79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
27.10.2025 Справа № 914/3482/23
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ольги Махник розглянув матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмобіл», м. Вишневе Київська область,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендгруп», с.Теребежі Золочівського району Львівської області,
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича, м. Івано-Франківськ,
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича, м.Вишгород Київської області,
за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія Сабсоіл», м.Луцьк,
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
за участю представників:
позивача: Герасимова Тетяна (в режимі відеоконференцзв'язку),
відповідача: не з'явився,
третьої особи 1: Михайлюк Назар Миколайович (в режимі відеоконференцзв'язку),
третьої особи 2: Крегул Іван Іванович (в режимі відеоконференцзв'язку),
третьої особи 3: Герасимова Тетяна (в режимі відеоконференцзв'язку).
1. ПРОЦЕС
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансмобіл» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
1.2. Ухвалою Господарського суду Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б. від 12.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 10.01.2024.
1.3. У судовому засіданні 10.01.2024 суд залучив до участі у справі в процесуальному статусі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича, Приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія Сабсоіл».
1.4. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.
1.5. Зокрема, суд неодноразово (ухвалою від 06.03.2024, 27.03.2024, 17.04.2024) витребовував у Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича копії усіх документів, які стали підставою для вчинення виконавчого напису від 03.09.2023, зареєстрованого в реєстрі за №167.
1.6. Окрім того, ухвалою від 29.05.2024 суд зобов'язував Івано-Франківський обласний державний нотаріальний архів надати суду (у строк до 18.06.2024) належним чином завірені копії нотаріальної справи про посвідчення виконавчого напису від 03.09.2023, зареєстрованого в реєстрі за № 167.
1.7. Ухвалою від 26.06.2024 застосовано заходи процесуального примусу, а саме тимчасове вилучення у приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича нотаріальної справи про посвідчення виконавчого напису від 03.09.2023, зареєстрованого в реєстрі за № 167. Вилучення доказів доручено Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а провадження у справі зупинено до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження їх судом.
1.8. Суд 10.03.2025 поновив провадження у справі; призначив підготовче засідання на 20.03.2025; витребував у відповідача виконавчий документ - ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.06.2024, отриману від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та зобов'язав Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати пояснення щодо обставин невиконання вимог ухвали суду.
1.9. Відповідно до розпорядження Господарського суду Львівської області від 13.03.2025 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді (подання заяви про відставку) здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 914/3482/23, за наслідками якого справу передано судді Ростиславу Матвіїву.
1.10. Ухвалою Господарського суду Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. від 17.03.2025 прийнято до провадження справу № 914/3482/23 та постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
1.11. Ухвалою від 16.04.2025 суд витребував y приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича копії усіх документів, які стали підставою для вчинення виконавчого напису від 03.09.2023 року зареєстрованого в реєстрі за № 167; зобов'язав Приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича надати витребувані судом документи невідкладно, але не пізніше 07.05.2025.
1.12. Зважаючи на невиконання вимог згаданої ухвали, суд повторно в ухвалі від 07.05.2025, якою викликав нотаріуса в судове засідання, зазначив про необхідність виконання третьою особою 1 у справі вимог ухвали суду від 16.04.2025 про витребування копій усіх документів, які стали підставою для вчинення виконавчого напису від 03.09.2023 року зареєстрованого в реєстрі за № 167.
1.13. Ухвалою від 23.06.2025 суд витребував y Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендгруп»: копії усіх документів, які стали підставою для вчинення виконавчого напису від 03.09.2023 року зареєстрованого в реєстрі за № 167; первинні документи бухгалтерського обліку (видаткові накладні, виписки банківських рахунків, акцизні накладні на зберігача тощо) на підтвердження наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія Сабсоіл» станом на 15.08.2023 боргу в розмірі 3 722 874, 11 грн перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Лендгруп». Зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» виконати вимоги ухвали суду від 10.03.2025 та в результаті витребування надати виконавчий документ - ухвалу Господарського суду Львівської області від 26.06.2024 у справі № 914/3482/23, отриману від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Зобов'язав Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» надати витребувані судом документи невідкладно, але не пізніше 01.07.2025.
1.14. Представник відповідача 21.07.2025 долучив витребувані судом докази, а 23.07.2025 - представник третьої особи 1.
1.15. В судовому засіданні 13.08.2025 суд, з'ясувавши думку представників учасників справи щодо закриття підготовчого провадження, дійшов висновку про виконання завдань підготовчого провадження, закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті.
1.16. У судовому засіданні 27.10.2025 суд, за участю представників позивача та третіх осіб, здійснив розгляд справи по суті.
1.17. Відповідач повторно в судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, звернувся до суду із заявою від 27.10.2025 про відсутність технічної можливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку.
1.18. Відповідно до ч. 5 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
1.19. Суд зазначає, що відповідач на стадії розгляду справи по суті двічі, 17.09.2025, 15.10.2025, звертався до суду із клопотаннями про відкладення розгляду справи.
1.20. У судові засідання з розгляду справи по суті 17.09.2025, 15.10.2025, 23.10.2025 відповідач не з'являвся, тому суд вважає, що повторна неявка відповідача у судове засідання 27.10.2025 не перешкоджає розгляду справи по суті.
1.21. У судовому засіданні 27.10.2025 суд, за участю представників позивача та третіх осіб розглянув справу по суті та проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН
2.1. Позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личука Тараса Володимировича, що зареєстрований в реєстрі №167, вчинений 03.09.2023.
2.2. Позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги законодавства щодо доведення безспірності заборгованості, а приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т.В. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не дотримано нормативно визначеної процедури його вчинення.
2.3. Зокрема, позивач зазначає, що відповідач не здійснював реєстрації акцизних накладних, тому між третьою особою 3 та відповідачем не виникли зобов'язання за договором зберігання, відповідно позивач не має підстав відповідати за зобов'язаннями згідно з договором застави.
2.4. Окрім того, у період 15.08.2019 - 15.08.2023 відповідач не здійснював оплати послуг зберігача, тому взаємних прав та обов'язків у сторін договору зберігання не виникло.
2.5. Відповідач пропустив річний строк звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, який згідно з вимогами ст. 88 Закону України «Про нотаріат» сплинув 08.09.2021.
2.6. Серед іншого, відповідачем не направлялись жодні листи, претензії або інші повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання на адресу позивача, що є самостійною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
2.7. Відповідач заявлені позовні вимоги заперечив та зазначив, що станом на 15.08.2023 розмір боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія Сабсоіл» становив 3 722 874, 11 грн, а тому у зв'язку з порушенням позивачем п.п. 5.9.2 та п. 6.8. договору зберігання відповідач скористався правом на реалізацію процедури звернення стягнення на заставлене майно.
2.8. Нормами Закону України «Про нотаріат», та/або підзаконних актів не встановлено обов'язку нотаріуса чи стягувача повідомляти боржника про наміри вчинення виконавчого напису чи факт вчинення такого способу реалізації звернення стягнення на заставлене майно, окрім випадків іпотеки.
2.9. Третя особа 1 зазначила, що на момент звернення до приватного нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису відповідач підтвердив вимоги щодо стягнення боргу належними та допустимим доказами.
2.10. На момент розгляду судом справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Сабсоіл» не здійснило оплати заборгованості за договором зберігання, договір застави є діючим, не скасованим та не визнаний недійсним.
2.11. Крім того, як зазначив приватний нотаріус, у додатковій угоді № 2 до договору зберігання нафтопродуктів сторони визначили, що фактична вартість переданого на зберігання товару становить 2 339 952, 00 грн, що збігається із сумою боргу, вказаною у виконавчому написі.
2.12. Обов'язок реєстрації акцизної накладної відповідно до норм Податкового кодексу України покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Сабсоіл», а не Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендгруп», тому підстави заявлених вимог в цій частині також є необґрунтованими.
2.13. Письмових пояснень по суті спору терті особи 2, 3 не подали.
3. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3.1. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» (поклажодавець згідно з договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія Сабсоіл» (зберігач згідно з договором) 29.08.2019 укладено договір зберігання нафтопродуктів №29/08/2019 (надалі - договір зберігання).
3.2. Предметом договору зберігання є передача поклажодавцем та зберігання зберігачем на складі паливно - мастильних матеріалів, що розташований за адресою: 43000, м. Луцьк, вул. Лідавська, 2, нафтопродуктів, що належать поклажодавцеві, за його рахунок з урахуванням норм природних втрат нафтопродуктів, на умовах договору.
3.3. Договір зберігання діє до 29.08.2020, як визначено у п. 8.3. договору.
3.4. До договору зберігання від 29.08.2019 сторони уклали додаткову угоду № 1 від 29.08.2019, в якій визначили порядок розрахунків (вартість послуг по прийому, зберіганню, контролю якості та відпуску нафтопродуктів).
3.5. У додатковій угоді № 2 від 09.04.2020 до договору зберігання від 29.08.2019 сторони погодили доповнити договір, серед іншого, пп. 1.2.1. п. 1.2.: «Зберігач має права за згодою поклажодавця користуватись товаром, переданим йому на зберігання. За право розпоряджатись товаром переданим на зберігання, зберігач здійснює оплату в розмірі і в спосіб, передбачений цим договором».
3.6. Окрім того, договір доповнено п. 6.7., 6.8. розділ 6 договору : «усі обов'язки зберігача по цьому договору забезпечуються договором застави, укладеним на виконання умов цього договору. Поклажодавець (заставодержатель) має право у разі невиконання зберігачем зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами заставодержателя, якщо інше не встановлено законом.
3.7. Протягом десяти календарних днів з моменту закінчення строку дії договору зберігач зобов'язується сплатити поклажодавцеві грошові кошти в розмірі 2 339 9552, 00 грн».
3.8. Додатковою угодою № 3 від 09.04.2020 до договору зберігання нафтопродуктів від 29.08.2019 сторони виклали розділ 5 договору «Порядок розрахунків» у новій редакції.
3.9. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» (заставодержатель згідно з договором), Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія Сабсоіл» (боржник згідно з договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансмобіл» (заставодавець згідно з договором) 09.04.2020 укладено договір застави транспортних засобів (надалі - договір застави).
3.10. Відповідно до п. 1 договору застави заставою забезпечується виконання боржником зобов'язань за договором зберігання нафтопродуктів №29/08/2019 від 29.08.2019, додатковими угодами № 1, 2, а саме:
«п. 5.9.2 договору зберігання нафтопродуктів за умовами якого зберігач проводить плату за фіксованою ціною за право розпорядження майном відповідно до акту приймання-передачі дизельного палива на зберігання, в розмірі 4% щомісяця від вартості переданого товару на зберігання, що становить 93 598, 08 грн на місяць.
Оплата здійснюється зберігачем чотирма рівними платежами у наступному порядку:
- перший платіж не пізніше сьомого числа місяця за який здійснюється оплата;
- другий платіж не пізніше чотирнадцятого числа місяця за який здійснюється оплата;
- третій платіж не пізніше двадцять першого числа місяця за який здійснюється оплата;
- четвертий платіж не пізніше тридцятого числа місяця за який здійснюється оплата.
п. 6.8. договору зберігання нафтопродуктів за умовами якого протягом десяти календарних днів з моменту закінчення строку дії договору зберігач зобов'язується сплатити поклажодавцеві грошові кошти в розмірі 2 339 952, 00 грн. Поклажодавець (заставодержатель) має право у разі невиконання зберігачем (боржником) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за купок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами заставодержателя, якщо інше не встановлено законом.
Цей договір діє до 29 серпня 2020 року, а в частині розрахунків - до повного їх завершення.
Поклажодавець (заставодержатель) зобов'язаний вивезти нафтопродукти, що залишаються на зберіганні до моменту закінчення терміну дії цього договору».
