вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
07 листопада 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/727/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Худенко А.А.
за участю секретаря судового засідання Маркулич Д.В.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАШ-ДОБРОБУТ.», м. Ужгород Закарпатської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодоовоч-Уж», м. Ужгород Закарпатської області
про стягнення боргу у розмірі 299 918,84 грн, суми 165 915,87 грн інфляційних втрат, три проценти річних у розмірі 34 867,59 грн та суми 4693,16 грн пені (із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
представники:
від позивача - Порада С.В., адвокат, ордер серії АО №1183757 від 07.07.2025
від відповідача - Мерза Д.Б., адвокат, ордер серії АО №1180123 від 16.06.2025
СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ.
Товариство з обмеженою відповідальністю «НАШ-ДОБРОБУТ.», м. Ужгород Закарпатської області звернулось з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодоовоч-Уж», м. Ужгород Закарпатської області про стягнення боргу у розмірі 301 176,31 грн, суми 166 611,50 грн інфляційних втрат, три проценти річних у розмірі 35 013,78 грн та суми 4712,84 грн пені.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Худенка А.А., про що вказано у протоколі автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 04.07.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.08.2025 постановлено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №907/727/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.09.2025.
У ході підготовчого провадження відповідач скористався наданим йому правом та подав відзив на позовну заяву.
У підготовчому засіданні 11.09.2025, суд за участю уповноважених представників сторін постановив ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті, судове засідання призначено на 14.10.2025.
Між тим, у підготовчому засіданні 11.09.2025, суд постановив про задоволення заяви представника позивача про зменшення розміру позовних вимог. Відтак, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму основного боргу у розмірі 299 918,84 грн, суму 165 915,87 грн інфляційних втрат, три проценти річних у розмірі 34 867,59 грн та пеню у розмірі 4693,16 грн пені.
У судовому засіданні 04.11.2025 суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення.
Позиція позивача
Позивач просить задовольнити позов в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за послуги з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях за адресою м. Ужгород, вулиця Собранецька, будинок 124, загальною площею 1121 м.кв у суму основного боргу у розмірі 299 918,84 грн, суму 165 915,87 грн інфляційних втрат, три проценти річних у розмірі 34 867,59 грн та пеню у розмірі 4693,16 грн пені.
Позиція відповідача
Відповідач скористався наданим йому правом та подав відзив на позовну заяву відповідно до якого вважає вимоги позивача такі що не підлягають до задоволення.
Означене відповідач обґрунтовує тим, що предметом договору є надання позивачем послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях за адресою м. Ужгород, вул. Собранецька,124, для забезпечення його сталого функціювання відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень (мешканці об'єкта), у своєчасному отримані житлово-комунальних послуг відповідної якості. Управитель надає послуги відповідно до тарифу, структури, періодичності та строків виконання, наведених у додатку до Договору.
Покликаючись на Додаток 1 до Договору, відповідач зауважує, що позивач взяв на себе такі обов'язки, як утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території, у тому числі: прибирання прибудинкової території, прибирання підвалу, технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем: холодного постачання та водовідведення, зливної каналізації, дератизація, дезінсекція, обслуговування димових та вентиляційних каналів, технічне обслуговування мереж електропостачання та електрообладнання; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку, в тому числі: поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення та зливної каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території, поточний ремонт мереж електропостачання та електрообладнання, систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем; оплата послуг щодо енергопостачання спільного майна багатоквартирного будинку, в тому числі: освітлення місць загального користування і підвалів, енергопостачання ліфті. Перелік робіт включає перевірку стану вимикачів, патронів на сходових клітинах, у підвалах із частковою заміною. Вартість спожитої електроенергії у місцях загального користування, підвалів та для енергопостачання ліфтів за фактичним споживанням, відповідно до діючих тарифів на електроенергію.
Відповідач вказує, що відповідно до підпункту 1 пункту 8 Договору встановлено, що замовник зобов'язаний передати протягом місяця після укладання цього договору об'єкт в управління та необхідну достовірну документацію в поновному обсязі з оформленим актом прийняття-передачі об'єкта в управління. Однак, на думку відповідача, позовна заява не містить відомості та докази передачі об'єкта в управління за актом приймання-передачі, що спростовує доводи позивача щодо передачі йому в управління багатоквартирного буднику по вул. Собранецька, 124, та володінням ним інформацією щодо стану об'єкту управління за відсутності необхідної документації.
Крім того, відповідач зауважує, що підпунктом 11 пункту 10 Договору встановлено, що управитель зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг мешканцям об'єкта в установленому законодавством порядку, здійснювати контроль за своєчасним наданням зазначених послуг відповідної якості, проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання або ненадання не в повному обсязі.
Проте, як вказує відповідач, позивачем не надано доказів звернення до відповідача з пропозицією укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, як і доказів ухилення останнього від укладення такого договору. Також, як стверджує відповідач, позивачем не наведено відомості та докази того, що ним укладались договори про надання житлово-комунальних послуг із іншими мешканцями об'єкта, відомості про повідомлення мешканців об'єкту про те, що ним було укладено договір на управління об'єктом, з метою дотримання контролю мешканцями щодо обсягів та якості надання послуг з управління.
Не наведено, за ствердженням відповідача, позивачем й відомості про те, чи подавався ним щороку звіт до 1 квітня письмовий звіт про результати своєї діяльності, оскільки такий обов'язок було покладено на нього підпунктом 15 пункту 10 Договору.
Відповідач також вказує, що позивачем у позовній заяві не наведено посилань чи виконувались ним покладені на нього також про інші обов'язки за договором, крім стягнення коштів за послуги які ним не надавались чи надавались не в повному обсязі, оскільки позивачем не долучено жодного доказу в підтвердження виконання взятих на себе обов'язків з наданням послуг з управління будинком та прибудинкової території споживачам таких послуг, інформування споживачів, а отже не доведено допустимими доказами обґрунтування вимог щодо стягнення коштів за надання житлово-комунальних послуг відповідачу.
Між тим, відповідач стверджує, що відповідач жодного разу не бачив ні процесу, ні результату фактичного надання позивачем послуг, а на неодноразові звернення мешканців будинків щодо проривання труб та течії в підвальних приміщеннях не реагував відповідним чином не здійснював їх заміну чи ремонт, а мешканці будинку були вимушені власними силами та засобами здійснювати поточні ремонтні роботи.
Доказом того, що позивач не належним чином здійснював належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців/співвласників будинку, за твердження відповідача, є стан водопровідних та каналізаційних мереж.
Так, відповідач покликаючись на умови Договору вказує, що управитель зобов'язувався здійснювати поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньо будинкових систем холодного водопостачання, водовідведення та зливної каналізації і технічних пристроїв будинків, однак такий ремонт ним не здійснювався, оскільки технічний стан таких мереж знаходився у жахливому стані, що призводило до постійного підтоплення приміщень каналізацією понад 1м., поширенням сильних неприємним запахів в будинку на прибудинковій території, скарги жителів на погане самопочуття внаслідок антисанітарного стану.
Відтак, відповідач звертає увагу на те що у зв'язку із відсутністю поточних ремонтних робіт водопровідної та каналізаційної мережі, враховуючи численні звернення мешканців Ужгородською міською радою згідно рішення №1886 від 13.02.2020, було внесені зміни та включено будинок 124 по вул. Собранецька, до Програми ремонту житлового фонду на 2018-2022. За умовами даної Програми Ужгородська міська рада частково фінансувала проведення капітального ремонту водопровідно-каналізаційних мереж житлового будинку за умови співфінансування за рахунок мешканців 20% кошторисної вартості. Кошторисна вартість проведення ремонту становила 299 800 грн, а розмір співфінансування становило суму 59 960 грн.
Відповідач вказує, що за повідомленнями мешканців будинку 124 по вул. Собранецька, управитель відмовився брати участь у співфінансуванні проведення ремонту водопровідної та каналізаційної мережі, а самі мешканці не мали змогу зібрати необхідні кошти для співфінансування. У зв'язку з чим враховуючи жахливий стан внутрішньо будинкових систем холодного водопостачання, водовідведення та зливної каналізації, відсутності ремонтних робіт з боку управителя, антисанітарії та постійного неприємного запаху в приміщеннях будинку (каналізації) ТОВ «Плодоовоч-Уж» було одноосібно профінансовано проведення ремонтних робіт.
Означене на думку відповідача спростовує доводи позивача щодо надання таких послуг, хоча відповідні робити були включені до загального тарифу на обслуговування.
Отже, на думку відповідача, заявлені вимоги позивачем гуртуються не на обставинах фактичного надання послуг за період з січня 2017 по травень 2024, в обсязі та умовах передбачені Договором, а виключно на факті наявності укладеного з департаментом міського господарства Ужгородської міської ради Договору на надання послуг з управління, встановленого тарифу за 1 м.кв., та наявності у відповідача права власності на майно, при цьому майже 1/3 площі є підвальним приміщенням, що знаходиться у житловому будинку який позивач взяв не себе зобов'язання з обслуговування, не довівши на підставі первинних документів (платіжних квитанцій на оплату, актів приймання-передачі наданих послуг тощо), що ним надавались послуги у повному обсязі відповідно до встановленого тарифу та умов Договору.
ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ.
Позивач скористався наданим йому правом та подав відповідь на відзив, відповідно до якого не погоджується з доводами відповідача.
Твердження відповідача про фактичне ненадання позивачем послуг за вищевказаним договором, за твердженням позивача є неправдивим та не підтверджено жодними належними доказами.
Як зазначає позивач, визначений договором та Правилами надання послуги з управління багатоквартирним будинком (постанова КМУ від 05.09.2018 №712) порядок надання послуги з управління багатоквартирним будинком не передбачає оформлення факту надання відповідних послуг певними документами. Своєю чергою, на думку позивача, спірні правовідносини мають специфіку, яка спрямована на нівелювання обставин ігнорування співвласниками багатоквартирних будинків необхідності утримувати спільне майно такого будинку. Така специфіка зумовила зворотній механізм визначення належності/неналежності наданих послуг з управління багатоквартирним будинком.
Покликаючись на положення ч. 2 та 3 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», позивач зауважує, що у разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1145.
Однак за вказаними договорами, як вказує позивач, до нього від відповідача не надходили Акти-претензії у встановленому порядку, що виключає обґрунтованість посилання відповідача щодо неналежного (неякісного) надання послуг з управління відповідним багатоквартирним будинком. Відповідно, на його думку, й у позивача були відсутні підстави коригувати вартість наданих у повному обсязі послуг.
З огляду на вказане спеціальне нормативно-правове регулювання, позивач вважає, що відповідач намагається безпідставно покласти на позивача тягар доказування належності наданих послуг з управління багатоквартирним будинком. Такий підхід не можна вважати добросовісним, оскільки протягом всього спірного періоду заборгованості до позивача від відповідача не надходили жодні претензії щодо факту надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Намагання відповідача уникнути оплати спожитих послуг через призму припущень щодо ненадання/неналежного надання позивачем відповідних послуг без підтвердження таких фактів належними та допустимими доказами, за твердженням позивача є незаконним.
Відповідач також звертає увагу, що договір з управління багатоквартирним будинком, який укладений за результатами проведеного органом місцевого самоврядування конкурсу, має обмежений перелік послуг, які має надавати управитель, що відповідно впливає і на ціну таких послуг. Перелік послуг, передбачених договором, є мінімально достатнім для забезпечення належного утримання будинку та затверджувався з урахуванням соціально орієнтованого підходу - мінімізації фінансового навантаження на мешканців.
Між тим, позивач зауважує, що тарифи на послуги з управління були офіційно затверджені відповідними рішеннями Ужгородської міської ради на підставі кошторисів витрат, погоджених із Департаментом міського господарства, підтвердженими документально та застосовуються до відповідача, як співвласника будинку, на якого поширюється дія договору.
Крім цього, позивач вказує, що ним були укладені договори щодо надання послуг дератизації та дезінсекції із ТОВ «Дез-Біо» - договір від 02.01.2018 та ТОВ «Уж-Преміум Сервіс» - договір від 01.08.2023. Факт виконання вказаних послуг, за твердженням позивача, підтверджується актами приймання-передачі, підписаними обома сторонами за кожним з договорів. Крім того, позивач вказує, що відповідно до штатних розписів за 2017-2024, у структурі підприємства постійно передбачена посада майстра по санітарії. Це підтверджується також податковими розрахунками щодо виплачених доходів (форма № 1ДФ).
Також, позивач вказує, що у період з 2017 по 2024 в структурі позивача постійно передбачалася штатна одиниця «чистильщик димоходів, лежаків та топок», що підтверджується відповідними штатними розписами. Таким чином, виконання робіт з обслуговування димових та вентиляційних каналів, передбачених договором, позивач забезпечував власними силами, у межах системного надання послуг з управління, а твердження відповідача про відсутність у його приміщенні газової плити або вентиляційного каналу не спростовує правомірності включення таких робіт до переліку послуг.
Крім того, за твердженням позивача, у період з 2017 по 2020 у структурі була передбачена штатна одиниця слюсаря-електрика з електроустаткування, що підтверджується штатними розписами. Відтак у цей період технічне обслуговування мереж електропостачання забезпечувалося власними силами підприємства. Також, у позивача укладено відповідні договори із залученими виконавцями, а саме договір про надання послуг з оперативного та технічного обслуговування електроустановок від 15.03.2019, договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту електричних мереж та електроустановок від 02.01.2020, додаткова угода від 01.06.2021 на виконання робіт з оперативного реагування та технічного обслуговування електричних мереж та електроустановок. Факт виконання вказаних робіт підтверджується актами, підписаними з ФОП Фучко О.В., щодо періоду обслуговування за договорами; ФОП Вронський С.В. - акт від 31.01.2021. Таким чином, технічне обслуговування внутрішньобудинкових електромереж, як одна зі складових послуги з управління, фактично здійснювалося в установленому договором порядку та підтверджене належними доказами - як внутрішніми ресурсами, так і зовнішніми виконавцями
До того ж, як вказує позивач, позивач у період 2017- 2024 років здійснював обслуговування внутрішньобудинкових мереж холодного водопостачання, водовідведення та зливної каналізації власними силами, що підтверджується штатними розписами, де передбачена посада слюсаря-сантехніка, позивач залучав субпідрядників, а саме ФОП Лучко О.В., що підтверджується додатковими угодами від 01.11.2021 та 01.06.2021, а також підписаними відповідними актами.
Позивач також звертає увагу, що відповідно до пункту 9 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком (затверджених постановою КМУ від 05.09.2018 №712), саме управитель забезпечує технічне обслуговування інженерних систем, зокрема систем холодного водопостачання, каналізації тощо, як складову послуги з управління. Таким чином, на думку позивача, ним у межах своїх договірних обов'язків фактично та системно виконувались роботи з утримання інженерних мереж, що, як вказує позивач, спростовує будь-які твердження відповідача про відсутність такої послуги.
Позивач зауважує, що сам факт наявності управителя, здатного організовувати, координувати та контролювати процес надання послуг, реагувати на звернення мешканців, є елементом послуги з управління та не потребує окремого підтвердження у формі актів щодо кожної дрібної дії. Таким чином, позивач вважає, що надав комплексні та системні докази виконання договірних обов'язків у спірному періоді, що спростовує доводи відповідача про відсутність фактичного надання послуг.
Не погоджується відповідач також з посилання відповідача на відсутність акта приймання-передачі будинку як підставу для заперечення факту управління, оскільки вважає, що фактичне надання позивачем послуг з управління багатоквартирним будинком, їх регулярність, обсяг та підтвердження документами (штат, договори, акти, кошториси тощо) свідчать про фактичне набуття повноважень управителя незалежно від формального складання відповідного акта.
Позивач звертає увагу, що призначення управителя у цій справі здійснено за конкурсною процедурою, запровадженою наприкінці 2016 року в межах нового правового регулювання інституту управління багатоквартирним будинком. Таким чином, навіть за відсутності формального акта приймання-передачі, факт укладення договору, набуття управителем обов'язків і надання послуг з управління є доведеними та достатніми для стягнення відповідної плати.
Щодо посилання відповідача на відсутність між ним та позивачем укладеного договору про надання житлово-комунальних послуг, позивач вважає таке безпідставним та таким що ігнорує особливий порядок виникнення зобов'язань управителя багатоквартирного будинку.
Означене мотивує покликанням на Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Закон України «Про житлово-комунальні послуги», якими прямо передбачено механізм призначення управителя на конкурсних засадах у випадку, коли співвласники не визначили форму управління.
Щодо надсилання співвласникам копії договору позивач зазначає, що співвласники були проінформовані про укладення договору у порядку пункту 15 договору у редакції від 31.12.2018. Безпосередньо відповідачу, як вказує позивач, копія договору була надана у якості додатку до цієї позовної заяви. Однак, так чи інакше, факт надсилання/не надсилання відповідачу копії договору - не свідчить про не ознайомленість відповідача із наявністю такого, а тим більше не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожиті послуги з управління будинком. Зокрема, як вказує позивач, про призначення управителя співвласники будинку повідомлялися через сайт Ужгородської міської ради.
Покликаючись на ст. 322 ЦК України, позивач звертає увагу також на презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Таким чином, позивач вважає недоречними доводи відповідача, що йому не відомо було про укладення договору із позивачем, оскільки відповідач є співвласником багатоквартирного будинку, відтак зобов'язаний нести тягар утримання майна, що йому належить.
Між тим, некоректними у контексті фактичної поведінки самих співвласників позивач вважає й доводи відповідача про ненадання позивачем співвласникам будинку інформації про вартість послуг, структуру тарифів, графіки, а також щорічного письмового звіту управителя.
Так, позивач підтверджує, що у багатоквартирному будинку за адресою вул. Собранецька, 124 не проводилися загальні збори співвласників, які є єдиним передбаченим законодавством та договором способом взаємодії управителя зі співвласниками у питаннях погодження кошторису, затвердження звітів, надання інформації про діяльність управителя тощо, хоча договором передбачено звітування позивача щодо надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Водночас, як стверджує позивач, механізм реалізації цього обов'язку прямо пов'язаний із можливістю організації зборів співвласників, на яких відповідний звіт мав би заслуховуватись або принаймні вручатися під підпис. Жодних ініціатив з боку співвласників, як зазначає позивач, щодо скликання загальних зборів, запрошення управителя для звітування чи витребування документів, пов'язаних з кошторисом витрат або щомісячною платою, не було вчинено. Тобто, на думку позивача, пасивна позиція співвласників, включаючи відповідача, унеможливила виконання управителем вказаних процедур в повному обсязі, що не може розцінюватися як порушення з боку позивача.
Крім того, кошториси витрат та тарифи затверджувалися у складі додатків до договору з органом місцевого самоврядування і системно застосовувалися до всіх співвласників. Відповідно, як стверджує позивач, відповідач мав доступ до всієї необхідної інформації, але не скористався нею добросовісно.
Також, позивач стверджує, що доводи відповідача про те, що окремі ремонтні або сервісні роботи (зокрема, прибирання території, технічне обслуговування мереж тощо) нібито здійснювалися ним власними силами або за власний рахунок, не можуть бути підставою для ухилення від участі у витратах на утримання спільного майна багатоквартирного будинку.
Не погоджується позивач також з твердженням відповідача про відмову позивача брати участь у співфінансуванні капітального ремонту згідно з рішенням Ужгородської міської ради №1886 від 13.02.2020, оскільки таке не має правового значення для зобов'язань за договором управління багатоквартирним будинком.
Так, позивач вказує, що предмет договору управління, укладеного між позивачем та органом місцевого самоврядування, охоплює поточне утримання і обслуговування будинку, а не виконання капітального ремонту.
Доводи відповідача про те, що підтоплення підвалу та несправність внутрішньобудинкових систем водовідведення були наслідком бездіяльності управителя, за твердженням позивача, не відповідають дійсності. Позивач вказує, що відповідно до листа ТОВ «Наш-Добробут» до Департаменту міського господарства від 28.08.2017, підтоплення підвалу будинку по вул. Собранецька, 124 було спричинене самовільними діями співвласників, які здійснили неправомірне втручання у системи водопостачання та каналізації, а саме: несанкціоновану заміну чавунних труб; пошкодження інженерних комунікацій у підвалі; самовільне втручання сантехніків, що не перебували у трудових відносинах з управителем. У результаті таких дій було зруйновано систему каналізації, що призвело до постійного накопичення рідини та заповнення підвалу фекальними масами. У зверненні прямо зазначено, що усунення наслідків такими силами управителя є неможливим, і позивач ініціював скликання компетентної комісії для вирішення питання відновлення мереж. Отже, самовільні дії відповідача (або залучених ним осіб), як стверджує позивач, стали безпосередньою причиною аварійного стану інженерних систем у будинку. За таких обставин твердження відповідача про начебто бездіяльність управителя є спотворенням фактичних обставин та не можуть бути підставою для заперечення зобов'язання з оплати наданих послуг.
В свою чергу відповідач подав заперечення на відповідь на відзив.
Відповідач вказує, що єдиним аргументом на який покликається позивач щодо підтвердження надання відповідачу послуг з управління багатоквартирним будинком у повному обсязі відповідно до взятих на себе обов'язків, є відсутність складеного акту-претензії у встановлену порядку. Відповідач, категорично не погоджується з таким твердженням позивача, оскільки останній був позбавлений права здійснювати контроль за наданими послугами та складання акту-претензії, саме через пасивну поведінку позивача яка полягає в тому, що ним не було виконано пряму вимогу щодо безпосереднього надання споживачу примірника договору та не повідомлено позивача про факт надання ним послуг з управління будинком.
Невиконанням умов Договору та Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, а саме в частині покладеного на позивача обов'язку протягом одного місяця після підписання договору (змін, доповнень до нього) видати під розписку або надіслати рекомендованим листом кожному співвласникові завірену підписом управителя і печаткою копію цього договору, на думку відповідача, позивач свідомо обмежив права відповідача, як споживача послуг про інформацію щодо структури наданих послуг, їх періодичність та тариф, та інші права які випливають з договору.
Не погоджується відповідач з доводами позивача про намагання ним уникнути оплати спожитих послуг через призму припущень, щодо ненадання/неналежного надання позивачем відповідних послуг без підтвердження таких фактів належними та допустимими доказами, оскільки саме через бездіяльність позивача, на думку відповідача, щодо надання примірника договору, як це передбачено Правилами та умовами договору, такі дії/бездіяльність фактично унеможливило здійснення контролю відповідачем за якістю наданих послуг та складання акту-претензії на який покликається позивач. У зв'язку з цим, відповідач вважає, що саме позивач повинен довести позовні вимоги належними та допустимими доказами, а саме, що ним дійсно надавалися послуги в повному об'ємі які визначені умовами договору, а споживачі в свою чергу споживали надані послуги, а не покликатися виключно на формальність яка пов'язана тільки з призначенням його як управителя будинку.
Відповідачем не оспорюється перелік послуг який управитель взяв на себе як зобов'язання надавати, при цьому заперечуються саме обсяг наданих послуг який ним надавався чи ненадавався не в повному обсязі, у зв'язку з чим згідно умов договору управитель був зобов'язаний здійснювати перерахунок вартості оплати в залежності від об'єму та переліку послуг які ним надавалися.
Щодо покликань позивача на підписані кошториси витрат на утримання будинку та ціни послуги з управління будинку за 2018-2022, відповідач зауважує, що ним такі не спростовуються, та не оспорюється вартість послуг тарифу за 1 м.кв.
При цьому, відповідач звертає увагу суду, на договори підряду/виконання послуг які були долучені позивачем, з яких вбачається, що ним належним чином надавались послуги з управління будинком, не систематично та не в повному обсязі, а подекуди взагалі не надавалися взяті на себе зобов'язання з надання комплексних робіт/послуг.
Між тим відповідач зауважує, що наявність штатної одиниці жодним чином не свідчить про факт надання таким працівником послуг з обслуговування будинку (слюсар сантехнік, майстер, чистильник димоходів, маляр, тощо) враховуючи, що позивач був призначений управителем багатоквартирних будників міста Ужгород за 142 адресами/будинків, що випливає із додатку №1 рішення виконкому 23.12.2016 № 437.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав від 10.06.2025 №430748395 за Відкритим акціонерним товариством «Плодоовоч» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Плодоовоч-Уж») за адресою: м. Ужгород, вулиця Собранецька, будинок 124, на праві власності зареєстровано з 03.03.2009 добудова, площею 86,6 м.кв; з 10.06.2008 ДПРТ «Веселка», площею 727,5 м.кв.; з 24.04.2009 ДПРТ «Тиса».
Як вказує позивач, та не спростовує відповідач, площа об'єкта ДПРТ «Тиса» становить 306,9 м.кв.
Відтак, загальна площа об'єктів, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Плодоовоч-Уж» будинку АДРЕСА_1 , становить 1121 м.кв.
Рішенням Виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 23.12.2016 №437, прийнятого за наслідками проведеного конкурсу з призначення управителів багатоквартирних будинків у м. Ужгороді, позивача визначено управителем багатоквартирних будинків у м. Ужгороді, зокрема у багатоквартирних будинках, визначених у Додатку 1 до цього рішення, у тому числі у будинку, в якому розміщені об'єкти нерухомого майна відповідача. Відповідно до ч. 11 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню.
На офіційному вебсайті Ужгородської міської ради за посиланням https://radauzhgorod.gov.ua/uploads/sites/2/2017/02/437-Upravyteli.pdf вказане рішення виконкому та додатки до нього оприлюднено 23.12.2016.
Відповідно до п. 2 вказаного рішення Виконкому Ужгородської міської ради від 23.12.2016 №437 на Департамент міського господарства Ужгородської міської ради покладено укласти з призначеними управителями договори про надання послуг із управління багатоквартирними будинками строком на 1 рік на умовах, визначених конкурсною комісією.
28 грудня 2016 року Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради укладено із позивачем як управителем Договір про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою.
Абзацом першим та другим пункту 5 статті 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», що набрав чинності 01.07.2015, визначено, у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У такому разі ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, а договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників підписує уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя.
Відповідно до п. 1 вказаного Договору, Управитель зобов'язується надавати послуги з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях за адресою: м. Ужгород, вул. Собранецька, 124 для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості.
Згідно п. 18 вказаного Договору цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 28 грудня 2017 року.
Відповідно до речення другого абзацу другого пункту 5 ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Аналогічна за змістом норма визначена у абзаці 4 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», де передбачається, що договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк. Враховуючи, що письмових повідомлень про відмову від договору за один місяць до закінчення строку дії вказаного договору ні співвласниками багатоквартирного будинку, ні виконавцем послуги здійснено не було.
Відповідно до п. 5 Договору від 28.12.2016 сторони погодили, що надані управителем послуги з управління багатоквартирними будинками щомісяця надаються за рахунок встановленого конкурсною документацією тарифу, зазначеного в Додатку 1 до цього договору, зокрема у розмірі 1,0287/1 кв.м загальної площі.
28.12.2017 року Додатковим договором №1 до вказаного Договору від 28.12.2016 внесено зміни шляхом викладення Додатку 1 до Договору у новій редакції, тобто встановлено тариф за надання послуги у розмірі 1,6749 грн/1 кв.м.
31.12.2018 Додатковою угодою внесено зміни до Договору від 28.12.2016 та викладено його у новій редакції, чим приведено вказаний договір у відповідність до типовою формою Договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що затверджена постановою КМУ від 05.09.2018 №712.
Згідно п. 1 Договору у редакції 31.12.2018, Управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору. Додатком 1 до Договору у редакції 31.12.2018 року передбачений тариф у розмірі 2,68 грн/1 кв.м.
30.10.2019 Додатковою угодою до Договору у редакції 31.12.2018 викладено Додаток 1 до Договору у новій редакції, що вводиться в дію з 01.01.2020, яким встановлено тариф у розмірі 3 грн/1 кв.м.
01.12.2020 Додатковою угодою №2 до Договору у редакції 31.12.2018 викладено Додаток 1 до Договору у новій редакції, що вводиться в дію з 01.01.2021р., яким встановлено тариф у розмірі 3,74 грн/1 кв.м.
28.12.2021 Додатковою угодою до Договору у редакції 31.12.2018 викладено Додаток 1 до Договору в новій редакції, що вводиться в дію з 01.01.2022, яким встановлено тариф у розмірі 4,28 грн/1 кв.м.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (тут і надалі ГК України в редакції на час існування спірних правовідносин), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Укладений між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» Договір про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою від 28.12.2016 (з урахуванням змін та доповнень) за своєю правовою природою є договором надання послуг, а тому, виниклі між сторонами спірні правовідносини підпадають під регулювання Цивільного кодексу України.
Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: 1) утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно- технічних робіт, обслуговування внутрішньо будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у .разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), тримання ліфтів тощо; 2) купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; 3) поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно із п. 1, 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна.
Співвласник багатоквартирного будинку - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.
Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарськопобутових потреб.
Відповідно до п.п. 1, 2, 5 ст. 11 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.
Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.
Якщо зборами співвласників прийнято рішення про укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, такий договір (зміни до нього) підписується співвласником (співвласниками), уповноваженим (уповноваженими) на це рішенням зборів співвласників. Такий договір підписується на умовах, затверджених зборами співвласників, та є обов'язковим для виконання всіма співвласниками.
Водночас, пунктами 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» установлено, що до визначення співвласниками багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, форми управління багатоквартирним будинком, але не більше одного року із дня набрання чинності цим Законом, послуги з утримання такого будинку надає суб'єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоквартирному будинку до набрання чинності цим Законом.
У разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об'єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб'єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об'єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.
Таким чином, подані суду докази свідчать, що у зв'язку з неприйняттям співвласниками будинку 124 по вул. Собранецька, в м. Ужгород рішення про форму управління багатоквартирним будинком в річний строк з дати набрання чинності Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (тобто до 01.07.2016) Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради на конкурсних засадах визначено позивача як надавача послуг з управління таким багатоквартирним будинком з яким укладено Договір від 28.12.2016 року.
Таким чином, позивач був надавачем послуг з управління будинком за адресою місцезнаходження об'єкту нерухомості відповідача з 28.12.2016 та відповідно надавав відповідачу як співвласнику такого будинку відповідну житловокомунальну послугу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» установлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності: сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території; за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу. Обов'язковою умовою договорів про надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення виконання зобов'язань відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач, зокрема, має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. За ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Так, відповідно до ч. 2 та 3 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг. Порядок проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 №1145. За змістом такого Порядку: - у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості послуг з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя багатоквартирного будинку для перевірки якості наданих послуг (п. 2 Порядку); - проведення перевірки відповідності якості надання послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором, забезпечується управителем багатоквартирного будинку (п. 3 Порядку); - у разі встановлення під час перевірки фактів невідповідності якості надання послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором, в акті-претензії зазначаються дата і час проведення перевірки, виявлені факти невідповідності якості надання послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором, інформація про дату початку зниження якості відповідної послуги (п. 8 Порядку); - якщо під час перевірки факти невідповідності якості надання послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором, не підтверджено, в акті-претензії зазначається інформація про відсутність фактів невідповідності якості послуг з управління багатоквартирним будинком. Акт-претензія складається у двох примірниках і підписується споживачем та управителем багатоквартирного будинку. Один примірник акта-претензії передається споживачеві, другий - зберігається в управителя багатоквартирним будинком (п. 8 Порядку); - у разі коли за результатами проведення перевірки споживач та управитель багатоквартирного будинку не дійшли згоди щодо наявності (відсутності) факту невідповідності якості надання послуг з управління багатоквартирним будинком умовам або параметрам, передбаченим договором, та/або причин виникнення таких порушень або невідповідності, акт-претензія підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Результати перевірки якості надання комунальних послуг та/або послуг з управління багатоквартирним будинком можуть бути оскаржені в судовому порядку (п. 9 Порядку); - у разі неприбуття управителя багатоквартирного будинку в установлений договором строк для проведення перевірки відповідності якості надання послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим зазначеним договором, чи необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії такий акт вважається дійсним, якщо він підписаний споживачем та не менш як двома іншими споживачами відповідної послуги, які проживають у сусідніх будівлях (у приміщеннях - у разі, коли послуга надається у багатоквартирному будинку). Акт-претензія надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю багатоквартирного будинку рекомендованим листом (пункт 10 Порядку).
Факт надання ТОВ «НАШ-ДОБРОБУТ.» послуг з управління будинком за адресою вул. Собранецька, 124 м. Ужгород доводиться також і поданими доказами позивача. Так на підтвердження факту виконаних робіт позивачем подано копії кошторисів витрат на утримання будинку та ціну послуг з управління будинком, а також копію Договору підряду (надання послуг) укладеного між ТОВ «НАШ-ДОБРОБУТ.», як замовником та ТОВ «ДЕЗ-БІО», як виконавцем.
Відповідно до означеного Договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з дератизації та дезінсекції не менше ніж два рази на рік, згідно наданої заявки від замовника. (п.1.1. Договору)
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що виконані роботи приймаються замовником з обов'язковим складанням відповідного акту прийому виконаних робіт, що підписуються уповноваженими представниками сторін.
Термін договору діє з моменту підписання до 31.12.2018, однак може бути пролонгований (продовжений) сторонами за взаємною згодою, якщо за один місяць до закінчення терміну дій договору жодна з сторін не заявить про його розірвання то договір рахується продовженим ще на один рік.
За наслідком укладеного Договору №03/18 від 02.01.2018 ТОВ «ДЕЗ-БІО» виконало на замовлення ТОВ «НАШ-ДОБРОБУТ.» роботи по дератизації та дезінсекції, про що складені та підписані відповідні акти: Акт-наряд №0040 на дератизацію від 15.05.2018, Акт-наряд на дезінсекцію №0043 від 15.05.2018, Акт-наряд №0081 на дератизацію від 11.10.2018, Акт-наряд на дезінсекцію №0082 від 11.10.2018, Акт-наряд на дератизацію №0083 від 12.10.2018, Акт-наряд на дезінсекцію №0084 від 12.10.2018, Акт-наряд №0061 на дератизацію від 19.06.2019, Акт-наряд на дезінсекцію №0062 від 20.06.2019, Акт-наряд №0117 на дератизацію від 19.11.2019, Акт-наряд на дезінсекцію №0118 від 20.11.2019, Акт-наряд №0067 на дератизацію від 19.08.2020, Акт-наряд на дезінсекцію №0068 від 19.08.2020, Акт-наряд №0039 на дератизацію від 06.05.2021, Акт-наряд на дезінсекцію №0040 від 07.05.2021, Акт-наряд №0096 на дератизацію від 03.11.2021, Акт-наряд на дезінсекцію №0097 від 04.11.2021, Акт-наряд №0085 на дератизацію від 14.11.2022, Акт-наряд на дезінсекцію №0089 від 15.11.2022.
З долучених Актів суд встановив, що ТОВ «ДЕЗ-БІО» виконувало замовлені ТОВ «НАШ-ДОБРОБУТ.» роботи по дератизації та дезінсекції за адресою вул. Собранецька, 124.
В подальшому ТОВ «НАШ-ДОБРОБУТ.», як замовник та ТОВ «УЖ-Преміум Сервіс», як виконавець уклали Договір про надання послуг по дератизації та дезінсекції б/н від 01.08.2023, відповідно до п.1.1. якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуг по дератизації та/або дезінсекції приміщень/об'єктів замовника.
Згідно п. 5.1. Договору б/н від 01.08.2023, після завершення надання послуг складається акт виконаних робіт(наданих послуг) який підписується уповноваженими представниками обох сторін.
Термін дії договору - до 31.12.2023, однак вважається пролонгованим (продовженим) на наступний календарний рік за відсутності заперечень сторін за 30 днів до закінчення його дії. (п. 9.1., 9.2. Договору б/н від 01.08.2023).
На виконання умов Договору б/н від 01.08.2023 ТОВ «НАШ-ДОБРОБУТ.» та ТОВ «УЖ-Преміум Сервіс» склали Акт здачі-приймання робіт (надання послуг).
Крім цього, ТОВ «НАШ-ДОБРОБУТ.», як замовник уклало з ТОВ «Ужсвітло-Монтаж», як виконавцем Договір про надання послуг з оперативного та технічного обслуговування електроустановок №6 від 15.03.2019. Предметом зазначеного Договору відповідно п. 1.1. є зобов'язання виконавця в межах договірної ціни, на власний ризик, власними і залученими силами та засобами надавати замовнику у відповідності до умов Договору послуги з оперативного та технічного обслуговування електромереж та електроустановок на об'єктах замовника, здати в обумовлені строки замовнику, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги.
У відповідності до п 6.1. Договору №6 від 15.03.2019 виконавець після надання послуг, що є предметом цього Договору та підлягає оплаті, готує та передає на підписання замовнику акт надання послуг за визначений період у строк не пізніше 5 днів з початку наступного місяця за звітним.
Договір №6 від 15.03.2019 вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання та закінчується 31.12.2019 (або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому). Договір вважається продовженим до кінця наступного року, якщо за місяць до його закінчення сторони не заявили своїх заперечень чи змін до нього. (п. 10 Договору).
02.01.2020 між ТОВ «НАШ-ДОБРОБУТ.» та ФОП Вронський С.В., укладено Договір №1 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту електричних мереж та електроустановок. Предметом зазначеного Договору відповідно п. 1.1. є зобов'язання виконавця в межах договірної ціни, на власний ризик, власними і залученими силами та засобами надавати замовнику у відповідності до умов Договору послуги з оперативного та технічного обслуговування та ремонту електромереж та електроустановок на об'єктах замовника, здати в обумовлені строки замовнику, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги.
У відповідності до п 6.1. Договору №1 від 02.01.2020 виконавець після надання послуг, що є предметом цього Договору та підлягає оплаті, готує та передає на підписання замовнику акт надання фактичних послуг у строк не пізніше 5 днів після виконання робіт за визначений період.
Договір №1 від 02.01.2020 вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання та закінчується 31.12.2020 (або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому). У разі відсутності заявлених зауважень сторін за місяць до закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий строк, на тих самих умовах. (п. 10 Договору).
Окрім зазначеного, позивачем до матеріалів справи також долучені Акти приймання-передачі виконаних робіт, що підписані ТОВ «НАШ-ДОБРОБУТ.» та ФОП Фучко О.В. на підставі виконання останнім електромонтажних робіт.
Вищеозначені докази на думку суду також свідчать, що управителем ТОВ «Наш-Добробут.» послуги з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях за адресою м. Ужгород, вул. Собранецька,124 надавались.
Факт, що надання позивачем документів про виконання робіт в переважній більшості в підїзді № 5 будинку 124 по вул. Собранецькій в м. Ужгород, на думку суду не свідчить про ненадання послуг за вказаною адресою товариству з обмеженою відповідальністю «Плодоовоч -Уж», а навпаки свідчить про надання позивачем послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях за адресою м. Ужгород, вул. Собранецька,124.
Вказані обставини свідчать про прийняття відповідачем наданих послуг, а відтак і обов'язок відповідача сплатити кошти за надані послуги з управління багатоквартирним будинком.
Таким чином, суд вважає спростованими доводи відповідача про ненадання послуг позивачем.
Наявність у відповідача окремого від іншої частини будинку входу не спростовує отримання відповідачем послуг з управління будинком.
Виконання робіт у будинку 124 по вул. Собранецькій в м. Ужгород ТОВ "Аква-Реконструкція" на замовлення ТОВ «Плодоовоч -Уж» доводять тільки виконання таких ремонтних робіт та не спростовують надання позивачем послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях за адресою м. Ужгород, вул. Собранецька,124 ТОВ «НАШ-ДОБРОБУТ.».
