печерський районний суд міста києва
757/48750/25-к
1-кс-41010/25
07 жовтня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023000000000018 від 05.01.2023,
06.10.2025 прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучено 03.10.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , в приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5123781500:02:002:2379, що на праві власності належить ОСОБА_5 , а саме:
- мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 16 Pro Max», IMEI: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;
- мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 16 Pro Max», IMEI: НОМЕР_5 ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , з сім-картою НОМЕР_7 .
У судове засідання учасники кримінального провадження не з'явились, про час та місце розгляду клопотання повідомлялись належним чином, прокурор у кримінальному провадженні подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності, вимоги підтримав.
Згідно з частиною четвертої статті 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Частиною першою статті 172 КПК України передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим ухвалити рішення по суті клопотання у відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Згідно з матеріалами клопотання Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000018 від 05.01.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1, ч. 2 ст. 364 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що на службові особи РФ Одеська залізниця АТ «Укрзалізниця» за попередньою змовою зі посадовими особами суб'єктів господарювання юридичних осіб приватного права, зловживаючи службовим становищем вчиняють дії спрямовані на привласнення та розтрату коштів державного підприємства.
У період з 26.06.2024 по 22.08.2024, комісією проведена службова перевірка регіональної філії «Одеська залізниця» та філії «Оператор припортових станцій», за результатами якої складено Акт № ЦЦКБ-26/12КІ від 22.08.2024.
Серед іншого, зазначеною перевіркою слідством установлено, що Наказом Товариства від 25.10.2010 № 760 затверджені Методичні рекомендації щодо порядку дій працівників залізниць під час оформлення матеріалів на затримку вагонів на підходах до станції призначення (навантаження/вивантаження).
Згідно з п. 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акту про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, зазначені в цьому акті, передаються станцією у «Повідомленні про затримку вагонів» до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох примірниках - один залишається на станції затримки та два додаються до перевізних документів. Відповідно до п. 12 цих Правил причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів ф.ГУ-23а.
У клопотанні зазначено, що проведеним аналізом встановлені численні факти використання колій станцій РФ «Одеська залізниця» для безоплатного перебування порожніх власних вагонів без складання актів на затримку вагонів форми ГУ-23а на транзитних станціях з причин зайнятості фронтів навантаження на під'їзних коліях та в очікуванні переадресування вантажу, відсутності узгодженого плану навантаження в АС «Мєсплан» та інших причин з вини вантажоодержувачів вантажу. Як наслідок, Товариством, за час затримки вагонів без складання актів на затримку вагонів форми ГУ-23а та порушення вимог п. 1, 2, 4 Інструкції, була втрачена можливість для нарахування та стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання власних вагонів на своїх осях, внаслідок чого АТ «Укрзалізниця» завдано збитків у розмірі 10 230 540,84 грн.
У ході проведення слідчих (розшукових) дій встановлено причетність до вказаної протиправної діяльності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5123781500:02:002:2379.
03.10.2025 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва проведено обшук в приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5123781500:02:002:2379, за місцем проживання ОСОБА_4 , під час якого виявлено та вилучено наступне:
- мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 16 Pro Max», IMEI: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;
- мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 16 Pro Max», IMEI: НОМЕР_5 ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , з сім-картою НОМЕР_7 .
Прокурор зазначає, що перелічені вище предмети відповідають критеріям статті 98 КПК України, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що вказує на можливість їх використання в якості речових доказів, а тому постановою слідчого від 03.10.2025 визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, у випадку передбаченому частиною третьою статті 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку статті 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог статті 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Відповідно до частини другої статті 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до частини другої статті 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Арешт з метою забезпечення речових доказів по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
З огляду на зазначені вимоги закону, слідчий суддя дійшов висновку, що майно, яке вилучено 03.10.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , в приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5123781500:02:002:2379, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.
Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження і, таким чином, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Разом з тим, підлягає поновленню строк, для подачі даного клопотання про накладення арешту на вилучене майно, оскільки він був пропущений з поважних причин.
За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 26, 98, 100, 107, 131, 132, 167, 170-173, 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Поновити прокурору другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 строк для звернення з клопотанням про арешт майна.
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, яке вилучено 03.10.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , в приватному будинку за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5123781500:02:002:2379, що на праві власності належить ОСОБА_5 , а саме:
- мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 16 Pro Max», IMEI: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з сім-картами НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;
мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 16 Pro Max», IMEI: НОМЕР_5 ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , з сім-картою НОМЕР_7 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати копію ухвали особі, на майно якої накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1