номер провадження справи 5/129/25
27.10.2025 Справа № 908/2564/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбухової В.О., розглянув матеріали позовної заяви
За позовом: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ 19480600)
До відповідача: Державного підприємства "Підприємство Біленьківської виправної колонії №99" Управління державного департаменту з питань виконання покарань в Запорізькій області (вул. Запорізька, буд. 32, с. Біленьке, Запорізький район, Запорізька область, 70441; код ЄДРПОУ 08680106)
про стягнення 925 931,75 грн.,
Без виклику представників сторін
22.08.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" до Державного підприємства "Підприємство Біленьківської виправної колонії №99" Управління державного департаменту з питань виконання покарань в Запорізькій області про стягнення 925 931,75 грн.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2025 справу №908/2564/25 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 27.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2564/25 в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи, присвоєно справі номер провадження - 5/129/25 та вирішено розгляд справи по суті розпочати з 23.09.2025.
27.10.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.
Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію за період січень 2022 по лютий 2022 в сумі 485 080,51 грн. та за період листопад 2024 по грудень 2024 в сумі 54,43 грн. Також у зв'язку з простроченням боржником грошового зобов'язання позивачем нараховано 15% річних в сумі 232 491,39 грн. та інфляційні втрати в сумі 208 305,42 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 15, 525, 526, 530, 610, 625, 627, 629 Цивільного кодексу України ст.ст. 216, 218 Господарського кодексу України, Закон України "Про ринок електричної енергії", позивач просить суд позов задовольнити.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до бази даних «Діловодство спеціалізованого суду» Господарського суд Запорізької області Державне підприємство "Підприємство Біленьківської виправної колонії №99" Управління державного департаменту з питань виконання покарань в Запорізькій області має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 27.08.2025 про відкриття провадження у справі №908/2564/25 була направлена до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС Державного підприємства "Підприємство Біленьківської виправної колонії №99" Управління державного департаменту з питань виконання покарань в Запорізькій області, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа згідно якої документ доставлено до електронного кабінету: 28.08.2025.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Запропонований ухвалою суду від 27.08.2025 про відкриття провадження у справі №908/2564//25 письмовий відзив на позовну заяву та додані до нього документи, відповідач на адресу суду не надіслав, як і доказів повної або часткової оплати суми, заявленої позивачем до стягнення, отже своїми правами, передбаченими статтями 42, 46 ГПК України, не скористався.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику представників сторін, суд,
З матеріалів справи вбачається, що між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", яке виконує функції постачальника "останньої надії" (далі - Постачальник, ДПЗД "Укрінторонерго", Позивач), яке діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 06.11.2018 № 1344 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р (із змінами), відповідно до положень ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (із змінами) (далі - ПРРЕЕ), та Державним підприємством "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99)" (далі - Споживач, ДП "ДКВС України (№99)", Відповідач), укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - Договір) на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника, "останньої надії" та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та відповідно до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", положень ПРРЕЕ, по оператору системи розподілу АТ "Запоріжжяобленерго".
Відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань юридична особа з ідентифікаційним кодом 08680106 з найменуванням: ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№ 99)" та місцезнаходженням: "Україна, 70441, вул. Запорізька, 32, с. Біленьке, Запорізький район, Запорізька область" перебуває в стані припинення на підставі рішення засновників щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації (запис від 27.06.2024 №1000851100028000703).
Однак, відповідно до даних, які відображені у ІПС Ліга:Закон, 18.07.2025 статус реєстрації юридичної особи з ідентифікаційним кодом 08680106 змінено із статусу "В СТАНІ ПРИПИНЕННЯ" на статус "ЗАРЕЄСТРОВАНО".
Крім того, змінено найменування юридичної особи з ідентифікаційним кодом 08680106 із "ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№ 99)" та місцезнаходженням - "Україна, 70441, вул. Запорізька, 32, с. Біленьке, Запорізький район, Запорізька область" на "ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ПІДПРИЄМСТВО БІЛЕНЬКІВСЬКОЇ ВИПРАВНОЇ КОЛОНІЇ № 99 УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОГО ДЕПАРТАМЕНТУ З ПИТАНЬ ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ В ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ" місцезнаходженням: "Україна, 70441, вул. Запорізька, 32, с. Біленьке, Запорізький район, Запорізька область".
Тобто в цьому випадку мала місце зміна найменування відповідача, натомість, його ідентифікаційний код залишився незмінним.
Слід відзначити, що сама лише зміна найменування та адреси юридичної особи не впливає па правоздатність цієї особи, оскільки вона залишається однією й тією ж особою, з тим же ідентифікаційним кодом незалежно від найменування та місцезнаходження (подібна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 910/14944/13).
За даними АТ "Запоріжжяобленерго", на якого було покладено функції адміністратора комерційного обліку, відповідно до положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№ 99)" було віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник "останньої надії" у період: з січня 2022 року по лютий 2022 та у період з листопада 2024 року по грудень 2024 року, що підтверджується листом АТ "Запоріжжяобленерго" від 30.07.2025 за вих. № 007.2-66/4465.
Відповідач перебував на постачанні в постачальника "останньої надії" в період з січня 2022 року по лютий 2022 та у період з листопада 2024 року по грудень 2024 року.
Крім того, у періоди споживання електричної енергії ДП «ДКВС України (№99)» січень 2022 року - лютий 2022 року діяла Комерційна пропозиція № 5 від 08.10.2021 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» з періодом дії з 01.11.2021 року, а у період споживання електричної енергії з листопада 2024 по грудень 2024 діяла Комерційна пропозиція № 10 від 08.10.2024 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» з періодом дії з 01.10.2024 року (далі - Комерційна пропозиція).
Законодавством України, зокрема положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ, суворо врегульовано відносини між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, а також встановлено окремий порядок укладення договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Положеннями статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному Правилами, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором (НКРЕКП), та є публічним договором приєднання. Договір регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник не спроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальпика або до припинення у передбачених чинним законодавством чи Договором випадках та є укладеним сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України з початку фактичного постачання електричної енергії споживачу (положення пункту 3.4.4 глави 3.4. розділу ІІІ ПРРЕЕ).
Зокрема, ще з 27.12.2018 на виконання положень частини одинадцятої статті 64 Закону про ринок, ДПЗД "Укрінтеренерго", як постачальником "останньої надії", на своєму офіційному вебсайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; "Комерційна, пропозиція для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії"; Додаток №1 до Комерційної пропозиції до Договору на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії".
Відповідно до частин восьмої, дев'ятої статті 64 Закону, постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.
Положеннями пункту 3.1.7 глави 3.1 розділу III ПРРЕЕ передбачено, що Договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.
Пунктом 3.2.1 глави 3.2 розділу ІІІ ПРРЕЕ встановлено, що електропостачальники, які постачають електричну енергію споживачам на роздрібному ринку, мають самостійно розробити форму відповідного договору на основі примірного чи типового договору, який є додатком до цих Правил. Розроблені форми договорів електропостачальники мають оприлюднювати на своїх офіційних вебсайтах.
Постачальники універсальних послуг та постачальники "останньої надії" повинні оприлюднити на своїх вебсайтах типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та типову форму договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" відповідно.
Електропостачальник до укладення зі споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу має надати інформацію про істотні умови договору та про наявний вибір комерційних пропозицій.
При цьому, відповідно до положень частини восьмої статті 64 Закону постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Так, Договір розміщений на сайті ДПЗД "Укрінтеренерго" у вільному доступі, відповідає Типовому договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який є додатком 7 до ПРРЕЕ.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3.4.2 глави 3.4 розділу ІІІ ПРРЕЕ постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником.
Так, абзацом першим пункту 1.2.9 глави 1.2 розділу І ПРРЕЕ встановлено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", зміст якого визначається постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до них Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Відповідно до положень пункту 3.4.4 глави 3.4 розділу III ПРРЕЕ постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Положеннями пункту 6.2.3. глави 6.2 розділу VI ПРРЕЕ визначено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Відповідно до положень статті 64 Закону, яка кореспондується з умовами, що зазначені "Комерційній пропозиції № 2 від 27.12.2018 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", яка є Додатком 1 до Договору, Договір вважається укладеним з початку фактичною постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.
Тобто, законодавством встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" укладається па підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником "останньої надії" у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.
Разом з тим, відповідно до пункту 8.23. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду віл 20.09.2021 у справі № 910/8958/20 - у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.
При цьому, вищевикладена позиція також підтверджується правовими висновками, викладеними у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 905/1791/21, від 19.10.2023 у справі № 910/11817/22 та від 13.02.2024 у справі № 910/14138/22.
Отже, договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є публічним договором приєднання, вважається укладеним у визначених законодавством України та ПРРЕЕ випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".
Крім того, п. 8.27 ВС КГС в постанові від 20.09.2021 у справі № 910/8959/20 визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14.-144цс18) зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.
Відповідно до положень пункту 4.12 розділу IV ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку (обсяги), що надає постачальнику «останньої надії» оператор системи розподілу/передачі, відповідно до положень пункту 11 постанови НКРЕКП від 28.12.2019 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» та згідно з Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП від 28.12.2018 № 2118 (із змінами, далі - Тимчасовий порядок)
Так, факт споживання електричної енергії споживачем оператор підтверджує шляхом надання постачальнику «останньої надії» Звіту за фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за розрахунковий період.
Згідно п.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.
Положеннями пункту 6.2. Тимчасового порядку встановлено, що до 8 числа М+1 (місяця, що є наступним за розрахунковим місяцем) ОСР на підставі фактичних обсягів надходження електричної енергії до електричних мереж та фактичного корисного відпуску електричної енергії по кожному споживачу за місцем провадження господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії ОСР/НЕК формують, зокрема: фактичні (звітні) обсяги купівлі електричної енергії по кожному електропостачальнику у місяці, у т. ч. з розбивкою по групі "а" та групі "б" та фактичний (звітний) корисний відпуск електричної енергії у розрахунковому місяці по кожному споживачу.
Тобто, ДП "ДКВС України (№99)", самими своїми діями (споживанням електричної енергії у постачальника "останньої надії"), підтвердив факт укладення Договору (з невід'ємними додатками), відповідно до положень яких було розраховано вартість спожитої електричної енергії та встановлено підстави і порядок нарахування 15% річних, інфляції та збільшений строк позовної давності.
Окрім того, положеннями пункту 3.1.9 глави 3.1. розділу III ПРРЕЕ встановлено, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Положеннями пункту 3 частини першої статті 57 Закону встановлено, що електропостачальник має право на своєчасно та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону визначено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно з п. 2.1. глави 2 Договору (предмет Договору) - Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, то зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).
Згідно із п. 5.8. глави 5 Договору - розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Відповідно до розділу 4 «Спосіб (порядок) та строки оплати за постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» Комерційної пропозиції, остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.
Акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС. У разі наявності зауважень до Акту купівлі - продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. До усунення розбіжностей Сторони керуються даними, що зазначені в Акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей.
Таким чином, обсяг спожитої ДП «ДКВС України (№99)» електричної енергії за періоди з січня 2022 року по лютий 2022 року та з листопада 2024 року по грудень 2024 року було визначено лише після отримання від АТ «Запоріжжяобленерго» відповідних Звітів про фактичне споживання електричної енергії за вищезазначені періоди.
ДПЗД «Укрінтеренерго» отримало від АТ «Запоріжжяобленерго» (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, відповідно до постанови НКРЕКП від 13.11.2018 № 1415) дані (звіти) про фактичне споживання споживачем - ДП «ДКВС України (№99)» електричної енергії постачальника «останньої надії» за період січень 2022 - лютий 2022 та за період листопад 2024 - грудень 2024.
Відповідно до Звіту про фактичне споживання електричної енергії за січень 2022 року (порядковий номер 638) складено рахунок № 000008680106/07/О01/28468 від 24.03.2022 та Акт № 020983 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень 2022р. від 31 січня 2022 року обсяг споживання електричної по 2 класу - 71 159 кВт.*год., на суму 396 650,51 грн. (з ПДВ), які були надіслані Позивачем за допомогою засобів електронного зв'язку на електронну адресу Відповідача (mark-99@ukr.net), а Відповідач отримав їх 12.04.2022, що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки Позивача про відправлення повідомлення.
