майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
04 листопада 2025 р. м. Житомир Справа № 906/1318/25
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.,
за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,
представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Гуртовенко Р.М. - адвокат, ордер серії АМ №1123043 від 10.10.2025,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі за правилами спрощеного
позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних
закупівель"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уютспецбуд"
про стягнення 87 750,00грн.
Процесуальні дії по справі.
Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (далі - позивач, Підприємство) звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уютспецбуд" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 87 750,00грн пені, а також судових витрат.
Ухвалою суду від 03.10.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 04.11.2025.
20.10.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив від 17.10.2025 на позовну заяву, у якому останній просить суд зменшити розмір пені на 98%, а саме до 1 755грн.
Позивач повноважного представника у судове засідання 04.11.2025 не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду від 03.10.2025 до електронного кабінету Підприємства та його представника (а.с.79-80).
04.11.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява від 03.11.2025 про проведення засідання за відсутності представника позивача. В даній заяві представник позивача заперечує проти зменшення штрафних санкцій та просить суд провести підготовче засідання без їх участі, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Згідно з частиною 1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд зауважує, що провадження у даній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження саме за клопотанням позивача, а тому зважаючи на те, що яввка сторін у судове засідання 04.11.2025 обов'язковою не визнавалась, а неявка представника позивача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, господарський суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності останнього, згідно ст.202 ГПК України.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав позицію, наведену Товариством у відзиві на позовну заяву. Просив суд зменшити розмір штрафних санкцій.
У судовому засіданні 04.11.2025 судом оголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов державного контракту на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони №24-438-VDK-25 від 25.04.2025. Вказує, що відповідач взяв на себе зобов'язання поставити товар, обумовлений у специфікації, у строк до 20.05.2025, однак поставив його лише - 16.06.2025, тобто з порушенням строків поставки. У зв'язку з наведеним позивач звернувся до Товариства з претензією про сплату пені, яка залишені без відповіді та без задоволення. Наведене стало підставою для звернення ДП Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Уютспецбуд" 87 750,00грн пені, а також судових витрат (а.с.1-5).
Відповідач у відзиві від 17.10.2025 на позовну заяву просить суд зменшити розмір пені на 98%, а саме до 1 755грн, у зв'язку з тим, що прострочення виконання зобов'язання тривало лише 26 днів. Таким чином, тривалість прострочення зобов'язання була незначною. Посилається на те, що стягнення з відповідача неустойки у повному розмірі є каральною функцією, а не компенсаторною вимогою (а.с.81-85).
Позивач у заяві від 03.11.2025 заперечує проти зменшення штрафних санкцій (а.с.98-99).
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
25.04.2025 між Державним підприємством Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Уютспецбуд" (постачальник) укладено державний контракт №24-438-VDK-25 від 25.04.2025 на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони (а.с.11-22).
За умовами п.1.1 контракту виконавець зобов'язується поставити замовнику з дотриманням вимог законодавства України, умов і вимог цього контракту товари для потреб безпеки і оборони, найменування, кількість, вартість (ціна) та строки поставки яких зазначені у цьому контракті та в специфікації товарів (додаток 1 до контракту) для подальшого використання Збройними Силами України, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар в строки та на умовах, визначених цим контрактом. Комплектність товару наведено в додатку 2 до контракту.
Відповідно до п.2.2 державного контракту, загальна вартість (ціна) товару за цим контрактом становить 3 375 000,00грн. Сторони визнають та підтверджують, що згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України операції з постачання товару за цим контрактом звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
Згідно п.2.3 державного контракту, сторони визнають та підтверджують, що вартість (ціна) товару за цим контрактом після його укладання не переглядається, окрім випадків, прямо передбачених законодавством України та цим контрактом.
Істотні умови цього контракту не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (із змінами).
Оплата замовником поставленого товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця по факту поставки товару впродовж 15 (п'ятнадцяти) банківських днів шляхом подання платіжної інструкції до ДКСУ, а у разі відсутності відповідного бюджетного фінансування - протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати його надходження (п.2.6 державного контракту).
За умовами п.3.4 державного контракту, датою виконання виконавцем зобов'язань щодо поставки товару є дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару за контрактом.
Пунктом 4.1 державного контракту передбачено, що виконавець зобов'язаний поставити товар згідно з умовами цього контракту не пізніше строку, визначеному в специфікації.
При цьому, згідно п.4.2 державного контракту, в обґрунтованих випадках сторони мають право коригувати строк поставки і приймання товару не пізніше ніж за 5 (п'ять) календарних днів до закінчення строку дії контракту шляхом внесення змін до цього контракту на підставі письмового звернення виконавця, яке виконавець повинен надати не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки товару, зазначеної в специфікації з обґрунтуванням та наданням документального підтвердження настання такого випадку відповідно вимог розділу 7 цього контракту.
У відповідності до п.7.2 державного контракту, у разі порушення строків поставки товару з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожним день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.
Контракт набирає чинності з дати його та діє до 31 серпня 2025 року, а в частині виконання гарантійних зобов'язань - протягом гарантійного строку товару (п.11.1 державного контракту).
Додатком №1 до державного контракту №24-438-VDK-25 від 25.04.2025 є специфікація у якій сторонами погоджено найменування товару, його кількість - 10 комплектів та загальну вартість, яка складає 3 375 000,00грн, а також строк поставки товару до 20.05.2025 (на звороті а.с.22).
Додатком №2 до державного контракту №24-438-VDK-25 від 25.04.2025 є комплектність товару (а.с.23).
Державний контракт №24-438-VDK-25 від 25.04.2025 на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони, додаток №1 (специфікація) та додаток №2 (комплектність товару) підписано представниками сторін їх підписи скріплено печатками підприємств.
У зв'язку з непоставкою відповідачем товару у встановлений строк, позивач направив відповідачу претензію №11/2-9408 від 23.05.2025 у якій, посилаючись на прострочення строків поставки товару, нарахував пеню за період з 21.05.2025 до 23.05.2025 у розмірі 10 125,00грн, яку просив сплатити на відповідний рахунок протягом п'яти робочих днів з моменту отримання претензії (а.с.27-28; докази направлення а.с.29).
Відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату №31 від 16.06.2025 на 10 комплектів товару, обумовленого у специфікації, на загальну суму 3 375 000,00грн (а.с.25).
На підставі видаткової накладної №31 від 16.06.2025 відповідачем поставлено позивачу товар у кількості 10 комплектів на загальну суму 3 375 000,00грн (на звороті а.с.25).
Цього ж дня - 16.06.2025 між сторонами підписано акт приймання-передачі товару за державним контрактом №24-438-VDK-25 від 25.04.2025, у кількості 10 комплектів на загальну суму 3 375 000,00грн (а.с.26).
Даний товар передано позивачем на користь Міністерства оборони України за видатковою накладною №2480 від 16.06.2025 (на звороті а.с.26).
У зв'язку з несвоєчасною поставкою товару, позивач направив відповідачу претензію вих.№11/2-13180 від 28.07.2025, у якій нарахував відповідачу 87 750,00грн пені за несвоєчасну поставку товару, згідно з умовами державного контракту (а.с.30-31; докази направлення а.с.32).
Відповідач штрафні санкції не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з Товариства 87 750,00грн пені, а також судових витрат.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до частини 1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 ст.11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У силу положень статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі державного контракту №24-438-VDK-25 від 25.04.2025 на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки.
За умовами державного контракту, відповідач зобов'язався поставити позивачу товар для потреб безпеки і оборони, найменування, кількість, вартість та строки поставки яких зазначені у контракті та специфікації, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар у строки та на умовах, визначених контрактом.
Відповідно до частини 1 ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 ст.712 ЦК України).
Відповідно до частини 1 ст.664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Пунктом 4.1 державного контракту передбачено, що виконавець зобов'язаний поставити товар згідно з умовами контракту не пізніше строку, визначеному в специфікації.
