № 905/600/18).
Позивачем нараховано інфляційні втрати за період травень 2024 року - квітень 2025 року та 3% річних за період 17.04.2024р. - 10.06.2025р.
При цьому, у прохальній частині позовної заяви розмір інфляційних втрат складає 19167,02 грн. Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви та розрахунку позивача сума інфляційних втрат складає 84179,59 грн. Натомість, розмір 3% річних, як у прохальній частині позовної заяви, так і в наданому розрахунку, однаковий і складає 19167,02 грн.
Судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що вказані нарахування обраховано правильно, здійснено у можливих межах, з огляду на що вимоги про їх стягнення є правомірними у розмірі 84179,59 грн. - інфляційних втрат та 19167,02 грн. - 3% річних.
Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідача 556172,00 грн. - попередньої оплати (авансу), 83425,80 грн. - штрафу, 84179,59 грн. - інфляційних втрат та 19167,02 грн. - 3% річних.
У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 1000,00 грн. - штрафу належить відмовити.
Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Дунаєвського Віктора Володимировича ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Автолідер'' (м. Хмельницький, проспект Миру, 101/3-А; код ЄДРПОУ 23835836) 556172,00 грн. (п'ятсот п'ятдесят шість тисяч сто сімдесят дві гривні 00 копійок) - попередньої оплати (авансу), 83425,80 грн. (вісімдесят три тисячі чотириста двадцять пять гривень вісімдесят копійок) - штрафу, 84179,59 грн. (вісімдесят чотири тисячі сто сімдесят девять гривень п'ятдесят девять копійок) - інфляційних втрат, 19167,02 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто шістдесят сім гривень дві копійки) - 3% річних, 11144,17 грн. (одинадцять тисяч сто сорок чотири гривні сімнадцять копійок) - витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 1000,00 грн. - штрафу відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 07 листопада 2025 року.
Суддя В.В. Димбовський