Справа №760/28924/25 Провадження №1-кс/760/12751/25
06 листопада 2025 р. м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Солом'янського районного суду м. Києва, клопотання слідчого слідчого відділення ВП-1 Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Солом'нської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12025100090002693, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.10.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
21 жовтня 2025 року до суду надійшло клопотання слідчого слідчого відділення ВП-1 Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Солом'нської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12025100090002693, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.10.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
21 жовтня 2025 року (на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 21 жовтня 2025 року) клопотання та додані до нього документи були передані в провадження слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого відділу Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100090002693 від 16.10.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що в ході виконання доручення начальника відділу ГСУ НПУ ОСОБА_6 від 16.10.2025 №154820 щодо здійснення розшукових заходів з метою встанволення місцезнаходження обвинуваченого ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 16.10.2025 приблизно о 17:20 год. виявлено гр. ОСОБА_7 , який за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 зберігав заздалегідь пофасовані по поліетиленових пакетиках речовини схожі на психотропні у великих розмірах для подальшого збуту. ЄО-96023 Так, 16.10.2025 за вчинення вказаного кримінального правопорушення затримано ОСОБА_7 та в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України проведено його особистий обшук в ході якого виявлено та вилучено один рюкзак коричневого кольору, який поміщено до спеціального пакету № NPU 5543638. Згідно з ч. 5 ст. 171 клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.З метою всебічного, повного і неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, виникла необхідність у накладенні арешту на майно. Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. Крім цього, згідно ч. 4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню. У даному випадку в ході досудового розслідування виникла необхідність накласти арешт на речі та речовини, вилучені в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , які належать підозрюваному у кримінальному провадженні ОСОБА_7 для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Ураховуючи викладене, просив винести ухвалу про накладення арешту на тимчасово вилучене майно із забороною його відчуження розпорядження ним будь - яким чином та використання, а саме на: один рюкзак коричневого кольору, який поміщено до спеціального пакету № NPU 5543638 вилучений в ході особистого обшуку ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проводився в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України.
В судове засідання слідчий з'явився, клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрюваний та його захисник в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. 03.11.2025 року від захисника до слідчого судді надійшла заява у якій останній просив розгляд клопотання здійснити за його відсутності.
Вислухавши слідчого, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12025100090002693, 16.10.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне провадження з правовою кваліфікацією зач. 2 ст. 307 КК України; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення: 16.10.2025 приблизно о 17:20 год. виявлено гр. ОСОБА_7 , який за місцем свого проживання а саме: за адресою: АДРЕСА_1 зберігав заздалегідь пофасовані по полеітеленовим пакетикам речовини схожі на психотропні у великих розмірах для подальшого збуту (а.с. 3).
Як вбачається з Протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 16 жовтня 2025 року, ОСОБА_7 було затримано, під час проведення обшуку у затриманого вилучено: рюкзак коричневого кольору, який поміщено до спеціального пакету № NPU 5543638 (а.с. 55 - 59).
Постановою про визнання предметів речовими доказами від 17 жовтня 2025 року один рюкзак коричневого кольору, який поміщено до спеціального пакету № NPU 5543638, вилучений в ході особистого обшуку ОСОБА_7 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025100090002693 від 16.10.2025 року (а.с. 60 ).
Відповідно до Повідомлення про підозру від 17 жовтня 2025 року, ОСОБА_7 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Також, слідчим суддею було досліджено додані до клопотання слідчим Рапорти (а.с. 6 - 7), Доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України (а.с 8 - 9), Ухвали Ірпінського міського суду Київської області (а.с. 10 - 15), Протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 16.10.2025 року (а.с. 16 - 19), Протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 16.10.2025 року (а.с. 20 - 23), Протокол обшуку від 16.10.2025 року (а.с. 24 - 34), Постанову про визнання та прилучення до матеріалів кримінального провадження речового доказу від 17.10.2025 року (а.с. 35 - 39), Протокол огляду речей від 17.10.2025 року (а.с. 40 - 46), Постанови про призначення експертизи матеріалів, рчовин та виробів від 17.10.2025 року (а.с. 47 - 49), Доручення на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України) від 16.10.2025 року (а.с. 50), Протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 16.10.2025 року (а.с. 51 - 52), Протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 16.10.2025 року (а.с. 53), Протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 16.10.2025 року (а.с. 54), Протокол допиту підозрюваного від 16.10.2025 року (а.с. 62 - 65).
Таким чином, слідчим суддею було встановлено, що до клопотання додані копії документів, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.
Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Як вбачається з ч. 1 ст. 168 КПК України, тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298 - 2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 2 статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів клопотання та доданих до нього документів вбачається що майно, яке було вилучено 17 жовтня 2025 року при затриманні ОСОБА_7 , а саме: рюкзак коричневого кольору, який поміщено до спеціального пакету № NPU 5543638, було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12025100090002693 від 16.10.2025 року.
Слідчий звернувся до слідчого судді у строки, встановлені ч. 5 ст. 171 КПК України.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що існують підстави, визначені у ч. 2 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначене вище майно з метою збереження речових доказів.
З врахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого слідчого відділення ВП-1 Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Солом'нської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12025100090002693, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.10.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та додані до нього матеріали,містять у собі підстави, у зв'язку з якими необхідно здійснити арешт майна на вилучені речі та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто клопотання оформлене відповідно до вимог ст.171 КПК України.
Враховуючи викладене, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням введеного в Україні воєнного стану, принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення або втрати майна, зазначеного у клопотанні слідчого, що визнано речовим доказом, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та зашкодити інтересам держави.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 170 - 175, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділення ВП-1 Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Солом'нської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12025100090002693, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.10.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт (з забороною користування та розпорядження) на майно, яке було вилучено 17 жовтня 2025 року при затриманні підозрюваного, а саме: рюкзак коричневого кольору, який поміщено до спеціального пакету № NPU 5543638, яке належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, підозрюваному, захиснику. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1