Справа № 991/11197/25
Провадження № 1-кс/991/11288/25
03 листопада 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023 (далі - кп № 62023100120000684),
Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 (далі - ОГП, прокурор) про арешт майна.
2.Клопотання обґрунтоване тим, що Головне слідче управління Державного бюро розслідувань (далі - ГСУ ДБР) здійснює досудове розслідування у кп № 62023100120000684 за фактом ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 189, ч. 3 ст.15 ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст.111-2, ч. 3 ст. 209, ст. 368-5 Кримінального кодексу України (далі - КК), та за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 368 КК (у редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-III), ст. 368-5 КК.
3.Досудовим розслідуванням установлено, що не пізніше серпня 2008 року (точний час, дата та місце органом досудового розслідування не установлено) було створено стійке ієрархічне об'єднання, до якого залучені окремі судді Донецького апеляційного господарського суду, Господарського суду Донецької області, зокрема на той час і заступник голови Господарського суду Донецької області ОСОБА_5 , працівники апарату цих судів, члени їх сімей та інші близькі особи, інші особи, які у різний час входили до злочинної організації, члени якого та структурні частини якої за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких, особливо тяжких злочинів.
4.Водночас діяльність цієї злочинної організації була спрямована на ухвалення суддями Донецького апеляційного господарського суду та Господарського суду Донецької області, а у подальшому і Господарського суду міста Києва, Київського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України судових рішень, зокрема, на отримання незаконної матеріальної вигоди від представників сторін у господарських спорах (потенційних господарських спорах), а також в інших особистих інтересах.
5.Прокурор зазначав, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні таких кримінальних правопорушень: (1) участі у злочинній організації та участі у злочинах, вчинюваних такою організацією, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК (у редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001); (2) одержанні у будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, службовою особою, яка займає відповідальне становище, у складі злочинної організації, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК (у редакції Закону № 2341-III від 05.04.2001); (3) набутті особою, уповноваженою на виконання функцій держави, активів, вартість яких більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК.
6.Окрім того, під час досудового розслідування, крім уже інкримінованих ОСОБА_5 епізодів злочинної діяльності у складі злочинної організації, перевіряються обставини щодо можливої легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, колишнім суддею ОСОБА_5 через близьких і довірених йому осіб, зокрема членів його сім'ї, внаслідок ухвалення раніше неправосудних рішень через втручання в автоматизовану систему судів, втручання у діяльність суддів Господарського суду міста Києва, Київського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України в інтересах третіх осіб, одержання ним та близькими і довіреними йому особами, зокрема членами його сім'ї, незаконної матеріальної вигоди, зокрема шляхом придбання рухомого та нерухомого майна, корпоративних прав юридичних осіб як в Україні, так і за кордоном, оформлення цього майна на близьких та довірених йому осіб, зокрема колишню дружину ОСОБА_6 , синів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , дружину ОСОБА_7 - ОСОБА_9 , шляхом оформлення їх діяльності як фізичних осіб - підприємців, з метою приховування (маскування) походження доходів та надання їх походженню легального статусу.
7.Під час досудового розслідування зібрано дані, які можуть свідчити, що кінцевим суб'єктом ухвалення рішень щодо управління активами вищезазначених фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, тобто особою, яка здійснює фактичне розпоряджання майном та іншими активами, є саме ОСОБА_5 .
8.Окрім цього прокурор покликався на те, що розлучення ОСОБА_5 з ОСОБА_6 у дійсності спрямоване на приховування незаконного збагачення шляхом набуття активів у незаконний спосіб, оскільки сукупність даних за весь час свідчить, що вони продовжують мати спільний побут та спільно проживають як на території України, так і за її межами, мають відповідні права та обов'язки.
9.Відповідно до матеріалів Державної податкової служби України та Державної служби фінансового моніторингу України не підтверджується отримання достатніх офіційних і задекларованих доходів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та іншими особами/юридичними особами, які були необхідні для придбання зазначеного вище рухомого та нерухомого майна, водночас інформація, відображена у податкових деклараціях про доходи зазначених осіб, фактично є недостовірною.
