вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"09" жовтня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1432/25
Суддя Господарського суду Київської області Смірнов О.Г., за участю секретаря судового засідання Дубенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №911/1432/25
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Такс конекшинс груп» (08141, Київська обл., Бучанський р-н, село Святопетрівське, вул. Київська, буд. 36)
про припинення трудових відносин
за участю представників:
від позивача: Каплунова А.С.
від відповідача: не з'явився
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Київської області з позовною заявою за вих. №б/н від 18.04.2025 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Такс конекшинс груп» про припинення трудових відносин.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2025 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.06.2025 о 10:30.
Ухвалою суду від 26.06.2025 відкладено підготовче засідання на 17.07.2025 о 10:00.
Ухвалою суду від 17.07.2025 закрито підготовче провадження у справі №911/1432/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.08.2025 о 13:45.
У судовому засіданні 19.08.2025 судом було оголошено перерву до 04.09.2025 о 13:45.
Ухвалою суду від 19.08.2025 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю “Такс конекшинс груп» про те, що судове засідання у справі №911/1432/25 відбудеться 04.09.2025 о 13:45.
Ухвалою суду від 04.09.2025 відкладено розгляд справи на 09.10.2025 о 17:30.
В судове засідання 09.10.2025 з'явився представник позивача.
Представник відповідача в судове засідання 09.10.2025 не з'явився.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю “Такс конекшинс груп» є: 08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Петрівське(п), вул. Київська, будинок 36, у зв'язку з чим ухвали суду у даній справі були направлені судом поштою на вказану адресу відповідача.
Однак, 29.05.2025, 18.07.2025, 15.08.2025, 11.09.2025 та 29.09.2025 до суду повернулись поштові відправлення адресовані відповідачу разом з копіями ухвал суду, які відповідно до довідки про причини повернення/досилання АТ "Укрпошта" було повернуто з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Враховуючи надіслання судом ухвал суду на адресу відповідача зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що їх неотримання відповідачем та повернення до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» є наслідками свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання.
Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи №911/1432/25, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.
Про хід розгляду справи відповідач також міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень": https://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, враховуючи позицію представника позивача, суд встановив.
Позов мотивовано порушенням права позивача на припинення трудових відносин з власної ініціативи та не внесенням відповідачем відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну інформації щодо керівника Товариства з обмеженою відповідальністю “Такс конекшинс груп».
Так, позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Такс конекшинс груп» створено та зареєстровано 14.02.2012.
З позову вбачається, що протоколом №16 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Такс конекшинс груп» від 03.04.2015 з 06.04.2015 на посаду директора підприємства відповідача призначено ОСОБА_1 . Вказаний протокол позивачем долучено до матеріалів справи.
Позивач наголошує на тому, що відповідно до підпункту 11.5.4 пункту 11.5 Статуту, до виключної компетенції Загальних зборів учасників належить призначення та звільнення директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Такс конекшинс груп».
Позивач вказує, що 20.04.2016 звернулась до Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Такс конекшинс груп» із заявою про звільнення за власним бажанням з 19 червня 2016 року. Проте жодних дій щодо її звільнення в межах компетенції Загальних зборів учасників не було вчинено, а заява залишилася без розгляду. Вказану заяву позивачем долучено до матеріалів справи.
Позивач зазначає, що 16.06.2016 ним було видано наказ №26 про звільнення ОСОБА_1 з посади директора з 19.06.2016, на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України. У пункті 2 зазначеного наказу виконання обов?язків директора до призначення нового керівника Загальними зборами покладено на заступника директора - ОСОБА_2 , з наданням йому права підпису фінансово-господарських документів. Відповідний наказ позивачем долучено до матеріалів справи.
Позивач наголошує, що з 19.06.2016 не мала доступу до діяльності підприємства відповідача, не виконувала жодних дій від імені чи в інтересах Товариства та не отримувала заробітну плату, на підтвердження чого позивач долучила до матеріалів справи довідку за формою ОК-5 з Реєстру застрахованих осіб ПФУ, згідно з якою остання заробітна плата була нарахована їй у червні 2016 року.
