Провадження № 11-сс/821/512/25 Справа № 695/3111/25 Категорія: ст.ст, 176,181 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
05 листопада 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря прокурора захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 жовтня 2025 року, якою відмовленоу задоволенні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лихоліти Чорнобаївського району Черкаської області, громадянина України, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, із середньою освітою, працюючого трактористом у СТОВ «Лан» (с. Лихоліти), учасника АТО, інвалідом будь-якої групи, депутатом будь-якого рівня не є, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України, -
Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, погодженим прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_6 , поданим в рамках кримінального провадження № 12025250370000768 від 13 липня 2025 року, про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що в ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень та наявність ризиків, які обґрунтовують необхідність продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме: переховування підозрюваного від органу досудового розслідування, суду; незаконного впливу на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинення іншого кримінального правопорушення ( п.п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України).
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 жовтня 2025 року у задоволенні вказаного клопотання - відмовлено.
Обрано щодо підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі процесуальні обов'язки:
1) прибувати до кабінету слідчого, прокурора, суду, за першою вимогою;
2) цілодобово не відлучатися з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, крім випадків необхідності прибуття в укриття в разі оголошення повітряної тривоги на час воєнного стану;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
4) постійно носити електронний засіб контролю.
Визначено строк дії даної ухвалии - до 09 грудня 2025 року включно.
Не погодившись із ухвалою слідчого судді, прокурор ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, як необгрунтовану, невмотивовану, постановлену при невідповідності висновків суду, викладених у рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та постановити нову, якою клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 задовольнити та обрати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
При цьому, звертає увагу на те, що приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , слідчий суддя не врахував в достатній мірі всі обставини кримінального правопорушення, а також встановлені слідством наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які, на думку прокурора, не зменшилися та продовжують існувати, а також наявність вагомих доказів причетності підозрюваного до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, відсутність у нього міцних соціальних зв'язків, зокрема те, що підозрюваний не має на утриманні дітей та не одружений.
Вважає, що з урахуванням тяжкості злочину, в якому підозрюється ОСОБА_8 , обставин його вчинення, відмова в задоволенні клопотання про продовження застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не сприятиме вирішенню завдань кримінального судочинства.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора ОСОБА_6 на підтримку поданої апеляційної скарги, доводи підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 в заперечення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України (далі КПК) суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Питання, які слідчий суддя повинен вирішити при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та при обранні відносно особи запобіжного заходу у виді домашнього арешту визначені положеннями ст.ст. 177, 178, 181, 183 КПК.
Згідно ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177КПК, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК.
Відповідно до ст. 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до приписів ст. 178 КПК, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Так, відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Слідчим відділом розслідування злочинів у сфері трансспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025250370000768 від 13 липня 2025 року, за підозрою ОСОБА_8 у передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України за наступних обставин.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_8 , 12 липня .2025 року близько 21:00 год.., керуючи автомобілем марки «Volkswagen Golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком драгеру №4395 від 13 липня .2025, року відповідно до якого виявлено етиловий алкоголь в концентрації 0,20 г/дм3 (проміле), та рухаючись по вул. Прикордонна, с. Іркліїв Золотоніського району Черкаської області, в напрямку від с. Великі Канівці до с. Іркліїв Золотоніського району Черкаської області, навпроти будинку № 22, в порушення вимог п.п. «б» п. 2.3, п.п. «а» п. 2.9, п. 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, та, відповідно, не реагував на її зміну, під час руху на рівній ділянці автодороги, не вибрав в установлених межах безпечну швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не впорався з керуванням, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху, та за межі проїзної частини - вліво відносно напрямку свого руху, де на лівому узбіччі допустив наїзд на пішохода ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрий рухався в зустрічному напрямку. В результаті наїзду пішохід загинув на місці пригоди, а водій зник з місця пригоди.
Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «Volkswagen Golf» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , а саме: вимог п.п. «б» п. 2.3, п.п. «а» п. 2.9, п. 12.3 Правил дорожнього руху, знаходиться в причинному зв'язку з виникненням зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті потерпілого ОСОБА_10 .
13 липня 2025 року слідчим відділом Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025250370000768 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України та в цей же день в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні інкримінованого правопорушення було затримано ОСОБА_8
13 липня 2025 року слідчим відділом Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12025250370000771 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України.
14 липня 2025 року матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12025250360000771 від 13 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 135 КК України об'єднано з матеріалами досудового розслідування № 12025250370000768 від 13 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України та присвоєно єдиний реєстраційний номер № 12025250370000768.
14 липня 2025 року ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України.
Причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Ухвалою слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду від 15 липня 2025 року задоволено клопотання слідчого та відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрано запобіжний захіл у виді тримання під вартою терміном 60 днів без права внесення застави.
08 жовтня 2025 року строк досудового розслідування продовжено до п'яти місяців, тобто до 14 грудня 2025 року.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 жовтня 2025 року у задоволенні клопотання слідчого про продовження дії строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено та відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці з покладенням відповідних процесуальних обов'язків.
Під час розгляду клопотання слідчого про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, чи відмову в ньому, та обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_8 слідчий суддя правильно встановила, що наведені у ньому дані, на даній стадії досудового розслідування, вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень та зазначила про те, що органом обвинувачення було частково доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, та/або суду, адже зокрема санкцією ч.3 ст. 286-1 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з прямою законодавчою забороною застосування ст.75 КК України. Також відсутні дані, що підозрюваний перешкоджав кримінальному провадженню іншим чином або йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, крім вище вказаних. Отже, всі інші ризики, про які слідчий зазначив у клопотанні, належним чином не були обгрунтовані та не підтверджуються докзами, у зв'язку із чим не були враховані слідчим суддею при прийнятті рішення.
Слідчий суддя також врахувала обставини, передбачені ст.178 КПК, а саме тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим; особу підозрюваного та міцність його соціальних зв'язків, зокрема те, що підозрюваний не одружений, має постійне місце проживання та проживає за місцем своєї реєстрації, що може стримувати його від можливої втечі чи переховування від органів досудового розслідування, має місце роботи, за яким характеризується позитивно.
Одночасно слідчий суддя встановив, що прокурором та слідчим не доведено наявність достатніх підстав для продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
При цьому, слідчий суддя з достатньою повнотою мотивував своє рішення про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю, як такого, що забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ст.194 КПК.
Доводи прокурора про існування потреби в продовженні застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою та неможливість застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, апеляційний суд визнає непереконливими з огляду на таке.
Поведінка підозрюваного після застосування відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, зокрема той факт, що органом досудового розслідування та прокурором не було надано доказів порушення підозрюваним умов домашнього арешту, свідчить про відсутність у підозрюваного мети переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підозрюваний ОСОБА_8 особисто з'явився до суду для розгляду апеляційної скарги прокурора, в якій ставилося питання про продовження застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтвердив, що з моменту застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, порушень покладених на нього слідчим суддею процесуальних обов'язків не зафіксовано.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначив, що підозрюваний ОСОБА_8 сумлінно виконує покладені на нього слідчим суддею обов'язки при застосуванні запобіжного заходу у виді домашнього арешту, вирішив питання, пов'язані із відшкодуванням матеріальних та моральних збитків потерпілим особам.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що під час апеляційного розгляду прокурор не надала суду доказів реального існування заявлених в клопотанні ризиків, які б вказували на те, що застосований до підозрюваного оскарженою ухвалою запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту не забезпечує на даний час виконання покладених на підозрюваного обов'язків.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про непереконливість доводів прокурора щодо існування підстав для продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Апеляційний суд вважає, що необхідність обмеження права підозрюваного на свободу, передбаченого Конституцією України, кримінальним процесуальним законом України та ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, на даній стадії досудового розслідування, з урахуванням конкретних обставин справи та особи підозрюваного, на даний час прокурором не доведена.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відповідає вимогам кримінального процесуального закону та ґрунтується на матеріалах справи.
На думку апеляційного суду, такий запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного на даній стадії досудового розслідування та створить умови існування достатнього балансу між обмеженнями, які застосовує держава до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, з її правом на свободу.
Будь-яких порушень норм КПК України під час розгляду клопотання слідчим суддею, які могли б стати підставою для скасування оскарженої ухвали, не встановлено.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 407 КПК, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
З урахуванням встановлених апеляційним судом обставин, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржене рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене відповідно до вимог закону, винесене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 376, 404, 405,419, 422, 424, 532 КПК України, суд,-
Апеляційну скаргу прокурора Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 09 жовтня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 про продовження застосування запобіжного заходу у виді триманні під вартою та обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із покладенням, згідно ч.5 ст.194 КПК України відповідних процесуальних обов'язків відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286-1, ч. 1 ст. 135 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4