Рішення від 06.11.2025 по справі 922/3123/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3123/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків

до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", м.Харків

про стягнення коштів 157 449,07 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 52078 від 09.10.2024 у сумі 155 818, 18 грн., 3% річних у сумі 521, 44 грн. та інфляційних втрат у сумі 1 109, 45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 52078 від 09.10.2024 та приписів чинного законодавства, не здійснив своєчасну та належну оплату за спожиту електричну енергію.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.09.2025 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу - Дочірньому підприємству "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" ухвала Господарського суду Харківської області від 08.09.2025 в порядку ч. 2-4 ст. 120 та ч. 5 ст. 242 ГПК України направлялась в електронному вигляді до Електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС.

Втім,відповідач своїм правом на захист не скористався, ні в установлений судом строк, ні станом на день прийняття судом даного рішення не подав відзиву на позовну заяву.

У відповідності до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України, в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Тобто, подання відзиву на позовну заяву є правом, а не обов'язком учасника справи, а отже не може бути підставою для невиправданого затягування судового розгляду справи.

За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі зазначеного, з огляду на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що судом вчинено всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи, та враховуючи, що подання відзиву на позовну заяву є правом (а не обов'язком) відповідача і суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, а також враховуючи, що позивачем досить повно висловлено свою позицію по суті заявлених ним позовних вимог і в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у справі матеріалами.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та докази, надані позивачем до позовної заяви, суд встановив таке.

У зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПРАТ “ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» є постачальником електричної енергії за вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 19.06.2018 № 505.

Відповідно до статті 4 Закону України Про ринок електричної енергії (далі - Закон), учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону, постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно п.п. 3.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

У відповідності до п. 3.1.7 Правил, електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.

Статтею 181 Господарського кодексу України внормовано, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

У відповідності до п.п. 4.12, 4.13 Правил, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно абз. 5 п. 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, оплата рахунків, та/або факт споживання електроенергії.

Договір між електропостачальником та споживачем укладається шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Враховуючи те, що Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України"(споживач, відповідач) надав до Товариства підписану заяву-приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу, а також було фактично спожито електричну енергію, Договір вважається укладеним між сторонами на умовах Договору про постачання електричної енергії споживачу №52078 від 09.10.2024 (надалі - Договір) та Комерційної пропозиції №1/23 Ф-П.

Згідно з п. 2.1 Договору № 52078 від 09.10.2024 постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 5.4 Договору № 52078 від 09.10.2024 встановлено, що розрахунковий період за цим договором становить календарний місяць.

Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.7 Договору № 52078 від 01.01.2021).

Згідно п. 5.9 Договору передбачено, що споживач здійснює плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або у складі вартості (ціни) електричної енергії Постачальника, або безпосередньо оператору системи.

Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в Комерційній пропозиції яка є додатком до цього Договору.

Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції № 1/23 Ф-П встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії та послуги з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем один раз за фактичний обсяг спожитої електричної енергії, визначений за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу, в якому зазначаються суми до сплати за спожиту електричну енергію.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті “Призначення платежу» посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Споживачем за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії, зараховується Споживачу на його особовий рахунок як попередня оплата за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.

Згідно з умовою п. 5 Комерційної пропозиції № 1/23 Ф-П Рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.

Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв'язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

Відповідно до п. 6 Комерційної пропозиції № 1/23 Ф-П звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії здійснюється шляхом оформлення між Споживачем та Постачальником “Акту прийому-передачі електричної енергії», сформованого згідно з даними на останній день розрахункового періоду споживача.

Постачальник надає Споживачу два примірники “Акту прийому-передачі електричної енергії», які Споживач протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання підписує, за наявності - скріплює печаткою та передає один з них Постачальнику особисто або надсилає на адресу його місцезнаходження, визначену в Договорі.

“Акти прийому-передачі електричної енергії» надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника, або направляються через систему електронного документообігу у разі укладення відповідної додаткової угоди до Договору.

В разі неотримання Споживачем “Актів прийому-передачі електричної енергії» у відповідних структурних підрозділах, за відсутності укладеної додаткової угоди щодо електронного документообігу, Постачальник направляє “Акти прийому-передачі електричної енергії» Споживачу поштовим зв'язком.

У разі неповернення Споживачем “Акту прийому-передачі електричної енергії» протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання, він вважається погодженим сторонами та вважається підписаним.

Згідно позову позивач вказує, що сума заборгованості за спожиту електричну енергію по Договору про постачання електричної енергії споживачу №52078 від 09.10.2024 за період з січня 2025 року по травень 2025 року у розмірі 155 818,18 грн. на час подання позовної заяви до суду є не оплаченою.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з приписами ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, а відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 58 ЗУ Про ринок електричної енергії споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

У відповідності з п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов'язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Згідно з переданими даними від АТ “ХАРКІВОБЛЕНЕРГО» Відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:

- за січень 2025 року на суму разом з ПДВ 74 734,04 грн. Відповідачем за січень 2025 року спожито 6 904 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за січень 2025 року було отримано на руки відповідальною особою Відповідача 10.02.2025. Строк оплати рахунку до 24.02.2025. Рахунок не сплачено.

