ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.11.2025Справа № 910/13583/25
За позовом Київської міської ради
до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП"
про знесення самочинно побудованого майна
Суддя Гумега О.В.
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи
Київська міська рада (далі - позивач, Київрада) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП" (далі - відповідач, ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП") про усунення перешкод власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою, місце розташування якої: місто Київ, Деснянський район, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 50-В (кадастровий номер 8000000000:62:036:0069), шляхом зобов'язання ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП" знести об'єкт самочинного будівництва площею 1930,8 кв.м, право власності на який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської М.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.03.2019, індексний номер: 45791284, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1778050380000.
Одночасно із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову (далі - заява про забезпечення позову), відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на нежитлову будівлю, загальною площею 1930,8 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 50-В (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1778050380000), що зареєстрована на праві власності за ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП".
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У період з 04.11.2025 по 06.11.2025 суддя Гумега О.В. перебувала на лікарняному.
Заява Київради про забезпечення позову розглядається за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 140 ГПК України.
Судом встановлено, що в обгрунтування поданого до суду позову, Київрада зазначила такі обставини.
03.07.2009 між ОСОБА_1 та ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП" укладено Договір купівлі-продажу №1/030709 окремої нежитлової будівлі загальною площею 789,1 кв.м та підписано Акт до Договору купівлі-продажу № 1/030709 прийому-передачі окремої нежитлової будівлі.
04.12.2009 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна виготовлено технічний паспорт на нежитловий будинок (приміщення) на вул. Попудренка, 50-В в м. Києві.
17.02.2010 постановою Деснянського районного суду м. Києва у справі № 2а-715 задоволено позов ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП" до КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" та ОСОБА_1 . Визнано неправомірними дії КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" щодо відмови зареєструвати за ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП" право власності на окрему нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , загальною площею 789,1 кв.м. Зобов'язано КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвати право власності на окрему нежитлову будівлю по АДРЕСА_1 , загальною площею 789,1 кв.м за ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП" на підставі Договору купівлі-продажу окремої нежитлової будівлі від 03.07.2009, укладеного між ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП" та ОСОБА_1
24.03.2010 Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна видано реєстраційне посвідчення № 019557, яким посвідчено право власності ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП" на нежитлову будівлю загальною площею 789,1 кв.м, яка розташована на АДРЕСА_1 .
06.12.2011 постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-715/10 задоволено апеляційну скаргу прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, постанову Деснянського районного суду м. Києва від 17.02.2011 в частині позовних вимог до КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" скасовано та ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю. Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 17.02.2011 в частині позовних вимог до ОСОБА_1 скасовано та закрито провадження в цій частині.
26.12.2017 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (далі - Департамент) проведено обстеження земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:036:0069), розташованої на вул. Попудренка, 50-В у місті Києві, та встановлено, що вона є вільною від забудови (Акт обстеження земельної ділянки від 26.12.2017 № 17-2110-03).
18.02.2019 ТОВ "БТІ-ЄВРОФАСП" на замовлення ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП" виготовлено технічний паспорт на нежитловий будинок № 50-В на вул. Попудренка в м. Києві загальною площею 789,1 кв.м. Інвентаризаційна справа 2019-22.
21.02.2019 Комунальним підприємством Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" видано інформаційну довідку НЖ-2019 № 324, згідно якої нежитлова будівля загальною площею 789,1 кв.м за адресоюм. Київ вул. Попудренка, 50-В в м. Києві на праві власності зареєстрована за ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП".
07.05.2019 Департаментом проведено обстеження земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:036:0069), розташованої на вул. Попудренка, 50-В у місті Києві, в ході якого встановлено, що остання огороджена парканом та вільна від забудови. На ділянці виритий котлован, на момент обстеження будівельні роботи не проводились (Акт обстеження земельної ділянки від 07.05.2019 № 19- 0335-03).
02.10.2020 ТОВ "Армовірбуд" видано довідку № 2890 про те, що згідно матеріалів технічної інвентаризації (інвентаризаційна справа № 2890/01/20) склад оптової торгівлі за адресою вул. Попудренка, 50-В в м. Києві має загальну площу 1926,7 кв.м. Загальна площа складу оптової торгівлі збільшилась на 1137,7 кв.м. за рахунок уточнених лінійних розмірів та виправлення технічної помилки.
02.10.2020 ТОВ "Армовірбуд" виготовлено технічний паспорт на громадський будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами на склад оптової торгівлі (інвентаризаційна справа № 2890/01/20. Загальна площа будівлі 1926,7 кв.м.
08.09.2022 Київська міська рада прийняла рішення № 5430/5471, яким перейменовано вулицю Попудренка в Деснянському та Дніпровському районах на вулицю Гетьмана Павла Полуботка.
30.10.2024 ТОВ "Консалтингова агенція з нерухомості" видано довідку № 1 про показники об'єкта нерухомого майна, згідно якої повідомлено, що відповідно до проведеної інвентаризації від 30.10.2024 нежитлова будівля (склад оптової торгівлі) за адресою: м. Київ, Деснянський район, вулиця Павла Полуботка Гетьмана, будинок 50-В має загальну площу 1266,7 кв.м, яка змінилась в результаті виправлення арифметичної помилки. Другий поверх використовується як горище а не входить до площі основної будівлі. Сходи, які ведуть на горище, демонтовані.
30.10.2024 ТОВ "Консалтингова агенція з нерухомості" виготовлено технічний паспорт № ТІ01:0986-5691-6098-3792 на нежитлову будівлю за адресою: м. Київ, вулиця Павла Полуботка Гетьмана, будинок 50-В. Загальна площа будівлі 1266,7 кв.м.
12.07.2025 ТОВ "Консалтингова агенція з нерухомості" виготовлено технічний паспорт № ТІ01:7970-7489-7613-8218, найменування об'єкту інвентаризації - реконструкція будівлі, нежитлової будівлі під будівлю торговельного призначення з адміністративними приміщеннями за адресою: м. Київ, Деснянський район, вулиця Павла Полуботка Гетьмана, будинок 50-В. Загальна площа будівлі 1930,8 кв.м.
22.08.2025 в Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об'єкта № КВ101250812651.
Право власності на нежитлову будівлю (будівлю громадського призначення) загальною площею 1930,8 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Павла Полуботка Гетьмана, будинок 50-В (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1778050380000), зареєстровано за ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП", що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 449718561 від 29.10.2025 (далі - інформаційна довідка № 449718561 від 29.10.2025).
Київрада звернула увагу, шо реєстрацію права власності на нежитлову будівлю загальною площею 789,1 кв.м за адресою: м. Киів, вул. Попудренка, 50-В (теперішня вулиця Павла Полуботка Гетьмана) за ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП" проведено на підставі Договору купівлі-продажу від 03.07.2009, Акту прийому-передачі від 03.07.2009, постанови Деснянського районного суду м. Києві від 17.02.2010. Однак вказану постанову скасовано постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-715/10 від 06.12.2021. В матеріалах справи № 2а-715/10 відсутні докази визнання судом дійсним Договору купівлі-продажу окремої нежитлової будівлі від 03.07.2009, який був укладений між ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП" та ОСОБА_1 .
Київрада звернула особливу увагу, що Договір купівлі-продажу від 03.07.2009, який був укладений між ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП" та ОСОБА_1 , не містить відомостей щодо правової підстави виникнення права власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю, а також підстави набуття права власності не досліджувалось Деснянським районним судом м. Києва під час розгляду справи № 2а-715.
Київрада, як власник земельної ділянки в АДРЕСА_1 , участі у справі № 2а-715 не приймала.
За доводами Київради, оскільки Договір купівлі-продажу від 03.07.2009 не був нотаріально посвідченим та не визнавався дійсним судом, а також відсутні докази набуття права власності на нежитлову будівлю у ОСОБА_1 , право власності на нежитлову будівлю не було набуто і ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП".
Київрада також стверджує, що не приймала жодних рішень щодо надання в користування земельної ділянки на вулиці Гетьмана Павла Полуботка, 50-В у Деснянському районі м. Києва для будівництва, що підтверджується листом Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 057-7620 від 10.06.2025.
Так, Київрада приймала рішення від 20.12.2016 № 688/1692 про надання в користування на 25 років ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП" земельну ділянку площею 0,1180 га (кадастровий номер 8000000000:62:036:0069) (далі - земельна ділянка) для експлуатації та обслуговування торговельно-офісної будівлі на вул. Попудренка, 50-В у Деснянському районі м. Києва, на підставі якого був укладений Договір оренди земельної ділянки від 04.07.2017 № 630, який в подальшому був розірваний згідно постанови Північного апеляційного господарського суд від 03.09.2020 у справі № 910/597/18 за позовом Київради до ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП" про розірвання договору, залишеної без змін постановою Верховного Суду від 07.09.2021.
Під час судового розгляду справи № 910/597/18 судами було встановлено, що земельна ділянка використовується ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП" не за цільовим призначенням, оскільки міська рада не надавала дозволу на зведення на ній будівель.
В силу імперативних приписів ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України вказані обставини не підлягають повторному доказуванню.
Право оренди ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП" припинено 15.09.2021 на підставі постанови Північного апеляційного господарського суду № 910/597/18 від 03.09.2021, що підтверджується інформаційною довідкою № 449718561 від 29.10.2025.
Однак, незважаючи на відсутнє оформлене речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:036:0069, ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП" 03.07.2025 зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт № КВ051250627337 та здійснено будівництво на земельній ділянці, що не відводилась для цієї мети.
Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України:
1. Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
2. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
3. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
4. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
За наведених обставин, Київрада стверджує, що зареєстрована на праві власності за ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП" нежитлова будівля загальною площею 1930,8 кв.м на земельній ділянці комунальної власності на вул. Гетьмана Павла Полуботка, 50-В в Деснянському районі м. Києва, є самочинним будівництвом та підлягає знесенню, у зв'язку з чим звернулась з даним позовом до суду про усунення перешкод власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою, місце розташування якої: місто Київ, Деснянський район, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 50-В (кадастровий номер 8000000000:62:036:0069), шляхом зобов'язання ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП" знести об'єкт самочинного будівництва площею 1930,8 кв.м, право власності на який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Разумовської М.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.03.2019, індексний номер: 45791284, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1778050380000.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову Київрада зазначила, що відповідач може в будь-який момент розпорядитися об'єктом самочинного будівництва шляхом відчуження.
Вибуття предмету спору (нежитлової будівлі, загальною площею 1930,8 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 50-В) з володіння відповідача призведе до неможливості задоволення позову через неналежність відповідача.
Крім цього, заміна власника спірного нерухомого майна після прийняття рішення суду у даній справі (у разі ухвалення рішення на користь позивача та невжиття заходів забезпечення позову) може також унеможливити виконання рішення суду у даній справі. Наразі наявний ризик здійснення нових правочинів з метою унеможливлення виконання рішення суду.
Враховуючи предмет та підстави позову, Київрада вважає, що співмірним заходом забезпечення позову у даному випаду буде накладання арешту на об'єкт самочинного будівництва, а саме нежитлову будівлю, загальною площею 1930,8 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 50-В (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1778050380000), що зареєстрований на праві власності за ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП".
На думку Київради, вжиття запропонованого заходу забезпечення не може завдати будь-яких збитків, у тому числі й відповідачеві. Обраний вид забезпечення позову не впливає на матеріальний стан відповідача як власника майна та не призводить до понесення додаткових витрат внаслідок його застосування. Водночас, позивач у справі є органом місцевого самоврядування, а отже підстав вважати майновий стан позивача таким, який ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову чи у випадку відмови у позові, немає, а тому Київрада просила зустрічне забезпечення позову не застосовувати.
Розглянувши подану Київрадою заяву про забезпечення позову та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову (такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №905/491/19).
Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування відповідного заходу забезпечення позову.
Разом з цим, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).
У випадку, коли позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №915/1912/19, від 11.02.2021 у справі №915/1185/20).
Суд зазначає, що у даному випадку Київрада звернулась до Господарського суду міста вимогою про усунення перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою, місце розташування якої: місто Київ, Деснянський район, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 50-В (кадастровий номер 8000000000:62:036:0069), шляхом зобов'язання відповідача знести об'єкт самочинного будівництва площею 1930,8 кв.м.
Обґрунтовуючи підстави звернення з даним позовом до суду Київрада зазначила, що спірне нерухоме майно є самочинним будівництвом, на яке попри здійснену державну реєстрацію речового права, право власності не набувається в силу положень ч. 2 ст. 376 ЦК України.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 дійшов висновку, що у випадку подання позивачем позову можливість відповідача в будь-який момент, зокрема, відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Отже, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи перебуватиме спірне нерухоме майно у власності відповідача, оскільки вибуття такого майна із власності ТОВ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП" може призвести до нових реєстраційних дій щодо нього та призведе до необхідності звернення з новим позовом, а отже, застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно безпосередньо пов'язано із предметом позову.
Адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на нерухоме майно відповідача полягає у тому, що такі дії забезпечать ефективний захист та поновлення порушеного права щодо спірного нерухомого майна у разі задоволення позову.
Накладення арешту на спірне нерухоме майно забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість захисту порушеного права у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо розпорядження цим майном відповідачем задля запобігання перешкод у поновлені порушеного права у разі задоволення позову.
Разом із тим, застосування наведеного заходу забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо розпорядженням нерухомим майном, існування якого дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у поновлені порушеного права у разі задоволення позовних вимог.
Отже, застосування заходу забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому поновлення порушеного права у разі задоволення позову, оскільки залежить від наявності у відповідача спірного нерухомого майна.
За таких обставин, суд доходить висновку, що Київрадою доведено наявність обґрунтованого припущення, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушеного права позивача (у разі прийняття судом рішення про задоволення/часткове задоволення позову).
Застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно, відповідає статтям 136, 137 ГПК України, а також вимогам співмірності, розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.
При цьому суд зауважує, що зазначені заходи забезпечення позову є тимчасовими (до закінчення розгляду справи) та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті (збереження за відповідачем права власності на майно) з метою зупинення вчинення під час розгляду цієї справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного права позивача в разі задоволення/часткового задоволення позову.
Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст. 136-140, 144, 228, 230, 232-235, 236 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Київської міської ради про забезпечення позову задовольнити повністю.
2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на нежитлову будівлю, загальною площею 1930,8 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 50-В (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1778050380000), що зареєстрована на праві власності за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП" (Україна, 02094, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГЕТЬМАНА ПАВЛА ПОЛУБОТКА (колишня ВУЛИЦЯ ПОПУДРЕНКА), будинок 50-В; ідентифікаційний код 35221845).
3. Дана ухвала Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у справі № 910/13583/25 є виконавчим документом, набирає законної сили з 07.11.2025 та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
4. Строк пред'явлення даної ухвали Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у справі № 910/13583/25 до виконання становить три роки, тобто до 07.11.2028.
5. Стягувачем у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у справі № 910/13583/25 є Київська міська рада (Україна, 01044, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 36; ідентифікаційний код 22883141).
6. Боржником у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 у справі № 910/13583/25 є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ОМЕГА ЛАЙТ ГРУП" (Україна, 02094, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГЕТЬМАНА ПАВЛА ПОЛУБОТКА (колишня ВУЛИЦЯ ПОПУДРЕНКА), будинок 50-В; ідентифікаційний код 35221845).
7. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 253-259 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Гумега Оксана Валеріївна