печерський районний суд міста києва
Справа № 757/11678/25-ц
пр. 2-5468/25
09 жовтня 2025 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Ільєвої Т.Г.,
за участю секретаря Романенко Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про зупинення нарахування відсотків та скасування нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, відновлення залишку коштів на рахунках,
12.03.2025 до Печерського районного суду м. Києва надійшов позов ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:
- зобов'язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) відновити залишок коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 (кредитна картка № НОМЕР_2 ) в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до того стану, в якому він перебував перед виконанням операції 15.12.2023 р., тобто станом на 10 год. 15 хв. 15.12.2023 р;
- зобов'язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) припинити нарахування за картковим рахунком № НОМЕР_1 (кредитна картка НОМЕР_14) в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» згідно угоди № SAMDNWFC00050269680 від 29.03.2019 р. процентів, комісій, пені та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій (транзакцій) 15.12.2023 р.;
- зобов'язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) скасувати нараховані за картковим рахунком № НОМЕР_1 (кредитна картка НОМЕР_14) в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» ОСОБА_1 згідно угоди SAMDNWFC 00050269680 від 29.03.2019 р. процентів, пені та інших штрафних санкцій за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведення операцій (транзакцій) з 15.12.2023 р. по теперішній час;
- зобов'язати АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) відновити залишок коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 (кредитна картка № НОМЕР_2 ) в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у сумі 23786 грн. (двадцять три тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 00. коп., який існував і був списаний dідповідачем з Позивача, як пеня за користування кредитними коштами з 15.12.2023 року по квітень 2024 року.
Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що 15.12.2023 року невстановлена особа, без її згоди та відома використала її кредитну картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_2 (рахунки НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 ), в результаті чого з неї було списано (привласнено шахрайським шляхом) 87000,00 грн. кредитних коштів та 2764,5 грн. відсотків, частина яких перерахована на банківську картку АТ "Моно банк" № НОМЕР_5 , власником якої є ОСОБА_2 .
15.12.2023 р. позивач негайно повідомила про несанкціоноване списання коштів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та звернувся до служби безпеки банку, в результаті чого позивачу сформували заявки про повернення коштів, які в подальшому були відхилені
15.12.2023 р. позивач звернулась із заявою про вчинення відносно неї кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 Кримінального кодексу України.
16.12.2023 року, за результатами звернення, позивача до Подільського ГУ НП у м. Києві, до ЄРДР було внесена інформація про вчинення відносно позивача кримінального правопорушення №12023100070002558 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, в якому ОСОБА_1 визнано потерпілою та розпочато досудове розслідування.
24.07.2024 року позивач звернулась до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з листом-претензією. Відповіддю позивачу відмовлено у добровільному порядку зупинити нарахування відсотків за кредитом та списати заборгованість.
04 березня 2024 року ухвалою Подільського районного суду м. Києва по справі 758/2440/24 (судового провадження 1-кс/758/892/24) накладено арешт на грошові кошти, які були вкрадені і списані (привласнені шахрайським шляхом з кредитної картки АТ "Приват банк" № НОМЕР_2 (картковий рахунок № НОМЕР_1 ) Позивача і перераховані 15.12.2023 о 10:33 год. на картковий рахунок № НОМЕР_5 в сумі 29000 гривень та 15.12.2023 о 10:34 год в сумі 4 450 гривень, які в свою чергу були кредитними коштами і належали Приват Банку.
27 березня 2024 року ухвалою Подільського районного суду м. Києва по справі 758/2440/24 (судового провадження 1-кс/758/892/24) накладено арешт на грошові кошти з забороною користування та розпорядження, які були вкрадені і списані (привласнені шахрайським шляхом) з кредитної картки АТ "Приват банк" № НОМЕР_2 (карткового рахунку № НОМЕР_1 ) Позивача і перераховані 15.12.2023 о 10:17 в сумі 29000 гривень, 15.12.2023 о 10:26 год в сумі 29000 гривень, 15.12.2023 о 10:37 год в сумі 29000 гривень на картковий рахунок № НОМЕР_6 .
З 15.12.2023 року по квітень 2024 року, не будучи обізнаною із діючим законодавством в даній ситуації, з моменту несанкціонованого списання грошових коштів із карткового рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , позивач, як добросовісний контрагент, платила пеню за користування кредитними коштами у розмірі 23786 грн.
Несанкціоновані перекази з картки позивача здійснювались 15.12.2023 року в Закарпатській області, однак в цей час позивач перебувала у м. Києві.
Враховуючи вищевикладене, оскільки мав факт несанкціонованого списання з рахунків позивача грошових коштів, несанкціоноване збільшення кредитного ліміту, що не відповідало волевиявленню позивача, а банк покладені на нього обов'язки не виконав, чим порушив право позивача, тому ОСОБА_1 просить відновити залишок коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 (кредитна картка № НОМЕР_2 ) в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до того стану, в якому він перебував перед виконанням операції 15.12.2023 р., тобто станом на 10 год. 15 хв. 15.12.2023 р.
Ухвалою суду від 04.04.2025 у справі відкрито провадження та визначено розглядати за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.
09.04.2025 до суду надійшов відзив Акціонерного товариства Комерційного Банку «Приватбанк» на позовну заяву, в якому представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
26.05.2025 ухвалою суду витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» копію договору про надання банківських послуг від 29.03.2019 року №SAMDNWFC00050269680, укладеного між ОСОБА_1 і акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» та виписку по всім наявним і відкритим в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» рахункам ОСОБА_1 за період із 1.10.2023 року по 10.03.2025 року, в тому числі по рахункам № НОМЕР_7 та № НОМЕР_8 .
26.06.2025 до суду надійшли витребувані матеріали у АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
09.10.2025 представник позивача подав до суду заяву про проведення судового засідання у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та поясненнях та враховуючи доводи відповідача, які викладені у відзиві, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення.
За приписами ч. 3 ст. 208, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 218 ЦПК України, судовий розгляд закінчується ухваленням рішення суду, яке проголошується негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у ст. 8 Конституції України.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів.
Згідно з ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Законом N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном, як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судовим розглядом встановлено, що між ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» діють правовідносини щодо відкриття, ведення, обслуговування карткових рахунків, їх функціонування та кредитування на підставі підписаних сторонами Анкет-заяв про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, який в цілому є Договором про надання банківських послуг.
Договір про надання банківських послуг за своєю правовою природою є змішаним договором та включає в себе в тому числі умови договору банківського рахунка з використанням електронного платіжного засобу та договору кредитування карткового рахунку, який є підставою для відкриття карткових/поточних рахунків клієнтам Банку та видачі до них платіжних/кредитних карток, а також видачу кредитних коштів.
Отже, позивач як клієнт банку і банк перебувають у цивільних (приватноправових) відносинах щодо відкриття, ведення та обслуговування банківського рахунку та його кредитування, користування електронним платіжним засобом, які регулюються договором, укладеним між ними, та чинним законодавством України (загальним і спеціальним).
У зв'язку з отриманням банківських послуг в АТ КБ "ПриватБанк", позивач була і користувачем системи дистанційного обслуговування - платіжного застосунку Приват24.
Вказані обставини підтверджуються довідкою з заявкою про активацію Приват24 та повторним розблокуванням Приват24 та не оспорюється сторонами.
Позивач вказує, що 15.12.2023 року невстановлена особа, без її згоди та відома використала її кредитну картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_2 (рахунки НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 ) в результаті чого з неї було списано (привласнено шахрайським шляхом) 87000,00 грн. кредитних коштів та 2764,5 грн. відсотків, частина яких перерахована на банківську картку АТ "Моно банк" № НОМЕР_5 власником якої є ОСОБА_2 .
15.12.2023 р. позивач негайно повідомила про несанкціоноване списання коштів АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та звернувся до служби безпеки банку.