Рахунок № 000008680106/07/О02/30713 від 27.04 .2022р. та Акт № 023228 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період лютий 2022. від 28 лютого 2022 року обсяг споживання електричної по 2 класу - 16 490 кВт.*год., на суму 88 430,00 грн., які були надіслані Позивачем за допомогою засобів електронного зв'язку на електронну адресу Відповідача (mark-99@ukr.net), а Відповідач отримав їх 02.05.2022, що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки Позивача про відправлення повідомлення.
АТ «Запоріжжяобленерго» у Звіті про фактичне споживання електричної енергії за лютий 2022 року (порядковий номер 256) зазначив обсяг споживання електричної енергії Споживачем складає 65 959 кВт*год.
Однак, керуючись ПРРЕЕ та умовами Договорів про постачання електричної енергії та у зв'язку із наявною заборгованість Споживача перед Постачальником з оплати за спожиту електричну енергію, Позивач звернувся до АТ «Запоріжжяобленерго» про повне припинення розподілу електричної енергії для Відповідача із 07.02.2022 року, що підтверджується вимогою Постачальника на відключення об'єкта Cпоживача від 12.01.2022 № 44/09-000899/В та попередженням про припинення постачання електричної енергії від 12.01.2022 № 44/09-002544/П.
Таким чином, Позивачем був здійснення наступний розрахунок обсягів споживання електричної енергії 65 959 кВт *год/ 28 день в лютому * 7 діб споживання у лютому 2022 = 16490 кВт*год.
Заборгованість за розрахунковий період січень 2022 - лютий 2022 Відповідачем не була погашена та складає 485,080, 51 грн.
Відповідно до Звіту про фактичне споживання електричної енергії за листопад 2024 року (порядковий номер 16) складено: рахунок № 000008680106/07/О11/66961 від 06.12.2024 та Акт № 058916 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період листопад 2024 від 30 листопада 2024 року обсяг споживання електричної по 2 класу - 35 562 кВт.*год., на суму 360 187,73 грн. (з ПДВ), які були надіслані Позивачем за допомогою засобів електронного зв'язку на електронну адресу Відповідача (mark-99@ukr.net), а Відповідач отримав їх 06.12.2024, що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки Позивача про відправлення повідомлення.
Споживачем здійснено оплату в повному обсязі за спожиту електричну енергію за листопад 2024 у розмірі 360 187,73 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 143 від 26.12.2024.
Відповідно до Звіту про фактичне споживання електричної енергії за грудень 2024 року (порядковий номер 6) складено: рахунок № 000008680106/07/О12/67628 від 08.01.2025 та Акт № 059517 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період грудень 2024р. від 31 грудня 2024 року обсяг споживання електричної по 2 класу - 5 кВт.*год., на суму 54,43 грн. (з ПДВ), які були надіслані Позивачем за допомогою засобів електронного зв'язку на електронну адресу Відповідача (mark-99@ukr.net), а Відповідач отримав їх 08.01.2025, що підтверджується роздруківкою з електронної скриньки Позивача про відправлення повідомлення.
Заборгованість за розрахунковий період грудень 2024 Відповідачем не булла погашена.
Таким чином загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за спожиту електричну енергію за вказані періоди становить - 485 134,94 грн. (з урахуванням ПДВ).
Відповідно до положень пункту 4.14 розділу IV ПРРЕЕ платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам, зокрема електронною поштою, факсимільним зв'язком, поштовим зв'язком, кур'єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Датою отримання платіжного документа вважається, зокрема, дата вручення, що підтверджується підписом одержувача (споживача або його уповноваженої особи), а також дата отримання іншими засобами комунікації (електронною поштою, факсимільним зв'язком тощо) чи в інший спосіб з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу та комерційною пропозицією та/або договором споживача на розподіл (передачу) електричної енергії.
Положеннями розділу 4 «Спосіб (порядок) та строки оплати за постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»» Комерційної пропозиції встановлено, що рахунки вважаються отриманими Споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним), із застосуванням послуг пошти на адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС або споживачем Постачальнику або засобами електронної пошти.
У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв'язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).
Положеннями розділу 16 «Інші умови» Комерційної пропозиції встановлено, що інформування Споживача, з яким укладено Договір, про зміни в умовах Договору, про закінчення терміну його дії, зміну цін, надсилання рахунків на оплату (із вкладенням сканованої копії рахунку у форматі PDF), попереджень про припинення постачання електричної енергії (із вкладенням сканованої копії попередження у форматі PDF) також може здійснюватися шляхом надсилання інформації/документів засобами електронного зв'язку на електронну адресу Споживача.
У випадку надсилання повідомлень і документів електронною поштою Сторони Договору використовують наступні адреси електронної пошти:
- Постачальника - pon@uie.kiev.ua; pon2@uie.kiev.ua.
- Споживача - зазначена на вебсайті Споживача та/або надана Постачальнику Споживачем у будь-який спосіб (офіційним листом, в довільній формі на адресу Постачальника, телефонограмою), та/або надана Постачальнику Оператором системи розподілу (передачі). Такі документи вважаються направленими однією Стороною та офіційно отриманими іншою Стороною без додаткового оформлення на паперовому носії.
У разі направлення документів в порядку визначеному розділом 16 «Інші умови» Комерційної пропозиції такі документи вважаються направленими однією Стороною та офіційно отриманими іншою Стороною без вимоги щодо додаткового оформлення на паперовому носії.
Разом з тим, Рахунки та Акти за спожиту електричну енергію, за час перебування на постачанні в ДПЗД «Укрінтеренерго», були надіслані на електронну адресу Відповідача, яка зазначена у реквізитах Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»), про що свідчить роздруківка з електронної скриньки Позивача про відправлення електронного повідомлення на адресу mark-99@ukr.net, а тому відповідно до положень пункту 4.14 ПРРЕЕ, пунктів 4.7, розділу 16 «Інші умови» Комерційної пропозиції для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», вважаються отриманими Відповідачем належним чином.
Крім того, згідно розділу 4 «Спосіб (порядок) та строки оплати за постачання електричної енергії постачальником останньої надії» Комерційної пропозиції, Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії Акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію Акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти Постачальника.
У разі неповернення Споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу Акту купівлі-продажу електричної енергії у встановлені строки або його не підписання з боку Споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим Споживачем та приймається Постачальником як узгоджений.
Отже, Позивач належним чином виконав свої зобов'язання, в частині постачання електричної енергії, що підтверджується Актами купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період з січня 2022 року по лютий 2022 року та з листопада 2024 року по грудень 2024 року, проте Відповідачем в порушення умов п. 2.1 глави 2 Договору не здійснено своєчасну та повну оплату спожитої (купленої) електричної енергії та не здійснено інші платежі згідно з умовами цього Договору, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість.
Неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором стало підставою для звернення Позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. ч. 7, 11 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії".
27.12.2018 позивач на виконання положень ч. 11 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» оприлюднив на своєму офіційному вебсайті у мережі Інтернет договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" та комерційну пропозицію для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії".
Відповідно ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Отже, між сторонами було укладено публічний договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" з комерційною пропозицією у редакції, що були розміщені на офіційному сайті позивача у мережі Інтернет.
Умови публічного договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" - позивача відповідають умовам Типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджений Правилами роздрібного ринку електричної енергії.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву до суду не надав, щодо обставини постачання відповідачу в період з січня 2022 року по лютий 2022 року та з листопада 2024 року по грудень 2024 року електроенергії ДП "УКРІНТЕРЕНЕРГО", як постачальником "останньої надії", не заперечив.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.
З матеріалів справи вбачається, що рахунки на оплату спожитої у спірний період електроенергії не були оплачені Відповідачем у повному обсязі, а отже заборгованість складає 485 134,94 грн.
Суд зазначає, що Відповідачем не надано належних та допустимих доказів погашення заборгованості за спожиту електричну енергію в період з січня 2022 року по лютий 2022 року та з листопада 2024 року по грудень 2024 року на підставі Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» в загальній сумі 485 134,94 грн., а отже заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також у зв'язку з простроченням боржником грошового зобов'язання Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Відповідача 15% річних в сумі 232 491,39 грн. та інфляційні втрати в сумі 208 305,42 грн.
Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).
Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наданий Позивачем, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", зазначає, що Позивач за період споживання електричної енергії з січня 2022 року по лютий 2022 нарахував інфляційні втрати за період з 20.04.2022 по 31.05.2025 по кожному Акту окремо на загальну суму 203 260,41 грн. та за період споживання електричної енергії з листопада 2024 року по грудень 2024 року нарахував інфляційні втрати за загальний період з 14.12.2024 по 31.05.2025 по кожному Акту окремо на загальну суму 5 045,01 грн.
Отже, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок інфляційних втрат є вірним, відповідає вимогам законодавства України, тому інфляційні втрати в загальній сумі 208 305,42 грн. підлягають стягненню з Відповідача.
Приписи ст. 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.
Положеннями пункту 4.17 розділу IV ПРРЕЕ встановлено, що за несвоєчасну оплату передбачених договором (комерційною пропозицією) платежів понад обумовлений термін споживач сплачує неустойку (пеню) та інші платежі згідно з законодавством та договором.
Можливість наявності інших платежів (норма не містить їх конкретизації) прямо передбачено положеннями ПРРЕЕ, та може бути врегульована як законодавством так і Договором.
Відповідно до пункту 7.4. Комерційної пропозиції для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», встановлено збільшення розміру процентів до 15% від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання., яке слід вважати іншим розміром процентів, встановленим договором відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Отже, нарахування 15% річних передбачено Комерційною пропозицією, що є невід'ємним додатком до Договору, тобто сторони передбачили збільшений розмір річних, ніж вказаний у ст. 625 ЦК України.
Суд, перевіривши розрахунок 15 річних, наданий Позивачем, за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", зазначає, що Позивач за період споживання електричної енергії з січня 2022 року по лютий 2022 нарахував 15% річних за період з 20.04.2022 по 24.06.2025 по кожному Акту окремо на загальну суму 230 716,39 грн. та за період споживання електричної енергії з листопада 2024 року по грудень 2024 року нарахував 15% річних за загальний період з 14.12.2024 по 24.06.2025 по кожному Акту окремо на загальну суму 1 775,00 грн.
Отже, суд встановив, що вказаний розрахунок 15% річних є вірним, відповідає вимогам законодавства України, отже 15% річних в загальній сумі 232 491,39 грн. підлягають стягненню з Відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо сплати судового збору за подання цього позову до суду суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до господарського суду позову майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем подано цей позов до суду через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС, отже розмір судового збору становить 11 111,18 грн.
Судом встановлено, що при зверненні з цим позовом до суду позивачем було сплачено судового збору в сумі 13 888,98 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1008 від 13.08.2025, яка міститься в матеріалах справи.
Отже, судовий збір внесено Позивачем в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи викладене, питання щодо повернення Позивачу суми судового збору в розмірі 2 777,80 грн. буде вирішено судом за відповідним письмовим клопотання позивача.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 11 111,18 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 76 - 79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Біленьківської виправної колонії №99" Управління державного департаменту з питань виконання покарань в Запорізькій області (вул. Запорізька, буд. 32, с. Біленьке, Запорізький район, Запорізька область, 70441; код ЄДРПОУ 08680106) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ 19480600; рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк») заборгованість за поставлену електроенергію в сумі 485 134 (чотириста вісімдесят п'ять тисяч сто тридцять чотири) грн. 94 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
3. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Біленьківської виправної колонії №99" Управління державного департаменту з питань виконання покарань в Запорізькій області (вул. Запорізька, буд. 32, с. Біленьке, Запорізький район, Запорізька область, 70441; код ЄДРПОУ 08680106) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, буд. 85, м. Київ, 04080; код ЄДРПОУ 19480600; рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області) інфляційні втрати в сумі 208 305 (двісті вісім тисяч триста п'ять) грн. 42 коп., 15 % річних в сумі 232 491 (двісті тридцять дві тисячі чотириста дев'яносто одна) грн. 39 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 11 111 (одинадцять тисяч сто одинадцять) грн. 18 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.
Повне рішення складено та підписано: 03.11.2025.
Суддя К.В.Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.