3.11. Предметом застави є рухоме майно заставодавця, перелічене у 1.2. договору застави.
3.12. У розділі 4 договору застави визначено умови звернення стягнення на предмет застави.
3.13. Зокрема, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави при настання хоча б однієї обставини з наступних:
- «якщо у момент настання строку виконання боржником зобов'язань за договором зберігання нафтопродуктів вони будуть виконані неповністю або несвоєчасно або невиконані, а саме:
п. 5.9.2 договору зберігання нафтопродуктів за умовами якого зберігач проводить оплату за фіксованою ціною за право розпорядження майном відповідно до акту приймання-передачі дизельного палива на зберігання, в розмірі 4% (чотири відсотки) щомісяця від вартості переданого товару на зберігання, що становить 93 598, 08 грн на місяць.
Оплата здійснюється зберігачем чотирма рівними платежами у наступному порядку:
- перший платіж не пізніше сьомого числа місяця за який здійснюється оплата;
- другий платіж не пізніше чотирнадцятого числа місяця за який здійснюється оплата;
- третій платіж не пізніше двадцять першого числа місяця за який здійснюється оплата;
- четвертий платіж не пізніше тридцятого числа місяця за який здійснюється оплата.
п. 6.8. договору зберігання нафтопродуктів за умовами якого протягом десяти календарних днів з моменту закінчення строку дії договору зберігач зобов'язується сплатити поклажодавцеві грошові кошти в розмірі 2 339 952, 00 грн.
в інших випадках, передбачених законодавством України або цим договором».
3.14. Позивач долучив до справи виписку по рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія Сабсоіл» за період 15.08.2019 - 15.08.2023, відповідно до якої суд встановив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія Сабсоіл» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» у згаданий період здійснювались транзакції з:
- надання поворотної фінансової допомоги;
- оплати за перевезення нафтопродуктів згідно з договором 2804/20 П від 28.04.2020;
- оплати за зберігання МПП зг. рахунків № 3 від 31.01.2020 на суму 9 711, 31 грн, № 15 від 31.12.2019 на суму 9 714, 67 грн, № 14 від 29.11.2019 на суму 8 808, 17 грн, № 13 від 31.10.2019 на суму 9 690, 45 грн, № 12 від 30.09.2019 на суму 9 698, 29 грн.
3.15. Згідно з актом приймання - передачі нафтопродуктів від 09.04.2020, що є додатком №1 до договору зберігання нафтопродуктів від 29.08.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія Сабсоіл» прийняло на відповідальне зберігання нафтопродукти загальною вартістю 2 339 952, 00 грн. Акт підписаний та скріплений печатками сторін.
3.16. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» передало на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія Сабсоіл» дизельне пальне на підставі актів прийому - передачі дизельного пального на зберігання, що є невід'ємною частиною договору зберігання нафтопродуктів №29/08/2019 від 29.08.2019 загальною кількістю 138 663 кг відповідно до акта № 5.
3.17. Крім того, відповідач долучив складені, підписані та скріплені печатками сторін акти надання послуг по договору зберігання №29/08/2019, зокрема акти від 31.08.2019 на суму 914, 99 грн, від 30.09.2019 на суму 9 698, 29 грн, від 31.10.2019 на суму 9 690, 45 грн, від 29.11.2019 на суму 9 714, 67 грн, від 31.12.2019 на суму 9 714, 67 грн, від 31.01.20120 на суму 9 711, 31 грн,
3.18. Відповідач долучив до справи видаткову накладку №1615 від 12.04.2019 на підтвердження поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «БНК - Україна» Товариству з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» дизельного палива на загальну суму 1 714 716, 76 грн; видаткову накладну №1314 від 28.03.2019 на загальну суму 3 266 764, 90 грн.
3.19. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» (поклажодавець згідно з договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія Сабсоіл» (зберігач згідно з договором) 30.01.2019 укладено договір зберігання нафтопродуктів №01/19, до якого у подальшому внесено зміни додатковою угодою № 1 від 30.01.2019.
