Провадження № 33/821/548/25 Справа № 696/617/25 Категорія: ч. 1 ст. 44 КУпАП Головуючий у І інстанції Шкреба В.В. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
31 жовтня 2025 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Ігнатенка В.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Кам'янського районного суду Черкаської області від 16 вересня 2025 року.
Постановою, що оскаржується, ОСОБА_1 було визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, закрито провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
З постанови судді вбачається, що 20 травня 2025 року о 16 год. 50 хв. при проведенні заходу державного нагляду (контролю) у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) по АДРЕСА_1 виявлено порушення законодавства про працю.
Відповідно до наказу від 05 вересня 2022 року №б/н ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду продавець-консультант непродовольчих товарів з 06 вересня 2022 року на підставі заяви від 05 вересня 2022 року. З наказом ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її підпис.
Повідомлення про прийняття ОСОБА_1 на роботу сформовано 05 вересня 2022 року, до початку роботи. Трудовий договір між працівником та фізичною особою-підприємцем, яка використовує найману працю датований 05 вересня 2022 року. В пункті 6 даного договору визначено, що тривалість щорічної оплачуваної відпустки та час її надання 24 календарних дні за згодою сторін. З трудовим договором ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її підпис. Особа картка працівника №П-2 не підписана працівником ОСОБА_1 .
У зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 на робочому місці 21 березня 2025 року з 14 год. 00 хв. до 17 год. 30 хв. підприємцем складено акт про відсутність працівника на робочому місці.
29 березня 2025 року ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_1 направлено запит рекомендованим листом за №2080102314558, «Про відсутність на робочому місці без пояснення причини» з 14 год. 00 хв. до 17 год. 30 хв. з вимогою надати пояснення відсутності (рекомендоване повідомлення вручено).
Актами від 10, 11, 14, 15, 16, 17 квітня 2025 року ФОП ОСОБА_1 зафіксовано відсутність ОСОБА_1 на робочому місці.
Листом від 15 квітня 2025 року до ОСОБА_1 направлено запит «Щодо порушення трудової дисципліни», в якому зазначено про необхідність надання письмового пояснення ОСОБА_1 щодо причини відсутності її на робочому місці 10, 11, 14 та 15 квітня 2025 року та повідомити про причини систематичного порушення трудового розпорядку протягом 2024-2025 років. Письмове пояснення, ФОП ОСОБА_1 , просила надати ОСОБА_1 до 18 квітня 2025 року. Відомість Укрпошти № 2080102318359 (рекомендоване повідомлення вручено).
Згідно з докладених до звернення ОСОБА_1 документів, 17 квітня 2025 року нею відправлено повідомлення підприємцю «Про відсутність жодного порушення трудової дисципліни, з відміткою про копії в контролюючі органи, на Запит ФОП ОСОБА_1 датований 15 квітня 2025 року» та довідка № 01-12/266 від 02 травня 2025 року про вагітність ОСОБА_1 11-12 тижнів на адресу АДРЕСА_1 . Рекомендоване повідомлення ФОП ОСОБА_1 не отримано відповідно довідки про причини повернення повернуто за закінченням терміну зберігання.
Актом від 18 квітня 2025 року ФОП ОСОБА_1 зафіксовано відсутність пояснень від ОСОБА_1 на запит від 15 квітня 2025 року, хоча фактично пояснення були надані але підприємцем не проаналізовані.
Згідно з графіком відпусток працівників на 2025 рік у ОСОБА_1 запланована відпустка з 16 по 25 червня 2025 та з 10 по 23 листопада 2025 року. Актом від 23 грудня 2024 року ФОП ОСОБА_1 зафіксовано відмову проставляти підпис про ознайомлення з затвердженим графіком відпустом на 2025 рік. Заява про надання відпустки у період з 09 по 21 квітня 2025 року підприємцю від ОСОБА_1 не надходила.
Наказом № 1 від 18 квітня 2025 року ОСОБА_1 звільнено за п.4 ч.1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) (через прогул, в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин).
Таким чином, ОСОБА_1 в порушення частини 3 статті 184 КЗпП допустила звільнення з ініціативи роботодавця вагітної жінки ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження посилається на те, що він та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були присутні у судовому засіданні. Про існування оскаржуваної постанови захисник дізнався лише 18 вересня 2025 року, коли відкрив свою електронну пошту та побачив лист, який був надісланий 18 вересня 2025 року.
Вважає, що суддя суду першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не дотримався вимог КУпАП неправильно застосувавши норми матеріального права, чим порушив норми процесуального права.
Також вважає, що суддею при розгляді справи було проігноровано та недотримано вимоги ст. 245 КУпАП, оскільки розгляд справи здійснено однобічно, без надання оцінки обставинам висунутого ОСОБА_1 звинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, твердження, в якому не узгоджуються одне з одним, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення.
На думку захисника, докази, на які суд послався в оскаржуваній постанові, не підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Сторона захисту звертає увагу суду апеляційної інстанції, що Черкаський окружний адміністративний суд під час розгляду вказаної справи встановив, що відповідачем в оскаржуваному приписі вказано, що згідно з поданими працівницею ОСОБА_1 до звернення/скарги документів підтверджується, що вона 17.04.2025 надсилала позивачці повідомлення/пояснення «Про відсутність жодного порушення трудової дисципліни» та довідка №01-12/266 від 02 травня 2025 року про перебування ОСОБА_1 на 11-12 тижні вагітність. Однак, із наданого відповідачем до відзиву копії повідомлення ОСОБА_1 від 17.04.2025 разом із доказами його направлення позивачці, судом встановлено, що жодної інформації (повідомлення) про перебування ОСОБА_1 у стані вагітності такий лист не містить, як і не містить у переліку доданих до цього повідомлення - довідки про вагітність від 02.05.2025 №01-12/66.
Крім того, як вбачається з застосунку Вебпортал Пенсійного фонду України вбачається, що ОСОБА_1 оформила відпустку в зв'язку з вагітністю та пологами з 21 квітня 2025 року, тобто після її звільнення 18 квітня 2025 року.
З урахування вищевикладеного та приймаючи до уваги, що станом на 18 квітня 2025 року, тобто на станом на день, який суд першої інстанції визначив як день вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, довідка №1-12/66 від 02 травня 2025 року ще не була видана, а повідомлення ОСОБА_1 підприємцю «Про відсутність жодного порушення трудової дисципліни, з відміткою про копії в контролюючі органи, на Запит ФОГІ ОСОБА_1 датований 15 квітня 2025 року», яке було надіслане на адресу ОСОБА_1 , останньою об'єктивно не могло бути отримано та не містить жодного повідомлення про стан вагітності ОСОБА_1 .
Сторона захисту звертає увагу суду апеляційної інстанції, що фабула звинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, яка викладене в оскаржуваній постанові суду першої інстанції, не містить суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.41 КУпАП, натомість містить виключно констатацію, що ОСОБА_1 в порушення ч. 3 ст.184 КЗпП допустила звільнення з ініціативи роботодавця вагітної жінки ОСОБА_1 .
На думку сторони захисту, інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення не може бути вчинене з необережності, оскільки наявність у роботодавця у роботодавця доказів вагітності працівника на час його звільнення та звільнення працівника у такий період, вказує на умисне порушення вимог ч.3 ст.184 КЗпП, а відсутність таких доказів не надає роботодавцю можливості передбачати настання шкідливих наслідків і внаслідок відсутності таких доказів роботодавець не повинен був і не міг передбачити такі наслідки.
Разом з тим, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається наявності у ОСОБА_1 умислу на звільнення працівника ОСОБА_2 з порушенням вимог ч. 3 ст.184 КЗпП, оскільки у розпорядженні ОСОБА_1 станом на 18 квітня 2025 року, тобто на день звільнення працівника ОСОБА_2 , не було жодних документів, які б підтверджували вагітність останньої, зокрема медичної документації та працівник ОСОБА_2 про свою вагітність роботодавця ОСОБА_1 письмово не повідомляла.
Сторона захисту звертає увагу, що ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Ігнатенко В.М. не були присутні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення №696/617/25 у суді першої інстанції та свої пояснення суду першої інстанції особисто не надавали, що підтверджується відомостями з оскаржуваної постанови, в якій не викладено жодних пояснень ОСОБА_1 , які б вона надавала у суді, а також пояснень адвоката Ігнатенка В.М., які б ким були надані безпосередньо у судовому засіданні.
При цьому, захисником у розпорядження суду першої інстанції були надані письмові пояснення, короткий зміст яких викладений в оскаржуваній постанові.
У вищевказаних письмових поясненнях захисник ОСОБА_1 - адвоката Ігнатенка В.М. не зазначав про те, що ОСОБА_1 усно була сповіщена про вагітність ОСОБА_1 на час звільнення. Наявність вагітності на день звільнення працівниці за ініціативою власника має бути відома власнику, підтверджена належними та допустимими доказами».
Враховуючи, що сторона захисту під час розгляду вищевказаної справи про адміністративне правопорушення у суді першої інстанції не надавала свої особисті пояснення, суд безпідставно послався в оскаржуваній постанові на пояснення ОСОБА_1 , зазначивши що вона хоч і не мала документального підтвердження, але усно була сповіщена про вагітність ОСОБА_1 на час звільнення.
Не погоджується зі ствердженням суду, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, підтверджується фактичними даними пояснюючої записки ОСОБА_1 від 14 травня 2025 року.
Переконаний, що у пояснюючій записці ОСОБА_1 від 14 травня 2025 року, остання не вказувала, що вона на час звільнення ОСОБА_1 була обізнана про її вагітність.
З урахуванням відомостей, які викладені у довідці №01-12/266, яка складена 02 травня 2025 року, зауважує, що у період з 17 березня 2025 року (день коли ОСОБА_1 сказала про звільнення) по 21 березня 2025 року (день, коли ОСОБА_1 покинула місце роботи та у подальшому до нього не поверталася), ОСОБА_1 перебувала лише на 2 другому місяці вагітності. Через що відзначає, що ОСОБА_1 не бачила та, через незначний строк вагітності, об'єктивно не могла побачити у ОСОБА_1 ознак вагітності.
В обґрунтування апеляційних вимог стверджує, що ОСОБА_1 , як роботодавець, виконала всі можливі заходи, направлені на отримання від працівника ОСОБА_1 доказів поважності причин відсутності на робочому місці. Однак таких доказів, у тому числі документального підтвердження вагітності, від ОСОБА_1 , яка об'єктивно усвідомлювала можливість настання для неї негативних наслідків у вигляді звільнення, внаслідок прогулів без поважних причин, на адресу ОСОБА_1 не надійшло.
Апеляційна скарга на постанову судді подана після закінчення 10-ти денного строку на апеляційне оскарження, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП. Однак клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження містить посилання на обставини, які є поважними, у зв'язку з чим вважаю за необхідне поновити строк апеляційного оскарження постанови судді.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, захисник Ігнатенко В.М. надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважаю за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 та її захисника Ігнатенка В.М.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею було дотримано.
У відповідності до диспозиції ч. 1 ст. 41 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства про працю.
Частина 3 статті 183 КЗпП визначає, що звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення №Ц/ЧК/11086/502/П/ПТ від 20 травня 2025 року, в якому приведені обставини вчиненого правопорушення.
У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Разом з тим, зазначені в протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами.
Даними акту перевірки №Ц/ЧК/11086/502 від 20 травня 2025 року, за яким у ФОП ОСОБА_1 зафіксовано порушення ч.3 ст. 184 КЗпП при звільненні ОСОБА_2 .
Даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Даними пояснюючої записки ОСОБА_1 від 14 травня 2025 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 мала намір припинити підприємницьку діяльність через розірвання договору оренди приміщення магазину і на час звільнення ОСОБА_2 вона була обізнана про вагітність останньої.
Відсутність документального підтвердження стану вагітності робітника ОСОБА_1 , після того як працівник повідомив роботодавцю про такий стан, не свідчить про законність звільнення вказаного робітника, з огляду на заборону вчиняти такі дії, передбачену ч. 3 ст. 184 КЗпП.
Даними пояснюючої записки ОСОБА_1 від 20 травня 2025 року, з якої вбачається, що 17 квітня 2025 року ОСОБА_1 при зустрічі із ОСОБА_2 особисто не отримувала ніяких пояснень відсутності на робочому місці;
Даними заяви ОСОБА_2 про прийняття на роботу на посаду продавця-консультанта від 05 вересня 2022 року.
Даними наказу №б/н від 05 вересня 2022 року про призначення на посаду продавця-консультанта ОСОБА_1 .
Даними трудового договору між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 05 вересня 2022 року.
Даними особової картки працівника ОСОБА_2 .
Даними табелів використання робочого часу за березень та квітень 2025 року у ФОП ОСОБА_1 , з якого вбачається, що 10, 11, 14, 15, 16, 17 квітня 2025 року зафіксовано відсутність ОСОБА_2 на робочому місці.
Даними акту від 21 березня 2025 року про відсутність ОСОБА_2 на робочому місці в цей день та докази направлення їй запиту про дачу пояснень з цього приводу.
Даними акту від 15 квітня 2025 року про відсутність ОСОБА_2 на робочому місці 10, 11 та 14 квітня 2025 року та докази направлення їй запиту про дачу пояснень з цього приводу.
Даними актів від 10, 11, 14, 15, 16. 17 та 18 квітня 2025 року про відсутність ОСОБА_2 на робочому місці 10 квітня 2025 року.
Даними наказу № 1 від 18 квітня 2025 року про звільнення ОСОБА_2 на підставі п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП.
Покликання в протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді, що оскаржується, на довідку №01-12/266 від 02.05.2025 про вагітність, цебто на довідку, яка видана особі після її звільнення, не спростовує висновок суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, яка попри положення ч. 3 ст. 184 КЗпП, звільнила вагітну ОСОБА_2 , котра повідомила працедавця - ОСОБА_1 про такий стан.
Термін вагітності працівника, якого було звільнено, не має значення для встановлення в діях роботодавця порушень наведених норм трудового законодавства.
Попри доводи апелянта, апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, скасуванню не підлягає, внаслідок чого апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Поновити захиснику Ігнатенку В.М. строк апеляційного оскарження постанови судді Кам'янського районного суду Черкаської області від 16 вересня 2025 року.
Апеляційну скаргу Ігнатенка В.М. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Кам'янського районного суду Черкаської області від 16 вересня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук