печерський районний суд міста києва
Справа № 757/39693/25-ц
пр. 2-8792/25
10 жовтня 2025 року Печерський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Ільєва Т.Г.,
при секретарі - Романенко Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу 757/39693/25-ц за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі користуються комунальними послугами, однак не вносять в повному обсязі платежі за спожиті житлово-комунальні послуги, у зв'язку з цим у відповідачів наявна заборгованість, у розмірі 94040,22 грн., яку просить стягнути позивач.
Ухвалою судді Ільєвої Т.Г. від 20.08.2025 справу прийнято до провадження та відкрито спрощене провадження з розгляду справи, призначено дату судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання подав заяву про проведення розгляду у його відсутність, вимоги підтримав.
Відповідачі в судове засідання подали заяви про проведення судового засідання без фіксування технічними засобами та просили застосувати строки давності.
Окрім цього, відповідачем ОСОБА_1 було подано заяву про застосування строків позовної давності до вимог позивача за період до червня 2022 року.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відтак, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі заочного рішення та задоволення позовних вимог.
Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Вказані принципи знайшли своє втілення і в нормах цивільного процесуального законодавства.
Судовим розглядом встановлено, що з 01.05.2018 року КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - Позивач) є виконавцем комунальних послуг, а саме:
З 01.05.2018 до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПГВ).
З 01.11.2021, у зв'язку із зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуги з ТЕ/ПГВ).
Правовідносини у сфері надання послуг з ЦО/ЦПГВ регулювались Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила 630).
Правовідносини у сфері надання послуг з ТЕ/ПГВ регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VІІІ, Постановою КМУ від 11.12.2019 № 1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» (далі - постанова КМУ від 11.12.2019 № 1182) та Постановою КМУ від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії» (далі - постанова КМУ від 21.08.2019 року № 830).
Відповідно до вимог вказаних вище, нормативно - правових актів, послуги з ЦО/ЦПГВ та послуги з ТЕ/ПГВ надаються споживачеві, згідно з договорами, що оформлюються на основі типових договорів про надання відповідних комунальних послуг, які є договорами приєднання.
На виконання вимог законодавства, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», на підставі типових договорів, підготовлені та опубліковані/оприлюднені: договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ опублікований в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085) (надалі - Договір), щодо договору про надання послуг з ТЕ/ПГВ повідомляємо наступне. Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги» від 09.11.2017, у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір, з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому під'єднаний до мереж тепло- та водопостачання. Як наслідок, квартира за зазначеною адресою під'єднана до внутрішньо-будинкової системи тепло- та водопостачання, а отже, відповідачі є споживачами послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 споживачами послуг з ТЕ/ПГВ.
Отже, виникнення цивільних прав та обов'язків між позивачем та відповідачами підтверджується діями сторін, а саме: позивач щомісячно надає відповідачу послуги з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 послуг з ТЕ/ПГВ, надсилає відповідачам платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а відповідачі споживають надані послуги та зобов'язані оплатити їх вартість.
Строки оплати відповідних послуг ЦО/ЦПГВ та ТЕ/ПГВ визначені п. 18 постанови КМУ від 21.07.2005 року № 630, п. 37 постанови КМУ від 11.12.2019 № 1182, п. 35 постанова КМУ від 21.08.2019 року № 830.
Проте, відповідачі, у порушення вимог законодавства у сфері комунальних послуг, своєчасно не сплачували за спожиті послуги з ЦО/ЦПГВ та з ТЕ/ПГВ, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 30.06.2025 складає 77054,66 грн: за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 15128,27 грн., заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 15178,58 грн., за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 19927,84 грн.; заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 24201,41 грн.
Відповідно до вимог Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004, а також Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», споживачі послуг з ЦО/ЦПГВ зобов'язані сплачувати внески за обслуговування вузлів комерційного обліку відповідних послуг.
Згідно ст. 14 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також й плату за абонентське обслуговування.
Таким чином, за вищевказаною адресою у відповідачів також існує заборгованість за період з 01.11.2021 заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1313,23 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води у розмірі 1305,33 грн.
З врахуванням зазначеного, суд прийшов до наступного висновку.
З 01 травня 2019 введено в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189. Відповідно до ч.1 ст.12 цього Закону надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до п.3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» цього з закону передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього закону (тобто до 01.05.2019), зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом. Договір за правилами такого Закону між позивачем та відповідачем не укладався, а тому на теперішній час договір укладений до 01 травня 2019 року.
Згідно абзацу 10 ч.1ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 №1875-ІV комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведення, газопостачання, опалення, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Правовідносини з постачання фізичними особами центрального опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 (далі Правила).
Відповідно до п.8 Правил, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі договору про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води.
Згідно до ч.7 статті 26 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання послуг з центрального опалення, послуг з центрального постачання холодної води, послуг з центрального постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
Відповідно до норм Цивільного Кодексу України встановлено, якщо особа вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, то договір вважається укладеним.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої воли свідчить про надання послуг позивача.
Відповідачі від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялись (не відключався).
