79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"03" листопада 2025 р. Справа № 921/200/24
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача): Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
та представників:
від стягувача - Гавкалюк В.В. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)
від боржника (скаржника) - Дума Р.І.
від приватного виконавця - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетична Асоціація» від 13 червня 2025 року
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11 червня 2025 року (повний текст підписано 11.06.2025), суддя Охотницька Н.В.
про відмову в поновленні строку та залишення без розгляду скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Д'яченка Є.С.
у справі № 921/200/24
за позовом Публічного акціонерного товариства “Центренерго», смт. Козин, Київська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетична Асоціація», м. Львів
про стягнення заборгованості в сумі 4 261 863,81 грн, з яких 4 200 072,80 грн - за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії, 31 238,49 грн - інфляційні втрати, 30 522,52 грн - 3% річних
встановив:
10 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергетична Асоціація» звернулося до Господарського суду Тернопільської області з скаргою на дії (бездіяльність) приватного виконавця, в якій просить: визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Д'яченка Є.С. щодо прийняття до виконання наказів Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/200/24 та відкриття 20.03.2025 виконавчих проваджень № 77580935, № 77581405; визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця Д'яченка Є.С. про відкриття виконавчих проваджень №77580935 та №77581405.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11 червня 2025 року у справі № 921/200/24 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична Асоціація" (вх.№4229-1 від 10.06.2025) про поновлення пропущеного строку на подання скарги на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Д'яченка Є.С.; скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична Асоціація" (вх.№ 4229 від 10.06.2025) на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Д'яченка Є.С. залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що заявником пропущено строк на оскарження дій приватного виконавця, а зазначені ним обставини не є поважними для поновлення такого строку. Так, суд в ухвалі зазначив, що станом на дату відкриття виконавчих проваджень №77580935 та №77581405 (20.03.2025), ОСОБА_1 був призначений на посаду керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична Асоціація", при цьому, відсутність у останнього до 28.03.2025 статусу бенефіціарного власника, на що посилається заявник, жодним чином не обмежує його повноважень як керівника товариства, в тому числі володіти інформацією щодо відкритих виконавчих проваджень стосовно товариства (протилежного заявником не доведено). Суд також зазначив, що виходячи із пояснень заявника, в даному випадку, неможливість вчасного подання скарги з дотриманням всіх приписів Господарського процесуального кодексу України мала суб'єктивний характер, при цьому, заявником не надано жодного доказу в підтвердження того, що інформацію про відкриття виконавчого провадження керівник отримав лише 02.06.2025. Також суд визнав необґрунтованими твердження заявника про те, що керівник товариства не знав і не міг знати про дії виконавця до моменту фактичного ознайомлення з виконавчим провадженням після вступу на посаду з 28.03.2025, оскільки на такій посаді він перебував ще з 02.03.2025. Водночас суд залишив без розгляду скаргу на підставі ч.2 ст. 341 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергетична Асоціація» звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11 червня 2025 року у справі № 921/200/24 та поновити пропущений строк для подання скарги на дії приватного виконавця. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції не було належним чином враховано той факт, що 28 березня 2025 року відповідно до відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, бенефіціарним власником ТОВ «Енергетична Асоціація» став ОСОБА_1 . Наголошує, що після вступу на посаду, ОСОБА_1 приступив до виконання своїх обов'язків за відсутності повної інформації щодо поточного стану справ у товаристві; передача документації та доступу до електронних сервісів підприємства (зокрема, до електронної пошти, електронного кабінету в системі «Електронний суд» та інших систем, через які надходять офіційні повідомлення й судові документи) здійснювалася поступово, що значно ускладнило ознайомлення нового керівника із усіма процесами, включно з виконавчими провадженнями; фактичну інформацію про відкриття виконавчого провадження, про яке йдеться у скарзі, ОСОБА_1 отримав лише 02 червня 2025 року, після чого негайно вжив заходів для захисту інтересів товариства, звернувшись до суду зі скаргою на дії виконавця. Зазначає, що ОСОБА_1 об'єктивно не знав і не міг знати про дії виконавця до моменту фактичного ознайомлення з ними після отримання відповідної інформації. На думку апелянта не поновлення строку на звернення до суду в таких умовах, без урахування об'єктивних обставин зміни контролю над юридичною особою, фактично позбавило товариство ефективного доступу до правосуддя, що прямо суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд.
У відзиві на апеляційну скаргу приватний виконавець Д'яченко Є.С. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Енергетична Асоціація» на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11 червня 2025 року в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що у відповідності до повідомлень № 5342668 та № 5344563, отриманих через Автоматизовану систему виконавчого провадження, 20.03.2025, постанови про відкриття виконавчих проваджень від 20.03.2025 року АСВП № 77580935 та АСВП № 77581405 доставлені до електронного кабінету ЄСІТС боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНА АСОЦІАЦІЯ», ЄДРПОУ 44949544. Крім цього, наголошує, що 20.03.2025 постанови про відкриття виконавчого провадження № 77580935, № 77581405 направлені на адресу боржника, вказану у виконавчому документі, а саме: м. Тернопіль, вул. Крушельницької Соломії, буд. 18, офіс 509 рекомендованим листом (трек-номер 0601126056293). Відтак, зазначає, що про відкриття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д'яченком Євгенієм Станіславовичем виконавчих проваджень № 77580935, № 77581405 боржнику - юридичній особі стало відомо 20.03.2025 року, водночас, зі скаргою боржник звернувся до суду лише 10.06.2025. Звертає увагу, що ОСОБА_1 став керівником ТОВ "Енергетична Асоціація" з 02.03.2025, при цьому, відсутність у останнього до 28.03.2025 статусу бенефіціарного власника, на що посилається заявник, жодним чином не обмежує його повноважень як керівника товариства, в тому числі володіти інформацією щодо відкритих виконавчих проваджень стосовно товариства (протилежного заявником не доведено).
27 жовтня 2025 року від скаржника до суду надійшли додаткові пояснення у справі.
Представник боржника в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив такі задоволити в повному обсязі, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
Представник стягувача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Приватний виконавець в судове засідання не з'явився. Поряд з тим, надіслав до суду клопотання про розгляд апеляційної скарги за його відсутності.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.12 ст.270 ГПК України).
Оскільки явка приватного виконавця в судове засідання не визнавалася обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.
Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 12 листопада 2024 року у справі № 921/200/24 позов задоволено: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична Асоціація" на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" 4 261 863,81 грн, з яких: 4 200 072,80 грн заборгованість за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії, 31 238,49 грн інфляційні втрати, 30 522,52 грн три проценти річних. Крім цього, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетична Асоціація" на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" 51 142 грн в повернення сплаченого судового збору.
26 грудня 2024 року видано два накази про примусове виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 12 листопада 2024 року.
Вказане рішення залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 18 березня 2025 року у справі № 921/200/24.
20 березня 2025 року за заявою стягувача приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Д'яченком Євгенієм Станіславовичем винесено дві постанови про відкриття виконавчого провадження:
№ 77580935 (про стягнення з ТОВ "Енергетична Асоціація" на користь ПАТ "Центренерго" 4 261 863,81 грн, з яких: 4 200 072,80 грн заборгованість за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії, 31 238,49 грн інфляційні втрати, 30 522,52 грн три проценти річних);
№ 77581405 (про стягнення з ТОВ "Енергетична Асоціація" на користь ПАТ "Центренерго" 51 142 грн в повернення сплаченого судового збору).
Постановою приватного виконавця від 05 червня 2025 року закінчено виконавче провадження № 77581405 (щодо стягнення судового збору) у зв'язку з фактичним виконанням рішення згідно з виконавчим документом.
10 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Енергетична Асоціація» звернулося до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) приватного виконавця, в якій просило:
визнати незаконними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Д'яченка Є.С. щодо прийняття до виконання наказів Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/200/24 та відкриття 20.03.2025 виконавчих проваджень № 77580935, № 77581405;
визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця Д'яченка Є.С. про відкриття виконавчих проваджень № 77580935 та № 77581405.
Поряд з цим, боржник просив поновити пропущений строк для подання скарги.
Відповідно до ст.326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В силу ч.1 ст.2 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Статтею 36 ЗУ «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження» також визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (ч.5 ст.74 ЗУ «Про виконавче провадження»).
Згідно з стт.339 ГПК України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
В силу положень ст.339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ч.1 ст.341 ГПК України скаргу може бути подано до суду:
а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права;
б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Пропущений строк для подання скарги може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду (ч.2 ст.341 ГПК України).
За приписами ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема, у постановах від 01.11.2023 у справі № 904/3734/20, від 15.02.2024 у справі № 909/524/19, від 19.03.2024 у справі № 909/992/19), що передумовою для розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного, приватного виконавця по суті є встановлення факту подання цієї скарги у строк, передбачений частиною першою статті 341 ГПК України, або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено з поважних причин.
Судом встановлено, що заявником пропущено десятиденний строк, передбачений п. «а» ч.1 ст.341 ГПК України на звернення до суду із скаргою, поряд з тим, заявник просив суд поновити такий строк, посилаючись на те, що станом на час прийняття оскаржуваних постанов приватного виконавця, бенефіціарним власником підприємства боржника був ОСОБА_2 , а з 28 березня 2025 року - ОСОБА_1 , який приступивши до виконання обов'язків, не одразу отримав повну інформацію про стан справ у товаристві, оскільки передача документації та доступу до електронних систем (у тому числі електронної пошти, електронного кабінету Електронного суду тощо) відбувалася поетапно. Відтак, зазначає, що інформацію про відкриття виконавчого провадження новий керівник отримав лише 02 червня 2025 року, після чого одразу вжив заходів для звернення до суду зі скаргою. Вважає, що строк звернення до суду не може обчислюватися з дати відкриття виконавчого провадження (20.03.2025), оскільки ОСОБА_1 , який на сьогодні має право представляти інтереси товариства, не знав і не міг знати про дії виконавця до моменту фактичного ознайомлення з виконавчим провадженням після вступу на посаду.
