03.11.2025 Справа № 914/2204/25
Господарський суд Львівської області в складі головуючої судді Бургарт Т.І., при секретарі судового засідання Бабій М.Т., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи
за позовом: заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Сапуцького Романа Ярославовича (79013, Львівська область, м.Львів, вул. Генерала Чупринки,85; Код ЄДРПОУ/Умовний код: 02910031)
в інтересах держави в особі позивача Львівської міської ради (79006, Львівська область, м. Львів, площа Ринок, 1; ЄДРПОУ 04055896);
до відповідача: Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» (81083, Львівська область, Яворівський р-н, село Зелів, вул.Центральна, 347; ЄДРПОУ 43815360);
про витребування майна (земельної ділянки) з незаконного володіння, -
За участю:
прокурора: Максимовська С.С.;
представник позивача: Поліщук О.С.;
представник відповідача: Попов Д.І..
Заступник керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Сапуцький Роман Ярославович (далі також прокурор) звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою в інтересах держави в особі позивача Львівської міської ради (далі також позивач, ЛМР) до Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» (далі також відповідач, ОК «ГБК «Пікап») про витребування майна (земельної ділянки) з незаконного володіння.
Предметом заявленого прокурором позову у межах даної справи є вимога про витребування у відповідача земельної ділянки з кадастровим номером 4610137500:12:005:0169, площею 0,1000 га у комунальну власність Львівської територіальної громади в особі Львівської міської ради.
Ухвалою суду від 01 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 3 листопада 2025 року о 11:30 год.
13 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. № 27047/25).
17 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представник позивача подав відповідь на відзив (вх. № 27695/25).
20 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представник відповідача подав заперечення (вх.№ 27775/25).
24 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» прокурор подав заяву у справі (вх.№ 28291/25).
У підготовче засідання з'явився прокурор, представник позивача та представник відповідача.
В підготовчому засіданні 03 листопада 2025 року здійснювався розгляд питання наявності підстав для зупинення провадження у справі № 914/2204/25 з ініціативи суду до набрання законної сили рішенням Верховного Суду за результатами перегляду в касаційному порядку ухвали Господарського суду Харківської області від 07 травня 2025 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 24 червня 2025 року у справі №922/2555/21.
Прокурор заперечила проти зупинення провадження у справі зазначивши, що Великою Палатою Верховного Суду не прийнято до розгляду справу №922/2555/21, передану на розгляд згідно ухвали Касаційного господарського суду від 10 вересня 2025 року, а відтак, підстави для зупинення провадження у справі - відсутні.
Представники позивача та відповідача не заперечили проти можливості зупинення провадження, залишивши вирішення цього питання на розсуд суду.
Судом встановлено, що Верховним Судом розглядається справа № 922/2555/21, в межах якої переглядаються ухвала Господарського суду Харківської області від 07 травня 2025 року та постанова Східного апеляційного господарського суду від 24 червня 2025 року у справі за позовом прокурора про витребування нерухомого майна.
Зазначеною ухвалою Господарського суду Харківської області, яка залишена без змін судом апеляційної інстанції, позов прокурора залишено без розгляду у зв'язку з невиконанням прокурором вимог частини 6 статті 164 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з віндикаційним позовом. Суди виходили з тих мотивів, що прокурором не виконано обов'язку щодо надання суду експертно-грошової оцінки вартості спірного нерухомого майна, та надання документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна та доказів про доплату судового збору, з урахуванням експертно-грошової оцінки спірного майна.
Касаційний господарський суд в ухвалі від 10 вересня 2025 року у справі № 922/2555/21 зазначив, що порядок усунення прокурором такого недоліку, як подання експертно-грошової оцінки вартості спірного майна та підтвердження внесення відповідних коштів на депозитний рахунок суду, на цей час законодавчо і практично не врегульований. У зв'язку з цим суд касаційної інстанції визнав наявність виключної правової проблеми та передав відповідне питання на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Обґрунтовуючи підстави для передачі вказаної справи на розгляд ВПВС колегія Касаційного господарського суду виходила з того, що існує виключна правова проблема, яка зокрема, стосується такого:
- яким чином має діяти Прокурор, виконуючи вимоги частини 6 статті 164 Господарського процесуального кодексу України про необхідність долучення до позову оцінки (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) вартості спірного майна, з урахуванням того, що відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить або в яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб, однак Прокурор не є власником спірного об'єкта?
- чи має саме прокурор як самостійний позивач, а не органи державної влади або органи місцевого самоврядування, здійснювати компенсацію вартості нерухомого майна та, відповідно, вносити на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна на виконання вимог частини шостої статті 164 Господарського процесуального кодексу України?
- чи підлягає застосуванню частина 6 статті 164 Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна на підставі статті 387 ЦК України (у недобросовісного набувача).
Суд зазначає, що при зверненні з віндикаційним позовом у справі, що розглядається Господарським судом Львівської області в межах цього провадження, прокурором також не виконано вимоги частини 6 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, про що зазначено судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху та в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Прокурором на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху не усунуто встановлені недоліки, не надано експертно-грошової оцінки вартості спірного нерухомого майна, здійсненої у порядку, визначеному законом, та чинної на дату подання позову, не подано доказів внесення на депозитний рахунок суду коштів у розмірі вартості спірного майна, а також не надано підтверджень здійснення доплати судового збору відповідно до визначеної вартості спірного майна з урахуванням такої оцінки та належних доказів оплати.
Разом з тим, суд дійшов висновку про можливість відкриття провадження у справі з огляду на наявність прогалин у правовому регулюванні щодо застосування статті 164 Господарського процесуального кодексу України при зверненні прокурора до суду з віндикаційним позовом, з метою забезпечення балансу інтересів учасників справи, що не позбавить суд можливості залишити позовну заяву без руху в порядку положень частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України після вирішення виключної правової проблеми Верховним Судом.
Станом на день проведення підготовчого засідання у справі № 914/2204/25 питання застосування положень частини 6 статті 164 Господарського процесуального кодексу України у випадку звернення прокурора з віндикаційним позовом до суду нормативно не врегульовані.
Крім цього, відсутня також і єдина позиція Верховного Суду щодо цього питання, а вирішення зазначеної правової проблеми має визначальне значення для правильного застосування процесуального закону у даному провадженні.
Отже, на цьому етапі суд позбавлений можливості належним чином оцінити відповідність заяви прокурора вимогам процесуального закону, оскільки остаточні правові орієнтири щодо застосування відповідних норм будуть сформовані після вирішення Верховним Судом справи № 922/2555/21, результати якої мають визначальне значення для правильного застосування процесуальних положень у цьому провадженні.
Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
За умовами частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення Верховним Судом справи №922/2555/21, оскільки результат її розгляду матиме значення для встановлення правового підходу до застосування частини шостої статті 164 ГПК України у справах за позовами прокурора про витребування майна.
Об'єктивна неможливість у даному випадку зумовлена відсутністю сформованої правової позиції щодо застосування процесуальної норми до вирішення Верховним Судом питання права, без з'ясування якого неможливо ухвалити законне та обґрунтоване рішення у поточній справі.
Відтак, рішення Верховного Суду у справі №922/2555/21 безпосередньо вплине як на правову оцінку фактів, так і на застосування норм права у поточній справі, оскільки вирішувана Верховним Судом правова проблема є тотожною до тієї, що виникла у цій справі.
За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Ураховуючи викладене, суд з метою дотримання єдності судової практики, дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 914/2204/25 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду за результатами перегляду в касаційному порядку ухвали Господарського суду Харківської області від 07 травня 2025 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 24 червня 2025 року у справі №922/2555/21.
Висновок Верховного Суду у справі № 922/2555/21 сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність,
Керуючись статтями 2, 12, 177, 182, 227, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Зупинити провадження у справі № 914/2204/25 до набрання законної сили рішенням Верховного Суду за результатами перегляду в касаційному порядку ухвали Господарського суду Харківської області від 07 травня 2025 року та постанови Східного апеляційного господарського суду від 24 червня 2025 року у справі №922/2555/21.
2. Ухвала суду, у відповідності до частини 2 статті 235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
3. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її складення, в порядку передбаченому статтями 253-259 ГПК України.
4. Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Суддя Бургарт Т.І.