майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
04 листопада 2025 р. Справа № 906/1243/21.
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 (вх.№01-44/3229/25 від 21.10.2025) про роз'яснення рішення суду у справі
за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ДМ"
2) ОСОБА_2
про стягнення 48 720,46 євро, що за курсом НБУ становить 1 482 076,39грн
Представники сторін в судове засідання не прибули.
Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ДМ" та ОСОБА_2 про солідарне стягнення 48 720,46 євро, що за курсом НБУ становить 1 482 076,39грн, з яких: 9 424,38 євро боргу по кредиту (тілу кредиту), 9 657,17 євро заборгованості по відсотках за користування кредитом, 91,55 євро боргу з комісії за користування кредитом, 29 547,36 євро пені.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 29.06.2022 по даній справі в задоволенні позову відмовлено.
21.10.2025 за вх.№01-44/3229/25 на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 29.06.2022 по справі №906/1243/21 в частині припинення поруки, також заявниця просить суд підтвердити, що такі висновки є обов'язковими для сторін. Заява обґрунтована тим, що у резолютивній частині рішення не зазначено про припинення поруки, і банк відмовляється вносити зміни, в наслідок чого заявниця обмежена у своїх правах.
Ухвалою від 23.10.2025 суд залишив без руху вказану заяву, оскільки заявниця не сплатила судовий збір в розмірі 1 514,00грн, та надав строк для усунення виявлених недоліків.
24.10.2025 за вх.№13538 на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків з доданою до неї платіжною інструкцією №1.369434799.1 від 24.10.2025 про сплату судового збору в сумі 1 514,00грн.
Ухвалою від 29.10.2025 суд прийняв до розгляду заяву ОСОБА_1 (вх.№01-44/3229/25 від 21.10.2025) про роз'яснення рішення суду; призначив судове засідання для розгляду заяви на 04.11.2025 об 11:10.
03.11.2025 за вх.№13931 на електронну адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд заяви без її участі. Крім того, остання підтримує вимоги заяви та просить суд підтвердити, що висновки суду у рішенні від 29.06.2022 у справі №906/1243/21 щодо припинення поруки відповідно до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України є обов'язковими для сторін. Також просить суд зазначити у роз'ясненні, що після набрання рішенням законної сили АТ КБ "ПриватБанк" втратив право вважати ОСОБА_3 поручителем за вказаним кредитним договором, а також зобов'язаний привести свої облікові та кредитні бази у відповідність до судового рішення.
В судове засідання 04.11.2025 представники сторін не прибули.
Згідно ч.3 ст.245 Господарсько процесуального кодексу України (надалі ГПК України) суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.
Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов'язковою, суд розглянув заяву за їх відсутності.
Відповідно до ч.1 ст.245 ГПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання (ч.2 ст.245 ГПК України).
Тож, за змістом статті 245 ГПК України може бути роз'яснено судове рішення, яке підлягає примусовому виконанню, тобто судове рішення, яким спір вирішено по суті та порядок виконання якого визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Отже, допускається роз'яснення тих рішення, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України "Про виконавче провадження".
Аналогічна правова позиція наведена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалах від 10.07.2018 у справі №461/1930/16-ц, від 03.09.2018 у справі № 638/11634/17 (К/9901/4439/17), від 09.07.2018 у справі №911/2050/16, від 18.06.2019 у справі №903/922/17 та від 06.10.2020 у справі №233/3676/19, а також в постановах Верховного Суду від 08.11.2018 у справі №910/14672/17 та від 11.04.2019 у справі №914/208/17.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За п.1 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Поряд із цим, згідно зі статтею 129 Конституції України та статтями 2, 5 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суди в Україні, відповідно до покладених на них повноважень здійснюють правосуддя на засадах верховенства права та забезпечують кожному право на справедливий суд. Однак до повноважень судів України не належить роз'яснення наслідків прийняття певного судового рішення.
У цьому висновку суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.04.2019 у справі № 914/208/17.
Натомість ОСОБА_4 , порушуючи у заяві питання про роз'яснення рішення суду від 29.06.2022 по справі №906/1243/21, та з урахуванням заяви за вх.№13931 від 03.11.2025, просить суд підтвердити, що висновки суду у рішенні від 29.06.2022 у справі №906/1243/21 щодо припинення поруки відповідно до ч.4 ст.559 Цивільного кодексу України є обов'язковими для сторін. Також просить суд зазначити у роз'ясненні, що після набрання рішенням законної сили АТ КБ "ПриватБанк" втратив право вважати ОСОБА_3 поручителем за вказаним кредитним договором, а також зобов'язаний привести свої облікові та кредитні бази у відповідність до судового рішення.
Отже, заявниця порушила питання, що стосуються роз'яснення не змісту рішення суду від 29.06.2022 у цій справі, а фактично намагається схилити суд розширити раніше прийняте рішення, розтлумачити його висновки та правові наслідки, що настають після розгляду судом зазначеної справи, а саме те, що знаходиться поза судовим рішенням, що не може бути предметом роз'яснення відповідно до приписів статті 245 ГПК України.
При цьому суд враховує, що рішення суду від 29.06.2022 у цій справі має вичерпні, чіткі, безумовні і такі, що випливають з встановлених фактичних обставин, висновки по суті та в межах заявлених вимог.
Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_4 заявою про роз'яснення рішення суду від 29.06.2022 у цій справі всупереч положенням статті 245 ГПК України порушила питання, що підлягає розгляду та вирішенню на стадії здійснення виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення, тоді як рішення суду від 29.06.2022 у цій справі примусовому виконанню не підлягає, оскільки ним суд відмовив в задоволенні позову.
Враховуючи викладене, а також те, що рішення Господарського суду Житомирської області від 29.06.2022 по справі №906/1243/21 не підлягає роз'ясненню за наведеними заявницею аргументами та підставами, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду необхідно відмовити.
Про роз'яснення або відмову у роз'ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено (ч.4 ст.245 ГПК України).
Керуючись статтями 233-235, 245 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.№01-44/3229/25 від 21.10.2025) про роз'яснення рішення Господарського суду Житомирської області від 29.06.2022 у справі №906/1243/21.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали буде складено: 07.11.2025.
Суддя Шніт А.В.
Надіслати:
1- ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на адресу: АДРЕСА_1 (рек. з повід.)
+ на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1
2 - АТ КБ "Приватбанк" в Електронний кабінет підсистеми "Електронний суд"
3- ТОВ Фірма "ДМ" (ід. код 13565761) на адресу: 12444, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Волиця, вул. Чапаєва, буд. 13 (рек.)