Щодо не надсилання відповідачу копії договору 28.12.2016 у редакції від 31.12.2018 судом не встановлено, що така вручена під розписку чи надіслана поштою проте не спростовує факту надання послуг позивачем та на думку суду не звільняє його від обов'язку оплати фактично спожиті послуги з управління будинком, оскільки вимог до про надсилання чи вручення договору від 28.12.2016 на момент його укладання не було.
Відповідно до вимог ст. ст. 316, 317, 322 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує. Тягар утримання майна, що йому належить, відповідно до вимог ст. 322 ЦК України, покладено на власника. Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-IV (редакція вказаної норми була чинна до 01.05.2019) плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 6 Договору у редакції 31.12.2018 кожен зі співвласників зобов'язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.
Згідно з п. 10, 11 Договору у редакції 31.12.2018 ціна послуги з управління багатоквартирним будинком зазначена в Додатку 1 до даного Договору. Кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі кошторис витрат) міститься у додатку 3 до цього договору. Плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Тому граничним строком оплати послуг за Договором про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою від 28.12.2016, Додатком 1 до Договору від 28.12.2016 та Додатковим Договором №1 від 28.12.2017 є останній календарний день поточного місяця, а з моменту набрання чинності Договору у редакції 31.12.2018 - 10 число місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно п. 7 Договору у редакції 31.12.2018 управитель має право вимагати від співвласників оплату наданої послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором. Згідно з п. 1 ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги має право звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та 3% річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові. Тому з відповідача підлягає до стягнення сума основного боргу з урахування інфляційних втрат та процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Суд доходить висновків, що відповідач не виконав покладених на нього зобов'язань за законом та договором щодо оплати наданих житлово-комунальних послуг, внаслідок чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги.
Щодо розміру процентів річних
Законодавство не містить переліку підстав для зменшення процентів річних. Такими підставами можуть бути, зокрема, дії боржника, спрямовані на належне виконання зобов'язання, ступінь вини боржника, міра виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, дії чи бездіяльність кредитора, очевидна неспівмірність заявленої суми процентів річних порівняно із сумою боргу, а також інші підстави, підтверджені конкретними обставинами справи.
Заявляти про наявність підстав для зменшення процентів річних та доводити, що вони підтверджуються конкретними обставинами справи, має саме боржник, а суд з огляду на наявні в матеріалах справи докази має надати оцінку обґрунтованості таких доводів та вирішити питання про можливість зменшення процентів річних.
Також при вирішенні питання про зменшення процентів річних суд має враховувати принципи розумності, справедливості, пропорційності та дотримуватись балансу між інтересами боржника і кредитора.
До того ж у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 910/14524/22 (провадження № 12-4гс24) Велика Палата Верховного Суду зазначала, що зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів.
З огляду на зазначені правові висновки Верховного Суду та наведені в цій постанові висновки Великої Палати Верховного Суду, враховуючи правову природу процентів річних як визначеної законом плати боржника за користування грошовими коштами кредитора, їх розмір може бути зменшено.
При цьому суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.
Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатитиу разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.
Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
З урахуванням наведеного суд не може зменшити визначений Цивільним кодексом України мінімальний розмір трьох процентів річних.
Щодо інфляційних втрат
Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519).
Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, вони об'єктивно виникають унаслідок знецінення грошових коштів, а їх стягнення є компенсацією за понесені втрати.
Компенсація кредитору інфляційних втрат згідно з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг.
Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов'язання і є способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.
Верховний Суд у своїй практиці послідовно дотримується правової позиції щодо неможливості зменшення розміру інфляційних втрат - висновки про це викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 904/4334/22, від 24 січня 2024 року у справі № 917/991/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 910/18091/23 та від 05 листопада 2024 року у справі № 902/43/24, а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 712/4975/22.
З огляду на наведене суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У вказаному спорі пеня нараховується відповідно до п. 24 договору в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Суд доходить висновків, що відповідач не виконав покладених на нього зобов'язань за законом та договором щодо оплати наданих житлово-комунальних послуг, внаслідок чого виникла заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги.
На підставі вищенаведених положень законодавства з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: основна сума боргу інфляційні втрати пеня та 3% річних.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову. Слід стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодоовоч-Уж» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» основну сума боргу у розмірі 299 918,84 грн, інфляційні втрати у розмірі 165 915,87 грн, 3% річних у розмірі 34 867,59 грн, пеню в розмірі 4 693,16 грн.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України виходячи із задоволених позовних вимог в розмірі 6064,74 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Розрахунок: позов задоволено на загальну суму 505395,46 грн, а 1,5 відсотка від вказаної суми становить 7580.93 грн помножено на коефіцієнт 0,8 = 6064,74 грн
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 126, 129, 221, 236, 238,240 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодоовоч-Уж» (вул. Грушевського, буд. 78 А, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88009, код ЄДРПОУ - 05528259) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наш-Добробут.» (вул.Загорська, 23/30, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88017, код ЄДРПОУ - 36357996) основну сума боргу у розмірі 299 918,84 грн (Двісті дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот вісімнадцять гривень 84 копійок), інфляційні втрати у розмірі 165 915,87 грн (Сто шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять гривень 87 копійок), 3% річних у розмірі 34 867,59 грн (Тридцять чотири тисячі вісімсот шістдесят сім гривень 59 копійок), пені в розмірі 4 693,16 грн (Чотири тисячі шістсот дев'яносто три гривнi 16 копійок) та суму 6064,74 грн (Шість тисяч шістдесят чотири гривнi 74 копійок) судових витрат у вигляді сплаченого судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, -://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 07.11.2025
Суддя А.А. Худенко