Отже, виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Відповідно до ст. 20 Закону, п.п.18,20,30 Правил, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Розрахунок заборгованості на послуги з центрального опалення і постачання гарячої води, здійснюється за тарифами, які закріплені Розпорядженням КМДА, інформація про які є загальнодоступною та загальновідомим фактом, офіційно опублікована.
Отже, згідно із зазначеними нормами законодавства, відповідачі зобов'язані оплатити спожиті послуги з центрального опалення та постачання гарячої води.
Так, відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про стягнення з відповідачів заборгованості, за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 15128,27 грн., заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 15178,58 грн., за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 19927,84 грн.; заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 24201,41 грн., підлягає задоволенню, оскільки стороною позивача доведено обставини на які він посилається, а стороною відповідачів вони не були спростовані.
Відповідно до вимог Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004, а також Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» споживачі послуг з ЦО/ЦПГВ зобов'язані були сплачувати внески за обслуговування вузлів комерційного обліку відповідних послуг.
Згідно ст. 14 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також й плату за абонентське обслуговування.
Таким чином, за вищевказаною адресою, у відповідачів наявна заборгованість за період з 01.11.2021 заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1313,23 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води у розмірі 1305,33 грн., яка підлягає задоволенню.
Крім того, позивач також просить стягнути з відповідачів на підставі ст. 625 ЦК України інфляційну складову боргу та 3% річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 26 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
В зв'язку з вищевикладеним, позовні вимоги позивача в частині стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції та пені підлягають задоволенню, на підставі розрахунків, зазначених у позовній заяві.
Щодо строків давності, на які посилаються відповідачі, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст.256 ЦК України).
Відповідно до ст.261 ЦК України, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.
Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в судовому порядку.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст.267 ЦК України).
Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID- 19, спричиненої корона вірусом SARS-CоV-2» на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року, дія якого постановами Кабінету Міністрів України продовжувалася.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з 24 год. 00 хв. 30 червня 2023 року на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Разом з тим, на момент відміни карантину діяв п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Враховуючи вищевикладене, стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення до періоду до 02 квітня 2017 року можуть бути застосовані наслідки пропуску строку позовної давності.
Таким чином, оскільки, позивач просить суд стягнути заборгованість з відповідачів за період з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року, та з 01.11.2021 то суд вважає, що строки давності до даного періоду не застосовуються.
Дана позиція викладена у постанові Київського апеляційного суду від 27.05.2025 у справі № 22-ц/824/5506/2025.
З врахуванням зазначеного, суд вважає, що заява про застосування строків давності не пілягає задоволенню, оскільки є необґрунтованими.
Щодо заяви про реструктуризацію боргу, то суд звертає увагу, що дане питання відноситься до компетенції сторони позивача.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а іншого стороною відповідачів не було спростовано.
Згідно з статтею 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем при поданні позовної заяви, а саме 3028 грн. в рівних частинах.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 625ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги сумою 94040,22 грн., яка складається з:
- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 15 128 (п'ятднадцять тисяч сто двадцять вісім) грн. 27 коп. (рахунок № НОМЕР_1 );
- інфляційну складову боргу у розмірі 2973 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят три) грн. 97 коп., три відсотки річних у розмірі 730 (сімсот тридцять) грн. 24 коп. (рахунок № НОМЕР_2 );
- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 15178 (п'ятднадцять тисяч сто сімдесят вісім) грн. 58 коп. (рахунок № НОМЕР_3 );
- інфляційну складову боргу у розмірі 3007 (три тисячі сім) грн. 84 коп., три відсотки річних у розмірі 746 (сімсот сорок шість) грн. 74 коп. (рахунок № НОМЕР_2 );
- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 19927 (дев'ятднадцять тисяч дев'ятсот двадцять сім) грн. 84 коп. (рахунок № НОМЕР_1 );
- інфляційну складову боргу у розмірі 2811 (дві тисячі вісімсот одинадцять) грн. 12 коп., три відсотки річних у розмірі 679 (шістсот сімдесят дев'ять) грн. 26 коп., пеня у розмірі 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 43 коп. (рахунок № НОМЕР_2 );
- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 24 201 (двадцять чотири тисячі двісті одна) грн. 41 коп. (рахунок № НОМЕР_3 );
- інфляційну складову боргу у розмірі 3395 (три тисячі триста девяносто п'ять) грн. 71 коп., три відсотки річних у розмірі 818 (вісімсот вісімнадцять) грн. 46 коп., пеня у розмірі 995 (дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 79 коп. (рахунок № НОМЕР_2 );
- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1313 (одна тисяча триста тринадцять) грн. 23 коп.; (рахунок № НОМЕР_4 );
- заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 1305 (одна тисяча триста п'ять) грн. 33 коп; (рахунок №UA873226690000026004319208020).
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. в рівних частинах.
Позивач:
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», адреса: м. Київ, вул. площа І.Франка,5, код ЄДРПОУ 40538421.
Відповідачі:
ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_5 .
ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_6 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду, розгляду справи апеляційним судом.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Печерський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою, яка була відсутня при проголошенні рішення, протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 10.10.2025 року.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА