ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.11.2025Справа № 910/16059/24
Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., за участю секретаря судового засідання Куценко К.К., розглянувши заяву Приватного підприємства "АНКОРБУД" про виправлення описки у наказі у справі за позовом Приватного підприємства "АНКОРБУД" (14021 Чернігівська область, Чернігівський район, м. Чернігів, вул. Дніпровська, 20) до Державної митної служби України (вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м. Київ, 04119) та до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (вул. Терещенківська, буд. 11-А, м. Київ, 01601) про стягнення 138 011,00 грн,
За участю представника відповідача 1 (боржник) - Пластун Є.В.
26.12.2024 в системі «Електронний суд» представником Приватного підприємства "АНКОРБУД" сформовано позовну заяву до Державної митної служби України та до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення майнової шкоди заподіяної позивачу внаслідок незаконних рішень, дій та бездіяльності органа державної влади при здійсненні ними своїх повноважень у розмірі 138011,00 грн та 28.12.2024 передана судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2025 суд ухвалив залишити позовну заяву Приватного підприємства "АНКОРБУД" - без руху.
Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.
07.01.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 21.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі №910/16059/24 позов задоволено, стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "АНКОРБУД" (14021 Чернігівська область, Чернігівський район, м. Чернігів, вул. Дніпровська, 20; код ЄДРПОУ: 43847612) майнову шкоду у розмірі 138 011 (сто тридцять вісім тисяч одинадцять) грн 00 коп.; стягнуто з Державної митної служби України (вул. Дегтярівська, буд. 11-Г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ: 43115923) на користь Приватного підприємства "АНКОРБУД" (14021 Чернігівська область, Чернігівський район, м. Чернігів, вул. Дніпровська, 20; код ЄДРПОУ: 43847612) 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
08.09.2025 на виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/16059/24 від 16.04.2025, яке постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2025 залишено без змін та набрало законної сили 31.07.2025 зокрема було видано наказ про стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "АНКОРБУД" (14021 Чернігівська область, Чернігівський район, м. Чернігів, вул. Дніпровська, 20; код ЄДРПОУ: 43847612) майнову шкоду у розмірі 138 011 (сто тридцять вісім тисяч одинадцять) грн 00 коп.
Стягувач за яким - Приватне підприємство "АНКОРБУД" (14021 Чернігівська область, Чернігівський район, м. Чернігів, вул. Дніпровська, 20; код ЄДРПОУ: 43847612).
Боржник за яким - Державна судова адміністрація України (вул. Липська, буд.18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795)
28.10.2025 в системі «Електронний суд» представником стягувача сформовано заяву про виправлення описки у наказі.
Останнє обґрунтоване тим, що при підготовці тексту наказу у частині "БОРЖНИК" було допущено описку, а саме помилково зазначено Державна судова адміністрація України замість Державна казначейська служба України.
Ухвалою суду від 30.10.2025 прийнято до розгляду заяву Приватного підприємства "АНКОРБУД" про виправлення описки у наказі та призначено розгляд заяви на 06.11.2025 о 12:05 год.
30.10.2025 в системі «Електронний суд» представником Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві сформовано заяву про у відповідності до якої представник просив відмовити у задоволенні заяви про виправлення описки у судовому наказі з «боржник» Державна судова адміністрація України на «боржник» Державна казначейська служба України» та виправити описку у судовому наказі Господарського суду м. Києва від 08.09.2025 у справі № 910/16059/24, а саме: замість «боржник» Державна судова адміністрація України виправити на «боржник» Держава України.
Остання зокрема обґрунтоване тим, що кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України).
Таким чином, зважаючи на зазначене та враховуючи практику Верховного Суду у судовому наказі від 08.09.2025 про стягнення з Держави України за рахунок коштів Державного бюджету України на користь Позивача майнової шкоди у розмірі 138 011,00 гривень, боржником слід зазначити «Держава України».
У судове засідання 06.11.2025 представник заявника (стягувача) та представник від відповідача 2 (боржник) у судове засідання не прибули, повідомлялись належним чином.
Частиною 2 статті 243 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Таким чином, неявка представника стягувача та боржника 2 в судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви представника Приватного підприємства "АНКОРБУД" про виправлення описки в наказі Господарського суду міста Києва у справі №910/16059/24.
В судовому засіданні 06.11.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частину ухвали суду.
Розглянувши заяву представника Приватного підприємства "АНКОРБУД" про виправлення описки у наказі, суд дійшов висновку про наступне.
Під описками слід розуміти неправильне написання слів, прізвищ, імен, назв тощо. Арифметичні помилки - це неправильне викладення: - вихідних даних для розрахунків, які не відповідають наявним у справі доказам; - результатів арифметичних дій.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішення (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи тощо), або мають технічний характер. Однак, якщо неправильне визначення стягуваної суми було наслідком застосування норм матеріального права, які не підлягали застосуванню, то про арифметичну помилку не йдеться і підстави для виправлення такої помилки відсутні.
Як вбачається з п. 2 резолютивної частини рішення суду від 16.04.2025 у справі № 910/16059/24 стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "АНКОРБУД" (14021 Чернігівська область, Чернігівський район, м. Чернігів, вул. Дніпровська, 20; код ЄДРПОУ: 43847612) майнову шкоду у розмірі 138 011 (сто тридцять вісім тисяч одинадцять) грн 00 коп.
Разом з тим в наказі Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 №910/16059/24 зазначено Боржником - Державна судова адміністрація України (вул. Липська, буд.18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795).
У той час як слід було вказати Держава України зокрема з наступних підстав.
У мотивувальній частині рішення від 16.04.2025, судом було зазначено наступне: «Стосовно поданих відповідачем 2 однотипних за своїм змістом відзивів на позовну заяву у яких останній зазначив, що Головне управління Казначейства жодних прав і інтересів Позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди Позивачу не завдавало, то відповідно до вимог Конституції України, ЦК України, та інших актів законодавства, Головне управління Казначейства не може нести відповідальність за шкоду, завдану Позивачу діями інших суб'єктів,суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 2, частини 1 статті 170 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Згідно з частиною 4 статті 56 ГПК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009, від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц, від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16 зробила наступні висновки: "55. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, у які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 (пункт 21), від 18 березня 2020 року у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 6 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 80), від 15 лютого 2022 року у справі № 910/6175/19 (пункт 7.45), від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 5 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 (пункт 8.16) і № 922/1830/19 (пункт 7.1)).
Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. постанови від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19 (пункт 76), від 5 жовтня 2022 року у справах № 923/199/21 (пункт 8.17) і № 922/1830/19 (пункт 7.2)). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 5 жовтня 2022 року у справі № 923/199/21 (пункт 8.18) і № 922/1830/19 (пункт 7.3))";
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц: "44. Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган. 46. ДКСУ та її територіальний орган можуть бути залучені до участі у справі з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, однак їх незалучення не може бути підставою для відмови у позові";
Відповідно до частини 2 статті 25 Бюджетного кодексу України відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011.
Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 35 зазначеного Порядку казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.
Таким чином, відшкодування шкоди у даній справі може здійснюватись лише за рахунок державного бюджету через відповідні органи Державної казначейської службу України».
Пунктом 6.21 постанови Великої Палати Верховного Суду, від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18) зазначено наступне: «відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України, тому відсутня необхідність зазначення у резолютивній частині рішення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов'язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення».
За змістом ч. 1 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Приватного підприємства "АНКОРБУД" про виправлення описки у наказі в редакції поданій представником, а саме в частині зазначення боржником - Державну казначейську службу України.
Разом з тим відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Подібні положення викладені в статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» та статтях 2, 18 ГПК України.
У Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі "Валерій Фуклєв проти України" від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року, заява №60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі "Apostol v . Georgia" від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
З огляду на викладене суд дійшов висновку, виправити описку зазначивши належного боржника - Держава Україна.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 234, 243, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяву Приватного підприємства "АНКОРБУД" про виправлення описки у наказі - відмовити.
2. Виправити описку в наказі Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 №910/16059/24, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/16059/24 від 16.04.2025, яке постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2025 залишено без змін та набрало законної сили 31.07.2025 шляхом зазначення Боржника - Держава Україна.
3. Дана ухвала є невід'ємною частиною наказу Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 №910/16059/24, виданого на виконання рішення Господарського суду міста Києва №910/16059/24 від 16.04.2025, яке постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2025 залишено без змін та набрало законної сили 31.07.2025.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254- 256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали 07.11.2025.
Суддя Владислав ДЕМИДОВ