ОСОБА_1 зазначає, що 19.06.2016 вона припинила виконання обов?язків директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Такс конекшинс груп».
З позовної заяви вбачається, що у зв?язку з бездіяльністю Загальних зборів учасників, які не виконали обов?язок щодо прийняття рішення про звільнення позивача, 10 лютого 2025 року ОСОБА_1 повторно звернулась із заявою про звільнення за власним бажанням з 19 червня 2016 року. Вказану заяву позивачем долучено до матеріалів справи.
Крім того, позивач направила учаснику Товариства з обмеженою відповідальністю “Такс конекшинс груп» - ОСОБА_3 , який володіє 100% статутного капіталу, повідомлення про скликання позачергових Загальних зборів учасників на 13 березня 2025 року о 12:00 за адресою: 02125, м. Київ, проспект Георгія Нарбута, 3, офіс 24. На порядок денний були винесені такі питання:
1. Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора.
2. Про призначення нового директора.
3. Про проведення реєстраційних дій згідно з чинним законодавством України.
Позивач вказує, що повідомлення разом із заявою було відправлено 11.02.2025 цінним листом із описом вкладення (накладна №0210000043758). Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення та статусу відстеження лист отримано особисто ОСОБА_3 - 21.02.2025.
В якості підтвердження вказаних обставин позивачем долучено до матеріалів справи відповідне повідомлення про проведення позачергових Загальних зборів учасників Товариства, опис вкладення у цінний лист, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, накладну та роздруківку статусу відстеження відправлення за №0210000043758.
Позивач наголошує, що 13.03.2025 ОСОБА_3 на збори не з?явився, у зв?язку з чим збори не відбулися, а рішення з порядку денного - не ухвалено. Цей факт зафіксовано актом про неявку єдиного учасника, складеним ОСОБА_1 у присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Позивачем долучено до матеріалів справи Акт про неявку єдиного учасника на позачергові Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Такс конекшинс груп» від 13.03.2025.
Позивач вказує, що фактична господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю “Такс конекшинс груп» за адресою останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не здійснюється з 2017 року.
Як вбачається з позовної заяви, враховуючи фактичну відсутність діяльності за місцем реєстрації та неможливість забезпечення доступу до приміщення, позачергові Загальні збори учасників Товариства 13 березня 2025 року було скликано та заплановано за адресою: АДРЕСА_2 .
Позивач наголошує на тому, що Загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Такс конекшинс груп» фактично унеможливили реалізацію її конституційного права на працю - в частині припинення трудових відносин за власною ініціативою.
Вказане вище стало підставою для звернення ОСОБА_1 до суду з позовною заявою.
Таким чином, у позові позивач просить суд:
- визнати припиненими трудові відносини від 19 червня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАКС КОНЕКШИНС ГРУП» у зв?язку зі звільненням із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКС КОНЕКШИНС ГРУП» за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України;
- виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис (відомості) про ОСОБА_1 як керівника та представника, що може вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКС КОНЕКШИНС ГРУП».
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, лише порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому пункту 3.2 свого Рішення № 1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме: частину першу статті 98 та частину першу статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину першу статті 23, пункт "г" частини п'ятої статті 41, частину першу статті 59 Закону України "Про господарські товариства" і частину п'яту статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.
При цьому Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов'язані з управлінням товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово підтримувала ці висновки, зокрема, в постановах від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 10.09.2019 у справі №921/36/18, від 30.01.2019 у справі №145/1885/15-ц, від 08.11.2019 у справі №667/1/16, від 04.02.2020 у справі №915/540/16, від 19.02.2020 у справі №145/166/18, від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, від 14.06.2023 у справі №448/362/22, від 06.09.2023 у справі №127/27466/20.
Судом враховано, що управління товариством здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (ч. ч. 1, 2 ст. 97 ЦК України).
Частинами 1-4 ст. 99 ЦК України передбачено, зокрема, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.
Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (ст. 28 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю").
Загальні збори учасників є вищим органом товариства (ч. 1 ст. 29 Закону), до компетенції якого належить, зокрема обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них) (п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону).
Відповідно до п. 1.12.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКС КОНЕКШИНС ГРУП» (далі - Статут) учасником Товариства є фізична особа ОСОБА_3 .
Пунктом 11.1. Статуту передбачено, що вищим органом Товариства є Загальні збори Учасників (їх повноважних представників).
Загальні збори Учасників правомочні вирішувати будь-які питання щодо діяльності Товариства (п. 11.4. Статуту).
Пунктом 11.5.4. Статуту встановлено, що до виключної компетенції Загальних зборів Учасників відноситься призначення та відкликання (звільнення) Директора Товариства.
Позачергові Загальні збори Учасників скликаються при наявності обставин, які потребують прийняття рішення Загальних зборів Учасників, що відносяться до виключної компетенції Загальних зборів Учасників: у разі неплатоспроможності Товариства, на вимогу директора або Ревізійної комісії, а також в будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси Товариства в цілому (п. 11.9.3. Статуту).
Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.
Отже, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини другої статті 30 Закону) або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина друга статті 38 Закону). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, в яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.
В постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 зазначено, що корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами. Відповідно, заявлені позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.
Звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов'язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №448/362/22).
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 98 ЦК України).
Статтею 31 Закону України "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" (далі - Закон) передбачено, що загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (пункт 1 цієї статті).
Відповідно до ст. 37 Закону у товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника. До товариства з одним учасником не застосовуються положення статей 32-36 цього Закону, а інші положення цього Закону застосовуються з урахуванням положень частини першої цієї статті.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Такс конекшинс груп» з 06.04.2015.
Суд зазначає, що позовні вимоги у даній справі спрямовані на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Такс конекшинс груп».
Питання щодо звільнення директора вирішується тільки за рішенням загальних зборів, тому позивач як директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Такс конекшинс груп» не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 дійшла висновку про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників Товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов'язків, оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Такс конекшинс груп», скликала загальні збори учасників відповідача шляхом направлення на адресу єдиного учасника Товариства повідомлення про проведення позачергових Загальних зборів учасників ТОВ «Такс конекшинс груп» на 13.03.2025 о 12:00 за адресою: 02125, м. Київ, проспект Георгія Нарбута, 3, оф. 24 із питаннями порядку денного, зокрема, про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства.
Факт направлення на адресу Учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Такс конекшинс груп» ОСОБА_3 вказаного вище повідомлення, а також його отримання останнім 21.02.2025 підтверджується наявними у матеріалах справи описом вкладення у цінний лист, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, накладною та роздруківкою статусу відстеження відправлення за №0210000043758.
Судом встановлено, що скликані позивачем на 13.03.2025 загальні збори учасників Товариства не відбулися, у зв'язку з неявкою учасника відповідача. Доказів протилежного суду не надано.
Отже, неявка учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Такс конекшинс груп» на загальні збори для розгляду питання щодо звільнення позивача є прямим порушенням його права на припинення трудових відносин.
Таким чином, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників Товариства про звільнення директора, зокрема, через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, директору із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду за їх захистом.
Матеріали справи не містять доказів у розумінні статей 77-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження розгляду по суті уповноваженим на звільнення директора органом Товариства заяви позивача про звільнення з посади директора підприємства відповідача, а також фактичного звільнення ОСОБА_1 з посади директора на підставі рішення загальних зборів учасників відповідача у передбачений чинним законодавством України строк і внесення змін до відомостей про наведену юридичну особу про зміну її керівника.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Позивач просить суд, зокрема, визнати припиненими трудові відносини від 19 червня 2016 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАКС КОНЕКШИНС ГРУП», у зв?язку зі звільненням із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКС КОНЕКШИНС ГРУП» за власним бажанням, на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України.
Відповідно до приписів ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За умовами статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є припинення правовідношення.
Суд зазначає, що припинення трудових відносин певною датою у минулому по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.
При цьому, належним та ефективним способом захисту його прав та законних інтересів у такому випадку буде вимога припинити такі трудові відносини за рішенням суду, які (трудові відносини) будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили.
Судом враховано, що прийняття судового рішення з констатацією визнання припиненими відносин керівника з Товариством з дати, що минула, породжуватиме юридичну невизначеність в частині моменту припинення повноважень директора, оскільки в період з 19.06.2016 по день набрання законної сили рішенням суду даній справі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 значилась директором (керівником) відповідача.
Саме факт неприйняття загальними зборами рішення про припинення повноважень свідчить про збереження цих повноважень за позивачем, а також свідчить про наявність між сторонами спору, який підлягає вирішенню в судовому порядку, і саме з набрання рішенням законної сили спір про припинення правовідносин між сторонами буде вирішено.
Крім того, з 19.06.2016 та до часу прийняття рішення у даній справі не виключено, що ОСОБА_1 могла вчиняти дії як керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКС КОНЕКШИНС ГРУП» з третіми особами.
Разом з цим, припинення правовідносин між директором та Товариством з дати набрання законної сили рішенням суду даній справі забезпечить можливість та надасть час відповідачу (загальним зборам учасників товариства) обрати (призначити) директором іншу особу.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку права позивача підтягають захисту шляхом припинення повноважень на майбутнє, що відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 7 частини другої статті 16 ЦК України.
Таким чином, враховуючи викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку що позовні вимоги в частині визнання припиненими трудових відносини з 19.06.2016, підлягають задоволення частково, а саме суд дійшов висновку про визнання припиненими трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Такс конекшинс груп».
Отже, повноваження Літвінчук Ірини Миколаївни, як директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКС КОНЕКШИНС ГРУП» припиняються з моменту набрання судовим рішенням у даній справі законної сили, а не з 19.06.2016.
Щодо вимоги про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису (відомостей) про ОСОБА_1 , як керівника та представника, що може вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКС КОНЕКШИНС ГРУП», суд зазначає наступне.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" до Єдиного державного реєстру підлягають внесенню відомості про юридичну особу, зокрема, відомості про керівника юридичної особи.
За приписами ст. 25 вказаного Закону державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому суд відзначає, що в постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 Верховний Суд дійшов висновку, що вимога про виключення з ЄДРПОУ запису про директора товариства не підлягає задоволенню, оскільки суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов'язуючи його вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру.
Також, суд наголошує на тому, що за наявності документів для проведення державної реєстрації припинення повноважень позивача на посаді керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКС КОНЕКШИНС ГРУП», зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, відповідач буде зобов'язаний розглянути можливість проведення відповідних реєстраційних дій згідно вимог законодавства, що є його дискреційним повноваженням.
За таких обставин, позовні вимоги в частині виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису (відомостей) про ОСОБА_1 як керівника та представника, що може вчиняти дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКС КОНЕКШИНС ГРУП» задоволенню не підлягають.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 74, 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулось 09.10.2025, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Такс конекшинс груп» задовольнити частково.
2. Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Такс конекшинс груп» (08141, Київська обл., Бучанський р-н, село Святопетрівське, вул. Київська, буд. 36, код ЄДРПОУ 38097892), у зв'язку зі звільненням із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Такс конекшинс груп».
3. Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю “Такс конекшинс груп» (08141, Київська обл., Бучанський р-н, село Святопетрівське, вул. Київська, буд. 36, код ЄДРПОУ 38097892) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп., видавши наказ.
4. У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Повний текст рішення складено 07.11.2025.
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.