Житомирський апеляційний суд
Справа №279/563/25 Головуючий у 1-й інст. Пацко О. О.
Категорія 8 Доповідач Талько О. Б.
07 жовтня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Талько О.Б.,
суддів Коломієць О.С., Григорусь Н.Й.
розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу № 279/563/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ та виділення в натурі частки із спільної часткової власності та припинення права спільної часткової власності на будинок, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Немировської Ольги Валеріївни, на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 серпня 2025 року , постановлену під головуванням судді Пацко О. О.,-
У січні 2025 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив виділити йому в натурі 37/100 часток житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , у вигляді квартири АДРЕСА_2 , яка складається з наступних приміщень: 1-1 веранди, площею 6,3 кв.м., 1-2 кладовки площею 1,2 кв.м., 1-3 коридору площею 3,7 м. кв., 1-4 кімнати площею 8,6 кв.м., 1-5 кухні площею 4,0 кв.м., 1-6 кімнати площею 4,2 кв.м., 1-7 кімнати площею 13,4 кв.м., літньої кухні-сараю Літ «Б», прибудови Літ «б», гаража «Г», вбиральні Літ «Т», частини огорожі «К», та припинити його право спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 березня 2025 року позов задоволено частково.
Виділено ОСОБА_1 в натурі 37/100 часток житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що складаються з приміщень: 1-1 веранди площею 6,3 кв.м., 1-2 кладової площею 1,2 кв.м., 1-3 коридору площею 3,7 м. кв., 1-4 кімнати площею 8,6 кв.м., 1-5 кухні площею 4,0 кв.м., 1-6 кімнати площею 4,2 кв.м., 1-7 кімнати площею 13,4 кв.м., літньої кухні-сараю Літ «Б», прибудови Літ «б», гаража «Г», вбиральні Літ «Т», частини огорожі «К», та припинено його право спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
У серпні 2025 року позивач подав заяву про виправлення описки у вищевказаному рішенні, а саме просив в резолютивній частині рішення вказати: «Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в натурі 37/100 часток житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що складає окремий ізольований об'єкт, який складається з приміщень: 1-1 веранди площею 6,3 кв.м., 1-2 кладової площею 1,2 кв.м., 1-3 коридору площею 3,7 м. кв., 1-4 кімнати площею 8,6 кв.м., 1-5 кухні площею 4,0 кв.м., 1-6 кімнати площею 4,2 кв.м., 1-7 кімнати площею 13,4 кв.м., літньої кухні-сараю Літ «Б», прибудови Літ «б», гаража «Г», туалету Літ «Т», частини огорожі «К», та припинити його право спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ».
В обґрунтування заяви посилався на те, що зазначена описка унеможливлює виконання судового рішення, зокрема, в проведенні державної реєстрації права власності.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 серпня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Немировська О.В., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу, якою виправити описку в рішенні Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 березня 2025 року.
Зокрема, зазначає, що у заяві позивач вказав, що в резолютивній частині судового рішення зроблено описку, а саме: при зазначенні приміщень виділеного об'єкта нерухомості не зазначено, що ці приміщення є окремим ізольованим об'єктом, хоча в описовій частині рішення суд зазначив : «З метою можливості провести в подальшому реєстрацію виділеного об'єкта нерухомості, у судовому рішенні при зазначені конкретних приміщень, які виділяються відповідно до належної особі частки, зазначається, що ці приміщення є окремим ізольованим об'єктом» .
Таким чином, суд в резолютивній частині помилково не вказав те, що виділена частина житлового будинку «є окремим ізольованим об'єктом», хоча про необхідність зазначення цієї фрази у рішенні суд наголосив в описовій частині цього ж рішення.
Отже, пропущена фраза «є окремим ізольованим об'єктом» в резолютивній частині рішення є такою ж помилкою, як і пропущена літера у будь- якому слові рішення.
Тим більше, що, виправивши вказану описку, абсолютно жодним чином не буде змінений зміст судового рішення, а лише буде усунуто таку неточність, яка впливає на можливість реалізації судового рішення та його правосудності.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на підставі наступного.
Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінкові форми слів, застосування русизмів і діалектизмів тощо.
Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи, займаної посади тощо), або виправляє помилки, що мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.
Суд, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності.
Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц (провадження № 61-7654св20) вказано, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11 (провадження № 61-13870св20) зазначено, що: "описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичними помилками, а отже, не можуть бути виправлені, застосування неправильних методик підрахунку та неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень".
Із заяви позивача про внесення виправлень у рішення вбачається, що він просить включити у резолютивну частину рішення фразу «що складає окремий ізольований об'єкт», що не узгоджується з поняттям «описка», а натомість є змістом судового рішення, який не може бути змінений у порядку виправлення описок або арифметичних помилок.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про виправлення описки.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Немировської Ольги Валеріївни, залишити без задоволення, а ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 серпня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуюча: Судді: