09.10.2025 м. Дніпро Справа № 904/4742/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),
суддів Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025 (суддя Мартинюк С.В.; повне судове рішення складено 12.03.2025), постановлені за результатами розгляду грошових вимог ОСОБА_1 і за результатами попереднього засідання у справі № 904/4742/24
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз агро Дніпро», м. Дніпро,-
1. Короткий зміст грошових вимог і ухвал суду першої інстанції.
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/4742/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз агро Дніпро».
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про визнання грошових вимог у справі № 904/4742/24 у сумі 831900,39 грн основної суми боргу та 6056,00 грн витрат зі сплати судового збору.
Грошові вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на двох судових рішеннях Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.10.2010 у справі № 2-4072/10 і від 21.03.2016 у справі № 369/1834/16-ц, якими на її користь з ТОВ «Союз агро Дніпро» стягнуто зазначену суму грошових вимог.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 10.03.2025 частково задовольнив заяву ОСОБА_1 , визнавши її грошові вимоги у справі № 904/4742/24 у розмірі 300925,91 грн (заборгованість), які ґрунтуються на рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.03.2016 у справі № 369/1834/16-ц. Грошові вимоги у розмірі 530974,48 грн, які ґрунтуються на рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.10.2010 у справі № 2-4072/10, місцевий господарський суд відхилив.
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 10.03.2025, постановленою за результатами попереднього засідання у справі № 904/4742/24, між іншим, визнав ОСОБА_1 кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз агро Дніпро» у розмірі 6056,00 грн витрат на сплату судового збору (І черга) і 300925,91 грн основної заборгованості (ІV черга).
Місцевий господарський суд зазначив, що грошове зобов'язання у розмірі 530974,48 грн з'явилося до відкриття провадження у справі № Б3/081-12/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті» (назву змінено на «Союз агро Дніпро»), водночас ОСОБА_1 із заявою про визнання цих грошових вимог до господарського суду не зверталася, тому в силу положень частини другої статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» такі вимоги вважаються погашеними.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
ОСОБА_1 звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025 у справі № 904/4742/24 в частині відмови у визнанні грошових вимог ОСОБА_1 скасувати, і ухвалити судові рішення, якими грошові вимоги визнати у повному обсязі.
Скаржник вважає, грошові вимогами, підтверджені рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.10.2010 у справі № 2-4072/10, підлягають задоволенню, оскільки з заявою про їх визнання він звернувся до господарського суду у місячний строк з дня відкриття провадження у справі № 904/4742/24, водночас, відмовляючи у їх визнанні, місцевий господарський суд неправильно застосував положення частини другої статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки вказана норма права підлягає застосуванню до існуючих грошових вимог і не застосовується до грошових вимог, що виникли на підставі судових рішень.
Скаржник зауважив, що на момент звернення з заявою про визнання грошових вимог у справі № 904/4742/24, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.10.2010 у справі № 2-4072/10 перебувало на примусовому виконанні за виконавчим листом № 2-4072/10 від 03.11.2020, тому звернення в місячний строк з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство є підставою для визнання цих майнових вимог.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз агро Дніпро», - арбітражний керуючий Куліченко Максим Валерійович, у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення місцевого господарського суду без змін.
Ліквідатор зазначає, що спірні грошові вимоги скаржника виникли до відкриття провадження у справі № Б3/081-12/24, водночас не заявлені для їх визнання господарським судом, тому відповідно до положень частини другої статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ці грошові вимоги вважаються погашеними, у зв'язку з чим їх предявлення у справі № 904/4742/24 є безпідставним, про що правильно зазначив місцевий господарський суд в оскаржуваному судовому рішенні.
4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 13.05.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025, постановлені за результатами розгляду грошових вимог ОСОБА_1 і за результатами попереднього засідання у справі № 904/4742/24.
У судовому засіданні 09.10.2025 колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови.
5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.
Києво-Святошинський районний суд Київської області заочним рішенням від 12.10.2010 у справі № 2-4072/10 стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті» (код ЄДРПОУ 32619605) на користь ОСОБА_1 319333,00 грн заборгованості за договором про резервування, 44706,62 грн неустойки за прострочення зобов'язання, 25406,66 грн трьох процентів річних, 139708,20 грн інфляційних втрат, 1700,00 грн держмита і 120,00 грн ІТЗ.
Господарський суд Київської області ухвалою від 18.07.2012 порушив провадження у справі № Б3/081-12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті».
Києво-Святошинський районний суд Київської області заочним рішенням від 21.03.2016 у справі № 369/1834/16-ц стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті» (код ЄДРПОУ 32619605) на користь ОСОБА_1 246844,41 грн інфляційних втрат, 51102,03 грн трьох процентів річних та 2979,47 грн судових витрат.
Господарський суд Київської області ухвалою від 06.03.2024 затвердив мирову угоду і закрив провадження у справі № № Б3/081-12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті».
Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 25.11.2024 відкрив провадження у справі № 904/4742/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз агро Дніпро».
ОСОБА_1 24.12.2024 засобами поштового зв'язку звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про визнання грошових вимог у справі № 904/4742/24 в розмірі 831900,39 грн.
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Згідно зі статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Кодекс кредитором визначає, зокрема юридичну або фізичну особу, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Згідно з частиною другою статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з'ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.
Грошові вимоги у даному випадку ґрунтуються на заочному рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.10.2010 у справі № 2-4072/10, яким на користь ОСОБА_1 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті», яке в подальшому змінило назву на «Союз агро Дніпро (код ЄДРПОУ 32619605), стягнув 319333,00 грн заборгованості за договором про резервування, 44706,62 грн неустойки за прострочення зобов'язання, 25406,66 грн трьох процентів річних, 139708,20 грн інфляційних втрат, 1700,00 грн держмита і 120,00 грн ІТЗ. Загальна сума грошових вимог складає 530974,48 грн.
На примусове виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.10.2010 у справі № 2-4072/10 видано виконавчий документ від 19.11.2010 і 26.11.2010 відкрито виконавче провадження № 22847926.
Своєю чергою, Господарський суд Київської області ухвалою від 18.07.2012 порушив провадження у справі № Б3/081-12 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфініті» (код ЄДРПОУ 32619605), яке в подальшому змінило назву на «Союз агро Дніпро (код ЄДРПОУ 32619605).
Апеляційний господарський суд зазначає, що з моменту порушення (відкриття) стосовно боржника провадження у справі про банкрутство (яке за своєю суттю є самостійним видом судового провадження, що характеризується особливим порядком розгляду справ, способів захисту учасників справи про банкрутство тощо) боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює, зокрема весь комплекс юридичних правовідносин боржника, зокрема з його кредиторами тощо.
Положеннями як Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», так і Кодексом України з процедур банкрутства прямо визначено порядок захисту прав кредиторів, підстави відмови та задоволення кредиторських вимог тощо.
Провадження у справі № Б3/081-12 відкрито за правилами, встановленими Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно з приписами частини першої статті 14 Закону про банкрутство, в редакції чинній станом на час розгляду справи № Б3/081-12/24, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язанні подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство.
Невиконання обов'язку конкурсного кредитора звернення до господарського суду з грошовими вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, передбачало певні матеріально-процесуальні наслідки, визначенні чинним на той час Законом про банкрутство.
Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що погашені вимоги кредиторів - це задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобов'язання або припинення зобов'язання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.
Відповідно до частини другої статті 14 Закону про банкрутство (в редакції до 28.08.2012) вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
За змістом наведених положень законодавець передбачав, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними незалежно від причини пропуску цього строку, який не поновлюється, та причин, за яких відповідні вимоги не були заявлені конкурсним кредитором.
Апеляційний господарський суд встановив, що кредиторські вимоги ОСОБА_1 , що ґрунтуються на рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.10.2010 у справі № 2-4072/10 виникли до порушення провадження у справі № Б3/081-12/24, тому єдиним належним способом реалізації особою, яка вважає себе конкурсним кредитором, своїх прав в межах справи про банкрутство, згідно з положеннями Закону про банкрутство було звернення до суду із відповідною заявою з грошовими вимогами до боржника.
Своєю чергою, ОСОБА_1 не зверталася до господарського суду про визнання її грошових вимог у справі № Б3/081-12/24, обґрунтованих рішенням суду у справі № 2-4072/10, у зв'язку з чим її вимоги є погашеними в силу Закону.
Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про застосування положень частини другої статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та відхилення грошових вимог ОСОБА_1 у розмірі 530974,48, які виникли до відкриття провадження у справі № Б3/081-12/24.
Інше трактування та правова оцінка обставин справи привело б до надання одному з кредиторів ( ОСОБА_1 ) привілейованого становища відносно інших кредиторів у справі № Б3/081-12/24, провадження у якій припинено.
7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвали місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025 у справі № 904/4742/24 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025 у справі № 904/4742/24, постановлену за результатами грошових вимог, залишити без змін.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2025 у справі № 904/4742/24, постановлену за результатами попереднього засідання, залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 06.11.2025
Головуючий суддя Ю. ПАРУСНІКОВ
Суддя Т. ВЕРХОГЛЯД
Суддя О. ІВАНОВ