3.20. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» передало на зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія Сабсоіл» дизельне пальне загальною на підставі актів (№ 1, № 1А, № 2,№ 3, № 4, № 5, № 8) прийому - передачі дизельного пального на зберігання, що є невід'ємною частиною договору зберігання нафтопродуктів №01/19 від 30.01.2019. Окрім того, долучено акти надання послуг зі зберігання за договором зберігання нафтопродуктів №01/19.
3.21. Відповідач долучив до справи копію акта звірки взаєморозрахунків від 30.01.2019 за період січень 2020 - лютий 2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія Сабсоіл», згідно з яким станом на 29.02.2020 заборгованість на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія Сабсоіл» становить 9 401, 73 грн. Акт підписаний та скріплений печатками сторін.
3.22. Приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В долучив матеріали нотаріальної справи щодо вчинення оскаржуваного виконавчого напису, зокрема і заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» про вчинення виконавчого напису від 15.08.2023, до якої було долучено «виписку та розрахунок заборгованості за кредитним договором» та договір застави.
3.23. Заява про вчинення виконавчого напису датована 15.08.2023.
3.24. На підставі виконавчого напису № 167 від 03.09.2023 приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул І.І. відкрив виконавче провадження №72735320 відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.09.2023.
3.25. В межах виконавчого провадження № 72735320 08.09.2023 винесено постанови про арешт та розшук майна та 19.09.2023 про розшук майна.
4. ВИСНОВКИ СУДУ
4.1. Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.
4.2. Позивач оскаржує виконавчий напис Приватного нотаріуса Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личука Тараса Володимировича зареєстрований в реєстрі за № 167, вчинений 03.09.2023 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендгруп».
4.3. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 цього Закону), зокрема Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 за № 296/5 (з подальшими змінами, далі - Порядок).
4.4. Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
4.5. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом міністрів України.
4.6. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» в редакції чинній на момент вчинення виконавчого напису, визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років (ч. 1 ст. 88 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 14.07.2020 Про внесення змін до Закону України "Про нотаріат").
4.7. Натомість Порядком вчинення нотаріальних дій (підпункт 3.1 пункту 3 глави 16 розділу II) в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису від 03.09.2023 визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи:
a. якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
b. за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
4.8. Суд зауважує, що хоча норми Закону України «Про нотаріат» в редакції чинній на момент вчинення виконавчого напису визначали виключно трирічний строк звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, норми Порядку вчинення нотаріальних дій передбачали річний строк для вчинення виконавчого напису у відносинах між підприємствами, установами та організаціями.
4.9. Однак суд керується нормами Закону України «Про нотаріат», що має ієрархічно вищу юридичну силу над підзаконними нормативно - правовими актами.
4.10. Суд критично оцінює підстави заявлених позовних вимог в частині тверджень позивача про пропуск встановленого у ст. 88 Закону України «Про нотаріат» річного строку звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, який, на думку позивача, сплинув 08.09.2021.
4.11. У п. 3.2. Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
4.12. Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо (підпункт 2.1 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку).
4.13. Суд зазначає, що у підпункті 2.3 пункту 2 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено обов'язкову умову вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору повідомлення іпотекодавця та боржника. Натомість суд зазначає, що оскільки виконавчий напис вчинено у зв'язку із невиконанням основного зобов'язання, забезпеченого договором застави, положення, що регулюють вчинення виконавчих написів за іпотечними зобов'язаннями застосуванню не підлягають.
4.14. Водночас відповідно до ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено цим Законом, обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
4.15. Повідомлення повинно містити таку інформацію: 1) зміст порушення, вчиненого боржником; 2) загальний розмір не виконаної боржником забезпеченої обтяженням вимоги; 3) опис предмета забезпечувального обтяження; 4) посилання на право іншого обтяжувача, на користь якого встановлено зареєстроване обтяження, виконати порушене зобов'язання боржника до моменту реалізації предмета обтяження або до переходу права власності на нього обтяжувачу; 5) визначення позасудового способу звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, який має намір застосувати обтяжувач; 6) вимогу до боржника виконати порушене зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу протягом строку, що визначається згідно з частиною другою статті 28 цього Закону.
