Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/11271/25
Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/715/25
07 листопада 2025 рокумісто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 , подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 листопада 2025 року щодо відмови у задоволенні скарги на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури,
Оскаржуваною ухвалою ОСОБА_6 відмовлено у задоволенні скарги на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури /далі - САП/ щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань /далі - ЄРДР/, оскільки: (1) зі змісту скарги не вбачається будь-якої ознаки предметної підсудності Вищому антикорупційному суду /далі- ВАКС/, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/; (2) зі змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення та наявних матеріалів не вбачається жодних достатніх вагомих обставин вчинення кримінального правопорушення (т. 1 а. с. 12, 170-172).
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою зобов'язати НАБУ або САП внести відомості за його заявою до ЄРДР та надати витяг. Зазначає, що: (1) скарга розглянула без обов'язкової участі особи, яка її подала; (2) кримінальне правопорушення, про яке вказано в заяві, передбачене ст. 364 Кримінального кодексу України /далі - КК/ вчинене прокурорами Офісу Генерального прокурора, а тому є підслідним детективам НАБУ; (3) підслідність НАБУ визначається самим статусом особи правопорушника, яким є прокурор Офісу Генерального прокурора, а не розміром завданої шкоди (т. 1 а. с. 176-178; т. 2 а. с. 65, 86-89).
Заявник і прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибули.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із того, що слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до ч. 1 цієї статті (ч. 2 ст. 33-1 КПК). Так, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, зазначених у примітці ст. 45 КК, ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК (ч. 1 ст. 33-1 КПК). Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 364 цього Кодексу (примітка до ст. 45 КК). Відповідно до п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, зокрема, передбачених ст. 364 КК. Проте, хоч у заяві про кримінальні правопорушення ОСОБА_6 і посилався на ст. 364 КК, але фактично зазначав обставини невиконання ухвали іншого слідчого судді, тобто вчинення злочину, передбаченого ст. 382 КК, яке не віднесена до підсудності Вищому антикорупційному суду.
Тому, в порядку п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК слідчий суддя повинен був прийняти рішення про повернення скарги як такої, що не підсудна ВАКС, в разі встановлення даних обставин на стадії вирішення питання про прийнятність, а не розглядати її по суті. Але рішення щодо повернення скарги може бути ухвалено на стадії вирішення питання про відкриття провадження за скаргою. У випадку відкриття слідчим суддею провадження за скаргою та виявлення підстав для повернення скарги під час розгляду скарги по суті, він повинен був би закрити провадження у вказаній справі. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №569/17036/18.
І хоча слідчий суддя постановив ухвалу про відмову в задоволенні скарги по суті, а не про її повернення чи закриття провадження за скаргою, підстав для скасування оскаржуваної ухвали не встановлено. Оскільки наслідками повернення скарги та закриття провадження за нею, як і наслідками відмови у її задоволенні по суті, є неможливість задоволення вимог особи. Із огляду на це у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити. Адже не може бути скасоване правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля принципу правового пуризму, тобто лише з формальних підстав (п. 38 рішення ЄСПЛ від 23.07.2009 у справі «Сутяжник проти Росії» / Sutyazhnik v. Russia, заява №8269/02).
Із огляду на наведене в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 21, 22, 23, 26, 33-1, 115, 214, 216, 303, 304, 306, 395, 404, 405, 407, 412, 419, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04 листопада 2025 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2
Судді:ОСОБА_3
ОСОБА_4