майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
06 листопада 2025 р. Справа № 906/1447/25.
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх.№01-44/3500/25 від 04.11.2025)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність голови Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області щодо не виконання рішення сорок другої сесії Брусилівської селиної ради сьомого скликання від 19.02.2020 №1379 та не передачі в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства за кадастровим номером 1820983500:05:000:0606 площею 15,2266га;
- зобов'язати голову Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області виконати рішення сорок другої сесії Брусилівської селищної ради сьомого скликання від 19.02.2020 №1379 та передати в оренду земельну ділянку за кадастровим номером 1820983500:05:000:0606 площею 15,2266га для ведення фермерського господарства.
Одночасно з поданням позовної заяви ОСОБА_1 звернувся із заявою про забезпечення позову (вх. № 01-44/3500/25 від 04.11.2025), відповідно до якої просить заборонити відповідачу вчиняти дії щодо передачі в оренду іншій особі, виставлення права продажу оренди на аукціоні, передачу у постійне користування земельну ділянку за кадастровим номером 1820983500:05:000:0606 площею 15,2266 га.
Згідно з ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку що вона задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до статті 136 ГПК України є правом суду, а за наявності відповідних виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/2795/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.
З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується вжиття певного виду забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №910/2795/20, від 17.12.2020 у справі №910/11857/20).
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.4 ст.137 ГПК України).
Співмірність, зокрема, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №910/17014/20 та від 28.07.2021 у справі №910/3704/21).
Оскільки у цій справі позивач звернувся до суду з вимогами немайнового характеру, то має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанова Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).
У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, від 15.07.2022 у справі №910/4445/21).
Господарський суд враховує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Обґрунтовуючи підстави звернення до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, ОСОБА_1 зазначив, що рішенням 42 сесії Брусилівської селищної ради 7 скликання від 19.02.2020 №1379 вирішено передати йому в користування на умовах договору оренди земельну ділянку площею 60,9064га (кадастровий номер 1820983500:05:000:0991), розташовану за межами населеного пункту села Биків Брусилівського району Житомирської області, для ведення фермерського господарства строком на десять років із правом передачі в суборенду.
Відповідно до цього ж рішення, селищному голові ОСОБА_2 доручено укласти від імені селищної ради з ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки.
Рішенням 74 сесії Брусилівської селищної ради 8 скликання №2777 від 16.04.2025 (п.2) затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності площею 60,9064 га (кадастровий номер 1820983500:05:000:0991) цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, що розташована за межами села Озера Житомирського району Житомирської області, на чотири земельні ділянки, з них:
- площею 15,2266 га - кадастровий номер: 1820983500:05:000:0604;
- площею 15,2266 га - кадастровий номер: 1820983500:05:000:0605;
- площею 15,2266 га - кадастровий номер: 1820983500:05:000:0606;
- площею 15,2266 га - кадастровий номер: 1820983500:05:000:0607.
Листом №109 від 24.10.2025 Брусилівська селищна рада Житомирського району Житомирської області повідомила ОСОБА_1 , що селищною радою не приймалось окреме рішення про скасування рішення 42 сесії Брусилівської селищної ради 7 скликання від 19.02.2020 № 1379 "Про оренду земельних ділянок".
Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, остання ґрунтується на доводах заявника щодо недобросовісної поведінки відповідача, який, прийнявши у 2020 році рішення про передачу заявнику в користування на умовах оренди земельну ділянку площею 60,9064га (кадастровий номер 1820983500:05:000:0991) для ведення фермерського господарства, вказану земельну ділянку заявнику не передав, водночас в подальшому у 2025 році затвердив технічну документацію із землеустрою щодо поділу цієї земельної ділянки на чотири земельні ділянки.
Однак, у заяві про забезпечення позову заявником не наведено конкретних обставин з якими пов'язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії щодо передачі в оренду іншій особі, виставлення права продажу оренди на аукціоні, передачу у постійне користування земельну ділянку за кадастровим номером 1820983500:05:000:0606 площею 15,2266 га.
Заявник не зазначив і не підтвердив належними та допустимими доказами, що невжиття таких заходів може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду в майбутньому чи завдати шкоди його правам та інтересам, що підлягають судовому захисту.
Разом з тим, заява не містить належної аргументації щодо того, у чому саме полягає небезпека для позивача в разі розгляду спору без застосування заходів забезпечення позову. Не наведено конкретних доказів того, що відповідач уже здійснює дії, спрямовані на передачу спірної земельної ділянки третім особам або проведення торгів.
До заяви про вжиття заходів забезпечення позову не додано жодних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у справі.
Доводи заявника зводяться до припущень про можливість таких дій у майбутньому, що не може бути достатньою підставою для застосування судом обмежувальних заходів. Саме лише посилання на потенційну загрозу передачі земельної ділянки іншим особам не свідчить про наявність реальної та безпосередньої небезпеки порушення прав позивача.
Таким чином, позивачем не наведено підстав та не надано доказів, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №918/702/18, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними з предметом спору, а заявник зобов'язаний довести існування причинно-наслідкового зв'язку між невжиттям таких заходів і можливим утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, у зв'язку з чим заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову (вх.№01-44/3500/25 від 04.11.2025).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Шніт А.В.
Надіслати:
1 - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на адресу: АДРЕСА_1 (рек. з повід.)
2- Брусилівській селищній раді Житомирського району Житомирської області в Електронний кабінет підсистеми "Електронний суд"