65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"27" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2109/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В. розглянувши справу №916/2109/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР МЕД СЕРВІС» (54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 165, корп. 2, код ЄДРПОУ 37992156) та Фізичної особи підприємця Сиваєва Олега Костянтиновича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
до відповідача: Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65029, м. Одеса, вул. Мечникова, 32, код ЄДРПОУ 20992104)
про визнання недійним та скасування рішення
Представники сторін:
від позивачів: Порошина Н.Г. ордери;
від відповідача: Параконний О.О самопредставництво;
Товариство з обмеженою відповідальністю “УКР МЕД СЕРВІС» та Фізична особа підприємець Сиваєв Олег Костянтинович звернулись до Господарського суду Одеської області позовом до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійним та скасування рішення
Ухвалою від 03.06.2025р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР МЕД СЕРВІС» та Фізичної особи підприємця Сиваєва Олега Костянтиновича було залишено без руху.
04.06.2025р. до Господарського суду надійшла заява (вх. №17795/25) від Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР МЕД СЕРВІС» та Фізичної особи підприємця Сиваєва Олега Костянтиновича про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.06.2025р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2109/25 за правилами позовного провадження. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
14.07.2025р. за вх. №22153/25 до суду від позивача 1 надійшло клопотання про призначення судової експертизи, зігдно якого останній просить суд призначити у справі судову компьютерно - технічну експертизу. На вирішення експерта поставити наступні питання: 1.Чи на одному, комп'ютерному обладнанні, чи з однієї ІР-адреси, відрізнання цих ІР-адрес мережі Інтернет, та з використанням одного програмного забезпечення були створені та завантажені тендерні пропозиції позивачами- учасниками- ТОВ «УКР МЕД СЕРВІС» та ФОП Сиваєв О.К. у торгах-1-4, а саме: завантажені ними файли на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель https.prozorro.gov.ua (відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2021-02-11-009479-a, відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2021-03-02-003405-c, відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2021-03-31-005211-a, відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2021-10-02-000007-b. Проведення компьютерно-технічної експертизи доручити Миколаївському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.
Судом в задоволенні відповідного клопотання було відмовлено, з огляду на наступне.
Так, суд також зазначає, що відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно з пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 “Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Поряд з цим, виходячи з предмету позовних вимог, а саме визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.04.2025 № 65/20-р/к у справі № 65/66-04/2024 яке на переконання позивачів прийняте відповідачем при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, недоведені обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, порушенням та неправильним застосування норм матеріального права та з урахуванням наявних в матеріалів справи доказів, суд доходить висновку про відсутність дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування в рамках дійсної справи.
При цьому суд зазначає, що з урахуванням приписами ч.1 ст.101 ГПК України позивач був не обмежений та мав право надати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.09.2025р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.
23.06.2025р. за вх. №19872/25 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованим, безпідставними в зв'язку з чим в задоволені позову просить суд відмовити.
30.06.2025р. за вх. №20529/25 до суду від позивачів надійшла відповідь на відзив, згідно якого позивач вважає що заперечення відповідача є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судом в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Як вказують позивачі, згідно рішенням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.04.2025 № 65/20-р/к у справі № 65/66- 04/2024:
- визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР МЕД СЕРВІС» та Фізичної особи-підприємця Сиваєва Олега Костянтиновича порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro»: - Комунальним некомерційним підприємством «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради на закупівлю: «медичні матеріали (рукавички медичні латексні хірургічні не припудрені стерильні; рукавички медичні оглядові нітрилові нестерильні не припудрені білого кольору)», відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2021-02-11-009479-a (далі - Торги 1) та накладено штраф на ТОВ « УКР МЕД СЕРВІС» у розмірі 68000 грн. та на ФОП Силаєв О.К. у розмірі 68000 грн. (п. 1-3 Рішення);
- визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР МЕД СЕРВІС» та Фізичної особи-підприємця Сиваєва Олега Костянтиновича порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro»: - Комунальним некомерційним підприємством «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради на закупівлю: « 33190000-8 медичне обладнання та вироби медичного призначення (пробірка вакуумна для забору крові без наповнювача (НК 024:2019 47588 пробірка вакуумна для забору крові IVD, з КЗЕДТА); пробірка вакуумна для забору крові з EDTA КЗ (НК 024:2019 47588 пробірка вакуумна для забору крові IVD, з КЗЕДТА); пробірка вакуумна для забору крові з натрієм цитратом 3,2% (НК 024:2019 47588 пробірка вакуумна для забору крові IVD, з КЗЕДТА); комплект для забору капілярної крові (НК 024:2019 34590 трубка для забору крові, відкрита); лінія подовжувальна для інфузійної терапії (НК 024:2019 46861 інфузійна мікрострумінна система); набір для подовження магістралі для внутрішньовенних вливань (НК 024:2019 12170 набір для подовження магістралі для внутрішньовенних вливань); пристрій для вливання інфузійних розчинів (НК 024:2019 43324 система для переливання рідин загального призначення); пристрій для переливання крові, кровозамінників та інфузійних розчинів (НК 024:2019 58490 система для проведення забору крові/внутрішньовенних інфузій); пристрій для вливання інфузійних розчинів (НК 024:2019 43324 система для переливання рідин загального призначення)», відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2021-03-02-003405-c (далі- торги 2) та накладено штраф на ТОВ « УКР МЕД СЕРВІС» у розмірі 68000 грн. та на ФОП Силаєв О.К. у розмірі 68000 грн. ( п. 4-6 Рішення);
- Визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР МЕД СЕРВІС» та Фізичної особи-підприємця Сиваєва Олега Костянтиновича порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro»: - Комунальним некомерційним підприємством «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради на закупівлю «системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання (НК 024:2019 - 35148 лампа щілинна офтальмологічна, оглядова (щілинна лампа)», відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2021-03-31-005211-a ( далі-торги 3) та накладено штраф на ТОВ « УКР МЕД СЕРВІС» у розмірі 49800 грн. та на ФОП Силаєв О.К. у розмірі 49800 грн. ( п.7-9 Рішення);
- Визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР МЕД СЕРВІС» та Фізичної особи-підприємця Сиваєва Олега Костянтиновича порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro»: Комунальне некомерційне підприємство «Миколаївська центральна районна лікарня Миколаївської районної ради» на закупівлю: «ДК 021:2015 - 33140000-3 Медичні матеріали (Система ПР одноразова (НК 024:2019 - 43324 - Система для переливання рідин загального призначення); Шприц 3-х компонентний, інсуліновий 1,0 мл., U-100, Луєр-Лок, із з'ємною голкою 30G (0,30 х 13 мм.) (НК 024:2019 - 34973 - Інсуліновий шприц/голка, безпека); Вата н/стер. 100гр. (НК 024:2019 - 58232 - Рулон ватний, нестерильний); Трубка ендотрахеальна 2,0 без манжети (НК 024:2019 - 14085 - Разова ендотрахейна трубка); Трубка ендотрахеальна 2,5 без манжети (НК 024:2019 - 14085 - Разова ендотрахейна трубка); Трубка аспіраційною манжетою); Трубка ендотрахеальна 3,5 з манжетою (НК 024:2019 - 47691 - трубка ендотрахеальна з аспіраційною манжетою); Трубка ендотрахеальна 4,0 з манжетою (НК 024:2019 - 47691-трубка ендотрахеальна з аспіраційною манжетою); Відріз марлевий медичний нестерильний 500смх90см (НК 024:2019 - 34655 - Марля, неткана); Кетгут звичайний без голки стерильний розмір 2, 4, 5, 6 (НК 024:2019 - 13898 - Хірургічна нитка кетгут); Канюля в/в розмір G26 (НК 024:2019 - 47776 - канюля для порожнистої вени); Атравматична плетена нитка (поліглактин 910), що розсмоктується, з покритям (поліглактин 370), фіолетова, розмір 0, довжина 250 см, без голки LIGAPAK (котушка) (НК 024:2019 - 17471 - Хірургічни нитка з поліглактіну); Атравматична плетена нитка (поліглактин 910), що розсмоктується, з покритям (поліглактин 370), фіолетова, розмір 0, довжина 90 см, одна голка MH PLUS, тип колюча Taper Point, 36мм, 1/2 кола (НК 024:2019 - 17471 - Хірургічни нитка з поліглактіну); Атравматична плетена нитка (поліглактин 910), що розсмоктується (з швидким часом зіставлення тканин), з покритям (поліглактин 370), розмір 3/0, довжина 75см, прозора, одна голка FS, тип зворотньо-ріжуча Reverse Cutting 19мм, 3/8 кола (НК 024:2019 - 17471 - Хірургічни нитка з поліглактіну); Леопед 9см*25см №1 (НК 024:2019 - 44990-Лейкопластир до поверхневих ран); Рукавички оглядові, латексні, неопудрені, стерильні р. S, M, L (НК 024:2019 - 47179 - Припудрені, оглядові / процедурні рукавички з латексу гевеї, стерильні); Рукавички оглядові, латексні, неопудрені, не стерильні (НК 024:2019 - 47172 - Непудровані, оглядові/процедурні рукавички з латексу гевеї); Шприц ін'єкційний 3-х компонентний одноразового застосування 2 мл з голкою 0,6 х 30 (НК 024:2019 - 47017 - Шприц загального призначення, разового застосування); Шприц ін'єкційний 3-х компонентний одноразового застосування 5 мл з голкою 0,7 х 40 (НК 024:2019 - 47017 - Шприц загального призначення, разового застосування); Шприц ін'єкційний 3-х компонентний одноразового застосування 10 мл з голкою 0,8 х 40 (НК 024:2019 - 47017 - Шприц загального призначення, разового застосування); Шприц 3-х компонентний одноразового застосування стерильний 20мл з голкою 0,8х 40 (НК 024:2019 - 47017 - Шприц загального призначення, разового застосування); Шприц ін'єкційний 3-х компонентний одноразового застосування 1 мл з голкою 0,6 х 30 (НК 024:2019 - 47017 - Шприц загального призначення, разового застосування); Зонд шлунковий Fr 15 (НК 024:2019 - 38561 - Зонд назогастральний /орогастральний); Зонд шлунковий Fr 24 (НК 024:2019 - 38561 - Зонд назогастральний /орогастральний); Зонд шлунковий Fr 18 (НК 024:2019 - 38561 - Зонд назогастральний /орогастральний); Голки для спінальної анестезії G25 помаранчева (НК 024:2019 - 35212 - Голка спінальна, одноразового застосування); Голки для спінальної анестезії G22 чорна (НК 024:2019 - 35212 - Голка спінальна, одноразового застосування); Маски одноразові (НК024:2019 - 35177 - Маска хірургічна одноразового застосування); Халати одноразові (НК 024:2019- 11905 - Халат медичний одноразовий); Респіратори FFP2 з клапаном (НК024:2019 - 57793 - Респіратор загального застосування); Шапочки одноразові (НК 024:2019 - 32297 - Шапочка хірургічна, одноразового використання, нестерильна); Затискач для пуповини стерильний одноразового використання) (НК 024:2019 - 47402 - затискач / ніж для пуповини)», відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2021-10-02-000007-b (далі- торги 4) та накладено штраф на ТОВ « УКР МЕД СЕРВІС» у розмірі 68000 грн. та на ФОП Силаєв О.К.у розмірі 68000 грн. ( п. 10-11 Рішення).
На переконання позивачів при прийнятті Рішення відповідач допустив процесуальні порушення, не встановив всіх обставин, така неповнота обставин потягла невірні висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи, також він не здійснив належної оцінки всіх встановлених обставин справи, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, в їх взаємозв'язку і вірогідності, та невірно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.
За посиланнями позивачі виходячи зі змісту Рішення, відповідач вважає доведеним узгодженість антиконкурентних дій позивачів, встановивши лише такі факти: використання обома Учасниками одних ІР-адрес під час завантаження тендерних пропозицій; під час входу до системи дистанційного обслуговування рахунків; під час подання податкової звітності; наявність господарських та фінансових відносин; - спільні властивості файлів Інших фактів як то спільне використання трудових ресурсів та майна; спільна діяльність; телефонні зв'язки під час торгів; технічна участь одного з учасників тощо відповідач не встановив та на думку відповідача, ці факти підтверджено листами ТОВ «ЗАКУПІВЛІ.ПРО» від 20.02.2024 № 20/02/ZK-1466; ПП «Дикий Сад» від 26.03.2024 № 260324/07; ГУ ДПС в Миколаївській області від 19.01.2024 № 635/5/14-29-12-01-02 ; АТ КБ «ПриватБанк» від 22.02.2024 № 20.1.0.0.0/7-240221/25983, а також інформацією з ДРРПНМ від 05.02.2025 та ЄДРПОУ від 06.02.2025, згідно з якими власником ТОВ «УКР МЕД СЕРВІС» є особа (невідомо), яка є власником квартири (адреса невідома).
Так, як вказують позивачі, відповідачем на підставі розпорядження № 65/77-рп/к від 19.09.2024 розпочато розгляд справи №65/66- 04/2024 за ознаками порушень, передбачених п.1 ст. 50 та п. 4 ч.2 ст. 6 Закону 2210 у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів 1-3 проведених Комунальним некомерційним підприємством «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради та торги 4 проведених Комунальним некомерційним підприємством «Миколаївська центральна районна лікарня Миколаївської районної ради». Як зазначене у цьому Розпорядженні, ознаки цих порушень в діях позивачів виявлено за результатами проведеного дослідження на предмет дотримання учасниками торгів вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Поряд з цим, як зазначають позивачі, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді дослідження на предмет дотримання суб'єктами господарювання законодавства про захист економічної конкуренції законодавством не передбачено та відповідно механізм проведення дослідження, компетенції та повноваження під час дослідження, порядок дослідження законодавством не визначено, як й складення за результатом такого дослідження подання про початок розгляду справи, а результат дослідження не є підставою для початку розгляду справи. Не передбачають такої форми здійснення державного контролю у сфері захисту економічної конкуренції й норми Закону України «Про публічні закупівлі».
На переконання позивачів відповідач не дотримався вимог Положень та Порядку проведення перевірок, здійснив державний контроль у непередбаченій формі - «дослідження», ігноруючи вимоги закону щодо здійснення контролю у встановленої законом формі, але таких перевірок не проводив та як наслідок, порушив процедуру розгляду справи, використавши в якості доказів, які отримані при дослідженні, тобто в позазаконній спосіб.
Крім того, позивачі вказують, що відповідно до ст.35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України: збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи. Саме під час розгляду справи орган Антимонопольного комітету України, голова територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважені ними працівники Антимонопольного комітету України, його територіального відділення збирають докази шляхом вчинення процесуальних дій, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, а також отримують докази від інших органів влади.( ч.3 ст. 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції»)
Між тим, за посиланнями позивачів, 10.01.2024, тобто до початку розгляду справи, головним спеціалістом С.Мігель направлено низьку листів щодо надання інформації саме стосовно ТОВ «УКР МЕД СЕРВІС» та ФОП Сиваєв О.К., хоча її не було уповноважено на вчинення таких дій, а перевірку як вказано вище не ініційовано та не проведено. При цьому жодних доказів на підтвердження повноважень спеціаліста (розпорядження, доручення, рішення тощо) на вчинення певних дій, «дослідження», обсягу таких повноважень, жодного обґрунтування, чому спеціаліст став збирати інформацію стосовно саме ТОВ «УКР МЕД СЕРВІС» матеріали адміністративної справи не містять.
Отже на переконання позивачів, головний спеціаліст усупереч чинного на той час законодавства, за відсутності повноважень та підстав провів дослідження, хоча такої форми здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції законом не передбачено, а тому отримані докази в такій спосіб не є доказами у справі, тобто він діяв не у законній спосіб, не на підставі та у межах повноважень, що не створює правових наслідків, початок та розгляд справи і прийняття оскаржуваного Рішення.
Позивачі вказують, що ухвалюючи Рішення відповідач безпідставно в якості доказів використовує листи, отримані до початку розгляду справи за відсутності повноважень спеціаліста на їх збір та не під час перевірки, яку також не проведено. Зокрема, на підтвердження використання однієї ІР-адреси відповідач в Рішенні посилається на лист ТОВ «ЗАКУПІВЛІ.ПРО» від 20.02.2024 № 20/02/ZK-1466; ПП «Дикий Сад» від 26.03.2024 № 260324/07; ГУ ДПС в Миколаївській області від 19.01.2024 № 635/5/14-29-12-01-02 ; АТ КБ «ПриватБанк» від 22.02.2024 № 20.1.0.0.0/7-240221/25983 також щодо перерахування коштів. Вказане на думку позивачів свідчить про порушення процедури розгляду справи та виключає ці листи з числа доказів, отриманих у встановлений законом спосіб.
За посиланнями позивачів, як вказано у листі ГУ ДПС в Миколаївській області від 19.01.2024 № 635/5/14-29-12- 01-02 інформацію додано на електронному носії CD-R 4.7 16X|1X, у тому числі відомості про ІР-адреси, з яких надсилалась звітність та інші документи суб'єктами господарювання до контролюючих органів за період з 01.01.2021-31.03.2022 ( файли: ІР-адреси_3409309779 xlsx, ІР-адреси_37992156.xlsx).
Проте, при ознайомленні з такими електронними доказами як зазначають позивачі було виявлено, що на CD-R диску міститься інформація від ГУ ДПС в Миколаївській області, а саме файли: МикоблпаливоМикпаливо49е; ТДбеконПромагротрейд99е; ЮгстройКравченко59е; які взагалі не мають відношення до позивачів, та Укрмедсервіс_Сиваєв77е, який містить файли: ІР-адреси_3409309779 xlsx, ІР-адреси_37992156.xlsx, а також інші файли: 2 файли -рахунки, 2 файли -статдокументи, 1 файл -доходи ис77е 2021 1 кв.2022. У той же час, ця інформація на CD-R диску без накладення кваліфікованого електронного підпису, що суперечить ст. 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції», Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», п.1 р. ІІІ Порядку, статті 96 ГПК України, тому такі електронні докази є неналежними та недопустимими.
Також, як вважають позивачі, відповідачем безпідставно взято в якості письмових доказів інформація АТ КБ «ПриватБанк» від 22.02.2024 № 20.1.0.0.0/7-240221/25983, де повідомлено інформацію про рух коштів по рахунках, які належать ТОВ «УКР МЕД СЕРВІС» та ФОП Сиваєву О.К. за період з 01.01.2021 по 31.03.2022 , та ІР-адреси для входу у систему дистанційного обслуговування рахунків, розміщеної на 50 арк., але без завіряння цих копії відповідно до законодавства, що виключає їх з числа письмових доказів (ст. 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Щодо однакових ІР-адрес при завантаженні пропозицій, позивачі вказують, що відповідач стверджує, що ними завантажені пропозицій з однакових ІР-адрес: НОМЕР_2 (у торгах 1-01.03.2021) та (у торгах 2-19.03.2021); -80.252.255.194 (у торгах 3-16.04.2021). У торгах 4 (02.10.-09.11.2021) не встановлено факт входу позивачів з одної ІР-адреси.
Між тим, листом ПП «Дикий Сад» від 26.03.2024 № 260324/07 повідомило, що інформація відносно IP-адреси у період до 26.03.2021 (тобто стосовно 109.104.184.159 у торгах 1 та 2) та будь-які відомості про електронні комунікаційні послуги, надані до 26.03.2021 відсутні. Станом на 19.04.2021 ІР-адреса НОМЕР_2 зареєстрована за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ). Також повідомлено, що ІР-адреса НОМЕР_3 (у торгах 3 завантажено пропозиції 16.04.2021) у період 05.04.2021-24.09.2021 зареєстрована на ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).
Однак, як зазначають позивачі, вказані особи не мають жодного відношення до них та такі факти відповідачем не встановлено. До того ж, використання одної ІР-адреси при вході в аукціон не виявлено.
Щодо однакових ІР-адрес, з яких надавалась податкова звітність позивачі вказують, що як зазначено в рішенні з посиланням на інформацією ГУ ДПС в Одеській області за період 01.01.2021-31.03.2022 (під час торгів 3 (31.03.2021-05.05.2021) та 4 ( 02.10.2021-09.11.2021) позивачі надавали податкову та іншу звітність в електронному вигляді з ІР-адрес НОМЕР_3 та НОМЕР_4 . Між тим, інформація, яка конкретно податкова звітність, коли, ким, з якого комп'ютерного обладнання та якої ІР-адреси подавалась, в Рішенні не вказано та не наведено, а тому не підтверджує факту надання податкової звітності позивачами з однакових ІР адрес під час торгів. До того ж, як вказано вище, інформація на CD-R диску без накладення кваліфікованого електронного підпису, а тому такі електронні докази є неналежними та недопустимими.
Крім того, як зазначають позивачі, ПП «Дикий сад» повідомив, що ІР-адреса НОМЕР_4 . зареєстрована з 28.09.2021- 17.01.2022 та ІР-адреса НОМЕР_3 у період 05.04.2021-24.09.2021 за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ). Між тим, як зазначене в Рішенні, ІР-адреса НОМЕР_3 станом на 19.04.2021 зареєстрована за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), тобто одна ІР-адреса НОМЕР_3 в один і той же період зареєстрована за двома різними адресами та особами та їх зв'язок з позивачами відсутній.
