Справа №760/16238/25 1-кс/760/9442/25
04 листопада 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої в ОВС СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42023110000000402 від 30.11.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.2 ст.28. ч.1 ст.111-2 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч2 ст.255, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст. 111-2 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.255, ч.3 ст.110-2, ч.2 ст.111, ч.1 ст.111-2 КК України, -
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчої в ОВС СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42023110000000402 від 30.11.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.2 ст.28. ч.1 ст.111-2 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч2 ст.255, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст. 111-2 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.255, ч.3 ст.110-2, ч.2 ст.111, ч.1 ст.111-2 КК України.
На обґрунтування клопотання зазначила, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023110000000402, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 111-1, ч. 4 ст. 111-1 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що встановлено ряд суб'єктів господарювання, які провадять фінансово-господарську діяльність на тимчасово окупованій території України та на території РФ, які відповідно до російського законодавства прямо чи опосередковано належать громадянину України ОСОБА_8 - власника підприємств, посадові особи яких з 2014 року по теперішній час провадять господарську діяльність на тимчасово окупованій території Донецької області, а саме: ООО «Донецкий металлургический завод» (ИНН 6168113365), ООО «СТАЛЕКС ЦЕНТР» (ИНН6168113358), ООО «МЕТАЛМИКС» (ИНН 6167205528), ООО «ТОРГОВЫЙ ДОМ «ГОРНЯК» (ИНН 9308011724), ООО «МЕТАЛДОНВЕСТ» (ИНН 9308015951) тощо, чим вчиняють умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), з метою завдання шкоди України шляхом реалізації рішень держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора, добровільної передачі матеріальних ресурсів у вигляді харчової продукції представникам незаконних збройних формувань та добровільної передачі матеріальних ресурсів у вигляді металевої продукції та інших активів представникам держави-агресора у вигляді грошових коштів, в тому числі шляхом сплати коштів, сформованих з податкових зобов'язань та зборів до бюджету держави-агресора (російської федерації).
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до позову «Межрегиональной инспекции Федеральной налоговой службы по управлению долгом в пределах федерального округа №1» (мовою оригіналу) до «Советского районного суда г. Ростов-на-Дону» (мовою оригіналу), у період часу з 26.04.2023 по 17.04.2024 загальна сума заборгованості, сформованих з податкових зобов'язань та зборів представникам держави-агресора, за результатами здійснення господарської діяльності підприємств, підконтрольних ОСОБА_8 , а саме: ООО «Донецкий металлургический завод» (ИНН 6168113365), ООО «СТАЛЕКС ЦЕНТР» (ИНН6168113358), ООО «МЕТАЛМИКС» (ИНН 6167205528), ООО «ТОРГОВЫЙ ДОМ «ГОРНЯК» (ИНН 9308011724), ООО «МЕТАЛДОНВЕСТ» (ИНН 9308015951) складала 511 347 201, 32 руб.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що 16.05.2024 службовими особами вказаних підприємств здійснено реалізацію рішення держави-агресора, а саме позову «Межрегиональной инспекции Федеральной налоговой службы по управлению долгом в пределах федерального округа №1» (мовою оригіналу) до «Советского районного суда г. Ростов-на-Дону» (мовою оригіналу), шляхом сплати податкових зобов'язань представникам держави-агресора в повному обсязі податків, зборів та страхових внесків від імені ООО «Донецкий металлургический завод» згідно з платіжними дорученнями №5496 від 16.05.2024 - сума 432127131,93 руб., №5497 від 16.05.2024 - сума 139772,35 руб., №5498 від 16.05.2024 - сума 361000,00руб.
Також, досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з 21.07.2023 по 30.11.2023 ОСОБА_8 організовано добровільну передачу матеріальних ресурсів у вигляді продуктів харчування до представника незаконного збройного формування, а саме до т.зв. Міністерства внутрішніх справ т.зв. Донецької Народної Республіки (инн 9303014288, ДНР, Г.О. Донецький, м. Донецьк, вул. Восточная, 6А), згідно з контрактом №5 на поставку продуктів харчування (ідентифікаційний код закупки - 232930301428893030100100680020000244) між т.зв. командуванням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ т.зв. Донецької Народної Республіки, яке виступає замовником, та ООО «ТОРГОВЫЙ ДОМ «ГОРНЯК», яке виступає постачальником, на передачу продуктів харчування, перелік якої визначений Специфікацією до Контракту, на загальну суму 95 088 594 руб. 00 коп. з встановленим строком поставки до 30.11.2023, а також додатків до них у вигляді специфікації, форми заявки на поставку товару та технічного завдання.
Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що на підставі розпорядження представника окупаційної адміністрації, а саме розпорядження т.зв. голови уряду Донецької Народної Республіки №245 від 22.09.2021, ООО «Донецкий металлургический завод» (ИНН 6168113365) призначено тимчасовим адміністратором по управлінню майном, розташованим на території т.зв. Донецької Народної Республіки, та яке належить юридичній особі ООО «ШАХТОУПРАВЛЕНИЕ «ДОНБАС» (ідентифікаційний код юридичної особи 36982901), тим самим представниками окупаційної адміністрації держави-агресора надано безстрокове право на використання майнового комплексу українських організацій з метою ефективного управління ним, здійснення заявлених видів діяльності, відновлення дієздатності та подальшого розвитку підприємства та металургійної галузі економіки т.зв. ДНР, створення нових робочих місць та збереження існуючих, а також виконання взятих на себе зобов'язань перед бюджетом держави-агресора, в тому числі з оплати обов'язкових податків як одного з основних джерел дохідної частини бюджету держави-агресора..
Внаслідок зазначених вище протиправних дій, з лютого 2022 року по теперішній час в компанії ООО «Донецкий металлургический завод» організовано видобуток вугілля та чавуну, а також подальша реалізація чавуна у взаємодії з окупаційною адміністрацією держави-агресора т.зв. ДНР, у зв'язку з чим, здійснюється реалізація рішень окупаційної адміністрації.
В подальшому, до реалізації видобутого чавуну як представника ООО «Донецкий металлургический завод» в РФ залучено ООО «СТАЛЕКС ЦЕНТР», яке 01.02.2021 зареєстровано у відповідності з законодавством держави-агресора, основним видом господарської діяльності є торгівля оптова металами та металевими рудами.
Так, з метою реалізації видобутого чавуну, ОСОБА_8 створено підконтрольні йому іноземні компанії «FENERWEST TRANSPORT PTE. LTD», «VINSETLE MARITIME FZE» (ОАЕ), «STEELBERG LTD» (ОАЕ), «GMG Grand Mineral Group Madencilik Sanayi Tikaret Anonim Sirketi» (Туреччина) та «Atilla Trading Company Metal Madencilik Ithalat Ihracat Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi» (Туреччина), бенефіціаром, яких є ОСОБА_9 . Зазначені компанії, використовуються ОСОБА_8 та підконтрольними йому особами, для виведення прибутку з ООО «Донецкий металлургический завод», ООО «Сталекс Центр».
Зокрема, ООО «ДМЗ», яке розташоване на території т. зв. «ДНР», у зв'язку з накладеними санкціями, не може реалізовувати власну продукцію на міжнародному ринку. З метою ухилення від накладених санкцій, ОСОБА_8 використовує ООО «Сталекс Центр», яке зареєстровано в РФ, в якості посередника. В подальшому, зазначені підприємства реалізують продукцію ООО «ДМЗ», за заниженими цінами підконтрольним іноземним компаніям, які свою чергу, реалізують продукцію кінцевим споживачам за ринковими цінами, тим самим акумулюючи надприбутки на своїх рахунках.
Грошові кошти, накопичені на рахунках підконтрольних іноземних компаній, використовуються ОСОБА_8 та підконтрольними йому особами для придбання нерухомості та активів в країнах ЄС, оплати особистих витрат, тощо, а також перераховуються на територію т.зв. ДНР та використовуються для сплати податків в бюджети т. зв. «ДНР» та РФ.
Крім того, до 2020 року ОСОБА_8 був кінцевим бенефіціарним власником ряду підприємств, а саме: ТОВ «Мобіжук» (ЄДРПОУ: 37741113), ТОВ «Провінція плюс» (ЄДРПОУ: 37724908), ТОВ «Наш продукт плюс» (ЄДРПОУ: 39375744), ТОВ «СМСЗ» (ЄДРПОУ: 40236151), але наприкінці 2020 року з метою уникнення санкцій та арешту належного йому майна на території України, здійснив удаване (умовне переоформлення) українського бізнесу на свою доньку ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , уродженка м. Донецька).
Встановлено, що ОСОБА_8 залучив посадових осіб, які до 2014 року працювали на підприємстві «Геркулес» у м. Донецьку, з метою подальшого функціонування підприємств та отримання ними прибутку на території України.
При цьому, за наявними даними, після 2014 року, частина бізнесу ОСОБА_8 , продовжує працювати і на підконтрольній території України. Зокрема, на території України здійснюють підприємницьку діяльність наступні суб'єкти господарської діяльності: ТОВ «Провінція плюс» (ЄДРПОУ 37724908, м. Київ, виробництво продуктів харчування ТМ «Геркулес»), ТОВ «Світловодський маслосирзавод» (ЄДРПОУ 40236151, Кіровоградська обл.), ТОВ «Наш Продукт Плюс» (ЄДРПОУ 39375744, м. Київ, оптова торгівля продуктами харчування). Дохід вказаних комерційних структур в 2023 році склав понад 1 млрд. грн.
11.06.2025 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_11 від 03.06.2025 у справі №760/13591/25 (провадження №1-кс/760/7134/25) проведено обшук за адресою місця проживання ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_1 .
