07.11.2025 Справа№914/3399/25
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т. Я. без виклику представників сторін розглянув
заяву:ОСОБА_1 (надалі - Заявник або ОСОБА_1 )
про:про забезпечення позову
у справі
за позовом:ОСОБА_1 ,
до відповідача:ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 або Відповідачка),
про:визнання недійсним договору та акту приймання-передачі, стґгнення частки у статутному капіталі.
I. Процедури
1. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору та акту приймання-передачі, витребування частки у статутному капіталі.
2. Предметом позову є:
2.1. Визнати недійсним договір дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська академія дизайну" від 26.08.2021 року, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , від імені якого на підставі довіреності діяла ОСОБА_3 .
2.2. Визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська академія дизайну" від 26.08.2021 року, який складений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , від імені якого на підставі довіреності діяла ОСОБА_3 .
2.3. Стягнути (витребувати з володіння) з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частку у розмірі 50,00% у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська академія дизайну".
3. Разом із позовною заявою Позивач подав заяву про забезпечення позову (надалі - Заява).
Позиція Заявника
4. Позивач вважає, що його право власності на 50 % частку у статутному капіталі ТОВ "Українська академія дизайну" порушено внаслідок неправомірного укладення договору дарування цієї частки на користь ОСОБА_2 .
5. Позивач не мав наміру дарувати свою частку та не надавав згоди на такий правочин.
6. На дату подання позову Відповідачка володіє 100 % частки у товаристві, а директором є її батько, що дозволяє їм одноосібно контролювати діяльність товариства. Це створює реальну загрозу подальшого відчуження спірної частки до завершення розгляду справи.
7. Заявник просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом:
7.1. Накладення арешту на частку в статутному капiталi Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська академія дизайну", в розмірі 50 % статутного капіталу та номінальною вартістю 250'000,00 грн, що належить учаснику товариства ОСОБА_2 .
7.2. Заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження чи передання у заставу, довірчу власність чи інші аналогічні договори належної їй частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська академія дизайну", у розмірі 50 % статутного капіталу та номінальною вартістю 250'000 гривень.
7.3. Заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вчиняти та здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо змін до відомостей відносно частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська академія дизайну", в розмірі 50% статутного капіталу та номінальною вартістю 250'000,00 грн, що належить учаснику товариства ОСОБА_2 .
II. Мотивувальна частина
8. Правове регулювання порядку вжиття заходів забезпечення позову міститься у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.
9. Згідно з частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
10. Відповідно до частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. При чому процесуальний закон визначає, що забезпечення позову допускається у випадку, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
11. Частинами 1 та 3 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, серед іншого: накладенням арешту на майно, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору… (пункт 4). Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
12. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 10.12.2019 у справі № 910/18739/16, від 14.10.2025 у справі № 922/4759/24 та ін.).
13. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою (постанова Верховного Суду від 26.04.2024 у справі № 916/4893/23).
14. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (постанова Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17 та постанова Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).
15. У цій справі заявник просить забезпечити позов шляхом застосування трьох окремих заходів забезпечення (див. пункт 7 цієї ухвали). У зв'язку з цим суд надасть оцінку необхідності застосування кожного із зазначених заходів забезпечення позову окремо.
Щодо арешту
16. Верховний Суд у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/16800/20 зазначив:
"Такий захід забезпечення позову як накладення арешту на майно обмежує право особи користуватися та розпоряджатися майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу… такий спосіб забезпечення позову як накладення арешту на майно у корпоративному спорі може узгоджуватися, зокрема, з такою вимогою майнового характеру як стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю".
17. У межах цієї справи Позивач заявив низку позовних вимог, серед яких є як немайнові, так і майнові (див. пункт 2 цієї ухвали).
18. Зокрема, однією з вимог є вимога про стягнення (витребування з володіння) з ОСОБА_2 частки у розмірі 50 % у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська академія дизайну" на користь ОСОБА_1 . Така вимога спрямована на захист права власності Позивача на 50 % частки у статутному капіталі ТОВ "Українська академія дизайну", яка, за його твердженням, була передана Відповідачці всупереч його волі.
19. Верховний Суд у постанові від 20.09.2023 у справі № 911/1430/23 зазначив, що вимога про витребування частки зі статутного капіталу товариства є вимогою майнового характеру, оскільки така частка має чітко визначене грошове вираження, і, відповідно, її можна оцінити у вартісному еквіваленті. У зв'язку з цим такий спір допускає застосування заходів забезпечення позову, зокрема у вигляді накладення арешту на спірну частку.
20. На момент розгляду заяви ОСОБА_2 є єдиним учасником ТОВ "Українська академія дизайну", що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Наявність у Відповідачки 100% частки в статутному капіталі надає їй повний обсяг корпоративних прав, у тому числі право самостійно вирішувати питання щодо розпорядження спірною часткою.
21. У разі, якщо під час розгляду справи Відповідачка відчужить спірну частку, це може істотно ускладнити або унеможливити ефективне відновлення порушеного права Позивача у межах цього провадження (у разі задоволення позову). У такій ситуації Позивач буде змушений звертатися до суду з новими позовами до інших осіб, що порушує принцип процесуальної економії та ефективного судового захисту.
22. Невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на частку, яка є предметом спору, може утруднити можливість для Позивача вчиняти дії, спрямовані на відновлення стану, який існував до порушення його прав у разі задоволення позову.
23. У постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та у постанові Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 916/4385/23 зазначено, що можливість відповідача у будь-який момент відчужити спірне майно (частку в статутному капіталі) яке знаходиться у його володінні, є беззаперечною, і за таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчила б про застосування завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
24. У постанові від 09.01.2025 у справі № 918/1045/24 Верховний Суд зазначив, що забезпечення позову у вигляді арешту спірного майна не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
25. З урахуванням установлених обставин суд дійшов висновку, що застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на частку у розмірі 50 % у статутному капіталі ТОВ "Українська академія дизайну" є обґрунтованим, співмірним і необхідним. Такий захід безпосередньо пов'язаний із предметом спору (стягнення частки) та спрямований на запобігання можливому відчуженню частки, що могло б ускладнити або унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову. Накладення арешту дозволяє зберегти поточний стан володіння спірною часткою до остаточного вирішення спору, не порушуючи прав інших осіб і забезпечуючи баланс інтересів сторін.
Щодо заборони вчинення реєстраційних дій
26. Верховний Суд України неодноразово зазначав, що заборона вчинення реєстраційних дій є тимчасовою та не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності товариства. Такий спосіб забезпечення позову стосується заборони вчинення конкретної дії, прямо пов'язаної з предметом позову, а тому в такому випадку не застосовується заборона, встановлена пунктом 4 частини 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України. Позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17.01.2022 у справі № 927/461/21, від 10.03.2021 у справі № 922/2566/20, від 23.06.2021 у справі № 920/26/21, від 10.09.2021 у справі № 910/18567/20, від 22.10.2021 у справі № 922/1659/21, від 19.11.2021 у справі № 916/2009/21, від 15.04.2022 у справі № 904/7930/21.
27. У постанові Верховного Суду від 13.01.2023 у справі № 918/531/22 зазначено, що забороні підлягає вчинення не будь-яких дій, зокрема, внесення до ЄДР не будь-яких відомостей стосовно товариства, а лише тих, що можуть призвести до можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, можуть ускладнити виконання рішення суду (у разі його ухвалення на користь позивача) та викликати труднощі при його виконанні.
28. Оскільки державна реєстрація змін у Єдиному державному реєстрі щодо спірної частки у статутному капіталі може призвести до ускладнення виконання судового рішення у разі задоволення позову, суд вважає доцільним та обґрунтованим застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірної частки, що прямо пов'язані з предметом спору. Така заборона є співмірною, відповідає меті забезпечення позову та не порушує прав інших осіб.
Щодо заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження частки
29. Суд не вбачає доцільності застосування заходу забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження чи передання у заставу, довірчу власність чи інші аналогічні договори частки в статутному капіталі у розмірі 50 % номінальною вартістю 250'000,00 гривень.
30. Це обумовлено тим, що накладення арешту на вказану частку вже передбачає обмеження правомочностей Відповідача щодо розпорядження цим майном, у тому числі - відчуження його у будь-який спосіб. Додатково, ухвалою суду також заборонено державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо спірної частки, що унеможливлює реалізацію правочинів, спрямованих на її відчуження або інше юридичне оформлення зміни власника.
31. Відповідно до пунктів 2 та 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" підставами для відмови у державній реєстрації є наявність у Єдиному державному реєстрі відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії, крім випадків, встановлених законом; у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна містяться відомості про обтяження корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, в результаті відчуження її таким засновником (учасником), крім випадків стягнення у дохід держави такої частки як санкції, передбаченої пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції".
32. Таким чином, уже вжиті заходи забезпечення позову є достатніми та ефективними для досягнення мети захисту прав позивача у межах цього провадження, а тому підстав для задоволення заяви у частині застосування додаткового заходу забезпечення позову у вигляді окремої заборони вчинення дій з відчуження частки - немає.
33. Додатково суд звертає увагу, що на стадії розгляду заяви про забезпечення позову суд не досліджує обґрунтованість позовних вимог. Висновок щодо суті спору суд зробить за результатами розгляду справи по суті, беручи до уваги аргументи та докази усіх учасників спору. Натомість забезпечення позову зберігає status quo, поки суд не вирішить спору по суті; запроваджує законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для розгляду судом позову по суті за звичайною процедурою, а в разі задоволення позову сприятимуть ефективному захисту прав позивача в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.
34. Отже, суд вважає за необхідне задовольнити Заяву та забезпечити позов частково.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 139, 140, 143, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити заяву про забезпечення позову частково.
2. Накласти арешт на частку в статутному капiталi Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська академія дизайну" (адреса: 79011, Львівська область, місто Львів, вулиця Кубанська, будинок 13; ідентифікаційний код 31290648), в розмірі 50% статутного капіталу та номінальною вартістю 250'000,00 грн, що належить учаснику товариства ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
3. Заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вчиняти та здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо змін до відомостей відносно частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська академія дизайну» (адреса: 79011, Львівська область, місто Львів, вулиця Кубанська, будинок 13; ідентифікаційний код 31290648) в розмірі 50% статутного капіталу та номінальною вартістю 250'000,00 грн, що належить учаснику товариства ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
4. Відмовити в задоволенні решти вимог за заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Рим Т.Я.