79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.11.2025 Справа № 914/2538/21
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю., за участі секретаря судового засідання Свистуна П.О., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали заяви: Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Сілвер Авто», с. Рясне-Руське, про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/2538/21 за позовом: Керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області, м. Львів, в інтересах держави
до відповідача 1: Львівської міської ради, м. Львів,
до відповідача 2: Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Сілвер Авто», село Рясне-Руське, Яворівський район, Львівська область,
до відповідача 3: Рясне-Руської сільської ради, с. Рясне-Руська, Яворівський район, Львівська область (закрито провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача 3)
про визнання недійсними рішень, скасування державної реєстрації права власності, припинення речового права
За участі представників:
від заявника (відповідача 2): не з'явився,
від прокуратури: Місінська М.А. - прокурор,
від відповідача 1: не з'явився,
щодо відповідача 3 - провадження закрито.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.04.2025 р. у справі № 914/2538/21 частково задоволено позовні вимоги Керівника Франківської окружної прокуратури міста Львова Львівської області, м. Львів.
В зв'язку з частковою відмовою у визнанні недійсним рішення № 3698 та закриттям провадження у справі щодо позовної вимоги про припинення речового права, відповідач 2 просить вирішити питання про відшкодування йому витрат на професійну правничу допомогу й стягнути на його користь з прокуратури 115482 грн. за надання правничої допомоги під час розгляду справи.
Прокуратурою подано клопотання про зменшення судових витрат. Прокурор посилається на норми ст. ст. 126, 130 ГПК України, постанови Великої Палати Верховного Суду у справах № 904/4507/18 та № 755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19.
Прокуратура зазначає, що відповідачем 2 подано у справі лише відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив та декілька клопотань процесуального характеру про зупинення провадження у справі та повернення позовної заяви. Провадження у справі двічі зупинялось за клопотаннями відповідача.
Відмова від позовної вимоги обумовлена виключно фактом внесення 03.05.2023 р. змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими врегульовано питання припинення речового права відповідача 2. З огляду на вказані обставини прокуратура не вважає, що її дії були необґрунтованими і витрати відповідача 2 за цією позовною вимогою на підставі ч. 5 ст. 130 ГПК України не підлягають компенсації. Крім цього, Прокуратура є державним органом, фінансування якого здійснюється з Державного бюджету.
Договір про надання правової допомоги не містить посилань на справу № 914/2538/21.
Розглянувши заяву, дослідивши наявні у матеріалах справи та долучені до заяви докази, суд дійшов висновку, що така підлягає задоволенню частково.
Згідно з ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 вказала, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, що помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Прокурор, скориставшись приписами ст. 126 ГПК України, подав клопотання про зменшення судових витрат відповідача 2 на професійну правничу допомогу, проте не зазначив, яку саме суму він вважає співмірною із критеріями, що закріплені у статті 126 ГПК України.
Витрати відповідача 2 на професійну правничу допомогу підтверджується наявними у матеріалах справи копіями Договору № б/н надання правової допомоги від 08 жовтня 2021 р., Акту виконаних робіт до рахунку № 961 від 29.04.2025 р. згідно Договору № б/н надання правової допомоги від 08.10.2021 р., рахунку № 961 від 29.04.2025 р. та Деталізації цього рахунку.
До витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, відповідачем 2 двічі включено час на написання відзиву на позовну заяву, тоді як у справі наявний лише один відзив, час на подання до суду цього відзиву. Крім цього, відповідач 2 включив до витрат на професійну правничу допомогу час на подання заперечень на відповідь на відзив та клопотань, час, необхідний для надсилання цих документів учасникам справи, час на дорогу до суду та дорогу із суду, а також час на очікування судових засідань та на участь у судових засіданнях.
Однак, суд лише ухвалою від 02.10.2024 р. визнавав явку учасників справи у судове засідання, призначене на 04.11.2024 р., обов'язковою. Крім цього, суд не задовольнив клопотання відповідача 2 про повернення позовної заяви, ухвалою суду від 31.07.2024 р. відмовлено у задоволенні клопотань відповідача 2 про зупинення провадження у справі (вх. № суду 15861/24) та про залишення позовної заяви без розгляду (вх. № суду 15861/24). Витрати на надсилання та подання документів до суду безпосередньо адвокатом не є необхідними та невідворотними витратами на професійну правничу допомогу. Вказані документи, докази тощо можуть надсилатись та подаватись у канцелярію суду особисто відповідачем 2, без допомоги авдоката.
З огляду на викладене, беручи до уваги клопотання прокуратури про зменшення розміру витрат відповідача 2, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись приписами ст.ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що за клопотанням прокуратури, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами в зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, слід зменшити до 35000 грн.
Що стосується розподілу цих витрат, то в силу ч. 5 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Однак, прокурор відмовився від позовної вимоги про припинення речового права відповідача 2 на земельну ділянку, в зв'язку із внесенням змін до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» після звернення прокуратури із позовом до суду. В зв'язку з внесенням таких змін відпала необхідність у пред'явленні зазначеної позовної вимоги, оскільки нормами згаданого Закону встановлено припинення речового права на нерухоме майно внаслідок визнання судом недійсними документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Тому дії прокуратури в цьому питанні є обґрунтованими.
З огляду на часткову відмову у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області № 3698 від 19.05.2020 р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок», відшкодуванню відповідачу 2 за рахунок Львівської обласної прокуратури, структурним підрозділом якої є Франківська окружна прокуратура м. Львова, підлягають 6562,5 грн. витрат на професійну правничу допомогу, пропорційно до розміру згаданих вимог.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Сілвер Авто», с. Рясне-Руське, про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 914/2538/21 (вхідний номер суду 1936/25 від 06.05.2025 р.) задовольнити частково.
Стягнути з Львівської обласної прокуратури (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 17/19, код ЄДРПОУ 02910031) на користь Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Сілвер Авто» (81085, Львівська область, Яворівський район, с. Рясне-Руське (з), вул. Наукова, 1, код ЄДРПОУ 43897930) 6562,5 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням суду законної сили.
2. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
3. Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
4. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено 07.11.2025 р.
Суддя Бортник О.Ю.