10.Також привертає увагу невідповідність рівня початкових доходів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також пов'язаних із ними осіб та юридичних осіб, періоду первісного набуття ними вищевказаних високоліквідних активів (2011-2012 роки), зокрема за кордоном, за наявної на сьогодні інформації щодо їх вартості, а також значне збільшення доходів ОСОБА_6 після фіктивного розлучення з ОСОБА_5 .
11.Отже, під час досудового розслідування отримано інформацію про те, що ОСОБА_5 упродовж 2008-2024 років використовує протиправну схему легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом під виглядом здійснення близькими особами фіктивної підприємницької діяльності, зокрема як фізичних осіб-підприємців.
12.З цією метою ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 організували протиправний механізм, який полягає в укладанні фіктивних трудових договорів та прийняття на роботу підставних осіб, які начебто є найманими особами, без здійснення будь-якого виду діяльності. Зокрема, певні із зазначених осіб великий проміжок часу перебувають за кордоном та не мають відповідної спеціальної освіти, що унеможливлює здійснення будь-якого виду діяльності та/або надання ними послуг, зокрема в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_11 .
13.Прокурор зазначав, що відповідно до висновку аналітичного дослідження підприємницької діяльності ОСОБА_6 надання нею послуг з навчання та послуг психолога у період перебування за кордоном за значно завищеною вартістю з використанням найманих працівників з ознаками номінальності та без відповідної освіти - має ознаки підозрілих фінансових операцій, здійснених з метою легалізації готівкових коштів у загальній сумі 50 918 500 грн.
14.Аналогічні порушення виявлені під час аналізу підприємницької діяльності ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 .
15.За твердженням прокурора, до цієї протиправної схеми залучені ряд осіб, зокрема, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 .
16.Прокурор покликався на те, що ОСОБА_12 спільною із дружиною ОСОБА_14 тривалий період, щонайменше з 2014 року до сьогодні, є постійними помічниками ОСОБА_5 з усіх питань, які пов'язані з особистим, побутовим життям, трудовою діяльністю його та членів сім'ї, інших близьких осіб, управлінням їх активами, рухомим та нерухомим майном, фінансово-господарською діяльністю, зокрема, що стосується ведення фіктивної підприємницької діяльності ОСОБА_15 .
17.Водночас ОСОБА_13 тривалий час з 2014 до 2022 року працював особистим водієм та охоронцем ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , інших членів сім'ї, а також є номінальним власником транспортних засобів, якими постійно користується ОСОБА_5 .
18.Наразі ОСОБА_13 продовжує виконувати особисті доручення та вказівки, пов'язані із ОСОБА_5 та його сім'єю, зокрема, що стосується їх фіктивної підприємницької діяльності.
19.Прокурором установлено, що у власності та користуванні ОСОБА_5 та інших пов'язаних із ним осіб перебуває транспортний засіб «TOYOTA PROACE CITY VERSO», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , власником якого, відповідно до інформації МВС України, є ОСОБА_13 , проте фактично використовується ОСОБА_5 та він неодноразово здійснював виїзд за кордон за кермом цього транспортного засобу, постійно користується на території України особисто, або через ОСОБА_12 . Вартість транспортного засобу складала742,8 тис. грн.
20.Під час досудового розслідування зібрано дані, які можуть свідчити, що кінцевим суб'єктом ухвалення рішень щодо управління активами вищезазначених фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, тобто особою, яка здійснює фактичне розпоряджання майном, та іншими активами, є саме ОСОБА_5 .
21.Окрім того, прокурор вважав, що ОСОБА_5 може як опосередковано, так і прямо вчиняти щодо вищевказаних активів пов'язаних з ним осіб ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_11 та інших, зокрема ОСОБА_13 ) дії, які за змістом тотожні здійсненню права розпоряджання та/або постійного контролю за ними, або вони були набуті за його безпосереднім дорученням та сприянням.
22.Тому, на переконання прокурора, ОСОБА_5 імовірно здійснював легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом, за ухвалення неправосудних рішень та втручання в автоматизовану систему та діяльність суддів Господарського суду міста Києва, Київського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України в інтересах третіх осіб за неправомірну вигоду, зокрема шляхом придбання рухомого та нерухомого майна юридичних осіб як в Україні, так і за кордоном, транспортних засобів, реєстрації їх на близьких осіб, зокрема ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , а також інших довірених, шляхом оформлення їх діяльності як фізичних осіб-підприємців, з метою приховування (маскування) походження доходів та надання цим коштам легального походження.