27.02.2025 Споживачем було частково сплачено заборгованість за спожиту електричну енергію за січень 2025 року на загальну суму 37 744,35 грн, згідно з платіжною інструкцією № 4352 від 27.02.2025.

- за лютий 2025 року на суму разом з ПДВ 42 238,85 грн. Відповідачем за лютий 2025 року спожито 3 915 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за лютий 2025 року було отримано на руки відповідальною особою Відповідача 10.03.2025. Строк оплати рахунку до 24.03.2025. Рахунок не сплачено.

- за березень 2025 року на суму разом з ПДВ 33 331,08 грн. Відповідачем за березень 2025 року спожито 3 350 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за березень 2025 року було отримано на руки відповідальною особою Відповідача 07.04.2025. Строк оплати рахунку до 21.04.2025. Рахунок не сплачено.

- за квітень 2025 року на суму разом з ПДВ 19 744,32 грн. Відповідачем за квітень 2025 року спожито 2 212 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за квітень 2025 року було отримано на руки відповідальною особою Відповідача 08.05.2025. Строк оплати рахунку до 22.05.2025. Рахунок не сплачено.

- за травень 2025 року на суму разом з ПДВ 23 514,24 грн. Відповідачем за травень 2025 року спожито 2 648 кВт*год. Рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії за травень 2025 року було отримано на руки відповідальною особою Відповідача 10.06.2025. Строк оплати рахунку до 24.06.2025. Рахунок не сплачено.

Як слідує з позову, відповідач, всупереч умовам укладеного між сторонами договору, оплату за отриману електричну енергію належним чином не здійснив, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в загальній сумі 155 818, 18 грн.

Згідно з п. 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов Договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Матеріали справи містять докази отримання відповідачем рахунків за електричну енергію, актів-приймання передачі електричної енергії за період з січня 2025 року по травень 2025 року.

Підпунктом 8 п. 6.1. Договору передбачено, що Споживач має право вимагати від Постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати організації та проведення звіряння (за необхідності із залученням постачальника послуг комерційного обліку та/або оператора системи) розрахункових даних та/або оскаржити їх в установленому цим Договором та чинним законодавством порядку.

Доказів заперечень споживачем визначеного обсягу електричної енергії в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 311 від 14.03.2018 р., чи його оскарження в судовому порядку матеріали справи не містять.

Підсумовуючи наведене, суд відзначає, що факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором щодо оплати поставленої позивачем електричної енергії за період з січня 2025 року по травень 2025 року матеріалами справи підтверджений та по суті жодними доказами відповідачем не спростований.

Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленої електричної енергії на суму 155 818, 18 грн, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Пунктом 8 Комерційної пропозиції № 1/23 Ф-П від 01.01.2023 передбачено, що що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 та п. 4 даної комерційної пропозиції Постачальник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу та 3 % річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3 % річних, інфляційних зазначаються у окремому розрахунковому документі окремими рядками та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012; постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Наведеною вище статтею 625 Цивільного кодексу України законом встановлений обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Суд зазначає, що відповідач, прийнявши на себе зобов'язання за Договором погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов'язань, а також усвідомлював визначені Договором строки здійснення оплати за поставлену йому електричну енергію.

При цьому, ст.617 ЦК України встановлені загальні підстави звільнення особи від відповідальності за порушення зобов'язання, а ст.625 ЦК України є спеціальною та такою, що не передбачає жодних підстав для звільнення від відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції та три проценти річних, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання.

Таким чином,перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних,з урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів належного виконання відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії споживачу № 52078 від 09.10.2024 ,суд приходить до висновку про обґрунтованість нарахування 3% річних за період з 01.04.2025 по 31.05.2025 у сумі 521,44 грн. та інфляційних втрат за період квітень-травень 2025 року у сумі 1 109,45 грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, господарський суд, враховуючи наведені положення цивільного і господарського законодавства, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керуєтьсяст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судовий збір у сумі 2422,40 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ДОЧІРНЬОГО ПІДПРИЄМСТВА “ХАРКІВСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВІДКРИТОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “ДЕРЖАВНА АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ “АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ» (61202, Харківська обл., м. Харків, вул.Ахсарова, буд. 2, код ЄДРПОУ: 31941174) на користь Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (61057, місто Харків, вулиця Гоголя, будинок 10, ідентифікаційний код юридичної особи 42206328) заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 155 818 грн. 18 коп., 3% річних у розмірі 521 грн. 44 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 109 грн. 45 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "06" листопада 2025 р.

Суддя С.Ч. Жельне

Попередній документ
131613632
Наступний документ
131613634
Інформація про рішення:
№ рішення: 131613633
№ справи: 922/3123/25
Дата рішення: 06.11.2025
Дата публікації: 10.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (06.11.2025)
Дата надходження: 03.09.2025
Предмет позову: стягнення коштів