Рішення від 03.11.2025 по справі 904/4513/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4513/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Електрична, будинок 1; ідентифікаційний код 00130850)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлна" (50071, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Володимира Великого (Мелешкіна), будинок 22, приміщення 67; ідентифікаційний номер 20208145)

про стягнення заборгованості за договором з постачання теплової енергії №807/жб/4 від 01.11.2021 у загальному розмірі 539 043,13 грн

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ СПОРУ

1. Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Типовим індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії №807/жб/4 від 01.11.2021, укладеним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (у редакції №1022 від 08.09.2021).

Позивач зазначає, що Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" належним чином виконувало свої договірні зобов'язання щодо постачання теплової енергії до приміщення відповідача за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого, 22, проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Єлна" не здійснило повної оплати за фактично надані послуги у період з 30.11.2023 по 31.03.2025.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання утворилася заборгованість у розмірі 460 345,25 грн, що підтверджується даними комерційного обліку теплової енергії, рахунками-фактурами та розрахунком позивача.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України та умов договору позивач також нарахував 14 536,82 грн - пені, 11 930,02 грн - 3 % річних, 52 072,58 грн - інфляційних втрат та 158,46 грн - плати за абонентське обслуговування, у зв'язку з чим загальна сума позову становить 539 043,13 грн.

Таким чином, позов подано у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем обов'язку з оплати фактично спожитої теплової енергії, що призвело до виникнення заборгованості та нарахування передбачених договором та законом фінансових санкцій.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач заперечує проти позовних вимог у повному обсязі, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими.

Позиція відповідача ґрунтується на тому, що взаємовідносини сторін регулюються договором купівлі-продажу теплової енергії № 807 від 02.10.2013, який є чинним та не розірваним у встановленому порядку. Відповідач зазначає, що жодна додаткова угода про припинення дії зазначеного договору не укладалася, а публікація позивачем "Типового індивідуального договору № 807/жб/4 від 01.11.2021" не створює нових договірних зобов'язань.

Крім того, відповідач посилається на преюдиційні рішення у справах № 904/1211/23 та № 904/1119/24, якими судами встановлено, що розрахунок вартості спожитої теплової енергії має здійснюватися за опалювальною площею 246,7 кв.м., визначеною у додатку до договору №807, тоді як позивач безпідставно проводить нарахування за загальною площею 839,8 кв.м.

Відповідач наголошує, що позивач не довів факту зміни площі опалюваного приміщення, не надав належних технічних документів, які б підтверджували збільшення обсягу споживання, а отже, поданий розрахунок є завищеним і недостовірним.

З урахуванням викладеного, Товариство з обмеженою відповідальністю "Єлна" вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, наполягає на наявній переплаті відповідача перед позивачем, оскільки в разі проведення перерахунку за фактичною опалювальною площею, сума за спожиті послуги є такою, що вже сплачена відповідачем в повному обсязі із авансовим платежем наперед. У зв'язку з цим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання

14.08.2025 до господарського суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлна" про стягнення заборгованості за договором з постачання теплової енергії №807/жб/4 від 01.11.2021 у загальному розмірі 539 043,13 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2025 справу №904/3996/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.

19.08.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Визнано справу малозначною та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

16.09.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заява (вх. суду №40510/25 від 16.09.2025) про вступ у справу як представника, а також заява (вх. суду №40511/25 від 16.09.2025) про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

23.09.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив (вх. суду №41411/25 від 23.09.2025) на позовну заяву.

29.09.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь (вх. суд №42564/25 від 29.09.2025) на позовну заяву.

02.10.2025 до господарського суду від представника відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення (вх. суду №43168/25 від 02.10.2025) на відповідь на відзив на позовну заяву.

ІІІ. Фактичні обставини справи

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за надані послуги з постачання теплової енергії відповідно до Типового індивідуального договору №807/жб/4 від 01.11.2021.

Позивач стверджує, що у період з 30.11.2023 по 31.03.2025 ним було надано послуги з постачання теплової енергії до приміщення відповідача, однак відповідач не здійснив повної оплати за спожиту теплову енергію, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість перед позивачем у сумі 460 345,25 грн.

На підставі умов договору та статті 625 Цивільного кодексу України позивач також нарахував пеню, 3 % річних, інфляційні втрати та плату за абонентське обслуговування, у зв'язку з чим загальна сума позову становить 539 043,13 грн.

Разом із тим, відповідач заперечує проти позову, зазначаючи, що взаємовідносини сторін регулюються договором купівлі-продажу теплової енергії №807 від 02.10.2013, який є чинним і не був розірваний у встановленому законом порядку.

На думку відповідача, укладення чи публікація позивачем Типового індивідуального договору № 807/жб/4 не припинило дію попереднього договору та не створило нових договірних відносин.

Відповідач також посилається на преюдиційні рішення у справах № 904/1211/23 та № 904/1119/24, якими за результатом розгляду справ у спорах між тими самими сторонами судами встановлено, що: розрахунок вартості спожитої теплової енергії має здійснюватися за опалювальною площею 246,7 кв.м., визначеною у додатку до договору № 807 від 02.10.2013; договір № 807 є чинним, не розірваним і продовжує регулювати правовідносини сторін; нарахування позивача за загальною площею 839,8 кв.м. є безпідставним.

У межах даної справи відповідач наполягає, що позивач повторно заявив вимоги за аналогічних правовідносин, не надав доказів зміни площі опалюваного приміщення, технічної реконструкції чи укладення нового договору. Відтак, розрахунок позивача є завищеним, а заявлені суми - недоведені.

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:

(1) Факт існування між сторонами договірних відносин у сфері постачання теплової енергії, їх умови та чинність договору.

(2) Факт надання позивачем послуг з постачання теплової енергії за спірний період.

(3) Факт виконання відповідачем зобов'язань з оплати послуг та наявність (або відсутність) заборгованості.

(4) Правомірність визначення позивачем базової площі, як основи для розрахунку вартості послуг.

(5) Правомірність нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

(6) Значення преюдиційних рішень у справах № 904/1211/23 та № 904/1119/24 для оцінки правових наслідків у даній справі.

1. Існування між сторонами договірних відносин у сфері постачання теплової енергії, їх умови та чинність договору.

Матеріалами справи встановлено, що між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлна" існували договірні відносини у сфері постачання теплової енергії, які виникли на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії № 807 від 02.10.2013.

Зазначений договір передбачає обов'язок постачальника забезпечувати безперебійне постачання теплової енергії до об'єкта споживача, а останнього здійснювати оплату спожитої теплової енергії у визначені договором строки. Умовами договору встановлено також порядок розрахунків, відповідальність сторін за порушення зобов'язань і розмір опалювальної площі приміщення 246,7 кв.м., що визначено у додатку "Дислокація об'єктів споживача".

Надалі, 01.11.2021, Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" оприлюднило Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 807/жб/4, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 (у редакції № 1022 від 08.09.2021). Позивач вважає, що відповідач, не висловивши заперечень протягом 30 днів, фактично приєднався до зазначеного договору відповідно до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Разом із тим, відповідач заперечує факт укладення нового договору, зазначаючи, що договір № 807 від 02.10.2013 не розірвано у встановленому законом порядку, а відтак він залишається чинним та продовжує регулювати взаємовідносини сторін. Відповідач також наголошує, що жодна додаткова угода про припинення або заміну цього договору не укладалася, а факт оприлюднення типового договору не може розцінюватися як належний спосіб розірвання діючого зобов'язання.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 у справі 904/1211/23, яке залишено в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2024 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 у справі №904/1119/24, яке залишено в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2024, зокрема, встановлено, що:

- договір № 807 від 02.10.2013 є чинним і не припиняв своєї дії;

- типовий індивідуальний договір № 807/жб/4 не породжує нових договірних правовідносин, а є формою продовження існуючих;

- розрахунки за теплову енергію мають здійснюватися за опалювальною площею 246,7 кв.м., визначеною у договорі 2013 року.

2. Надання позивачем послуг з постачання теплової енергії за спірний період.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 30.11.2023 по 31.03.2025 Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" здійснювало надання послуг, зокрема постачання теплової енергії до об'єкта, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Єлна", за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Володимира Великого, будинок 22.

Вказане підтверджується, зокрема, наявними в матеріалах справи актами:

- про надання послуг з абонентського обслуговування №20368 від 30.09.2023 (а.с. 24);

- про надання послуг з абонентського обслуговування №22173 від 31.10.2023 (а.с. 26);

- передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) №24553 від 30.11.2023 (а.с.29);

- передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) №28298 від 31.12.2023 (а.с.32);

- передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) №1262 від 31.01.2024 (а.с.35);

- передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) №4799 від 29.02.2024 (а.с.38);

- передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) №8291 від 31.03.2024 (а.с.41);

- про надання послуг з абонентського обслуговування №11201 від 30.04.2024 (а.с.44);

- про надання послуг з абонентського обслуговування №12945 від 31.05.2024 (а.с.46);

- про надання послуг з абонентського обслуговування №14690 від 30.06.2024 (а.с.48);

- про надання послуг з абонентського обслуговування №17991 від 31.07.2024 (а.с.50);

- про надання послуг з абонентського обслуговування №19692 від 31.08.2024 (а.с.52);

- про надання послуг з абонентського обслуговування №21447 від 30.09.2024 (а.с.54);

- про надання послуг з абонентського обслуговування №23634 від 31.10.2024 (а.с.56);

- про надання послуг з абонентського обслуговування №25917 від 30.11.2024 (а.с.59);

- передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) №29476 від 31.12.2024 (а.с.62);

- передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) №26126 від 31.01.2025 (а.с.65);

- передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) №35190 від 28.02.2025 (а.с.68);

- про надання послуг з абонентського обслуговування №40931 від 31.03.2025 (а.с.71).

Нарахування вартості спожитої теплової енергії здійснювалися позивачем відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22.11.2018, на підставі загальної площі приміщення 839,8 кв.м., зазначеної у Державному реєстрі речових прав.

Разом з тим, відповідач заперечує правильність розрахунку обсягу спожитої теплової енергії, вказуючи, що фактичне надання послуг має розраховуватися виходячи з опалювальної площі 246,7 кв.м., визначеної у додатку до договору № 807 від 02.10.2013.

Відповідач зазначає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 у справі 904/1211/23, яке залишено в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2024 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 у справі №904/1119/24, яке залишено в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2024 встановлено, що позивач безпідставно застосовував при нарахуванні загальну площу 839,8 кв.м., а тому будь-які нові розрахунки, виконані на цій підставі, є завищеними.

Позивач, у свою чергу, наполягає, що обсяг наданих послуг визначено відповідно до вимог законодавства та Методики № 315, а відповідач не надав доказів, які б свідчили про зміну чи зменшення площі опалюваного приміщення або відключення частини системи опалення.

Таким чином, факт надання позивачем послуг з постачання теплової енергії у спірний період є підтвердженим матеріалами справи, однак сторони розходяться у визначенні обсягу спожитої енергії, який покладено в основу нарахування заборгованості: позивач виходить із загальної площі 839,8 кв.м., тоді як відповідач із встановленої судами опалювальної площі 246,7 кв.м.

3. Виконання відповідачем зобов'язань з оплати послуг та наявність (або відсутність) заборгованості.

Згідно з матеріалами справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлна" здійснено оплату послуг з постачання теплової енергії у спірний період на суму у загальному розмірі 137 755,22 грн що підтверджується наступними платіжними інструкціями:

- №164 від 18.08.2025 на суму 9 443,96 грн, за постачання теплової енергії згідно договору №807/жб від 01.11.2021 листопад 2024 року (а.с. 130, 159);

- №165 від 18.08.2025 на суму 27 617,73 грн, за постачання теплової енергії згідно договору №807/жб від 01.11.2021 за грудень 2024 року (а.с.130, 154);

- №161 від 18.08.2025 на суму 8 219,77 грн, за постачання теплової енергії згідно договору №807/жб від 01.11.2021 за січень 2024 року (а.с.157);

- №162 від 18.08.2025 на суму 9 443,96 грн, за постачання теплової енергії згідно договору №807/жб від 01.11.2021 за лютий 2024 року (а.с.158);

- №163 від 18.08.2025 на суму 10 007,99 грн, за постачання теплової енергії згідно договору №807/жб від 01.11.2021 за березень 2024 року (а.с.153);

- №62 від 27.03.2025 на суму 28 076,80 грн, за постачання теплової енергії згідно договору №807/жб від 01.11.2021 за грудень 2024 року (а.с.155);

- №63 від 27.03.2025 на суму 24 990,90 грн, за постачання теплової енергії згідно договору №807/жб від 01.11.2021 за січень 2025 року (а.с.156);

- №64 від 27.03.2025 на суму 29 762,10 грн, за постачання теплової енергії згідно договору №807/жб від 01.11.2021 за лютий 2025 року (а.с.160).

Крім того відповідач вказує, що ним здійснювалося погашення заборгованості за судовими рішеннями 904/1211/23 та 904/1119/24, де останнім здійснено переплату на суму у загальному розмірі 81 433,58 грн. Здійснення платежів по вказаним рішенням підтверджується наступними платіжними інструкціями:

- №33 від 02.04.2024 на суму 10 246,95 грн (а.с. 136);

- №30 від 15.03.2024 на суму 40 000,00 грн (а.с. 133);

- №31 від 15.03.2024 на суму 50 000,00 грн (а.с. 134);

- №32 від 19.03.2024 на суму 35 000,00 грн (а.с. 135);

- №34 від 02.04.2024 на суму 4 453,13 грн (а.с. 131);

- №35 від 02.04.2024 на суму 3 434,06 грн (а.с. 137);

- №41 від 02.04.2024 на суму 32 269,92 грн (а.с. 147);

- №36 від 02.04.2025 на суму 90,16 грн (а.с. 139);

- №37 від 02.04.2024 на суму 2 632,41 грн (а.с. 140);

- №18 від 22.01.2025 на суму 60 000,00 грн (а.с. 132);

- №36 від 21.02.2025 на суму 28 324,38 грн (а.с. 138);

- №37 від 21.02.2025 на суму 1 630,95 грн (а.с. 141);

- №39 від 21.02.2025 на суму 2 636,63 грн (а.с. 143);

- №40 від 21.02.2025 на суму 82,04 грн (а.с. 144);

- №38 від 21.02.2025 на суму 3 321,00 грн (а.с. 142);

- №41 від 21.02.2025 на суму 875,60 грн (а.с. 148).

Окрім того, Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлна" на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" здійснено згідно наступних платіжних інструкцій платежі на суму 78 000,00 грн, а саме:

- №72 від 20.06.2024 на суму 20 500,00 грн (а.с. 149);

- №73 від 20.06.2024 на суму 19 000,00 грн (а.с. 150).

- №74 від 20.06.2024 на суму 19 500,00 грн (а.с. 151);

- №75 від 20.06.2024 на суму 19 000,00 грн (а.с. 152).

Відповідно до наданого відповідачем контррозрахунку (а.с. 214-215) вбачається, що у відповідача, станом на 22.09.2025 обліковується переплата у розмірі 59 332,24 грн, виходячи з опалювальної площі 246,7 кв.м та здійснених переплат під час погашення боргу за рішеннями у справах №904/1211/23 та №904/1119/24.

Відповідач також вказує, що ним сплачено вартість теплової енергії у межах фактичного споживання за опалювальною площею 246,7 кв.м., визначеною у договорі №807 від 02.10.2013, та що розрахунок позивача є завищеним, оскільки базується на загальній площі приміщення 839,8 кв.м., яку визнано неправильною рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 у справі 904/1211/23, яке залишено в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2024 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 у справі №904/1119/24, яке залишено в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2024.

Відповідач зазначає, що рішення у вказаних справах мають преюдиційне значення, оскільки між тими самими сторонами та за аналогічним предметом спору судами вже встановлено, що нарахування за загальною площею є безпідставним.

4. Правомірність визначення позивачем базової площі, як основи для розрахунку вартості послуг.

Як вказано вище, предметом спору у даній справі між сторонами є визначення правильного обсягу нарахувань за теплову енергію, а саме яка площа приміщення має застосовуватися як база для розрахунку вартості послуг: 246,7 кв.м., яка площа, зазначена у додатку до договору №807 від 02.10.2013, або 839,8 кв.м., яка являє собою загальну площу об'єкта нерухомості.

Також як вказано і встановлено матеріалами справи позивач здійснює нарахування виходячи із загальної площі 839,8 кв.м., посилаючись на Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджену наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22.11.2018 (далі - методика №315). На думку позивача, відсутність уточнення в договорі про зміну опалювальної площі не позбавляє його права використовувати офіційні відомості з Реєстру речових прав, які відображають повну площу об'єкта.

Натомість відповідач вказує, що така позиція є безпідставною та суперечить преюдиційним висновкам судів.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 у справі 904/1211/23, яке залишено в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2024 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 у справі №904/1119/24, яке залишено в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2024 встановлено, що:

- розрахунок за теплову енергію має здійснюватися виключно за опалювальною площею 246,7 кв.м., визначеною у договорі № 807 від 02.10.2013;

- позивач не довів зміни системи опалення або збільшення площі приміщення, яке фактично опалюється;

- нарахування, виконані за загальною площею 839,8 кв.м., є завищеними і порушують умови діючого договору.

Відповідач наголошує, що відсутні будь-які технічні документи чи акти реконструкції, які б свідчили про зміну меж опалювальної площі або збільшення площі приміщення, що фактично обігрівається. Тому застосування показника 839,8 кв.м. не відповідає реальному споживанню енергії та порушує принцип співмірності обсягу спожитої послуги і її вартості.

5. Правомірність нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Згідно з умовами Типового індивідуального договору №807/жб/4 від 01.11.2021 та положеннями статті 625 Цивільного кодексу України, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання споживач зобов'язаний сплатити на користь виконавця пеню, інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми.

На підставі вказаного позивач нарахував до стягнення з відповідача 14 536,82 грн - пені, 52 072,58 грн - інфляційних втрат та 11 930,02 - 3 % річних, за прострочення відповідачем оплати вартості спожитої теплової енергії у період з 30.11.2023 по 31.03.2025.

Разом з тим, відповідач заперечує правомірність застосування фінансових санкцій, вказуючи, що:

- факт прострочення зобов'язання не доведено, оскільки наявність боргу та його розмір є спірними і залежать від правильної площі, покладеної в основу розрахунку;

- часткова оплата вартості послуг здійснювалася, що підтверджується платіжними документами;

- у справах № 904/1211/23 та № 904/1119/24 суди вже встановили, що розрахунок позивача за загальною площею 839,8 кв.м. є безпідставним, отже, заявлена до стягнення сума боргу не може вважатися належною базою для нарахування санкцій.

6. Значення преюдиційних рішень у справах № 904/1211/23 та № 904/1119/24 для оцінки правових наслідків у даній справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 у справі 904/1211/23, яке залишено в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2024 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 у справі №904/1119/24, яке залишено в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2024 встановлено, що:

- розрахунок за теплову енергію має здійснюватися виключно за опалювальною площею 246,7 кв.м., визначеною у договорі № 807 від 02.10.2013;

- позивач не довів зміни системи опалення або збільшення площі приміщення, яке фактично опалюється;

- нарахування, виконані за загальною площею 839,8 кв.м., є завищеними і порушують умови діючого договору.

Рішення у зазначених справах набрали законної сили і мають преюдиційне значення відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються повторно при розгляді іншої справи між тими самими сторонами.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії (постанови Верховного Суду від 03.08.2021 у справі №904/2425/20, від 27.07.2021 у справі №910/6161/20, від 27.07.2021 у справі №910/4436/19, від 29.06.2021 у справі № 910/11287/16, від 18.06.2021 у справі №910/16898/19 та ін.).

Таким чином, преюдиційні рішення у справах №904/1211/23 та №904/1119/24 є обов'язковими для врахування судом у даній справі.

ІV. МОТИВИ СУДУ

1. Норми права, які застосував суд.

За змістом статті 11 Цивільного України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (частина 2 статті 275 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 6 статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

2. Оцінка судом доказів та позицій сторін

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.

З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 у справі 904/1119/24 вбачається наступне.

02.10.2013 між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (організаційно-правову форму якого змінено на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль"), як теплопостачальною компанією та продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлна", як споживачем та покупець, укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №807 (далі - договір №807), за умовами пункту 1.1. якого продавець взяв на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку, у разі їх відсутності - розрахунковим способам (пункт 5.1. договору №807).

У разі відсутності, пошкодження та/або неправильної роботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі .... гарячому водопостачанню з урахуванням середньомісячної фактичної …. в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоду ( пункт 5.8. договору № 807).

Відповідно до пункту 10.1. договору №807 цей договір набирає чинності з моменту фактичного надання послуг з теплопостачання та діє до 01.10.2014 керуючись частиною 3 статті 631 Цивільного кодексу України.

Договір припиняємо свою дію у випадках:

- закінчення строку, на який він був укладений;

- взаємної згоди сторін про його припинення;

- прийняття відповідного рішення господарським судом;

- ліквідації однієї із сторін.

Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про припинення дії договору не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.3. Договору).

Відповідно до дислокації об'єктів до договору №807 від 02.10.2013, найменування об'єкту - нежитлове приміщення, адреса - вул. Мелешкіна, буд. 22, навантаження, Гкал/час - 0,0107, площа (S, м2) - 246,7.

Відповідно до реєстраційного посвідчення Комунального підприємства "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" приміщення за адресою: м. Кривий Ріг, р-н Саксаганський, вул. Мелешкіна, 22, в цілому складається з вбудованого-прибудованого до житлового будинку приміщення літ "А-1" загальною площею - 839,8 м2, в тому числі підвал площею - 225,4 м2, зареєстрованого за Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлна" .

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб'єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Позивач є виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку 22 по вул. Володимира Великого (Мелешкіна) у місті Кривому Розі Дніпропетровської області.

Відповідно до частини 5 статі 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем послуг, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

01.11.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлна", як споживачем, укладений Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії №807/жб/4 (далі - договір №807/жб/4; а.с. 10-12).

Пунктом 1 даного договору №807/жб/4 встановлено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" https://tec.dp.ua/ (пункт 2 договору №807/жб/4).

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання Виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (пункт 4 договору №807/жб/4).

Відповідно до пункту 5 договору №807/жб/4 виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.

Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця (пункт 17 договору №807/жб/4).

Відповідно до пункту 30 договору №807/жб/4 плата за послуги постачання теплової енергії складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.

Згідно з пунктом 32 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.

Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно із пунктом 33 договору №807/жб/4 виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

Споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору №807/жб/4).

Відповідно до пункту 41 договору №807/жб/4 споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.

Згідно з пунктом 47 договору №807/жб/4 оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Договір №807/жб/4 набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (пункт 51 договору №807/жб/4).

Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункт 52 договору №807/жб/4).

Факт надання позивачем послуг за спірний період підтверджується наявними в матеріалах справи актами:

- про надання послуг з абонентського обслуговування №20368 від 30.09.2023 (а.с. 24), відповідно до якого відповідачеві у вересні 2023 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн;

- про надання послуг з абонентського обслуговування №22173 від 31.10.2023 (а.с. 26), відповідно до якого відповідачеві у жовтні 2023 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн;

- передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) №24553 від 30.11.2023 (а.с.29), відповідно до якого відповідачеві у листопаді 2023 року поставлено 3,54 Гкал теплової енергії на суму 18 322,15 грн, у тому числі ПДВ 3 053,69 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн;

- передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) №28298 від 31.12.2023 (а.с.32), відповідно до якого відповідачеві у грудні 2023 року поставлено 16,94 Гкал теплової енергії на суму 82 691,12? грн, у тому числі ПДВ 13 781,85 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн;

- передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) №1262 від 31.01.2024 (а.с.35), відповідно до якого відповідачеві у січні 2024 року поставлено 19,85 Гкал теплової енергії на суму 94 006,12 грн, у тому числі ПДВ 15 667,69 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн;

- передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) №4799 від 29.02.2024 (а.с.38), відповідно до якого відповідачеві у лютому 2024 року поставлено 6,99 Гкал теплової енергії на суму 32 149,91? грн, у тому числі ПДВ 5 358,09 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн;

- передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) №8291 від 31.03.2024 (а.с.41), відповідно до якого відповідачеві у березні 2024 року поставлено 7,63 Гкал теплової енергії на суму 34 068,56? грн, у тому числі ПДВ 5 678,09?грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн;

- про надання послуг з абонентського обслуговування №11201 від 30.04.2024 (а.с.44), відповідно до якого відповідачеві у квітні 2024 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн;

- про надання послуг з абонентського обслуговування №12945 від 31.05.2024 (а.с.46), відповідно до якого відповідачеві у травні 2024 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн;

- про надання послуг з абонентського обслуговування №14690 від 30.06.2024 (а.с.48), відповідно до якого відповідачеві у червні 2024 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн;

- про надання послуг з абонентського обслуговування №17991 від 31.07.2024 (а.с.50), відповідно до якого відповідачеві у липні 2024 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн;

- про надання послуг з абонентського обслуговування №19692 від 31.08.2024 (а.с.52), відповідно до якого відповідачеві у серпні 2024 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн;

- про надання послуг з абонентського обслуговування №21447 від 30.09.2024 (а.с.54), відповідно до якого відповідачеві у вересні 2024 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн;

- про надання послуг з абонентського обслуговування №23634 від 31.10.2024 (а.с.56), відповідно до якого відповідачеві у жовтні 2024 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн;

- про надання послуг з абонентського обслуговування №25917 від 30.11.2024 (а.с.59), відповідно до якого відповідачеві у листопаді 2024 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн;

- передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) №29476 від 31.12.2024 (а.с.62), відповідно до якого відповідачеві у грудні 2024 року поставлено 18,44 Гкал теплової енергії на суму 95 568,89? грн, у тому числі ПДВ 15 928,15 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн;

- передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) №26126 від 31.01.2025 (а.с.65), відповідно до якого відповідачеві у січні 2025 року поставлено 15,36 Гкал теплової енергії на суму 85 063,91? грн, у тому числі ПДВ 14 177,32 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн;

- передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг) №35190 від 28.02.2025 (а.с.68), відповідно до якого відповідачеві у лютому 2025 року поставлено 17,98 Гкал теплової енергії на суму 101 305,88? грн, у тому числі ПДВ 16 884,31 грн та надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн;

- про надання послуг з абонентського обслуговування №40931 від 31.03.2025 (а.с.71), відповідно до якого відповідачеві у березні 2025 року надано послугу з абонентського обслуговування на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн.

На підставі вказаного позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки-фактури:

- №20368 від 30.09.2023 на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн (а.с.25);

- №22173 від 31.10.2023 на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн (а.с.27);

- №24553 від 30.11.2023 на суму 18 330,49 грн, у тому числі ПДВ 3 055,08 грн (а.с.30);

- №28298 від 30.12.2023 на суму 82 699,46 грн, у тому числі ПДВ 13 783,24 грн (а.с.33);

- №1262 від 31.01.2024 на суму 94 014,46 грн, у тому числі ПДВ 15 669,08 грн (а.с.36);

- №4799 від 29.02.2024 на суму 32 156,86 грн, у тому числі ПДВ 5 359,48 грн (а.с.39);

- №8291 від 31.03.2024 на суму 34 076,90 грн, у тому числі ПДВ 5 679,48 грн (а.с.42);

- №11201 від 30.04.2024 на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн (а.с.45);

- №12945 від 31.05.2024 на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн (а.с.47);

- №14690 від 30.06.2024 на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн (а.с.49);

- №17991 від 31.07.2024 на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн (а.с.51);

- №19692 від 31.08.2024 на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн (а.с.53);

- №21447 від 30.09.2024 на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн (а.с.55);

- №23634 від 31.10.2024 на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн (а.с.57);

- №25917 від 30.11.2024 на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн (а.с.60);

- №25917 від 31.12.2024 на суму 95 577,23 грн, у тому числі ПДВ 15 929,54 грн (а.с.63);

- №26126 від 31.01.2025 на суму 85 072,25 грн, у тому числі ПДВ 14 178,71 грн (а.с.66);

- №35190 від 28.02.2025 на суму 101 314,22грн, у тому числі ПДВ 16 885,70 грн (а.с.69);

- №40931 від 31.03.2025 на суму 8,34 грн, у тому числі ПДВ 1,39 грн (а.с.72).

При цьому за твердженням позивача відповідач за поставлену теплову енергію та надані послуги не розрахувався, у зв'язку із чим, за розрахунками позивача (а.с. 80-82), виходячи з опалювальної площі 839,8 кв.м, у нього виникла заборгованість за спожиту в період з 30.11.2023 по 31.03.2025 теплову енергію у розмірі 460 345,25 грн, а також 14 536,82 грн - пені, 11 930,02 грн - 3% річних та 52 072,58 грн - інфляційних витрат, у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання, та заборгованість у розмірі 158,46 грн за абонентське обслуговування в період з 30.09.2023 по 31.03.2025, а всього 539 043,13 грн.

Відповідно до наданого відповідачем контррозрахунку (а.с. 214-215) вбачається, що у відповідача навпаки обліковується переплата у розмірі 59 332,24 грн, виходячи з опалювальної площі 246,7 кв.м та здійснених переплат під час погашення боргу за рішеннями у справах №904/1211/23 та №904/1119/24.

Відповідач також вказує, що ним сплачено вартість теплової енергії у межах фактичного споживання за опалювальною площею 246,7 кв.м., визначеною у договорі №807 від 02.10.2013, та що розрахунок позивача є завищеним, оскільки базується на загальній площі приміщення 839,8 кв.м., яку визнано неправильною рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 у справі 904/1211/23, яке залишено в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2024 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 у справі №904/1119/24, яке залишено в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2024.

Відповідач зазначає, що рішення у вказаних справах мають преюдиційне значення, оскільки між тими самими сторонами та за аналогічним предметом спору судами вже встановлено, що нарахування за загальною площею є безпідставним.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору в даній справі.

Перевіривши доводи сторін, проаналізувавши надані докази, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

02.10.2013 між Державним підприємством "Криворізька теплоцентраль" (організаційно-правову форму якого змінено на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль"), як теплопостачальною компанією та продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлна", як споживачем та покупець, укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №807 (далі - договір №807), за умовами пункту 1.1. якого продавець взяв на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до дислокації об'єктів до договору №807 від 02.10.2013, найменування об'єкту - нежитлове приміщення, адреса - вул. Мелешкіна, буд. 22, навантаження, Гкал/час - 0,0107, площа (S, м2) - 246,7.

Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем послуг, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що на адресу позивача надходили документи про рішення власника приміщення по вулиці Володимира Великого (Мелешкіна), будинок 22 у місті Кривому Розі Дніпропетровської області про обрання моделі договірних відносин.

Відповідно до пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії" від 21.08.2019 № 830 (далі-правила №830) фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

Таким чином, з 01.11.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлна" фактично укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

Відповідно до пунктів 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (далі - правила №630), споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Процедура відключення приміщення від внутрішньобудинкових мереж, встановлена Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 4 від 22.11.2005.

Відповідно до підпункту 10 пункту 4 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №315 від 22.11.2018 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України №358 від 28.12.2021 (далі - методика №315) базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є опалювана площа приміщень, зазначена у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії. У разі, якщо відомості про опалювану площу не були надані споживачем, базою для розподілу загального обсягу спожитої теплової енергії у будівлі/будинку за відсутності приладів розподільного обліку теплової енергії є загальна площа приміщення у метрах квадратних, визначена за даними, зазначеними у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а у разі відсутності у ньому інформації про окремі приміщення - за даними, зазначеними у документах, що посвідчують право власності на такі приміщення.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023 у справі 904/1211/23, яке залишено в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2024 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2024 у справі №904/1119/24, яке залишено в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2024 встановлено, що розрахунок за теплову енергію має здійснюватися виключно за опалювальною площею 246,7 кв.м., визначеною у договорі № 807 від 02.10.2013.

При цьому суд бере до уваги, що пунктом 13 правил №830, підпунктом 10 пункту 4 розділу І методики №315 не визначено, коли споживач має надати відомості про опалювану площу приміщень у випадку укладання договору у спосіб фактичного отримання послуги. Наявність у позивача інформації саме про опалювальну площу приміщення відповідача підтверджується наведеними вище доказами.

Посилання позивача на реєстраційне посвідчення, відповідно до якого загальна площа нежитлового приміщення відповідача, вбудовано-прибудованого до житлового будинку літ. "А-1" за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Володимира Великого (Мелешкіна), будинок 22, становить 839,8 кв.м (у тому числі підвал 225,4 кв.м), суд оцінює критично. Зазначений документ підтверджує лише загальну площу нерухомості як об'єкта цивільних прав, проте не визначає обсяг опалюваної площі, а також не містить відомостей про характер і спосіб теплозабезпечення всього приміщення чи його частин. Між тим, відповідно до вимог правил №830 від 21.08.2019, та методики №315, підставою для нарахування плати за теплову енергію є саме опалювана площа (обсяг фактичного споживання або параметри теплового навантаження), а не загальна площа об'єкта нерухомості.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що при здійсненні розрахунків спожитої теплової енергії позивач мав врахувати, що відповідно до наявної у нього інформації від відповідача, зокрема, дислокації об'єктів до договору №807 від 02.10.2013, найменування об'єкту: нежитлове приміщення, адреса: місто Кривий Ріг, вулиця Володимира Великого (Мелешкіна), будинок 22, навантаження, Гкал/час - 0,0107, площа (S, м2) - 246,7.

З 01.11.2021, при фактичному укладанні Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії з Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлна", опалювальна площа не змінилася. Принаймні, позивач не надав належних і допустимих доказів зворотного.

Отже, суд виходить з того, що сам факт зміни моделі договірних відносин та укладення з 01.11.2021 індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії не впливає на визначення опалювальної площі приміщення, яке є об'єктом надання послуги, оскільки така площа була відома виконавцю і раніше, визначена в первинному договорі, підтверджена документально, та не була змінена або спростована сторонами належним чином.

Таким чином, при розрахунку вартості послуг з теплопостачання позивач був зобов'язаний виходити саме з опалювальної площі 246,7 кв.м., що відповідає вимогам підпункту 10 пункту 4 розділу І Методики №315, яка встановлює пріоритетність використання даних про опалювану площу, визначених у договорі про надання послуги з постачання теплової енергії, перед іншими даними.

Суд також враховує правову позицію, викладену у рішеннях у справах №904/1211/23 та №904/1119/24, якими вже встановлено факт неправомірності розрахунків за загальною площею 839,8 кв.м. та обов'язковість для розрахунку використання площі 246,7 кв.м. Зазначені обставини, у розумінні статті 75 Господарського процесуального кодексу України, є преюдиційними та не потребують повторного доказування.

Відхиляючи заперечення позивача щодо відсутності у нього доказів опалювальної площі, суд зазначає, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача зазначених відомостей, зокрема, у вихідних документах до первісного договору №807 та в технічних характеристиках теплового навантаження об'єкта. Натомість, позивач не довів наявності змін у конфігурації приміщення або підстав для застосування іншої площі, аніж 246,7 кв.м.

Системний аналіз статті 80 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на позивача покладено обов'язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (у цьому випадку - позивача) (висновок викладений в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2019 у справі N 913/317/18 та від 22.05.2019 у справі N 5011-15/10488-2012).

Суд враховує, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип "рівної зброї".

За таких обставин, розрахунок позивача, здійснений на базі загальної площі 839,8 кв.м., є необґрунтованим та суперечить вимогам чинного законодавства та умовам договору, а також встановленим у попередніх спорах фактичним обставинам.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами відповідача про завищення позивачем нарахувань та дійшов висновку, що саме розрахунок відповідача, здійснений виходячи із площі 246,7 кв.м., є таким, що відповідає фактичним обставинам, договору, Методики №315 та судовим рішенням, які набрали законної сили.

Враховуючи наданий відповідачем контррозрахунок, відповідно до якого за спірний період наявна переплата, а також встановлені фактичні обставини проведення оплати, суд констатує відсутність у відповідача заборгованості за спірний період. Натомість, позивач не довів наявності у нього грошових вимог та підстав для стягнення заявлених сум основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

За наведених обставин, позовні вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" про стягнення 539 043,13 грн підлягають відмові у повному обсязі, як такі, що не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами, а доводи відповідача щодо повного виконання ним зобов'язань за спірний період є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи.

Узагальнюючи викладене, суд приходить до висновку, що нарахування позивача здійснені, виходячи з площі 839,8 кв.м., яка не відповідає умовам договору №807 від 02.10.2013 та преюдиційним висновкам судів у справах №904/1211/23 та №904/1119/24, згідно з якими розрахунки мають здійснюватися виключно за опалювальною площею 246,7 кв.м. Оскільки розмір заявленої позивачем заборгованості є похідним від неправильно визначеної площі, відповідно недоведений у заявленому розмірі, заявлені до стягнення санкції (пеня, інфляційні втрати та 3% річних) також не підлягають задоволенню, оскільки застосування відповідальності можливе лише щодо реальної та підтвердженої суми боргу.

V. Висновки Суду

Суди зобов'язані належно мотивувати свої рішення для забезпечення права сторін на справедливий розгляд та суспільного контролю за правосуддям. При цьому не вимагається відповідати на кожен аргумент сторін: достатньо викласти мотиви у межах конкретних обставин справи, з урахуванням характеру рішення.

Оцінивши у сукупності надані сторонами докази, доводи та заперечення, з урахуванням стандарту доказування, встановленого статтею 79 Господарського процесуального кодексу України ("вірогідність доказів"), господарський суд встановив, що позивач не довів належними, допустимими та достовірними доказами наявність підстав для стягнення заявленої суми заборгованості, а також пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Докази, подані позивачем на підтвердження розміру боргу, не є більш вірогідними, ніж надані відповідачем докази, які підтверджують проведення розрахунків відповідно до умов договору, визначення опалювальної площі у розмірі 246,7 кв.м та наявність переплат у спірний період.

Позивач обрав належний спосіб захисту, проте не довів порушення свого права у заявленому обсязі, що є необхідною умовою для задоволення позову відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України та статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог. У задоволенні позову слід відмовити повністю.

VІ. Судові витрати

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у разі відмови у позові на позивача.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлна" про стягнення заборгованості за договором з постачання теплової енергії №807/жб/4 від 01.11.2021 у загальному розмірі 539 043,13 грн - відмовити у повному обсязі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 07.11.2025

Суддя Т.В. Іванова