23.Також прокурор стверджував, що з цією метою вищезазначені особи здійснювали реєстрацію та використовували підконтрольні їм суб'єкти господарської діяльності (походження статутних капіталів та набутого нерухомого майна яких також не відповідало наявним у ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 доходів на дату їх відкриття) на які також зареєстровано частину рухомого та нерухомого майна.
24.З огляду на викладене, прокурор переконаний, що вищезгадані активи ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також інших довірених осіб, зокрема ОСОБА_13 , набуті незаконним шляхом, їх придбання не підтверджуються їх сукупними доходами з урахуванням періодів набуття активів, та будь-які подальші операції з ними можуть свідчити про приховування та маскування їх незаконного походження.
25.Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_13 є номінальним власником транспортного засобу «TOYOTA PROACE CITY VERSO», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , тоді як саме ОСОБА_5 як опосередковано, так і прямо вчиняє щодо цього активу дії, які за змістом тотожні здійсненню права розпоряджання та/або постійного контролю за ними, починаючи з моменту його набуття.
26.Так, під час огляду мобільного телефона ОСОБА_12 у месенджері «Viber» 21.09.2021 абонент « ОСОБА_16 » відправляє ОСОБА_12 фото із салону нового автомобіля «TOYOTA PROACE CITY VERSO» сріблястого кольору (металік) разом із повідомленням «Цена для Вас 742 877 грн».
27.Згодом, 29.09.2021 абонент « ОСОБА_17 » повідомляє ОСОБА_12 про залишок коштів у сумі 719 877 грн, які необхідно сплатити за автомобіль, разом із рахунком-фактурою від 29.09.2021 № ВДиС-0061622, в якому зазначений покупцем ОСОБА_13 .
28.Відповідно до відомостей ЄДРТЗ ОСОБА_13 06.10.2021 набув право власності на автомобіль «TOYOTA PROACE CITY VERSO», 2021 р.в., VIN-код: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартістю 742 877 грн, а за інформацією Єдиного реєстру довіреностей 29.09.2023 видав довіреність ОСОБА_5 на право розпоряджатися цим автомобілем.
29.Також під час огляду мобільного телефона ОСОБА_12 виявлено рекомендаційний лист за підписом ОСОБА_11 , в якому повідомляється, що ОСОБА_13 у період з березня 2014 року по травень 2022 року працював на посаді водія-тілоохоронця у ОСОБА_6 , до обов'язків якого належало: транспортне обслуговування керівника та членів сім'ї на автомобілях представницького класу, обслуговування та щоденний догляд за довіреними транспортними засобами, контроль стану керівника та членів сім'ї, забезпечення безпеки під час доставки керівника та членів сім'ї.
30.Окрім того, у месенджері «WhatsApp» ОСОБА_13 погоджує з ОСОБА_12 окремі питання щодо купівлі транспортного засобу з посиланням на ОСОБА_5 як на фактичного власника, а також у подальшому систематично відправляє ОСОБА_12 постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху із повідомленням «…то шеф лихачит…». Надалі ОСОБА_13 продовжує повідомляти про штрафи та висловлює прохання ОСОБА_12 їх оплатити.
31.Такі порушення підтверджуються й інформацією Департаменту патрульної поліції Національної поліції України стосовно ОСОБА_5 , який керував транспортним засобом «TOYOTA PROACE CITY VERSO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , про винесення постанов про накладення адміністративного стягнення.
32.Наявний факт користування цим автомобілем безпосередньо суб'єктом декларування підтверджується інформацією з системи «Безпечне місто», на фото з якої останній перебуває за кермом або на пасажирському сидінні транспортного засобу разом з ОСОБА_6 , дружиною старшого сина ОСОБА_10 .
33.Також установлено, що ОСОБА_5 систематично, зокрема з ОСОБА_6 , перетинав державний кордон України на цьому ж автомобілі.
34.Прокурор зазначав, що органом досудового розслідування тричі проводився обшук цього транспортного засобу, однак двічі - 25.09.2023 та 04.02.2024 автомобіль знаходився за місцем постійного проживання ОСОБА_5 , а саме на підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 (право власності на який належить ОСОБА_6 ), а також 02.12.2024 під час затримання ОСОБА_5 на в'їзді у місто Київ.
35.Окрім цього, під час обшуку цього транспортного засобу 25.09.2023 виявлено, зокрема: довіреність, видану ОСОБА_13 на ім'я ОСОБА_5 на представлення інтересів та виїзд за кордон на автомобілі марки «TOYOTA PROACE CITY VERSO», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_2 ; наказ Міністерства інфраструктури України про заходи щодо забезпечення міжнародних автомобільних перевезень в умовах правового режиму воєнного стану; перелік водіїв підприємств, які здійснюють перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами для надання можливості виїзду за межі України в умовах правового режиму воєнного стану строком на три календарних місяці, де під № 8 зазначений ОСОБА_5 як представник БФ «Наш Дім - Київ»; накази БФ «Наш Дім - Київ» від 2023 року про відрядження ОСОБА_5 до м. Прага (Чеська Республіка) для отримання гуманітарної допомоги; наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України про затвердження переліку водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України; перелік водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України вантажів гуманітарної допомоги автомобілями, де під № 45 зазначений ОСОБА_5 як представник БФ «Наш Дім - Київ».
36.Аналогічні документи знайдено під час проведення обшуку 25.09.2023 за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , право власності зареєстроване за ОСОБА_6 , зокрема документи від 2023 року щодо відрядження ОСОБА_5 до м. Прага (Чеська Республіка) та отримання і перевезення гуманітарної допомоги, зокрема, накази БФ «Наш Дім», наказ Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України про затвердження переліку водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України, серед яких є ОСОБА_5 , декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, в яких зазначений водієм ОСОБА_5 , марка та номер машини « Toyota Proace », НОМЕР_1 .
37.Зазначені відомості також підтверджуються інформацією з Державної прикордонної служби України щодо перетину кордону ОСОБА_5 , іншими членами сім'ї, а також ОСОБА_13 .
38.Тому прокурор вважав, що ОСОБА_13 придбав актив - автомобіль «TOYOTA PROACE CITY VERSO», 2021 р.в., вартістю 742 877 грн за дорученням ОСОБА_5 для його потреб.
39.Прокурор стверджував, що саме ОСОБА_5 є фактичним власником цього активу, незважаючи на оформлення права власності на цей актив на ОСОБА_13 , а внаслідок оформлення довіреності мав не лише фактичну, а й юридичну можливість прямо вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження.
40.Також із характеру спілкування між цими особами випливає, що ОСОБА_13 тривалий час виконував особисті доручення та вказівки, пов'язані із ОСОБА_5 та його сім'єю.
41.Серед іншого, під час аналізу виписок банківських рахунків в АТ «Сенс Банк» встановлено, що протягом 2021 року ОСОБА_13 поповнив готівкою рахунок, який належить ОСОБА_7 , у загальній сумі на 1 872 369,15 грн.
42.Зазначене вище суперечить поясненням ОСОБА_5 , наданим НАЗК під час проведення моніторингу його способу життя, який повідомив, що з ОСОБА_13 інших стосунків, крім підтримки останнім його волонтерської діяльності, не має.
43.Також не підтверджується самостійне придбання цього автомобіля ОСОБА_13 з огляду на його фінансовий стан та спроможності, оскільки відповідно до відомостей про його офіційні доходи, на час придбання вони становили 102 414,77 грн за період з 2005 до 2021 роки. Крім того, останній систематично у листуванні з ОСОБА_12 повідомляв про відсутність у нього коштів або просив про фінансову допомогу.
44.Прокурор зазначав, що цей транспортний засіб є активом незаконного збагачення або набутий незаконним шляхом (внаслідок легалізації), тобто є предметом кримінального правопорушення, може зберігати на собі сліди кримінального правопорушення та містити відомості, які можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що установлюються під час кримінального провадження, тобто підпадає під ознаки речового доказу у кримінальному провадженні, а тому постановою слідчого у кримінальному провадженні від 24.08.2025 його визнано речовим доказом.
45.Окрім цього, фактичним власником транспортного засобу є ОСОБА_5 , а тому до нього може бути застосовано конфіскацію як вид покарання.
46.Зважаючи на це, з метою забезпечення збереження речових доказів, конфіскації та спеціальної конфіскації,прокурор просив накласти арешт на вилучене майно.
Позиція учасників у судовому засіданні
47.У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 просили задовольнити клопотання, здебільшого покликаючись на обставини, зазначені у ньому.
48.Окрім цього, на підставі ч. 2 ст. 172 КПК клопотання прокурора про арешт майна, розглянуте без повідомлення власника та фактичного володільця автомобіля, оскільки слідчий суддя вважав це необхідним з метою забезпечення арешту майна, адже повідомлення про розгляд цього клопотання, могло призвести до появи ризиків, передбачених у ст. 170 КПК.
Установлені слідчим суддею обставини, положення закону та мотиви, якими він керувався, постановляючи цю ухвалу
Факти та обставини, встановлені слідчим суддею, що мають значення для кримінального провадження
49.Вирішуючи заявлене клопотання, слідчий суддя на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) установив, що слідчими ГСУ ДБР здійснюється досудове розслідування у кп № 62023100120000684. До ЄРДР внесені відомості, зокрема, за фактами того, що: (1) у діях колишнього заступника Голови Вищого господарського суду України ОСОБА_5 та його колишньої дружини ОСОБА_11 , їх сина ОСОБА_7 наявні ознаки легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, в частині набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, зокрема вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, тобто ст. 209 КК, а саме отримання в особисту власність та у власність підконтрольних юридичних осіб (суб'єктів підприємницької діяльності) великої кількості нерухомого майна на території міста Києва та Київської області; (2) колишній заступник Голови Вищого господарського суду України набув активи, вартість яких більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує його законні доходи; (3) ОСОБА_19 , обіймаючи посаду голови Донецького апеляційного господарського суду, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно з корисливих мотивів та в інших особистих інтересах, не пізніше серпня 2008 року (точний час, дата та місце органом досудового розслідування не установлено), створив стійке ієрархічне об'єднання, до якого залучив окремих суддів Донецького апеляційного господарського суду, Господарського суду Донецької області, зокрема заступника голови цього суду ОСОБА_5 , працівників апарату цих судів, членів сім'ї та інших близьких осіб, адвокатів, арбітражних керуючих, інших осіб, які у різний час входили до злочинної організації, члени якого та структурні частини якої за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких, особливо тяжких та інших злочинів учасниками цієї організації, а також здійснював керівництво та координацію злочинної діяльності цих та інших осіб, забезпечував функціонування злочинної організації; (4) у період з 3 серпня 2008 року до листопада 2008 року (точний час, дата та місце органом досудового розслідування не установлено) злочинна організація заволоділа отриманими як предмет вимагання та одержання неправомірної вигоди корпоративними правами ТОВ «Дрімвуд» та, як наслідок, наявними у розпорядженні ТОВ «Дрімвуд» майновими та немайновими правами, шляхом: ухвалення ОСОБА_5 завідомо неправосудного рішення у справі № 8/170пн від 09.10.2008, яким позовні вимоги ТОВ «Дрімвуд» до Святогірської міської ради міста Слов'янська Донецької області задоволено повністю та зобов'язано Святогірську міську раду міста Слов'янська Донецької області укласти із ТОВ «Дрімвуд» договір оренди земельної ділянки орієнтовною площею 20 га строком на 49 років 9 місяців для будівництва та експлуатації об'єкта - спортивно-оздоровчого комплексу; включенням у період між ухваленням вищезгаданого рішення та укладанням 19.11.2008 відповідного договору оренди ОСОБА_6 та ОСОБА_20 до складу засновників та кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «Дрімвуд» через підконтрольні юридичні особи ТОВ «Інтерпарес», ТОВ «Ексекво», разом із довіреними особами ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , а також призначенням у подальшому директором цього товариства іншої довіреної особи ОСОБА_23 (т. 1 а.п. 15-19).
50.27.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 368 КК (у редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-III), ст. 368-5 КК(т. 1 а.п. 28-83).
51.Деталі висунутої ОСОБА_5 підозри описані у письмовому повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 27.06.2025, згідно із яким ОСОБА_5 : (1) взяв участь у злочинній організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину та участі у злочинах, вчинюваних також організацією, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 КК (у редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-III); (2) одержав у будь-якому вигляді хабар за виконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, будучи особою, яка займає відповідальне становище, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 368 КК (у редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-III); (3) будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, набув активи, вартість яких більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК.
52.Згідно із усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
53.Саме з огляду на таке розуміння обґрунтованості підозри слідчий суддя вирішував це клопотання, та дійшов висновку про те, що описана у клопотанні та у повідомленні про підозру фабула, в сукупності з наданими детективом матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність ознак ймовірного вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 368 КК (у редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-III), ст. 368-5 КК.
54.Слід однак зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішував тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначив, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
55.Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується фактичними даними, котрі містяться:
(1)в обґрунтованому висновку щодо виявлення ознак корупційного кримінального правопорушення (т. 1 а.п. 85-143);
(2)у протоколі огляду речей та документів від 27-28.07.2024, а саме мобільного телефона Iphone 12 Pro Max, котрий належить ОСОБА_12 (т. 1 а.п. 144-250, т. 2 а.п. 1-96);
(3)у протоколі обшуку від 25.09.2023 автомобіля «TOYOTA PROACE CITY VERSO»(т. 2 а.п. 101-106);
(4)у протоколі огляду речей та документів від 29.09.2023, вилучених під час обшуку автомобіля (т. 2 а.п. 107-109);
(5)у протоколі обшуку від 25.09.2023 квартири за адресою: АДРЕСА_4 (т. 2 а.п. 110-113);
(6)у протоколі огляду речей та документів від 29.09.2023, вилучених під час обшуку квартир (т. 2 а.п. 114-125);
(7)у протоколі обшуку від 04.04.2024 автомобіля «TOYOTA PROACE CITY VERSO»(т. 2 а.п. 126-128).
(8)у протоколі обшуку від 02.12.2024 автомобіля «TOYOTA PROACE CITY VERSO»(т. 2 а.п. 137-139);
(9)у листах Державної прикордонної служби України від 09.05.2024, 13.05.2024 (т. 2 а.п. 144-165);
(10)в інформації з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків щодо ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (т. 2 а.п. 166-180);
(11)у протоколі огляду речей та документів від 18-19.03.2025, а саме мобільного телефона Iphone 12 Pro Max, котрий належить ОСОБА_12 (т. 2 а.п. 181-223);
(12)у реєстраційній картці автомобіля «TOYOTA PROACE CITY VERSO», реєстраційний номер НОМЕР_1 (т. 2 а.п. 224);
(13)в інформації з АСМО «Інспектор» щодо автомобіля «TOYOTA PROACE CITY VERSO», реєстраційний номер НОМЕР_1 (т. 2 а.п. 225-235);
(14)в інформації з бази «Аркан» щодо перетинів кордону ОСОБА_5 та ОСОБА_13 (т. 2 а.с. 236-250);
(15)в інших матеріалах кримінального провадження в їх сукупності.
Положення закону, якими керувався слідчий суддя
56.З огляду на встановлені обставини, далі будуть наведені норми КПК, якими керувався слідчий суддя, вирішуючи це клопотання.
57.Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення (ст. 16 КПК).
58.Згідно із ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
59.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК).
60.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
61.Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: (1) збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна як виду покарання; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
62.Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК.
63.Згідно із ч. 4 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК.
64.Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
65.Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
66.Згідно із ч. 1 ст. 171 КПК із клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися, зокрема, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
67.Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: (1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; (2) перелік і види майна, що належить арештувати; (3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; (4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
68.Згідно із ч. 1 ст. 173 КПК слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
69.Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); (4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
70.Згідно із ч. 3 ст. 173 КПК відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
71.Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
72.Згідно із ч. 5 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: (1) перелік майна, на яке накладено арешт; (2) підстави застосування арешту майна; (3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; (4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; (5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
73.Оскільки у клопотанні прокурор просив накласти арешт на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, то далі слідчий суддя вирішуватиме чи є підстави для арешту вилученого під час обшуку майна на підставах, зазначених прокурором.
Щодо арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів
74.Згідно зі ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
75.Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК).
76.Отже, аналізуючи характеристику речових доказів, визначену ч. 1 ст. 98 КПК, слідчий суддя дійшов висновку, що матеріальний об'єкт, відповідатиме ознакам речового доказу лише у разі, якщо він:
(1) був знаряддям вчинення кримінального правопорушення;
(2) зберіг на собі сліди кримінального правопорушення;
(3) містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
77.За версією сторони обвинувачення, автомобіль «TOYOTA PROACE CITY VERSO», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , був набутий у власність ОСОБА_5 , проте зареєстрований за ОСОБА_13 , та може бути: (1) об'єктом, вартість якого сукупно з іншими вже інкримінованими активами ОСОБА_5 та його близьких осіб більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує їх законні доходи, тобто як активи набуті незаконним шляхом, а тому фактично є предметом вчинення кримінального правопорушення, наявність яких у власності цих осіб є доказом факту та обставин розслідуваних незаконного збагачення та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.
78.ОСОБА_5 повідомлено про підозру, зокрема, за ст. 368-5 КК, а також слідчими здійснюється досудове розслідування, зокрема і за фактом можливої легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, колишнім суддею ОСОБА_5 через близьких і довірених йому осіб, зокрема членів його сім'ї, внаслідок прийняття раніше неправосудних рішень через втручання в автоматизовану систему судів, втручання у діяльність суддів Господарського суду міста Києва, Київського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України в інтересах третіх осіб, одержання ним та близькими і довіреними йому особами, зокрема членами його сім'ї, незаконної матеріальної вигоди, зокрема шляхом придбання рухомого та нерухомого майна, корпоративних прав юридичних осіб як в Україні, так і за кордоном, оформлення цього майна на близьких та довірених йому осіб, зокрема колишню дружину ОСОБА_6 , синів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , дружину ОСОБА_7 - ОСОБА_9 , шляхом оформлення їх діяльності як фізичних осіб - підприємців, з метою приховування (маскування) походження доходів та надання їх походженню легального статусу.
79.Під час досудового розслідування установлено, що автомобіль «TOYOTA PROACE CITY VERSO», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , був зареєстрований на праві власності за ОСОБА_13 .
80.Водночас безпосередньо цим автомобілем користувався ОСОБА_5 , що підтверджується: (1) протоколом огляду речей та документів від 27-28.07.2024, а саме мобільного телефона Iphone 12 Pro Max, котрий належить ОСОБА_12 , де зафіксовано обставини щодо купівлі автомобіля, надходження ОСОБА_13 постанов про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього рух під час керування транспортним засобом, проте які останній скеровував для оплати ОСОБА_12 , позаяк транспортним засобом насправді керував ОСОБА_5 ; (2) протоколом обшуку від 25.09.2023 транспортного засобу «TOYOTA PROACE CITY VERSO», під час якого виявлено нотаріальну довіреність, видану ОСОБА_13 на ім'я ОСОБА_5 , щодо користування та розпорядження цим транспортним засобом; (3) протоколом огляду речей та документів від 29.09.2023, вилучених під час обшуку транспортного засобу; (4) листами Державної прикордонної служби України від 09.05.2024 та 13.05.2024, а також інформації з бази «Аркан», відповідно до яких ОСОБА_5 у період 2022-2024 років виїжджав та повертався до України цим транспортним засобом.
81.Окрім того, органом досудового розслідування тричі проводився обшук цього транспортного засобу, однак двічі - 25.09.2023 та 04.02.2024 автомобіль знаходився за місцем постійного проживання ОСОБА_5 , а саме на підземному паркінгу за адресою: АДРЕСА_1 (право власності на який належить ОСОБА_6 ), а також 02.12.2024 під час затримання ОСОБА_5 на в'їзді у місто Київ.
82.На підставі наведеного, слідчий суддя вважає наразі обґрунтованими доводи прокурора та слідчого про те, що фактичним володільцем автомобіля «TOYOTA PROACE CITY VERSO», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , є ОСОБА_5 .
83.У зв'язку із цим, цей автомобіль дійсно міг бути набутий ОСОБА_5 кримінально протиправним шляхом, а тому він відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК.
84.З огляду на те, що автомобіль міг бути набутий ОСОБА_5 кримінально протиправним шляхом, то з метою збереження речових доказів на це майно може бути накладений арешт.
Щодо арешту майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації
85.Частина 1 ст. 255 КК (у редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-III) передбачає відповідальність за створення злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією або участь у ній, або участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, а також організація, керівництво чи сприяння зустрічі (сходці) представників злочинних організацій або організованих груп для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, матеріального забезпечення злочинної діяльності чи координації дій об'єднань злочинних організацій або організованих груп.
86.Частина 2 ст. 368 КК (у редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-III)передбачає відповідальність за одержання хабара у великому розмірі або службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням хабара.
87.Стаття 368-5 КК передбачає відповідальність за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує її законні доходи.
88.Згідно із ч. 1 ст. 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених КК, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого ч. 1 ст. 150, ст. 154, частинами 2, 3 ст. 159-1, ч. 1 ст. 190, ст. 192, ч. 1 ст. 204, 209-1, 210, частинами 1, 2 ст. 212, 212-1, ч. 1 ст. 222, 229, 239-1, 239-2, ч. 2 ст. 244, ч. 1 ст. 248, 249, частинами 1, 2 ст. 300, ч. 1 ст. 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, ст. 363, ч. 1 ст. 363-1, 364-1, 365-2 КК.
89.Відповідно до ч. 1 ст. 96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: (1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; (2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; (3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; (4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
90.Кримінальні правопорушення, передбаченіч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 368 КК (у редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-III), ст. 368-5 КК, за фактом вчинення яких наразі здійснюється досудове розслідування, можуть бути вчинені лише з прямим умислом та за їх вчинення передбачені основне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти та дванадцяти років.
91.Отже, такі кримінальні правопорушення охоплюються випадками, передбаченими у ч. 1 ст. 96-1 КК, за яких може бути застосована спеціальна конфіскація.
92.За версією сторони обвинувачення, фактичним власником автомобіля є ОСОБА_5 , та цей автомобіль є об'єктом, вартість якого сукупно з іншими, вже інкримінованими активами ОСОБА_5 та його близьких осіб більше ніж на шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує їх законні доходи, тобто як активи набуті незаконним шляхом, а тому фактично є предметом вчинення кримінального правопорушення - незаконного збагачення та легалізації майна, що, з огляду на установлені вище обставини, слідчий суддя вважає не безпідставним.
93.Отже, стосовно цього майна можливо застосувати спеціальну конфіскацію, якщо за наслідками судового провадження буде встановлено факт незаконності набуття автомобіля.
Щодо арешту майна з метою його конфіскації як виду покарання
94.Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК (у редакції Закону від 05.04.2001 № 2341-III), у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.
95.На підставі наданих прокурором доказів, слідчий суддя установив, що автомобіль «TOYOTA PROACE CITY VERSO», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , на праві власності зареєстрований за ОСОБА_13 , що підтверджується реєстраційною карткою на транспортний засіб (т. 2 а.п. 224).
96.Згідно із ч. 5 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КПК, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
97.Водночас під час розгляду клопотання не надано доказів того, що ОСОБА_13 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
98.З огляду на це, відсутні підстави для арешту автомобіля з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
99.Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
100.На переконання слідчого судді, на цьому етапі досудового розслідування, накладення арешту на речі, з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації, є необхідним для виконання вищенаведеного завдання кримінального провадження щодо захисту держави від кримінальних правопорушень.
101.Такий арешт пов'язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у протидії корупційним кримінальним правопорушенням.
102.Слідчий суддя дійшов висновку, що цей суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
103.Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна - автомобіля, котрий міг бути об'єктом незаконного збагачення чи легалізації майна та щодо якого існують достатні підстави вважати, що він може підлягати спеціальній конфіскації, а також, котрий є речовим доказом, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
104.Відповідно до ст. 175 КПК ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
105.Підсумовуючи усе вищевикладене, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора належить задовольнити частково.
З цих підстав, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 62023100120000684 від 09.09.2023 задовольнити частково.
Накласти арешт на транспортний засіб марки (моделі) «TOYOTA PROACE CITY VERSO», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_13 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , шляхом заборони відчуження та розпорядження, з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_24