4.16. У ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено перелік позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом (у тому числі передача цінних паперів електронної форми існування у власність обтяжувача відповідно до законодавства про депозитарну систему України); (2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери; 5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.
4.17. Як встановив суд, відповідач, маючи намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження у спосіб реалізації заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса звернувся до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису і у подальшому, на підставі виконавчого напису № 167 від 03.09.2023, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул І.І. 08.09.2023 відкрив виконавче провадження №72735320.
4.18. У постанові від 16 травня 2018 року у справі № 320/8269/15-ц (провадження № 14-83цс18) за позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника та зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. Вказані вимоги є імперативними і не виконуються на розсуд стягувача.
4.19. Однак, як встановив суд, доказів письмового повідомлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісна компанія Сабсоіл», та/або заставодавця, Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмобіл», як до звернення заставодержателя до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, так і до звернення до приватного виконавця за реалізацією заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса у справі немає.
4.20. Щодо тверджень позивача про недоведення відповідачем безспірності заборгованості та відсутність між відповідачем та третьою особою 3 зобов'язань за договором зберігання суд зазначає таке.
4.21. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі № 645/1979/15-ц зробила висновок про те, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. № 1172 (зі змінами). Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з цим Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
4.22. З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 Цивільного кодексу України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
4.23. Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно із зазначеним вище Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
4.24. Згідно з п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису: 1. нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
4.25. Як встановив суд, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» 15.08.2023 звернулось до приватного виконавця із заявою на вчинення виконавчого напису, у якій зазначило, що станом на момент подання заяви, грошові кошти, передбачені договором зберігання нафтопродуктів від 29.08.2019 та додатковими угодами до договорів, не повернуті.
4.26. Відповідно до заяви заставодержателя: «сума заборгованості складає 3 722 874, 11 грн, з яких 2 339 952, 00 грн заборгованість за договором, 207 837, 97 грн заборгованість за 3 % річних, 1 175 084, 14 грн заборгованість за інфляційними втратами. Стягнення здійснюється за період з 30.08.2020 по 15.08.2023».
4.27. У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження N 14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису".
4.28. Суд встановив, що на час вчинення нотаріусом виконавчого напису невирішених по суті спорів щодо заборгованості по договору зберігання від 29.08.2019 або її розміру між сторонами такого договору не було.
4.29. Водночас суд встановив, що окрім договору застави відповідач до заяви про вчинення виконавчого напису долучав виписку та розрахунок заборгованості від 15.08.2023 за договором зберігання від 29.08.2019, додатковими угодами за період з 30.08.2020 по 15.08.2023. Долучена виписка підписана та скріплена печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендгруп», у виписці вказано суми заборгованості за договором, 3% річних та інфляційними втратами та зазначено, що заборгованість не погашено.
4.30. Однак згадана виписка не є первинним документом, що підтверджує розмір заборгованості позивача станом на 30.08.2020 за договором зберігання від 29.08.2019, додатковими угодами за період з 30.08.2020 по 15.08.2023, період існування такого боргу та підставу виникнення зобов'язань, що, як стверджує відповідач, порушено позивачем.
4.31. Суд зауважує, що в п. 1 договору застави транспортних засобів від 09.04.2020 визначено, що заставою забезпечено виконання боржником зобов'язань за договором зберігання від 29.08.2019, що визначені у п. 5.9.2. договору (обов'язок зберігача оплати за право розпорядження майном) та п. 6.8. договору (обов'язок сплатити поклажедавцеві 2 339 952, 00 грн протягом 10 днів з моменту закінчення строку дії договору зберігання).
4.32. Натомість у заяві про вчинення виконавчого напису та, відповідно, у оскаржуваному виконавчому написі не зазначено, порушення якого із зобов'язань (невиконання умов п. 5.9.2. чи п. 6.8. договору) стало підставою для вчинення відповідної нотаріальної дії.
4.33. Відповідачем не доведено безспірність вимоги, заявленої внаслідок порушення третьою особою 3 умов п. 5.9.2. договору зберігання від 29.08.2019 в редакції додаткової угоди № 2 від 09.04.2020, якими визначено обов'язок зберігача проводити оплату за право розпорядження майном відповідно до акту приймання - передачі дизельного палива на зберігання.
4.34. Суд зауважує, що копію акта приймання - передачі нафтопродуктів від 09.04.2020 на суму 2 339 952, 00 грн, що є додатком № 1 до договору зберігання нафтопродуктів від 29.08.2019, долучено до матеріалів справи. Акт підписаний та скріплений печатками сторін, позивач належними та допустими доказами (зокрема, висновком експерта) не спростував дійсність відповідного акта, справжність підписів та/або печаток сторін.
4.35. Водночас, до заяви про вчинення виконавчого напису відповідач не долучав документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання, визначеного у п. 5.9.2. договору зберігання від 29.08.2019 в редакції додаткової угоди № 2 від 09.04.2020, зокрема договору зберігання з додатковими угодами, акта приймання - передачі нафтопродуктів, накладних, виписок з банківського рахунку, тощо. Доказів дослідження приватним нотаріусом відповідних доказів з метою встановлення безспірності вимог заявника у справі немає.
4.36. Зобов'язання з реєстрації сторонами договору акцизних накладних є податковими зобов'язаннями сторін, тому суд не надає оцінки виконанню чи не виконанню сторонами податкових зобов'язань в межах розгляду господарського спору про оскарження виконавчого напису нотаріуса.
4.37. Окрім того, суд зауважує, що частина долучених відповідачем доказів не стосуються предмета спору, оскільки відповідні документи (в тому числі акти прийому - передачі дизельного пального на зберігання) складені на виконання зобов'язань по договору зберігання нафтопродуктів №01/19 від 30.01.2019.
4.38. На переконання суду відповідач також не довів порушення умов п. 6.8. договору зберігання нафтопродуктів від 29.08.2019, якими визначено обов'язок зберігача сплатити поклажедавцеві 2 339 952, 00 грн протягом 10 календарних днів з моменту закінчення строку дії договору зберігання.
4.39. Договір зберігання нафтопродуктів від 29.08.2019 діє до 29.08.2020, як визначено у п. 8.3. договору. Отже обов'язок сплатити 2 339 952, 00 грн протягом 10 календарних днів з моменту закінчення строку дії договору зберігання мав бути виконаний до 08.09.2020 включно.
4.40. Тобто станом на 30.08.2020, як вказано у виписці та розрахунку заборгованості, а також виконавчому написі, заборгованість в сумі 2 339 952, 00 грн за невиконання п. 6.8. договору нафтопродуктів від 29.08.2019 не існувала.
4.41. При оцінці доказів, поданих сторонами на підтвердження заявлених вимог та заперечень, суд звертається до усталеної категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
4.42. Враховуючи зазначене, суд доходить висновку, що позивачем доведено порушення вимог законодавства щодо доведення безспірності заборгованості при вчиненні виконавчого напису від 03.09.2023 Приватним нотаріусом Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем, що зареєстрований в реєстрі за № 167.
4.43. Отже заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуваний наказ визнанню таким, що не підлягає виконанню.
4.44. Здійснюючи розподіл понесених судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 231, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис Приватного нотаріуса Івано - Франківського міського нотаріального округу Івано - Франківської області Личука Тараса Володимировича зареєстрований в реєстрі за № 167, вчинений 03.09.2023.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лендгруп» (80533, Львівська обл., Золочівський р-н, село Теребежі, Буська ТГ, вул.Бригадна, будинок 15, ідентифікаційний код юридичної особи 39814366) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмобіл» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, місто Вишневе, вулиця Святошинська, будинок 26, офіс 5/4, ідентифікаційний код 42867580) 2 684, 00 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 06.11.2025.
Суддя Матвіїв Р.І.