вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
06.11.2025 м. Ужгород Справа № 907/771/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,
розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго", с. Оноківці, Ужгородського р-н, (вх. №02.3.1-02/6562/25 від 18.07.2025), (вх. №02.3.1-02/8916/25 від 13.10.2025) про ухвалення додаткового рішення
у справі № 907/99/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Моя Земля», смт. Вишково, Хустського району
до Міжгірської селищної рада, смт. Міжгір'я, Хустський району
про стягнення суми 950 131,32 грн.
Представники сторін: не викликались
Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача про стягнення суми 766 875,81 грн, з яких 751 709,28 грн. заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії, 15 166,53 грн. заборгованості за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, посилаючись на порушення відповідачем положень ст. 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2025 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ" ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», (89412, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, будинок 57, код ЄДРПОУ 00131529) суму 766 875,81 грн, (сімсот шістдесят шість тисяч вісімсот сімдесят п'ять гривень 81 коп.) в т. ч. 751 709,28 грн. заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії, 15 166,53 грн заборгованості за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, а також 9 202,51 грн. (дев'ять тисяч двісті дві гривні 51 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, у вказаному рішенні Господарського суду Закарпатської області від 02.10.2025 р. вирішено питання про розподіл судових витрат в частині судового збору.
Разом з тим, 18.07.2025 та 13.10.2025 від представника позивача надійшли заяви про розподіл судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 14.10.2025 р. розгляд заяв Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго", с. Оноківці, Ужгородського р-н, (вх. №02.3.1-02/6562/25 від 18.07.2025), (вх. №02.3.1-02/8916/25 від 13.10.2025) про ухвалення додаткового рішення призначено в судовому засіданні без повідомлення (виклику) учасників справи. Надано учасникам справи строк до 30.10.2025 р. для подання письмових пояснень і заперечень щодо заяви у справі № 907/771/25 з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України.
Представники сторін у судове засідання не викликались, письмових заяв, чи заперечень до суду не подано.
Дослідивши заяву позивача та матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги, викладені в заяві частково з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Як встановлено судом, між позивачем та «Професійним адвокатським об'єднанням «ПРАВОВИЙ АЛЬЯНС» (далі також - Адвокатське об'єднання та/або ОБ'ЄДНАННЯ) укладено договір №1 від 04.01.2021 р. про надання правової допомоги Позивачу
Так, при поданні заяви про розподіл судових витрат позивачем дотримані вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач звернувся до суду з письмовою заявою до якої додано копію акту №62/25 від 10.10.2025 про надання правової допомоги, копію рахунку №184 від 15.07.2025 р. до Договору про надання правової допомоги від 04.01.2021 р. за №1, копію платіжної інструкції №5649 від 16.07.2025 р., витяг від 07.07.2025 р. з договору про надання правової допомоги від 04.01.2021 р. за №1, копію додатку №14 від 07.07.2025 р. до вищезазначеного договору про надання правової допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Чекан В.В. серії ЗР №21/1156 від 25.05.2017 р.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 126 цього ж Кодексу визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 ст.126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 ст.126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 ст.126 ГПК України).
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Згідно зі ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до Пункти 1-2 Додатку № 14 від 07.07.2025 року до Договору про надання правової допомоги №1 від 04.01.2021 року: « 1. КЛІЄНТ доручає, а ОБ'ЄДНАННЯ бере на себе зобов'язання в межах умов договору про надання правової допомоги від 04.01.2021 року №1 здійснити в інтересах КЛІЄНТА під час розгляду господарської справи за позовом ПрАТ «Закарпаттяобленерго» до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про стягнення з останнього суми заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії в розмірі 751 709,28 грн. та суми заборгованості за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії в розмірі 15 166,53 грн., у суді першої, апеляційної та касаційної інстанції усі дії необхідні для належного захисту інтересів КЛІЄНТА, зокрема, але не виключно: направляти адвокатські запити, звернення, листи органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності; знайомитися з матеріалами справи; збирати необхідні докази; здійснювати аналіз процесуальних документів та доказів, поданих іншими учасниками справи; здійснювати аналіз судової практики по аналогічним судовим справам; аналізувати законодавство, що регулює спірні правовідносини, консультувати клієнта з питань, необхідних для прийняття рішень щодо подальшого супроводу справи; готувати клопотання, заяви, пояснення, відзив на заяви з процесуальних питань та по суті справи та інші процесуальні документи, забезпечити участь адвокатів об'єднання у процесуальних діях. 2. З метою виконання доручення, викладеного в п. 1. цього додатку, під час розгляду справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції ОБ'ЄДНАННЮ та його адвокатам, які виступають від імені ОБ'ЄДНАННЯ надаються наступні права: 2.1. Виступати в якості представника КЛІЄНТА у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції з усім обсягом прав, наданих учасникам (стороні) судового процесу, в тому числі правами знайомитися з матеріалами справ, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в судових засіданнях, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, збільшувати або зменшувати позовні вимоги, змінювати підстави та предмет позову, укладати мирові угоди, підписувати, подавати та отримувати претензії, позовні та інші заяви (в т. ч. заяви про видачу судового наказу), відзиви на скарги, відповіді на відзив, заперечення, клопотання, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, листи, звернення, а також користуватися іншими правами, наданими чинним процесуальним законодавством України та здійснювати від імені КЛІЄНТА всі процесуальні права та обов'язки, які надані стороні в господарському процесі Господарським процесуальним кодексом України (далі по тексту «ГПКУ») у т.ч. ст. 42, ст. 46, ст. 61 ГПКУ та іншими статтями ГПКУ без обмежень. 2.2. Підписувати від імені КЛІЄНТА та подавати документи правового характеру (листи, звернення, заяви, скарги, пояснення тощо), які подаються за місцем виконання доручення. 2.3. Посвідчувати, з використанням печатки ОБ'ЄДНАННЯ, копії письмових доказів та інших документів, які використовуються з метою виконання доручення КЛІЄНТА.».
Розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої п. 2.1.5., п.2.1.6. цього Договору у справах (спорах), встановлюються в додатках до цього Договору по кожній справі окремо. Оплата послуг ОБ'ЄДНАННЯ (гонорару) здійснюється КЛІЄНТОМ в гривнях на поточний рахунок ОБ'ЄДНАННЯ визначений в рахунку наданому ОБ'ЄДАННЯМ. Оплата рахунку здійснюється КЛІЄНТОМ на протязі 5-х робочих днів, з дня отримання такого рахунку 6. (п. 4.2. Додатку № 14 від 07.07.2025 року до Договору про надання правової допомоги №1 від 04.01.2021 р. ).
На підтвердження понесених витрат на загальну суму 40 000,00 грн. в матеріалах справи міститься копія акту №62/25 від 10.10.2025 про надання правової допомоги, копія рахунку №184 від 15.07.2025 р. до Договору про надання правової допомоги від 04.01.2021 р. за №1, копія платіжної інструкції №5649 від 16.07.2025 р., витяг від 07.07.2025 р. з договору про надання правової допомоги від 04.01.2021 р. за №1, копію додатку №14 від 07.07.2025 р. до вищезазначеного договору про надання правової допомоги, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Чекан В.В. серії ЗР №21/1156 від 25.05.2017 р.
Вказані докази у сукупності суд вважає достатніми для підтвердження факту надання адвокатських послуг у справі № 907/771/25.
Разом з тим, з огляду на предмет позовних вимог, обставини справи та розмір заявлених сум до стягнення витрат на правничу допомогу судом враховано наступне.
Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Як вказує Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності. Суд зазначає, що приписи частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України є аналогічними з приписами частин п'ятої та шостої статті 126 ГПК України.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
В розрізі вищезазначених норм процесуального закону суд дійшов висновку про часткову необґрунтованість клопотання позивача про стягнення 40 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи.
При цьому, необґрунтованість вказаного клопотання пов'язана із наступним:
- до акту про надання правової допомоги безпідставно включено послуги які не стосуються безпосереднього захисту порушених прав та інтересів клієнта в межах судової справи.
Відтак, з огляду на вказані положення ст.ст. 123, 129 ГПК України, оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України,
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго", с. Оноківці, Ужгородського р-н, (вх. №02.3.1-02/6562/25 від 18.07.2025), (вх. №02.3.1-02/8916/25 від 13.10.2025) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з "ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ" ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», (89412, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, будинок 57, код ЄДРПОУ 00131529) суму 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.) у відшкодування судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою при розгляді справи № 907/771/25.
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
Видати наказ на виконання рішення в порядку вимог п. 4 ст. 327 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення
Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено: 06.11.2024.
Суддя О.Ф. Ремецькі