Водночас, судом встановлено, що зміна керівника у ТОВ «Енергетична Асоціація» відбулася - 02 березня 2025 року (замість ОСОБА_2 керівником став ОСОБА_1 ), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманим на запит суду першої інстанції.
Згідно з ч.1 ст.10 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
В силу положень ч.ч.1,3,4 ст.16 ЗУ «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Представництво юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом чи установчими документами юридичної особи, або через представників юридичної особи. Представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності.
Відтак, станом на час винесення приватним виконавцем постанов про відкриття виконавчих проваджень № 77580935 та № 77581405 (тобто 20 березня 2025 року) керівником товариства боржника був Миколів Віталій Любомирович, відтак, останнім здійснювалося представництво боржника у вказаних виконавчих провадженнях.
Твердження заявника про те, що Миколів Віталій Любомирович до 28 березня 2025 року не був бенефіціарним власником ТОВ «Енергетична Асоціація» є безпідставними, оскільки вказане не впливає на обсяг повноважень Миколіва В.Л. як керівника товариства (представника у виконавчому провадженні).
Щодо доводів боржника про те, що керівник товариства отримав інформацію про відкриття виконавчих проваджень лише 02 червня 2025 року, такі є безпідставними, оскільки заявником не подано будь-яких доказів на підтвердження вказаної обставини. Як і не зазначено будь-яких обставин, які б перешкоджали боржнику дізнатися про відкриті виконавчі провадження та їх стан раніше, починаючи з 20 березня 2025 року.
Поновлення пропущеного строку для подання скарги відбувається виходячи із поважності причин його пропуску. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
Так, у постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 04.22.2022 у справі № 925/308/13-г зазначено наступне: «За порівняльного аналізу змісту термінів "дізнався" та "повинен був дізнатися", що містяться у положеннях статті 341 ГПК України, суд доходить висновку про презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні; доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. У цьому висновку суд враховує, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя і сторони повинні очікувати їх застосування задля забезпечення дотримання принципу юридичної визначеності. Отже, під час визначення початку перебігу строку звернення до суду із скаргою на дії (бездіяльність) суб'єкта, закріпленого у частині першій статті 341 ГПК України, необхідно враховувати поведінку скаржника (чи мав він реальну можливість (повинен був) дізнатися про стверджуване ним порушення його прав, вчинені ним дії, направлені на з'ясування стану виконавчого провадження тощо). У висновку про презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах від 14.08.2019 у справі № 910/7221/17, від 12.01.2021 у справі № 910/8794/17, від 12.10.2021 у справі № 918/333/13-г.
З огляду на наведене, колегія суддів встановила, що заявником (боржником) при зверненні до місцевого господарського суду із скаргою на дії приватного виконавця поза межами строку, передбаченого пунктом «а» ч.1 ст.341 ГПК України, не наведено жодних поважних причин (обставин), які б свідчили про існування будь-яких перешкод для того, щоб дізнатися про відкриті виконавчі провадження щодо ТОВ «Енергетична Асоціація» та їх стан.
Наведені заявником обставини (в тому числі і щодо дізнання про виконавчі провадження лише 02 червня 2025 року) без надання будь-яких доказів на підтвердження цього, правомірно визнано судом першої інстанції неповажними та відмовлено у поновленні заявнику строку на оскарження дій та постанов приватного виконавця.
Враховуючи все наведене вище, зокрема і презумпцію обов'язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання ТОВ «Енергетична Асоціація» про поновлення строку на подання скарги та, як наслідок, залишення такої скарги без розгляду.
Водночас колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта у додаткових поясненнях від 27 жовтня 2025 року на нові обставини, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції під час вирішення клопотання про поновлення строку на подання скарги, оскільки апеляційний суд переглядає ухвалу місцевого господарського суду станом на час її постановлення.
Відповідно до ч.1 ст.255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк (п.9) та про залишення позову (заяви) без розгляду (п.14).
Згідно з ч.1 ст.271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Статтею 275 ГПК України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За приписами ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Слід зазначити, що скаржником не доведено, а апеляційним судом не встановлено наявності підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про відмову в поновленні строку на подання скарги та залишення такої без розгляду, відтак, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваної ухвали без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст.236, 255, 270, 271, 275, 276, 281, 282, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
ухвалив:
Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11 червня 2025 року у справі № 921/200/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична Асоціація» - без задоволення.
Матеріали оскарження ухвали повернути до Господарського суду Тернопільської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку, у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну постанову складено 06 листопада 2025 року
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.