Щодо однакових ІР-адрес на вхід до обслуговування рахунків позивачі вказують, що відповідач на підставі листа АТ КБ «Приватбанк» від 22.02.2024 зробив висновок про узгодженість дій позивачів через однакові ІР-адреси на вхід до обслуговування рахунків, а саме: НОМЕР_5 ; НОМЕР_2 у період торгів 1-4.
Однак, як вважають позивачі, в які дати (чи в період торгів), які операції, для чого чи з якої конкретно ІР-адреси, чи є вони однаковими та належать позивачам вчинявся вхід до обслуговування рахунків та чи пов'язано це із участю в торгах 1-4, в Рішенні не наведено, тобто конкретні факти узгодженості дій позивачів відповідачем не встановлено.
Згідно листа ПП «Дикий сад» від 26.02.2024 відомості про електронні комунікаційні послуги до 26.03.2021 та інформація відносно IP-адреси НОМЕР_2 , сесії з'єднання, відсутні. ІР-адреса НОМЕР_4 . зареєстрована з 28.09.2021-17.01.2022 та ІР-адреса НОМЕР_3 у період 05.04.2021-24.09.2021, 109.104.184.159 (26.03.2021- 01.04.2021, тобто 4 дні), за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).
Крім того, позивачі зауважують, що ОСОБА_3 з 04.01.2021 по 31.12.2021 передала в найм кімнату на 1 поверхі по АДРЕСА_4 фізичній особі, до якого, як в подальшому виявилось, звертався ОСОБА_4 за допомогою, а тому це може пояснювати однаковість ІР-адрес.
На переконання позивачі, за таких обставин та ураховуючи протилежність інформації, підтвердження факту використання однієї ІР-адреси не може бути підтверджено лише листами, які отримано до початку розгляду адміністративної справи.
Щодо наявності господарських відносин ФОП Сиваєв та ТОВ «УКР МЕД СЕРВІС», ФОП Личко О.А. позивачі зазначають, що як свідчать матеріали адміністративної справи, між позивачами були укладено господарські договори та на їх виконання поставлено товар ще до торгів 1,3,4 ( у період торгів 2 оплата отриманого товара не проводилась), тобто договірні зобов'язання щодо оплати поставленого товару виникли до початку торгів, а відповідно до вимог ст.ст, 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
За посиланнями позивачів, виконання договірних обов'язків ніяким чином не свідчить про узгодженість дій у торгах, а оплата 20.05.2021 взагалі відбулась поза торгів. До того ж, виконання договірних зобов'язань не може беззаперечно підтверджувати координацію їх дій та поведінки, оскільки кожен суб'єкт господарювання переслідує мету отримання прибутку. Помилковим є висновок відповідача про наявність відносин контролю ФОП Личко, яка є засновником ТОВ «УКР МЕД СЕРВІС», та ФОП Сиваєва О.К. через те, що мали господарські відносини до торгів 1-4. Вони зареєстровані як ТОВ і ФОП та є самостійними суб'єктами господарювання, не мають впливу один на одного, не перебувають у відносинах контролю чи управління.
На переконання позивачів, матеріали адміністративної справи свідчать, що позивачі не є пов'язаними особами та не перебувають у відносинах контролю, а тому відповідач помилково застосував до цих господарських правовідносин приписи абз.5 ст. 1 Закону 2210 та п. 20 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі». Жодного доказу цього матеріали адміністративної справи не містять, а таке твердження є припущенням відповідача.
Щодо поворотної фінансової допомоги, позивачі вказують, що хибним є висновок відповідача про те, що надання фінансової допомоги до торгів виключає змагання між суб'єктами господарювання. На думку відповідача, зазначене змагання виключає надання фінансової допомоги конкуренту, оскільки надання такої допомоги збільшує шанси того суб'єкта господарювання у змаганні, який цю допомогу отримує, по відношенню до того суб'єкта господарювання, який таку допомогу надає.
Однак, як зазначають позивачі, по перше, Договір про надання фінансової допомоги ФОП Сиваєвим О.К. на 150000 грн. на 1 рік укладено 05.06.2020, до оголошення торгів, а тому не могло збільшити шанс у змаганні по відношенню до Товариства, яке до того ж стало переможцем у торгах 1-3; по друге, на виконання умов Договору ФОП Сиваєв О.К. зобов'язаний повернути допомогу до 05.06.2021 та повернув допомогу 20.05.2021 - у період поза межами торгів, до торгів 4; по трете, Товариство надавало таку допомогу й іншим суб'єктам господарювання, незалежно від участі в торгах (як приклад, договір від 20.05.2021 з ТОВ «Еліт Сіті Хауз» на 1000000 грн., від 18.10.2021 з ТОВ «ЛіфтМК» на 500000 грн. тощо), та по четверте в п. 4.1 Договору за неналежне виконання умов Договору встановлена відповідальність, а умовами договору не передбачено будь-яких інших зобов'язань, окрім повернення допомоги, та не тягне вчинення певних спільних дій чи діяльності, а тому вони не пов'язані спільними фінансово-господарськими інтересами та не виключає змагання у розумінні ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Щодо спільність властивості файлів, яка викладена у додатку 3, за посиланнями позивачів, матеріали адміністративної справи свідчать про те, що властивості файлів, поданих обома учасниками відрізнялись між собою, завантажені в різній час, схожі властивості файлів не свідчать про спільний доступ до мережі Інтернет. Використання учасниками спільного комп'ютерного обладнання також не виявлено. Протилежного відповідачем не доведено.
Виходячи зі змісту Рішення і додатку 3, як зазначають позивачі, відповідач дійшов висновку про узгодженість антиконкурентних дій, оскільки файли позивачів, завантажені у торгах 1-4, мають спільні властивості, а саме створені за версією (1.7Acrobat 8.x) задля участі цих торгах.
Між тим, на переконання позивачі використання однієї програми Acrobat версії 1.7. не може свідчити про узгодженість та спільну підготовку учасниками документів пропозиції, оскільки ця програма є досить поширеною для читання pdf файлів. До того ж, тендерна документація вимагає подання тендерних пропозицій саме у форматі pdf, встановлюючи форми довідок, що дотримано позивачами, саме цим пояснюється завантаження довідок ст. 17.
До того ж, як зазначають позивачі низька файлів створено не позивачами, а третьою особою та були лише завантажені у тому форматі, в якому були ними створено. Так, ТОВ «УКР МЕД СЕРВІС» завантажено у торгах 3 файл «оригінал гарантійного листа від виробника», «сертифікат сервісного інженера» у форматі Acrobat версії 1.4., а тому створений ФОП Сиваєвим О.К. файл «документи ФП Сиваєв» у версії Acrobat версії 1.4. не є доказом спільних властивостей цих файлів.
При цьому, за посиланнями позивачі взагалі відсутні докази того, що наведені файли мають однакове походження та/чи виконані на одному обладнанні.
Крім того, як зазнають позивачі ряд файлів, які містять інформацію про статут ТОВ «УКР МЕД СЕРВІС», витяг ЄДРПОУ, рішення учасника, наказ та інші та ФОП Сиваєва О.К. створено до торгів 1-4, оскільки позивачі постійно беруть участь в торгах.
Також позивачі вказують що їх було позбавлено можливості взяти участь у розгляд справи та надати свої заперечення, оскільки Лист про дату та час розгляду справи на 14.04.2025 було підписано 01.04.2025, але відправлено позивачам вже після розгляду справи - 24.04.2025.
Позивачі наголошують, що доказів вчинення позивачами правопорушення відповідачем не встановлено та не доведено доказами, а тому належним та ефективним способом захисту позивачів є визнання недійсним скасування рішення Адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.04.2025 № 65/20-р/к у справі № 65/66-04/2024 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» та накладення штрафу на позивачів.
Посилаючись на вищенаведені обставини Товариство з обмеженою відповідальністю “УКР МЕД СЕРВІС» та Фізична особа підприємець Сиваєв Олег Костянтинович звернулись до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
У розумінні зазначених приписів суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. (ст. 4 ГПК України).
Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Положеннями ст. 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Зважаючи на викладене, охоронюваний законом інтерес характеризується такими ознаками: має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання; пов'язаний із конкретним матеріальним або нематеріальним благом; є визначеним благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним, у позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає; є персоналізованим (суб'єктивним), тобто належить конкретній особі (позивачу); суб'єктом порушення позивач вважає відповідача.
Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Тобто інтерес позивачів має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.
Надаючи оцінку доводам позивача та обґрунтуванням позовних вимог, викладеним позивачем в позовній заяві, суд зазначає таке.
Згідно з ч.ч.1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» до основних завдань Антимонопольного комітету України відноситься участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Приписами статті 4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Згідно статті 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України.
Частиною 1 статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.
Статтею 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом.
Водночас згідно з частинами першою та четвертою статті 7 Закону України “Про Антимонопольний комітет України», до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема: розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення розслідування за цими заявами і справами; прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами, перевірка та перегляд рішення у справах, надання висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції (пункти 1 та 2 частини першої).
Здійснення іншими органами державної влади повноважень Антимонопольного комітету України, передбачених пунктами 1-4 і 11 частини першої, пунктами 1, 2 і 4 частини другої, пунктами 11-13, 15 і 16 частини третьої цієї статті, не допускається.
Як встановлено судом, Рішенням Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.04.2025 № 65/20-р/к у справі № 65/66- 04/2024:
- визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР МЕД СЕРВІС» та Фізичної особи-підприємця Сиваєва Олега Костянтиновича порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro»: - Комунальним некомерційним підприємством «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради на закупівлю: «медичні матеріали (рукавички медичні латексні хірургічні не припудрені стерильні; рукавички медичні оглядові нітрилові нестерильні не припудрені білого кольору)», відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2021-02-11-009479-a (далі - Торги 1) та накладено штраф на ТОВ « УКР МЕД СЕРВІС» у розмірі 68000 грн. та на ФОП Силаєв О.К. у розмірі 68000 грн. (п. 1-3 Рішення);
- визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР МЕД СЕРВІС» та Фізичної особи-підприємця Сиваєва Олега Костянтиновича порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro»: - Комунальним некомерційним підприємством «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради на закупівлю: « 33190000-8 медичне обладнання та вироби медичного призначення (пробірка вакуумна для забору крові без наповнювача (НК 024:2019 47588 пробірка вакуумна для забору крові IVD, з КЗЕДТА); пробірка вакуумна для забору крові з EDTA КЗ (НК 024:2019 47588 пробірка вакуумна для забору крові IVD, з КЗЕДТА); пробірка вакуумна для забору крові з натрієм цитратом 3,2% (НК 024:2019 47588 пробірка вакуумна для забору крові IVD, з КЗЕДТА); комплект для забору капілярної крові (НК 024:2019 34590 трубка для забору крові, відкрита); лінія подовжувальна для інфузійної терапії (НК 024:2019 46861 інфузійна мікрострумінна система); набір для подовження магістралі для внутрішньовенних вливань (НК 024:2019 12170 набір для подовження магістралі для внутрішньовенних вливань); пристрій для вливання інфузійних розчинів (НК 024:2019 43324 система для переливання рідин загального призначення); пристрій для переливання крові, кровозамінників та інфузійних розчинів (НК 024:2019 58490 система для проведення забору крові/внутрішньовенних інфузій); пристрій для вливання інфузійних розчинів (НК 024:2019 43324 система для переливання рідин загального призначення)», відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2021-03-02-003405-c (далі- торги 2) та накладено штраф на ТОВ « УКР МЕД СЕРВІС» у розмірі 68000 грн. та на ФОП Силаєв О.К. у розмірі 68000 грн. ( п. 4-6 Рішення);
- Визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР МЕД СЕРВІС» та Фізичної особи-підприємця Сиваєва Олега Костянтиновича порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro»: - Комунальним некомерційним підприємством «Миколаївська обласна клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради на закупівлю «системи реєстрації медичної інформації та дослідне обладнання (НК 024:2019 - 35148 лампа щілинна офтальмологічна, оглядова (щілинна лампа)», відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2021-03-31-005211-a ( далі-торги 3) та накладено штраф на ТОВ « УКР МЕД СЕРВІС» у розмірі 49800 грн. та на ФОП Силаєв О.К. у розмірі 49800 грн. ( п.7-9 Рішення);
- Визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР МЕД СЕРВІС» та Фізичної особи-підприємця Сиваєва Олега Костянтиновича порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, проведених на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель «Prozorro»: Комунальне некомерційне підприємство «Миколаївська центральна районна лікарня Миколаївської районної ради» на закупівлю: «ДК 021:2015 - 33140000-3 Медичні матеріали (Система ПР одноразова (НК 024:2019 - 43324 - Система для переливання рідин загального призначення); Шприц 3-х компонентний, інсуліновий 1,0 мл., U-100, Луєр-Лок, із з'ємною голкою 30G (0,30 х 13 мм.) (НК 024:2019 - 34973 - Інсуліновий шприц/голка, безпека); Вата н/стер. 100гр. (НК 024:2019 - 58232 - Рулон ватний, нестерильний); Трубка ендотрахеальна 2,0 без манжети (НК 024:2019 - 14085 - Разова ендотрахейна трубка); Трубка ендотрахеальна 2,5 без манжети (НК 024:2019 - 14085 - Разова ендотрахейна трубка); Трубка аспіраційною манжетою); Трубка ендотрахеальна 3,5 з манжетою (НК 024:2019 - 47691 - трубка ендотрахеальна з аспіраційною манжетою); Трубка ендотрахеальна 4,0 з манжетою (НК 024:2019 - 47691-трубка ендотрахеальна з аспіраційною манжетою); Відріз марлевий медичний нестерильний 500смх90см (НК 024:2019 - 34655 - Марля, неткана); Кетгут звичайний без голки стерильний розмір 2, 4, 5, 6 (НК 024:2019 - 13898 - Хірургічна нитка кетгут); Канюля в/в розмір G26 (НК 024:2019 - 47776 - канюля для порожнистої вени); Атравматична плетена нитка (поліглактин 910), що розсмоктується, з покритям (поліглактин 370), фіолетова, розмір 0, довжина 250 см, без голки LIGAPAK (котушка) (НК 024:2019 - 17471 - Хірургічни нитка з поліглактіну); Атравматична плетена нитка (поліглактин 910), що розсмоктується, з покритям (поліглактин 370), фіолетова, розмір 0, довжина 90 см, одна голка MH PLUS, тип колюча Taper Point, 36мм, 1/2 кола (НК 024:2019 - 17471 - Хірургічни нитка з поліглактіну); Атравматична плетена нитка (поліглактин 910), що розсмоктується (з швидким часом зіставлення тканин), з покритям (поліглактин 370), розмір 3/0, довжина 75см, прозора, одна голка FS, тип зворотньо-ріжуча Reverse Cutting 19мм, 3/8 кола (НК 024:2019 - 17471 - Хірургічни нитка з поліглактіну); Леопед 9см*25см №1 (НК 024:2019 - 44990-Лейкопластир до поверхневих ран); Рукавички оглядові, латексні, неопудрені, стерильні р. S, M, L (НК 024:2019 - 47179 - Припудрені, оглядові / процедурні рукавички з латексу гевеї, стерильні); Рукавички оглядові, латексні, неопудрені, не стерильні (НК 024:2019 - 47172 - Непудровані, оглядові/процедурні рукавички з латексу гевеї); Шприц ін'єкційний 3-х компонентний одноразового застосування 2 мл з голкою 0,6 х 30 (НК 024:2019 - 47017 - Шприц загального призначення, разового застосування); Шприц ін'єкційний 3-х компонентний одноразового застосування 5 мл з голкою 0,7 х 40 (НК 024:2019 - 47017 - Шприц загального призначення, разового застосування); Шприц ін'єкційний 3-х компонентний одноразового застосування 10 мл з голкою 0,8 х 40 (НК 024:2019 - 47017 - Шприц загального призначення, разового застосування); Шприц 3-х компонентний одноразового застосування стерильний 20мл з голкою 0,8х 40 (НК 024:2019 - 47017 - Шприц загального призначення, разового застосування); Шприц ін'єкційний 3-х компонентний одноразового застосування 1 мл з голкою 0,6 х 30 (НК 024:2019 - 47017 - Шприц загального призначення, разового застосування); Зонд шлунковий Fr 15 (НК 024:2019 - 38561 - Зонд назогастральний /орогастральний); Зонд шлунковий Fr 24 (НК 024:2019 - 38561 - Зонд назогастральний /орогастральний); Зонд шлунковий Fr 18 (НК 024:2019 - 38561 - Зонд назогастральний /орогастральний); Голки для спінальної анестезії G25 помаранчева (НК 024:2019 - 35212 - Голка спінальна, одноразового застосування); Голки для спінальної анестезії G22 чорна (НК 024:2019 - 35212 - Голка спінальна, одноразового застосування); Маски одноразові (НК024:2019 - 35177 - Маска хірургічна одноразового застосування); Халати одноразові (НК 024:2019- 11905 - Халат медичний одноразовий); Респіратори FFP2 з клапаном (НК024:2019 - 57793 - Респіратор загального застосування); Шапочки одноразові (НК 024:2019 - 32297 - Шапочка хірургічна, одноразового використання, нестерильна); Затискач для пуповини стерильний одноразового використання) (НК 024:2019 - 47402 - затискач / ніж для пуповини)», відповідно до ідентифікатора закупівлі UA-2021-10-02-000007-b (далі- торги 4) та накладено штраф на ТОВ « УКР МЕД СЕРВІС» у розмірі 68000 грн. та на ФОП Силаєв О.К.у розмірі 68000 грн. ( п. 10-11 Рішення).
Як вбачається з оскаржуваного рішення, під час розгляду справи № 65/66-04/2024 Відділенням встановлено обставини, які не можуть бути результатом випадкового збігу чи наслідком дії об'єктивних чинників та свідчать про наявність у діях ТОВ «УКР МЕД СЕРВІС» та ФОП Сиваєва О.К. ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, а саме: В Торгах 1: - використання обома Учасниками одних ІР-адрес під час завантаження тендерних пропозицій; - використання одних ІР-адрес під час входу до системи дистанційного обслуговування рахунків; - наявність господарських відносин між ТОВ «УКР МЕД СЕРВІС» та ФОП Сиваєвим О.К.; - наявність господарських відносин між ФОП Личко О.А. (власником ТОВ «УКР МЕД СЕРВІС») та ФОП Сиваєвим О.К.; - наявність фінансової допомоги між ТОВ «УКР МЕД СЕРВІС» та ФОП Сиваєвим О.К.; - спільні властивості файлів. В Торгах 2: - використання обома Учасниками одних ІР-адрес під час завантаження тендерних пропозицій; - використання одних ІР-адрес під час входу до системи дистанційного обслуговування рахунків - наявність господарських відносин між ТОВ «УКР МЕД СЕРВІС» та ФОП Сиваєвим О.К.; - наявність господарських відносин між ФОП Личко О.А. (власником ТОВ «УКР МЕД СЕРВІС») та ФОП Сиваєвим О.К.; - наявність фінансової допомоги між ТОВ «УКР МЕД СЕРВІС» та ФОП Сиваєвим О.К.; - спільні властивості файлів. В Торгах 3: - використання обома Учасниками одних ІР-адрес під час завантаження тендерних пропозицій; - використання одних ІР-адрес під час подання податкової звітності до Головного управління ДПС в Одеській області; - використання одних ІР-адрес під час входу до системи дистанційного обслуговування рахунків; - наявність господарських відносин між ТОВ «УКР МЕД СЕРВІС» та ФОП Сиваєвим О.К.; - наявність господарських відносин між ФОП Личко О.А. (власником ТОВ «УКР МЕД СЕРВІС») та ФОП Сиваєвим О.К.; - наявність фінансової допомоги між ТОВ «УКР МЕД СЕРВІС» та ФОП Сиваєвим О.К.; - спільні властивості файлів. В Торгах 4: - використання одних ІР-адрес під час подання податкової звітності до Головного управління ДПС в Одеській області; - використання одних ІР-адрес під час входу до системи дистанційного обслуговування рахунків; - наявність господарських відносин між ТОВ «УКР МЕД СЕРВІС» та ФОП Сиваєвим О.К.; - спільні властивості файлі.
За змістом статті 35 Закону України “Про захист економічної конкуренції», при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Комітету збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень.
Отже, питання щодо збору, оцінки та аналізу доказів у справі є в силу Закону України “Про захист економічної конкуренції» виключною компетенцією Комітету. Такий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 зі справи № 910/14949/18.
Водночас у вирішенні відповідних спорів суди не повинні перебирати на себе непритаманні судам функції органів Антимонопольного комітету України, зокрема, самостійно доводити замість відповідного органу певні обставини. Саме на орган Антимонопольного комітету України покладено обов'язок навести відповідні докази у своєму рішенні на підставі яких орган дійшов висновку про обставини справи, а суд покликаний дослідити та оцінити наведені органом докази, і, в разі їх підтвердження, вони можуть бути достатніми для висновків органу, викладених у рішенні Антимонопольного комітету України. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17, на яку також посилається скаржник.
Частиною першою статті 59 Закону України “Про захист економічної конкуренції» встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України, зокрема, є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Також суд вказує, що для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим фактичне настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків.
Недосягнення суб'єктами господарювання мети, з якою вони узгоджують власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, що не залежать від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції».
У розгляді справ про оскарження рішень АМК щодо визнання дій суб'єктів господарювання антиконкурентними узгодженими для кваліфікації цих дій не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.
Отже, для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.
Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає суті конкурсу.
Близька за змістом правова позиція висловлена у низці постанов Верховного Суду, в тому числі в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 зі справи №924/381/17, від 12.06.2018 зі справи №922/5616/15, від 18.10.2018 зі справи № 916/3214/17, від 18.12.2018 зі справи №922/5617/15, від 05.03.2020 зі справи №924/552/19, від 11.06.2020 зі справи №910/10212/19, від 22.10.2019 зі справи № 910/2988/18, від 05.08.2018 зі справи №922/2513/18, від 07.11.2019 зі справи №914/1696/18, від 02.07.2020 зі справи №927/741/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові 16.01.2025 по справі №924/492/24 зауважив, що змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, а змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. У цьому випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).
Так, проаналізувавши зміст оскаржуваного рішення рішенням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.04.2025 № 65/20-р/к у справі № 65/66- 04/2024, судом встановив, що таке рішення прийнято на підставі зібраних у справі доказів, у ньому повно та всебічно проаналізовано наявні документи, з'ясовано обставини, як підготовки, так і проведення торгів.
При цьому, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, рішення базується на даних, отриманих від державних органів та банківських установ, які містять офіційно підтверджену інформацію про використання ідентичних IP-адрес під час: подання податкової звітності; входу до систем дистанційного обслуговування банківських рахунків. Надана інформація оформлена у вигляді офіційних листів відповідних установ, які є належними та допустимими доказами відповідно до вимог законодавства про захист економічної конкуренції. По-друге, для встановлення факту спільного використання IP-адрес не вимагається проведення експертизи, оскільки: джерела походження відповідної інформації є достовірними та офіційними; фактичні дані не є складними для сприйняття та тлумачення; виявлені збіги (ідентичні IP-адреси у різних суб'єктів) є очевидними та підлягають безпосередньому документальному підтвердженню без необхідності спеціальних знань.
Суд враховує, що він наділений компетенцією здійснювати перевірку лише правильності застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, не перебираючи на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами згаданого комітету, як от встановлення наявності/відсутності антиконкурентних узгоджених дій шляхом спотворення результатів торгів.
Позиція позивачів, спростовується обставинами, встановленими відповідачем в оскаржуваному рішенні. Доводи позивачів викладені в позові не спростовують відповідних висновків АМК за фактичними обставинами.
Завдання судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а у гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право, тому завданням судочинства завжди є контроль легальності.
Вказаний висновок ґрунтується також на правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 02.07.2019р. у справі №910/23000/17, щодо того, що дискреційні повноваження АМК не повинні використовуватися органом свавільно, а суд повинен мати можливість переглянути рішення, прийняті на підставі реалізації цих дискреційних повноважень, що є запобіжником щодо корупції та свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції державного органу.
У постанові від 02.07.2019р. у справі № 910/23000/17, Велика Палата Верховного Суду наголосила на важливості дотримання принципу належного врядування та унеможливлення свавільного використання дискреційних повноважень, що АМК має враховувати при ухваленні рішень.
З огляду на завдання та основні засади господарського судочинства, закріплені у ст.2 ГПК України, перевірка правильності кваліфікації дій позивачів щодо порушення ними законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.4 ч.2 ст.6 та п.1 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» перебуває поза межами компетенції суду, визначеної ст.59 цього Закону.
Аналіз норм ст.ст.19, 124 Конституції України, ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», норм процесуального права, які закріплені в ГПК України щодо компетенції суду, дає підстави дійти висновку, що останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу.
Відтак, під час розгляду цієї справи, перевіряючи дії АМК на відповідність законодавству України, суд, не втручаючись у дискрецію (вільний розсуд) АМК, з'ясовує і визначає наявність/відсутність, а відтак доведеність/недоведеність, обґрунтованість/необґрунтованість, передбачених ст.59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підстав для визнання недійсним рішення АМК через призму/ критерії, зокрема в цьому випадку, неповноти з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведеності обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; неправильності застосування норм матеріального і процесуального права, тощо. Саме таким чином суд і здійснює перевірку на відповідність реалізації дискреції закону (праву), так і на узгодженість рішень/дій, прийнятих на підставі дискреції, з правами особи, загальними принципами публічної адміністрації, процедурними нормами, обставинами справи, тощо.
Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанції під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу, належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку ч.2 ст.86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у справі у їх сукупності.
Закон України «Про захист економічної конкуренції» не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від «спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції». Цілком зрозуміло, що така «домовленість» сумнівно, чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з'ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв'язок, у відповідності до ст.86 ГПК України.
Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постановах Верховного Суду від 05.08.2019р. у справі №922/2513/18, від 13.08.2019р. у справі №916/2670/18, від 07.11.2019р. у справі №914/1696/18, від 04.02.2021р. у справі №910/17126/19, які в силу положень ч.4 ст.236 ГПК України враховуються при виборі і застосуванні норм права.
Досліджуючи надані позивачем документи на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд не може досліджувати та оцінювати додаткові пояснення та докази сторін, які стосуються кваліфікації встановленого органом Антимонопольного комітету порушення конкурентного законодавства, які не надавались у межах розгляду справи про порушення конкурентного законодавства. Зазначене кореспондує правовій позиції Верховного Суду, наведеній, зокрема, у постанові від 19.08.2019р. №910/12487/18 та від 15.12.2020р. у справі №918/390/20.
Крім того, аналізуючи аргументи позивачів, суд звертає увагу на те, що рішення органів Антимонопольного комітету України, як правило, ґрунтується саме на непрямих доказах, адже прямі докази в такого роду справах здобути фактично неможливо. Саме тому, закон і надає право цим органам отримати інформацію з різного роду джерел та аналізувати їх на предмет наявності ознак антиконкурентних узгоджених дій, виявлення наміру учасників закупівлі діяти скоординовано. Суд також не може переймати на себе притаманні Антимонопольному комітету функції стосовно кваліфікації дій учасників закупівлі та переоцінювати висновки, зроблені цим органом.
Відтак, аналізуючи заперечення позивачів, суд доходить висновку, що вони зводяться, в основному, до незгоди з кваліфікацією Антимонопольним комітетом досліджених доказів та встановлених обставин, що не є підставою для скасування рішення від 15.04.2025 року № 65/20-р/к у справі №65/66-04/2024.
Наведені у позові мотиви є декларативними, не спростовують відповідних висновків рішення №65/20-р/к, що ґрунтуються на встановлених фактичних обставинах, не враховують сукупності наведених у рішенні №65/20-р/к доказів, ні дійсного правового змісту антиконкуретних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (де правове значення має сама по собі фактична відсутність змагальності внаслідок узгодження учасниками торгів поведінки), ані меж виключної компетенції органів Антимонопольного комітету України (зокрема, щодо правової кваліфікації наявної події).
Щодо твердження представника Позивачів про порушення процедури розгляду справи через отримання частини доказів, на яких ґрунтується Рішення № 65/20-р/к, до початку розгляду справи, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України (далі - Комітет) та його територіальні відділення становлять систему органів Антимонопольного комітету України, яку очолює Голова Комітету.
Реалізація державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції здійснюється Антимонопольним комітетом України відповідно до повноважень, що визначені статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», якою передбачено, що Комітет має повноваження, зокрема, при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних осіб та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Аналогічні повноваження містять положення пункту 5 частини 1 статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», якими визначенні компетенція голови територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Повноваження Комітету щодо отримання інформації шляхом направлення вимог про надання інформації обумовлені спеціальним статусом Комітету в системі органів державної влади, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, і надані Комітету для виконання покладених на них законодавством завдань і функцій з контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.
Законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, у яких органи Комітету мають право вимагати відповідну інформацію в суб'єктів господарювання. Інформація може бути витребувана як під час розгляду заяв, так і під час розгляду справ, а також в інших випадках, передбачених законом (Постанова ВС від 20.05.2021 у справі № 915/112/20, Постанова ВС від 20.01.2021 у справі № 910/9166/19, Постанова ВС від 16.01.2020 у справі № 910/12392/18, Постанова ВС від 23.01.2020 у справі № 910/13204/18).
Отже, Відділення з метою реалізації законодавчо визначених завдань та функцій Комітету наділене повноваженнями вимагати від суб'єктів господарювання, органів державної влади тощо інформацію, в тому числі з обмеженим доступом. Зокрема, Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 28.05.2020 у справі № 908/1212/19 вказав: «У зверненні з касаційною скаргою скаржником залишено поза увагою сталу та послідовну практику Верховного Суду у застосуванні норм права, а саме, статей 3, 5, 7, 17, 22, 22-1 Закону №3659, яка полягає у тому, що: враховуючи положення наведених норм чинного законодавства орган АМК у межах наданих йому повноважень має право витребувати у суб'єкта підприємницької діяльності відповідну інформацію (необхідну, в тому числі, для проведення дослідження на предмет наявності або відсутності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях юридичної особи під час проведення, зокрема, процедури закупівлі), а такий суб'єкт господарювання, у свою чергу, зобов'язаний надати таку інформацію у встановлений строк.»
З наведеного вбачається, що державний контроль у формі «дослідження на предмет дотримання учасниками торгів вимог законодавства про захист економічної конкуренції» є правомірним та відповідає нормам чинного законодавства.
Статтею 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачені підстави за якими органи Комітету розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції; за власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.
Розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі (ч. 1 ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Згідно із частиною 1 статті 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до позиції Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка викладена в постанові від 13.08.2019 у справі № 916/2670/18: «Повноваження голови територіального відділення АМК проводити перевірки, зокрема, суб'єктів господарювання щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції у зв'язку з цим від суб'єктів господарювання інформацію встановлено пунктами 3, 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а статтями 22, 221 цього ж Закону передбачено обов'язковість виконання вимог голови територіального відділення АМК і обов'язок суб'єктів господарювання на вимогу голови територіального відділення АМК подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, необхідну для виконання територіальним відділенням АМК завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
При цьому реалізація відповідних законодавчих приписів не ставиться у залежність від наявності розпочатої розглядом справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Також суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та пункту 12 Правил, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.
Отже, будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення, є доказом у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Таким чином, у статті 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції» чітко визначено коло доказів, видів доказування та порядок збирання доказів органами Антимонопольного комітету України при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Питання про належність і допустимість доказів у справах зі спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України «Про захист економічної конкуренції» повинно вирішуватись з обов'язковим урахуванням вимог статті 41 названого Закону щодо забезпечення доказів.
Відповідно до частини 1 статті 48 цього Закону за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, серед іншого, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.
З наведених положень Закону та з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що Рішення № 65/20-р/к прийняте на підставі чинного законодавства, за результатом дослідження обставин та оцінки доказів, що мають значення для справи № 65/66-04/2024.
Щодо посилань позивачів на той факт, що його їх було позбавленно можливості взяти участь у розгляд справи та надати свої заперечення суд зазначає, що відповідно до пункту 7 розділу VII Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (далі - Порядок), особи, які беруть участь у справі, повідомляються листом засобами поштового зв'язку не пізніше ніж за п'ять днів до дня її розгляду.
На виконання зазначених вимог 02.04.2025 територіальним відділенням сформовано та передано до відділення поштового зв'язку №24 м. Одеса листи № 65-02/1540е та № 65-02/1541е із запрошенням відповідачів у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції на засідання адміністративної колегії, яке відбулося 15.04.2025. Факт підготовки поштових відправлень підтверджується копіями адресних ярликів та аркушем із підписом працівника відділення поштового зв'язку №24 м. Одеса, а також відбитком календарного штемпеля із зазначенням дати 02.04.2025.
Зазначене підтверджується листом АТ «Укрпошта» від 11.07.2025 № 1.30.002.-27191-25 на запит адвоката позивачів.
Крім того, відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, встановлено нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції. Згідно з ним, строк пересилання між обласними центрами України становить Д+3, а між населеними пунктами різних областей - Д+5 (де Д - день подання листа). Отже, листи, подані 02.04.2025, мали бути доставлені до адресатів не пізніше 07.04.2025, тобто більш ніж за п'ять днів до дати розгляду справи.
Крім того, як зазначає відповідач та не заперечується позивачами 11.04.2025 на офіційному сайті Відділення оприлюднено порядок денний засідання адміністративної колегії, в якому зазначалося про розгляд справи призначений на 15.04.2025 за участю відповідних суб'єктів господарювання.
Отже, дослідивши зібрані у справі документи, судом з'ясовано, що при прийнятті оскаржуваного рішення Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України діяло у межах власних повноважень, у порядку та спосіб, встановлений законом, висновки, викладені в оспорюваному рішенні Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, відповідають фактичним обставинам справи та є обґрунтованими.
Суд зазначає, що позивачами, за час розгляду справи не було надано належні та допустимі докази для визнання недійсним рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.04.2025 року № 65/20-р/к у справі №65/66-04/2024.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Суд наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №911/2243/18, від 18.05.2021 у справі №916/2255/18, від 05.11.2019 у справі №915/641/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 26.02.2019 у справі №914/385/18 та від 05.02.2019 у справі №914/1131/18.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №916/2620/20, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 18.11.2019 у справі №902/761/18 та від 23.10.2019 у справі №917/1307/18.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") наголошено, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". …Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд дає вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що позивачами не доведено обставин, з якими закон пов'язує можливість визнання недійсними та скасування рішень АМКУ, суд приходить до висновку про те, що права позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду, не порушено відповідачем, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог та визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.04.2025 року № 65/20-р/к у справі №65/66-04/2024.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “УКР МЕД СЕРВІС» (54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 165, корп. 2, код ЄДРПОУ 37992156) та Фізичної особи підприємця Сиваєва Олега Костянтиновича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (65029, м. Одеса, вул. Мечникова, 32, код ЄДРПОУ 20992104) - відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “УКР МЕД СЕРВІС» (54003, м. Миколаїв, вул. Погранична, 165, корп. 2, код ЄДРПОУ 37992156) та Фізичну особу підприємця Сиваєва Олега Костянтиновича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 06 листопада 2025 р.
Суддя К.Ф. Погребна