Як встановлено судом, у специфікації, яка є додатком №1 до державного контракту №24-438-VDK-25 від 25.04.2025, сторонами погоджено найменування товару, кількість - 10 комплектів та загальну вартість, яка складає 3 375 000,00грн, а також строк поставки товару до 20.05.2025 (на звороті а.с.22).
Доказів поставки відповідачем товару у строк до 20.05.2025 матеріали справи не містять.
Як встановлено судом, на підставі видаткової накладної №31 від 16.06.2025 відповідачем поставлено позивачу товар у кількості 10 комплектів на загальну суму 3 375 000,00грн (на звороті а.с.25).
За умовами п.3.4 державного контракту, датою виконання виконавцем зобов'язань щодо поставки товару є дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару за контрактом.
Так, 16.06.2025 між сторонами підписано акт приймання-передачі товару за державним контрактом №24-438-VDK-25 від 25.04.2025, у кількості 10 комплектів на загальну суму 3 375 000,00грн (а.с.26). Того ж дня даний товар був переданим позивачем на користь Міністерства оборони України за видатковою накладною №2480 від 16.06.2025 (на звороті а.с.26).
Отже, поставка товару здійснена відповідачем з порушенням визначеного договором кінцевого строку поставки.
У зв'язку з несвоєчасною поставкою товару позивач направив відповідачу претензію вих.№11/2-13180 від 28.07.2025, у якій згідно з умовами державного контракту нарахував 87 750,00грн пені, яку просив сплатити на рахунок позивача протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання претензії (а.с.30-31; докази направлення а.с.32).
Відповідач відповіді на претензію не надав, пеню не сплатив.
Положеннями статей 526, 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 ст.612 ЦК України).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 87 750,00грн пені, яка нарахована у період з 21.05.2025 по 16.06.2025 на суму несвоєчасно поставленого товару у розмірі 3 375 000,00грн.
Відповідно до частини 2 ст.251 ЦК України, терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Згідно з частиною 2 ст.252 ЦК України, термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 1 ст.255 ЦК України врегульовано, що якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Відповідно до частини 1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 ст.549 ЦК України).
Частиною 2 ст.551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Правовий аналіз вказаних норм законодавства свідчить про те, що пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов'язання, а день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені. Такі висновки наведені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 08.05.2019 у справі №910/9078/18.
Згідно частини 1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Державним контрактом №24-438-VDK-25 від 25.04.2025 передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору, зокрема, у вигляді сплати пені.
Так, відповідно до п.7.2 державного контракту, у разі порушення строків поставки товару з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.
У той же час, згідно позовної заяви, позивачем нараховано пеню включно по 16.06.2025, тобто, її розрахунок здійснено з урахуванням дня, в який відбулася поставка товару.
Водночас, здійснивши власний розрахунок пені у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, нарахованої у період з 21.05.2025 по 15.06.2025, на суму несвоєчасно поставленого товару у розмірі 3 375 000,00грн, господарський суд встановив, що обґрунтованим є розмір пені у сумі 87 750,00грн, який і заявлено позивачем до стягнення. Тобто, хоча позивач і зазначив кінцевою датою нарахування пені 16.06.2025, фактично її нарахування проведено позивачем по 15.06.2025. Тому вимоги позивача суд вважає обґрунтованими.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 98%.
Відповідно до статті 551 ЦК розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Отже, за змістом наведеної норми суд має право зменшити розмір санкцій, зокрема з таких підстав, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Такий перелік не є вичерпним, оскільки частина третя статті 551 ЦК визначає, що суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Під час вирішення судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частиною 3 ст.551 ЦК), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.
Водночас саме відповідач має довести неспіврозмірність неустойки наслідкам порушення зобов'язання, зокрема, що покладений розмір збитків кредитора, які могли виникнути внаслідок порушення зобов'язань, значно вище основного невиконаного зобов'язання.
В обґрунтування поданого клопотання ТОВ "Уютспецбуд" посилається на те, що прострочення виконання зобов'язання тривало лише 26 днів, про що позивача повідомлено у відповідності до п.4.2 контракту, що підтверджує листом №134, який був залишений позивачем без відповіді. Крім того доводить, що відповідач виконав у повному обсязі зобов'язання за державним контрактом. Зазначає, що позивачем не надано доказів того, що внаслідок нетривалого прострочення виконання зобов'язань, Підприємству було завдано збитки.
Просить врахувати, що Товариство бере участь у посиленні обороноздатності України, шляхом здійснення поставок товарів військового призначення, з метою забезпечення потреб військових формувань. Відтак зазначає, що заявлені вимоги про стягнення штрафних санкцій є значним та непомірним тягарем для відповідача, який в умовах війни забезпечує Збройні сили України озброєнням, а стягнення з ТОВ "Уютспецбуд" штрафних санкцій у заявленому розмірі призведе до зриву виконання державних контрактів, а також може призвести до порушення інтересів держави у сфері обороноздатності, що в даний час є пріоритетним питанням, вкрай важливим для державного суверенітету і територіальної цілісності України.
Посилається на те, що ТОВ "Уютспецбуд" визнано критично важливим підприємством, оскільки воно є постійним постачальником товарів для обороноздатності України, здійснює роботи з відновлення житлової інфраструктури пошкодженої бомбардуванням з боку країни - агресора.
Враховуючи наведене, ТОВ "Уютспецбуд" вважає, що існують підстави для застосування господарським судом положень, передбачених частинами 1, 2 ст.233 ГК України та частиною 3 ст.551 ЦК України щодо зменшення суми штрафних санкцій на 98%.
Позивач у заяві від 03.11.2025 заперечує проти зменшення розміру пені.
Проаналізувавши доводи сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК України, а саме справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, господарський суд враховує наступне.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у постанові від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 виснувала про індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, що виключає формування єдиних (для вирішення спорів про стягнення неустойки) критеріїв та алгоритму визначення підстав для зменшення розміру неустойки та критеріїв для встановлення розміру, до якого суд має право її зменшити.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки у відповідності до норми статті 551 ЦК України є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (постанови Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №910/22964/17, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 13.05.2019 у справі №904/4071/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі №916/545/19, від 19.02.2020 у справі №910/1303/19, від 12.02.2020 у справі №924/414/19, від 11.07.2023 у справі №914/3231/16, від 15.11.2023 у справі №910/1266/23 тощо).
При вирішенні питання щодо наявності підстав для зменшення розміру неустойки, правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить із конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, котрі водночас мають узгоджуватися з положеннями статті 551 ЦК України, а також досліджуватися та оцінюватися судом в порядку, передбаченому статтями 86, 210, 237 ГПК України.
У першу чергу суд враховує високий ступінь виконання Товариством основного зобов'язання, оскільки відповідачем виконано у повному обсязі зобов'язання з поставки 10 комплектів обумовленого товару, однак з незначним простроченням строку поставки - 26 днів.
Суд також враховує, що специфікацією до державного контракту №24-438-VDK-25 від 25.04.2025, відповідачу встановлено нетривалий строк поставки товару - до 20.05.2025 (тобто, менше одного місяця), поза як обумовлений товар постачається із за кордону.
Згідно п.2.6 державного контракту, оплата позивачем товару здійснюється по факту його поставки впродовж 15 банківських днів, а у разі відсутності бюджетного фінансування - протягом 5 банківських днів з дати його надходження.
Як пояснив представник відповідача, попередня закупівля товару відповідачем у іноземних контрагентів здійснювалася за кошти Товариства, а оплата такого товару позивачем здійснювалася по факту поставки.
Також суд враховує, що Наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України №Н-239/24-00 від 29.05.2025 ТОВ "Уютспецбуд" визначено таким, що відповідає критеріям, зазначеним у підпунктах 4, 5 і абзаці третьому підпункту 6 пункту 2 Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 №76 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2024 №650). Пунктом 4 даного Наказу Товариство визнано критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (а.с.93).
Отже, товариство відповідача є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Стягнення з відповідача штрафних санкцій у заявленому розмірі, на переконання суду, призводитиме до невиконання інших контрактів по яких залучаються власні кошти відповідача та може призвести до порушення інтересів держави у сфері обороноздатності, що в даний час є пріоритетним питанням, вкрай важливим для державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Водночас, відповідачем не доведено те, що ТОВ "Уютспецбуд" повідомляло позивача листом №134 від 13.06.2025 про коригування строків поставки товару, оскільки відповідачем не надано доказів направлення даного листа позивачу. Також відповідачем не дотримано умов п.4.2 державного контракту, згідно з яким в обґрунтованих випадках сторони мають право коригувати строк поставки і приймання товару не пізніше ніж за 5 (п'ять) календарних днів до закінчення строку дії контракту шляхом внесення змін до цього контракту на підставі письмового звернення виконавця, яке виконавець повинен надати не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки товару, зазначеної в специфікації з обґрунтуванням та наданням документального підтвердження настання такого випадку відповідно вимог розділу 7 цього контракту.
Сторонами обумовлено строк поставки товару - до 20.05.2025. Відтак, відповідач мав звернутися до позивача з метою коригування строку поставки товару, не пізніше ніж за 10 (десять) календарних днів до дати поставки товару, встановленого у специфікації. Тоді як лист №134 датований - 13.06.2025. Тобто, з порушенням строку, вказаного п.4.2 державного контракту.
Визначення розміру, на який зменшуються нараховані штрафні санкції, є суб'єктивним правом суду і при цьому, суд виходить з того, що таке зменшення сприятиме дотриманню принципу розумного балансу між інтересами сторін, з врахуванням матеріального стану як відповідача, так і позивача у даній справі та є пропорційним.
З огляду на викладене, суд з урахуванням принципу збалансованості інтересів сторін, та виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, вважає справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, зменшити розмір пені, заявленої позивачем до стягнення на 30%, тобто до 61 425,00грн, що є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов'язань і проявом балансу між інтересами кредитора і боржника та узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення.
На переконання суду, стягнення з відповідача 61 425,00грн пені (70% від заявленого до стягнення розміру пені) у значній мірі компенсує позивачу негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем умов державного контракту. При цьому стягнення з відповідача пені у зменшеному розмірі надасть можливість останньому погасити заборгованість зі сплати штрафних санкцій у повному обсязі, при цьому не призвівши до негативних наслідків у вигляді повної неможливості виконати свої зобов'язання перед позивачем та іншими контрагентами.
Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Беручи до уваги викладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 61 425,00грн пені. В іншій частині позову суд відмовляє.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено 3 028,00грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №692 від 26.09.2025 (а.с.10).
Відповідно до пункту 2 частини 1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За результатами розгляду справи на відповідача покладається 2 422,40грн витрат по сплаті судового збору, враховуючи коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору, оскільки позовна заява подана до господарського суду в електронній формі через систему "Електронний суд".
При цьому суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки, покладається на відповідача повністю без урахування відповідних зменшень, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосуванням судом права на таке зменшення.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Зменшити суму пені 87 750,00грн на 30% - до 61 425,00грн пені.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уютспецбуд" (Україна, 10024, Житомирська область, місто Житомир, вул. Героїв Крут, будинок 64, квартира 104; код ЄДРПОУ 42613505) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (Україна, 04074, місто Київ, вул. Автозаводська, будинок 2; код ЄДРПОУ 44725823):
- 61 425,00грн - пені,
- 2 422,40грн - витрат по сплаті судового збору.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 07.11.25
Суддя Кравець С.Г.
Направити:
1 - позивачу та представнику - електронний кабінет,
2 - відповідачу та представнику - електронний кабінет.