Під час проведення обшуку за вищевказаною адресою було виявлено та вилучено предмети та речі, які мають доказове значення для кримінального провадження, а саме:
- мобільний телефон «Galaxy A54 56» s/n: НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон «Galaxy S22+» s/n: НОМЕР_3 ;
- ноутбук ASUS s/n: MCNXCV00U437486;
- ноутбук hp моделі АХ201NGW;
- планшет Galaxy Tab S7 FE s/n: RS2T202G662;
- блокнот в жорсткій обкладинці коричневого кольору, з рукописними записами;
- блокнот в жорсткій обкладинці з квітковим принтом, з рукописними записами;
- роутер «Ptp-link» із зарядним пристроєм .
З огляду на зміст ст. 98 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку, що вилучені предмети, які належать ОСОБА_7 містять ознаки речових доказів, тобто наявні підстави передбачені ч.3 ст.170 КПК України для накладення арешту, оскільки вказані предмети зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а також можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.
Виходячи із потреб досудового розслідування, а також враховуючи те, що зазначене майно може бути відчужене його власником з метою приховання слідів вчинення кримінального правопорушення, у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене майно.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, просила його задовольнити.
Представник власника майна у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання. Посилався, зокрема, на те, що власником майна були надані паролі до ноутбуків, ноутбуки оглянуто, інформація може бути скопійована, тому потреби в арешті безпосередньо самих пристроїв немає. Повідомляв, що жодної згадки про коричневий блокнот та записи в ньому в огляді, що наданий прокурором немає. Також зазначав, що орган досудового розслідування мав достатньо часу на проведення експертного дослідження щодо наявності скритих файлів.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (псуванню, перетворенню, використанню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Відповідно до ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на рухоме, нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Судом встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023110000000402, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.11.2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 111-1, ч. 4 ст. 111-1 КК України.
11.06.2025 на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_11 від 03.06.2025 у справі №760/13591/25 (провадження №1-кс/760/7134/25) проведено обшук за адресою місця проживання ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_1 .
Під час проведення обшуку за вищевказаною адресою було виявлено та вилучено предмети та речі, які мають доказове значення для кримінального провадження, а саме:
- мобільний телефон «Galaxy A54 56» s/n: НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон «Galaxy S22+» s/n: НОМЕР_3 ;
- ноутбук ASUS s/n: MCNXCV00U437486;
- ноутбук hp моделі АХ201NGW;
- планшет Galaxy Tab S7 FE s/n: RS2T202G662;
- блокнот в жорсткій обкладинці коричневого кольору, з рукописними записами;
- блокнот в жорсткій обкладинці з квітковим принтом, з рукописними записами;
- роутер «Ptp-link» із зарядним пристроєм .
10.07.2025 постановою слідчого вилучені предмети визнано речовим доказом.
Як вбачається з матеріалів клопотання, і, зокрема, з протоколів огляду від 11.06.2025, 25.06.2025, 25.06.2025,25.06.2025, 27.06.2025 (також і щодо блокноту в коричневій обкладинці), 30.06.2025, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що вказані речі зберегли на собі сліди злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже відповідне майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України критеріям, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу - відчуження, приховання, використання тощо на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, при вирішенні питання про накладення арешту на майно, приймаючи до уваги те, що наявна сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вказане у клопотанні майно, може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження. А тому є всі передбачені ст.170 КПК України підстави для арешту, в межах даного кримінального провадження, вказаного у клопотанні майна.
При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також враховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2 ст.255, ч.3 ст.110-2, ч.2 ст.111, ч.1 ст.111-2 КК України, провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, допитати свідків, провести експертні дослідження тощо, у межах кримінального провадження № 42023110000000402.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити частково.
В частині накладення арешту на роутер «Ptp-link» із зарядним пристроєм необхідно відмовити, оскільки жодних даних про те, що роутер «Ptp-link» із зарядним пристроєм є предметом кримінального правопорушення, чи може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та будь-якого обґрунтування, якими саме можуть бути ці відомості, прокурором не наведено ні в судовому засіданні, ні в клопотанні.
Також слід роз'яснити, що відповідно до ст. 174 КПК України власник або володілець майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. 98, 170 - 173, 175 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчої в ОВС СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42023110000000402 від 30.11.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.2 ст.28. ч.1 ст.111-2 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч2 ст.255, ч.2 ст.27, ч.4 ст.28, ч.1 ст. 111-2 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.255, ч.3 ст.110-2, ч.2 ст.111, ч.1 ст.111-2 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, яке вилучено під час обшуку 11.06.2025 за адресою місця проживання ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон «Galaxy A54 56» s/n: НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон «Galaxy S22+» s/n: НОМЕР_3 ;
- ноутбук ASUS s/n: MCNXCV00U437486;
- ноутбук hp моделі АХ201NGW;
- планшет Galaxy Tab S7 FE s/n: RS2T202G662;
- блокнот в жорсткій обкладинці коричневого кольору, з рукописними записами;
- блокнот в жорсткій обкладинці з квітковим принтом, з рукописними записами.
В іншій частині у задоволенні клопотання відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Cлідчий суддя
ОСОБА_1