номер провадження справи 15/40/25
03.11.2025 Справа № 908/1094/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг», 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1
до відповідача Комунального некомерційного підприємства “Центр первинної медико - санітарної допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області, 69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 8
про стягнення коштів
установив
22.04.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до відповідача Комунального некомерційного підприємства “Центр первинної медико - санітарної допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення заборгованості за договором № 07-1216/21/БО/Т від 07.02.2022 про постачання природного газу, в розмірі 62 768,63 грн, з яких: основний борг в розмірі 37 902,43 грн, пеня в розмірі 8749,95 грн, 3% річних у сумі 3190,79 грн, інфляційні втрати в розмірі 12 925,46 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 22.04.2025 здійснено автоматизований розподіл зазначеної позовної заяви між суддями, присвоєно їй єдиний унікальний номер судової справи 908/1094/25 та визначено до розгляду судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 29.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1094/25 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/40/25. Постановлено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвала суду від 22.04.2025 була отримана відповідачем 06.05.2025, про що свідчить відповідна відмітка про отримання на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Запропоновано відповідачу у строк до 29.05.2025 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, позивачу запропоновано в строк до 30.06.2025 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк не пізніше 07.11.2025 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 01.07.2025 провадження у справі № 908/1094/25 зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднанню палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.
Ухвалою суду від 16.10.2025, у зв'язку з усуненням обставин, які слугували підставою для зупинення провадження у справі, провадження у справі № 908/1094/25 було поновлено; продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження
Ухвала суду від 16.10.2025 того ж дня була доставлена до електронних кабінетів позивача та відповідача у підсистемі “Електронний суд» ЄСІКС, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа.
03.11.2025 за допомогою підсистеми “Електронний суд» від позивача до суду надійшли письмові пояснення (вих. № 39/10-0211, сформовані у підсистемі 02.11.2025) щодо обставин справи, у т.ч. з урахуванням висновків, наведених у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Позов заявлено з тих підстав, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № 07-1216/БО/Т про постачання природного газу від 07.02.2022, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачу природний газ, а останній зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору. Відповідачем не виконані взяті на себе за договором зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати поставленого позивачем природного газу, у зв'язку із чим утворилась заборгованість в сумі 37 902,43 грн за період з лютого по квітень 2022 року. У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору щодо оплати отриманого природного газу, на думку позивача, відповідач зобов'язаний сплатити не лише суму боргу, а й пеню, 3% річних та інфляційні втрати, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
У своїх письмових поясненнях позивач вказує, що відповідач має місце реєстрації в Запоріжжі, і це місто не перебувало в окупації. На момент дії спірних відносин був відсутній законодавчо затверджений перелік окупованих територій, у зв'язку з чим позивач не мав можливості встановити чи перебуває відповідач на окупованій території України в момент поставки природного газу. Також відповідач зауважує, що одномоментно припинити постачання газу непобутовому споживачу неможливо. Процедура припинення (обмеження) постачання газу регламентована Кодексом газорозподільних систем, Правилами постачання природного газу тощо. Військова агресія російської федерації на територію України була неочікуваною, через що завчасно неможливо було передбачити чи буде територія, де знаходиться споживач, окупованою чи ні.
Відповідач заяви по суті справи та докази в їх обґрунтування не надіслав. Клопотання, заяви не надходили.
З урахуванням ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Враховуючи приписи ч. ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З урахуванням обставин справи та наданих доказів, суд щодо спору зазначає наступне.
07.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» ( надалі - позивач у справі, за договором - постачальник, EIC-код 56Х930000010610Х) та Комунальним некомерційним підприємством “Центр первинної медико - санітарної допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області (відповідач у справі, за договором - споживач, EIC-код 56ХS0012L5ME005) укладено договір № 07-1216/21-БО-Т постачання природного газу (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 1.3. договору за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
Згідно з умовами п. 2.1. постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з лютого 2022 року по грудень 2022 року (включно) в кількості 15,0 тис. куб. метрів.
Згідно з п. 2.3. договору підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
В п. 3.1. договору визначено, що постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
За умовами п. 3.5. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Пунктом 3.5.1. договору визначено, що споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Згідно з п. 3.5.2. договору на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника.
Відповідно до п. 3.5.3. договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
Умовами п. 3.5.4. договору передбачено, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.
В розділі 4 договору сторони погодили ціну та вартість природного газу.
Згідно з п. 4.1. договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:
Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ 13 658,42 грн; крім того податок на додану вартість за ставкою 20%; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ; коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.
Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн.
За умовами п. 4.3. договору загальна вартість цього договору на дату укладання становить 206 925,00 грн, крім того ПДВ - 41 385,00 грн, разом з ПДВ - 248 310,00 грн.
Пунктом 5 договору сторони погодили порядок та умови проведення розрахунків.
Оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду (п. 5.1. договору).
Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору… (п. 5.3 договору).
Пунктом 6.2. договору визначені обов'язки споживача, зокрема, споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом підписання додаткової угоди; прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Згідно з п. 7.1. договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
Відповідно до п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
За умовами п. 13.1. договору, даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
Згідно з п. 13.3. договору у разі припинення дії цього договору шляхом його розірвання споживач втрачає право до 31 грудня 2022 року включно отримувати природний газ з ресурсу постачальника за ціною, визначеною пунктом 4.1 договору.
Договір постачання природного газу від 05.11.2021 № 11-1060/21-БО-Т підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
Того ж дня, 07.02.2022 до договору сторонами укладена додаткова угода № 2, якою сторони змінили номер договору у зв'язку із технічною помилкою, та змінили номер договору 07-1216/21-БО-Т на № 07-1216/21/БО/Т.
На виконання умов договору позивач у період з лютого 2022 по квітень 2022 передав у власність відповідачу природний газ в загальному об'ємі 2, 29100 тис. куб. м. на загальну на суму 37 902,43 грн, про що зазначено в актах приймання-передачі природного газу:
- від 28.02.2022 в період лютого 2022 року в обсязі 0,76298 тис. куб. м. на суму 12 630,36 грн;
- від 31.03.2022 в період березень 2022 року, з урахуванням коригуючого акту від 25.04.2022, в обсязі 1,21535 тис. куб. м. на суму 20 100,79 грн;
- від 30.04.2022 в період квітня 2022 року в обсязі 0,31267 тис. куб. м. на суму 5 171,28 грн.
Акти приймання-передачі природного газу підписані лише позивачем.
Відповідач вартість поставленого позивачем у період з лютого по квітень 2022 природний газ на загальну суму 37 902,43 грн не оплатив.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати отриманого природного газу, позивачем на підставі п. 7.2 договору нараховано пеню в сумі 8 749,95 грн, а на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України - 3% річних в сумі 3 190,79 грн та інфляційні втрати в сумі 12 925,46 грн.
Стягнення з відповідача вартості поставленого за договором природного газу в сумі 37 902,43 грн, пені за порушення договірних зобов'язань в сумі 8 749,95 грн , а також 3% річних в сумі 3 190,79 грн та інфляційних втрат в сумі 12 925,46 грн стало предметом розгляду у даній справі.
Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір від 07.02.2022 № 07-1216/21/БО/Т є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Акти приймання-передачі природного газу за лютий - квітень 2022 відповідачем не підписано.
Відповідно до п. п. 19 п. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 24.12.2019 прийнято постанову №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи (надалі - Кодекс ГТС), затвердженим постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015.
Згідно з п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор газотранспортної системи відповідно до п. 5 глави 3 розділу ІV Кодексу ГТС виконує функції адміністратора інформаційної платформи.
Відтак, суб'єкти ринку природного газу користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Згідно з абз. 1, 2 п. 2 глави 3 розділу ІV Кодексу ГТС інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.
З метою отримання інформації про фактичне споживання відповідачем природного газу позивач звернувся до ТОВ «Оператор ГТС України» з адвокатським запитом від 01.11.2024 № 125/3/2-14495, у відповідь на який ТОВ «Оператор ГТС України» листом від 07.11.2024 № ТОВВИХ-24-17041 повідомило, що обсяг природного газу, використаний споживачем з EIC-код 56ХS0012L5ME005 /відповідач у справі/ за період з 12.02.2022 по 30.04.2022 та внесений в алокацію постачальника - ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (EIC-код 56Х930000010610Х), становить:
з 12.02.2022 по 28.02.2022 в обсязі 762,98 м3;
з 01.03.2022 по 31.03.2022 в обсязі 1 215,35 м3;
з 01.04.2022 по 30.04.2022 у обсязі 312,67 м3.
Таким чином, у листі ТОВ «Оператор ГТС України» фактично підтверджено зазначені позивачем у актах приймання-передачі природного газу за лютого 2022 по квітень 2022 обсяги переданого відповідачу природного газу.
Згідно з п. 3.5.2. договору, на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, постачальник готує та надає споживачу по два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника.
Умовами п. 3.5.4 договору передбачено, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
У договорі передбачено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки (п. 5.1. договору).
В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження проведення відповідачем оплати на виконання договору позивачу за природний газ.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином вимоги позивача про стягнення з відповідача вартості поставленого позивачем природного газу суд вважає обґрунтованими, але в частині періоду з 12.02.2022 по 24.02.2022 включно, що становить 9658,09 грн з наступного розрахунку:
583,43 м3 - обсяг споживання відповідачем природного газу за період з 12.02.2022 по 24.02.2022 включно, згідно даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС;
13 658,42 грн - ціна за 1000 куб.м. природного газу без ПДВ (згідно з Актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2022);
124,16 грн - вартість тарифу на послуги з транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи за 1000 куб.м. природного газу без ПДВ (згідно з Актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2022);
1,1 - коефіцієнт, що застосовується при замовленні потужності на добу вперед при визначенні вартості тарифу на послуги з транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи за 1000 куб.м. природного газу без ПДВ (згідно з Актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2022);
0,58343 х 13658,42 = 7968,73 грн
0,58343 х 124,16 х 1,1 = 79,68 грн
7 968,73 + 79,68 = 8048, 41 грн
8 048,41 х 20% = 1609,68 грн
8 048,41 + 1 609,68 = 9658,09 грн.
Щодо решти суми заборгованості за період з 25.02.2022 по 30.04.2022 в сумі 28 244,34 грн, яка складається із вартості природного газу за період з 25.02.2022 по 28.02.2022 в сумі 2972,27 грн, за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 в сумі 20 100,79 грн та за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 в сумі 5171,28 грн, то суд вважає ці вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:
На дату укладання договору та протягом спірного періоду відповідач, як юридична особа, був зареєстрований за адресою: 72319, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. Богдана Хмельницького, 46, про що свідчить сам договір (стор. 11).
24.02.2022 російська федерація розпочала повномасштабний напад на Україну.
24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та наразі триває.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 був затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, в якому Мелітопольська міська територіальна громада визначається окупованою з 25.02.2022.
28.02.2025 Міністерством розвитку громад та територій України був прийнятий наказ № 376, який затверджений оновлений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
У вказаному переліку Мелітопольська міська територіальна громада Запорізької області (UA23080070000068953) визначена окупованою з 25.02.2022.
18.07.2024 відповідач змінив адресу місця знаходження на м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 8.
Тобто, спірний період утворення боргу у цій справі частково охоплює час, з якого, за даними вказаного вище Переліку, територія місцезнаходження відповідача у вказаний період є окупованою, що має правові наслідки згідно з чинним законодавством.
Зокрема, відповідно до ст. 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (надалі - Закон) правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації (п. 7 ч. 11 Закону).
Цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії російської федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (ст. 2 Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається, зокрема, сухопутна територія тимчасово окупованих російською федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях тощо.
За приписами абз. 2 ч. 3 ст. 4 Закону в умовах воєнного стану правовий режим тимчасово окупованої території, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, визначається, змінюється і скасовується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
Правочин, стороною якого є суб'єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абз. 2 ч. 2 ст. 215 ЦК України.
Частиною 2 статті 131 Закону щодо особливостей переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території Закону на період тимчасової окупації, переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами 3 та 4 цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 131 Закону положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.
В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у п. 3 ч. 1 ст. 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.
Аналогічні положення містить і ч. 1 ст. 13 «Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території» Закону.
Як вже зазначалось, воєнний стан в Україні був введений з 24.02.2022 із 05 год. 30 хв. Указом Президента України № 64/2022 та неодноразово продовжувався та триває на час розгляду цієї справи.
Територія Мелітопольської міської територіальної громади Запорізької області визнана тимчасово окупованою з 25.02.2022 в умовах воєнного стану, з чого вбачається, що положення статей 13 та 131 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» можуть бути поширені на такі території з урахування ч. 1 статей, а саме - за рішенням Кабінету Міністрів України.
Враховуючи викладене та приписи ст. 2 Закону, суд зазначає, що дія останнього розповсюджується на спірні правовідносини у цій справі.
Отже, з 25.02.2022 позивач не мав права здійснювати господарську діяльність щодо постачання природного газу відповідачу.
Подібну правову позицію щодо заборони передачі енергоресурсів на тимчасово окуповану територію висловлено у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23 та постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 07.03.2024 по справі № 910/9680/23, в яких, окрім цього, зазначено, що правовий режим на такій території не залежить від ухвалення уповноваженим органом державної влади рішення про визнання такої території як тимчасово окупованої.
Верховний Суд вказав, що рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.
На підставі викладеного, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача боргу в сумі 28 244,34 грн за природний газ, поставлений з 25.02.2022 по 30.04.2022 необхідно відмовити у зв'язку з відсутністю у позивача права на отримання заявлених до стягнення грошових коштів.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
За положеннями ст. 610 ЦК України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто неналежне виконання, є порушенням зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 549 ЦК України встановлено, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з п. 7.1. договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
Відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За умовами п. 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Враховуючи, що судом визнано обґрунтованою вимогу про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 9658,09 грн, то судом здійснено розрахунок сум пені від вказаної суми заборгованості за період з 16.04.2022 по 15.10.2022, який визначений позивачем у розрахунку штрафних санкцій, з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 2040,11 грн.
Сума 3 % річних за період з 16.04.2022 по 28.02.2025, який визначений позивачем у розрахунку штрафних санкцій, з рахуванням задоволеної судом суми основного боргу, становить 832,71 грн, а втрати від інфляції за період з 01.05.2022 по 28.02.2025, який визначений позивачем у розрахунку штрафних санкцій, - 3578,50 грн.
В задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 6709,84 грн, 3 % річних в сумі 2358,08 грн та втрат від інфляції в сумі 9346,96 грн суд відмовляє з підстав необґрунтованості, про які наведено вище щодо суми основного боргу).
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не подано, ані обґрунтованих заперечень вимогам позивача, ані доказів сплати спірної суми позивачу повністю або частково.
Згідно із ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог, з урахуванням застосування коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору, у зв'язку із поданням позивачем позовної заяви в електронній формі через підсистему “Електронний суд».
Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства “Центр первинної медико-санітарної допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 8; ідентифікаційний код юридичної особи 38761806) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код юридичної особи 42399676) за договором № 07-1216/21-БО-Т постачання природного газу від 07.02.2022 суму основного боргу в розмірі 9658,09 грн (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят вісім гривень 09 коп.), пеню в сумі 2040,11 грн (дві тисячі сорок гривень 11 коп.), 3 % річних в сумі 832,71 грн (вісімсот тридцять дві гривні 71 коп.) та втрати від інфляції в сумі 3578,50 грн (три тисячі п'ятсот сімдесят вісім гривень 50 коп.). Видати наказ.
В частині стягнення основного боргу в сумі 28 244,34 грн, пені в сумі 6709,84 грн, 3 % річних в сумі 2358,08 грн та втрат від інфляції в сумі 9346,96 грн відмовити.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства “Центр первинної медико-санітарної допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області (69063, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 8; ідентифікаційний код юридичної особи 38761806) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код юридичної особи 42399676) судовий збір у розмірі 621,70 грн (шістсот двадцять одна гривня 70 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07 листопада 2025 року.
Суддя І. С. Горохов