вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" листопада 2025 р. м. Київ
Справа № 910/4237/25
Господарський суд Київської області у складі:
судді Ейвазової А.Р.,
за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАРІ» про розстрочення виконання судового рішення у справі за позовом Зазимської сільської ради Броварського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАРІ» про стягнення 1 334 596,65грн, за участю представників від:
відповідача (боржник) - не з'явилися;
позивача (стягувач) - не з'явилися
Рішенням Господарського суду Київської області від 13.08.2025 (а.с.96-104):
- позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАРІ» (далі - ТОВ «Альфарі», боржник, відповідач) на користь Зазимської сільської ради Броварського району Київської області (далі - Зазимська сільська рада, стягувач, позивач) 1 134 462,99грн основного боргу, а також 13 613,56грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором;
- відмовлено у задоволені позову в частині стягнення 200 133,66грн основного боргу.
На примусове виконання рішення 07.10.2025 Господарським судом Київської області видано наказ (а.с.109).
20.10.2025 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області надійшла заява ТОВ «Альфарі» про розстрочення виконання відповідного рішення на 7 місяців з дня набрання законної сили ухвалою суду, шляхом встановлення наступного графіку погашення боргу: до 17.01.2026 - 350 000грн; до 17.04.2026 - 350 000грн; до 17.05.2026 - 98 076,55грн.
Вимоги поданої заяви, копія якої з додатками направлена позивачу, мотивовані неможливістю негайного виконання рішення суду у повному обсязі з об'єктивних причин. При цьому, у поданій заяві боржник повідомив, що ним добровільно виконано рішення суду в частині, а саме сплачено 350 000грн в рахунок погашення боргу (а.с.111-112).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.10.2025 прийнято заяву ТОВ «Альфарі» про розстрочення виконання судового рішення, встановлено строк позивачу для подання заперечень та призначено заяву до розгляду в судовому засіданні на 03.11.2025 о 14:15 (а.с.116-117).
Зазначена ухвала доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується довідками про доставку електронного листа: 21.10.2025 о 15:48 - позивачу; 21.10.2025 о 15:50 - відповідачу (а.с.118-119).
Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є видом судового рішення.
В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою сторонам 21.10.2025.
Позивач правом подати заперечення на заяву у встановлений судом строк не скористався, заяв про продовження встановленого судом строку не подавав.
Як установлено ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
В судове засідання 03.11.2025 представники сторін не з'явилися, позивач про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце засідання суду повідомлений шляхом доставлення до його електронного кабінету ухвали від 21.10.2025; відповідач у заяві від 03.11.2025 просив здійснювати розгляд заяви без участі його представника.
Дослідивши подану заяву, матеріали справи, суд вважає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.1291 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України, що також відображено у ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
За змістом ст.18 ГПК України, яка кореспондується зі ст.326 ГПК України, унормовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.327 ГПК).
В силу ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, зокрема, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення, як установлено ч.3 вказаної статті, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно ч.4 ст.331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:
1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;
2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;
3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Питання про задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому господарський суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника і для стягувача.
Розстрочення означає виконання рішення частками у розмірі, встановленому господарським судом, з певним інтервалом у часі, з визначенням строків виконання кожної частки.
В обґрунтування підстав для розстрочення виконання рішення у даній справі боржник посилається на майже повне зупинення своєї господарської діяльності через військову агресію, а також на неможливість протягом тривалого часу користуватися земельними ділянками, орендованими за договором від 07.07.2021 №1430 оренди землі. Крім того, боржник посилається на те, що все його майно знаходиться в податковій заставі.
Судом враховано, що відповідно до ст.88 Податкового кодексу України (далі - ПК України): з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (п.88.1); право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п.88.2).
Підпунктом 14.1.155 п.14.1 ст.14 ПК України установлено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом; податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
Право податкової застави, як визначено п.89.1 ст.89 ПК України виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (пп.89.1.1); у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (89.1.2); у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань (89.1.3).
Статтею 89.3 ПК України передбачено, що: майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису; до акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу; опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Як вбачається з довідки Головного управління ДПС у Київській області станом на 26.03.2025, податковий борг боржника становив 2 159 362,18грн, у т.ч., з орендної плати -997 209,97грн (а.с.72,зворот).
З матеріалів справи вбачається, що Головне управління ДПС у Київській області звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ «Альфарі» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків - ТОВ «Альфарі», що перебуває у податковій заставі. В обґрунтування заявлених вимог, податковий орган посилається на наявність у боржника податкового боргу та відсутність грошових коштів на рахунках ТОВ «Альфарі», щоб дозволило погасити заборгованість шляхом стягнення відповідних сум, у зв'язку із чим, складено акт опису майна з метою його подальшої реалізації (а.с.65-68).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 за відповідною заявою відкрито провадження у справі №320/14978/25.
Отже, фактично, все майно яке перебуває у власності відповідача та за рахунок якого відповідач міг би добровільно виконати рішення суду, перебуває у податковій заставі, що ускладнює виконання ним такого рішення. Без попередньої згоди контролюючого органу відчужувати майно, яке знаходиться в заставі не можна, оскільки вчинення відповідних дій тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна (п.116.1 ст.116 ПК України).
Судом також прийнято до уваги ту обставину, що рішенням у даній справі стягнуто борг з орендної плати за користування земельними ділянками, що перебувають у комунальній власності, а враховуючи, що орендна плата за земельні ділянки, які перебувають в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, в т.ч. числі є однією з форм плати за землю як обов'язкового платежу в складі податку на майно, податковий борг, питання погашення якого за рахунок майна позивача вирішується у справі № 320/14978/25, включає в себе борг з орендної плати у даній справі.
Також судом встановлено, що частина боргу щодо якого прийнято рішення у справі добровільно погашена відповідачем, що підтверджено інструкцією на переказ готівки від 14.10.2025 №0261810032 на суму 350 000грн (а.с.113).
Судом взято до уваги, що прострочення виконання зобов'язання у заявлений у даній справі період відбулось у період введення на всій території України воєнного стану внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України з 24.02.2022, який продовжено і який наразі триває, що спричиняє негативні наслідки для всіх учасників, що здійснюють господарську діяльність на території України, у т.ч., сторін у справі, а саме може спричиняти непередбачувані об'єктивні обставини, що перешкоджають виконанню зобов'язання у строк.
Також, під час розгляду питання про розстрочення виконання рішення суду позивач заперечень не висловив та не вказав, що розстрочення виконання рішення суду буде спричиняти негативні наслідки для нього, які б перевищили негативні наслідки від неможливості виконання рішення суду у разі втрати можливості відповідачем виконати таке рішення взагалі.
Окрім того, у даній справі суд враховує також те, що боржник не просить відстрочити виконання рішення суду до 17.05.2026, а пропонує його розстрочити протягом періоду, що не перевищує максимально допустимий строк відповідно до ч.5 ст.331 ГПК України, що буде сприяти стабільній роботі відповідача та змешення негативних наслідків від відстрочення виконання рішення суду для позивача.
Враховуючи зазначене, у т.ч. дії боржника щодо вжиття заходів, спрямованих на добровільне виконання рішення суду в частині, перебування майна боржника у податковій заставі, зважаючи на правовий режим воєнного стану, що в сукупності свідчить про неможливість одномоментного виконання рішення суду боржником, а також те, що здійснення дій з примусового виконання судового рішення може призвести до негативних наслідків для відповідача, відсутність заперечень позивача, суд вважає за можливе задовольнити подану заяву.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 233-234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАРІ» про розстрочення виконання рішення Господарського суду Київської області від 13.08.2025 у справі №910/4237/25 (вх. №9303 від 20.10.2025).
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Київської області від 13.08.2025 у справі №910/4237/25 щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФАРІ» (ідентифікаційний код 42897589; 01004, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, буд. 2/54, оф. 303) на користь Зазимської сільської ради Броварського району Київської області (ідентифікаційний код 04363876; 07415, Київська обл., Броварський р-н., с. Зазим'я, вул. Широка, буд. 6) 1 134 462,99грн основного боргу, а також 13 613,56грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором, а всього 1 148 076,55грн, в частині, яке не виконана на момент прийняття ухвали (у розмірі 798076,55грн) наступним чином:
- до 17.01.2026 - 350 000грн;
- до 17.04.2026 - 350 000грн;
- до 17.05.2026 - 98 076,55грн;
3. Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів в порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
Суддя А.Р. Ейвазова