За фактом викрадення коштів, 15.12.2023р. ОСОБА_1 звернулася до поліції, де того ж дня відкрито кримінальне провадження ЄРДР №12023100070002558 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст.190 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 15.12.2023 року ОСОБА_1 подано заяву до АТ КБ "ПриватБанк", в якій повідомляє Банк про обставини справи списання коштів. А саме те, що остання напередодні крадіжки коштів на сайті Оlх розмістила оголошення щодо продажу власних речей, в якому у якості контактного номеру телефону вказала власний фінансовий номер НОМЕР_9 . Приблизно о 09:50 год. їй у меседжері «Вайбер» з номеру НОМЕР_10 невідома особа написала повідомлення про переведення коштів за придбання зазначених речей через сервіс Оlх -доставка. Для отримання коштів невідома особа надіслала інтернет-посилання, попросила перейти за ним, пройти верифікацію та підтвердити отримання коштів. ОСОБА_1 зізналася, що перейшла за цим інтернет-посилання, на інтернет-сторінці внесла дані щодо власної картки ПриватБанку, терміну її дії та СVV-коду. Під час подальшого листування з невідомою особою, ОСОБА_1 , через власний мобільний пристрій з фінансовим номером телефону, підтвердила авторизацію у Приват24, коли це зробила стороння особа, а також перерахувала 29000,00 грн. з власної картки на картковий рахунок, який зазначила невідома особа. Згодом ОСОБА_1 побачила, що з її карткового рахунку під час двох видаткових операцій було перераховано ще двічі по 29000,00 грн. після проведення.
При дослідженні судом матеріалів, справи вбачається, що банком, при перевірці руху коштів по карткових рахунках клієнта ОСОБА_1 , встановлено, що за значні фінансові операції відбулися 15.12.2023р. у період часу з 10:15 год. по 10:37 год.
Загальна сума видаткових операцій становить 87000,00 грн.
Перевіркою архіву записів телефонних розмов на сервісі Voice Record System встановлено, що о 11:06:53 15.12.2023 р. (ГО запису 778196635) ОСОБА_1 вперше повідомила про шахрайство. Повідомила, що переходила за посиланням, отриманим від незнайомців, де провела верифікацію.
Перевіркою зазначених операцій встановлено, що вони є безготівкові і проведені через платіжний сервіс Приват24.Всі фінансові операції ініційовані під обліковим записом клієнта ОСОБА_1 . Перевіркою авторизацій у Приват24 під її обліковим записом напередодні проведення зазначених операцій та у період їх проведення встановлено, що такі авторизації відбувалися як з типового пристрою IРНОNЕ 13.4 з ідентифікатором банку,так із нетипового.
Перевіркою відомостей щодо змін акаунту Приват24 клієнта ОСОБА_1 встановлено, що ніяких змін напередодні проведення зазначених фінансових операцій та під час їх проведення не зафіксовано.
Відповідно до інформації щодо авторизації у Приват24 з використанням зазначеного нетипового пристрою встановлено, що крім авторизації 15.12.2023р. під обліковим записом клієнта ОСОБА_1 інших авторизацій не було.
Перевіркою отриманого від клієнта інтернет-посилання, отриманого від невідомої особи, встановлено, що інтернет-сторінка, на яку посилається це посилання, вже не існує.
Фінансовий номер телефону НОМЕР_9 клієнта ОСОБА_1 не змінювався.
Відповідно до наведених даних кошти у повному обсязі перераховані на картковий рахунок НОМЕР_6 клієнта ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_11 , ігї ЄКБ 1137487695).З урахуванням отриманої від клієнта ОСОБА_1 інформації, на час перевірки по зазначеному картковому рахунку клієнта ОСОБА_3 , було встановлено ліміт видаткових операцій. Під час встановлення ліміту залишок коштів на картковий рахунок НОМЕР_6 становить 80643,87 грн.
Провести бесіду із ОСОБА_3 з причин перерахування коштів на її картковий рахунок банку не виявилося можливим, оскільки остання відмовилася від спілкування.
Перевіркою інших прибуткових операцій (виписка руху коштів) підтверджено переказ о 09:54:44 30.11.2023р. у розмірі 16120,00 грн. клієнтом ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_12 , ЄКБ НОМЕР_13 ).
Відповідач вказує, що з урахуванням отриманих відомостей стосовно клієнта ОСОБА_3 та її карткового рахунку НОМЕР_6 під час службової перевірки факти зазначеного клієнта було додано до списку обмежень у банківському обслуговуванні з кодифікатором 1.41 (шахраї в електронних операціях, id запису 231218ЕС005169WШ7HI38).
Таким чином, зібрані дані відповідачем вказують на те, що 15.12.2023р. напередодні та під час проведення зазначених клієнтом ОСОБА_1 фінансових операцій проведена успішна авторизація під її обліковим записом Приват24 з двох пристрої, як з нетипового пристрою, так і з типового пристрою клієнта. Зазначені авторизації проведені із коректним введенням паролю входу до системи Приват24 клієнта. Фінансові операції проведені під обліковим записом Приват24 клієнта. Також встановлено, що ОСОБА_5 повідомила банк про шахрайство вже після проведення фінансових операцій.
Відповідно до існуючих Умов і правил надання банківських послуг:
1.1.10.10.4. Клієнт несе відповідальність за всі операції, здійснені в межах лімітів, збільшених за розпорядженням Клієнта (за зверненням до Служби підтримки Банку).
1.1.10.10.5. Клієнт несе відповідальність за виконання грошових зобов'язань за операціями, що здійснені з використанням Платіжної картки, до часу отримання Банком заяви Клієнта (Держателя Платіжної картки) або Довіреної особи Клієнта про призупинення здійснення операцій з її застосуванням і постановки платіжної картки в Стоп-лист. При отриманні такої заяви Банк має верифікувати Клієнта (Держателя Платіжної картки) і зафіксувати дату та час його звернення.
Клієнт зобов'язаний заблокувати Платіжну картку перед подачею претензії до Банку щодо несанкціонованих операцій по ній.
1.1.10.10.6. У разі втрати Платіжної картки Клієнт (Держатель Платіжної картки) зобов'язаний негайно повідомити про це Банк. В іншому разі Банк не несе відповідальності за здійснення операцій, ініційованих за допомогою цієї Платіжної картки, до отримання такого повідомлення . До моменту повідомлення Клієнтом (Держателем Платіжної картки) Банку про втрату Платіжної картки ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе Клієнт (Держатель картки), а з часу повідомлення Клієнтом (Держателем Платіжної картки) Банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом Держателя несе Банк.
1.1.10.10.9. Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на Картці даних.
2.3.1.5.2. Банк не несе відповідальність за збереження коштів Клієнта у разі розголошення Клієнтом відомостей про логін та пароль для входу в Систему "Приват24" третім особам.
Правовідносини, які склалися між сторонами діють у сфері функціонування платіжних послуг в Україні, проведення переказу коштів у межах України, відповідальності суб"єктів переказу, а також загального порядку здійснення нагляду за платіжними системами, та регулюються, зокрема ЦК України, Законами України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого Постановою Правління НБУ № 164 від 29.07.2022 року (надалі - Положення № 164), які набрали чинності 01.08.2022 року та діяли на момент вчинення спірних транзакцій.
Платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і одержувачем, які є підставою для цього (п. 57 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги»).
Ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом, зокрема:"... 6) надання користува чем пла тіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи" (стаття 41 Закону України «Про платіжні послуги»).
Згідно з п. 56 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги», платіжна картка - це електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки.
Відповідно до ч. 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги», «користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов'язаний - "не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції», а також "не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права" (ч.20 статті 38 ЗУ «Про платіжні послуги»).
Під втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів та/або індивідуальної облікової інформації (абз.7 п.19 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги»).
В Постанові Верховного Суду у справі №522/22780/15-ц від 09.07.2019 р. зазначено, що саме на позивача покладено обов"язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, СУУ-кодів, як і обов'язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення»
Електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання платіжної операції. (ч.8 статті 38 ЗУ "Про платіжні послуги").
Платіжний застосунок - програмне забезпечення, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію (у тому числі за допомогою платіжних інструментів) та/ або здійснювати інші операції, передбачені договором з надавачем платіжних послуг (абз. 23 ч. 3 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затв. Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 №164 (далі по тексту - Положення №164).
Платіжний пристрій - технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою (абз.65 ч.1 статті 1 Закону України «Про платіжні послуги»).
За правилами ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що значаться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 статті 1071 Цивільного кодексу України, Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Згідно п. 54 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.
Ініціатор в свою чергу це особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, одержувач, стягувач, обтяжувач (п.21 Закону України «Про платіжні послуги»).
Відповідно до ч. 3 статті 87 Закону України "Про платіжні послуги", Платник зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну надавачу платіжних послуг, що його обслуговує, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і здійснення неправомірних дій з компонентами платіжної інфраструктури (у тому числі платіжними інструментами, обладнанням, програмним забезпеченням). У разі недотримання користувачем зазначених вимог надавач платіжних послуг, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за виконання платіжних операцій.
Тому, дослідивши обставини здійснення оспорюваних платіжних операцій та проаналізувавши докази, надані Банком на підтвердження вказаних обставин, можливо дійти до цілком логічного та об'єктивного висновку, що саме в результаті дій позивача доступ до його Приват24 був наданий невідомій особі.
Відповідно до ч. 4 абз. 63 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 19.05.2020 року № 65, визначено, що «фінансовий номер телефону - контактний номер телефону клієнта, що використовується банком, зокрема, з метою проведення його автентифікації».
Відповідно до абзацу 1 ч.3 розділу, Загальні положення Положення № 164 автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача та/або належність користувачу певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача.
Відповідно до статті 68 Закону України "Про платіжні послуги", визначено, що електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.
Електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, а також їх автентифікація здійснюється відповідно до абзацу першого частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Згідно із Законом України «Про електронні довірчі послуги», засобом електронної ідентифікації є носій інформації, який містить ідентифікаційні дані особи і використовується для автентифікації особи під час надання та/або отримання електронних послуг.
Система «Приват 24», у тому числі мобільна версія, це система призначена для управління банківськими рахунками Клієнта цілодобово в режимі реального часу через мережу Інтернет, що є загальновідомою інформацією, яка розміщена в тому числі на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до Правил користування Приват24, особі, яка бажає зареєструватись у системі «Приват24» та здійснювати управління рахунками з її допомогою, необхідно мати доступ не тільки до фінансового номера телефону клієнта Банку, а й до іншої особистої інформації клієнта Банку, а саме: реквізитів хоча б однієї з карток клієнта.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 235/2054/21 (провадження № 61-1725св22) зазначив, що «суд першої інстанції не перевірив належним чином доводи Банку про те, що без розголошення з боку позивача номера банківських карток, ПІН-кодів банківських карток, особа, навіть перевипустивши Зіт- карту або маючи фінансовий телефон клієнта, не змогла б ні зайти до системи «Приват24», ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зняти чи переказати кошти з рахунків клієнта, та дійшов передчасного висновку про задоволення позову. Крім того, суд першої інстанції не здійснив аналіз доводів позивача про те, що вона не втратила банківських карток, їх ПІН-кодів і телефону та нікому їх не передавала, не вчиняла будь-яких інших дій, які б могли призвести до списання грошових коштів з її рахунків відповідно наведених вище алгоритмів реєстрації у системі «Приват24».
Тобто, фінансовий номер телефону клієнта є важливою складовою отримання якісних банківських послуг у АТ «ПриватБанк» та безпеки клієнта.
Верховним Судом прийнята Постанова суду від 01 липня 2020 р. у справі № 712/9107/18 (провадження № 61-9877св19), якою підтверджуються вищевказані правові висновки по цій справі щодо провини в подібних ситуаціях саме Позивача/клієнта через його власну бездіяльність по захисту власних персональних даних та власного мобільного фінансового телефону, що дало змогу третім особам отримати вільний доступ до карток АТ КБ «ПриватБанк» в системі «Приват24".
Таким чином, можна дійти до висновку, що втрата грошових коштів сталася через власну недбалість позивача по захисту власних персональних даних і коштів та внаслідок особистих дій ОСОБА_6 .
Також, згідно "Умов та правил надання банківських послуг", які порушив клієнт - обов*язки: (Умови та правила надання банківських послуг - це публічна оферта (договір приєднання), що містить умови та правила надання послуг банком, до якої приєднується клієнт, підписуючи заяву про приєднання.)
В Умовах та правилах, Умовами та правилами надання банківських послуг зазначено:
1.1.1.73. Фінансовий номер телефону Клієнта - це номер мобільного телефону, який зазначений і підтверджений Клієнтом як номер телефону, за допомогою якого можуть виконуватися платіжні операції.
Підтверджується Клієнтом під час активації банківської послуги за допомогою РОЗ- терміналу у відділенні Банку, банкоматі, терміналі самообслуговування з підтвердженням ПІН-коду платіжної картки і зтз-паролем, а також у Системі «Приват24» Банку (у разі зміни логіна користувача).
п. 1.1.2.1.6. Зобов'язання про нерозголошення інформації з обмеженим доступом.
Клієнт Банку зобов'язаний вжити заходів щодо збереження інформації з обмеженим доступом, запобіганню доступу до носіїв інформації з обмеженим доступом як зі сторони третіх осіб, так і працівників та/або членів сім'ї.
1.1.2.1.10. Для уникнення неправомірних операцій з рахунками Клієнт зобов'язаний не залишати без нагляду телефон/пристрій, який використовується для підключення Фінансового номеру телефону Клієнта та/або доступу до програмних комплексів Банку.
В разі втрати Клієнтом Фінансового номеру телефону, підозрі доступу третіх осіб до Фінансового номеру телефону та інших неправомірних дій третіх осіб із Фінансовим номером телефону Клієнт зобов'язаний негайно повідомити про це Банк в будь-якому з доступних каналів: 3700, чат-онлайн, відділення Банку.
п. 1.1.5.14. Клієнт несе відповідальність за всі операції, що проводяться в підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват-24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації і аутентифікації.
2.1.1.7.4. Власник Картки несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на карті даних, до моменту звернення Держателя Картки до Банку та заяви про блокування коштів на Картрахунку і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки Картки в СТОП-ЛИСТ платіжною системою, а в разі підключення до послуги "Екстрені гроші" також протягом часу блокування платіжної картки.
2.3.1.1.1. Для ініціювання платіжних операцій Клієнт має право використовувати один або кілька засобів дистанційної комунікації з Банком (далі - Засоби дистанційної комунікації або Віддалені канали обслуговування).
2.3.1.1.2. Сторони узгодили можливість використання Клієнтом наступних Віддалених каналів обслуговування: Система "Приват24", в т.ч. мобільна версія, системи "LiqPay" та АТМ, ТСО, SMS, месенджери та будь-які інші системи "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", "телефонний банкінг", "миттєва безконтактна оплата", якщо Банком надається така технічна можливість.
2.3.1.1.3. Клієнт має право ініціювати Платіжну інструкцію у Віддалених каналах обслуговування в електронній формі. Обов'язкові реквізити Платіжної інструкції визначені чинним законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України.
2.3.1.2.1. Система "Приват24", в т.ч. мобільна версія, призначена для управління банківськими рахунками Клієнта.
Таким чином, при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку їх здійснення покладається як на банк, так і на користувача такого засобу, однак на останнього така відповідальність може бути покладена у разі доведення, що саме його дії чи бездіяльність призвели до втрати, незаконного використання належної йому інформації, яка дає змогу ініціювати відповідні платіжні операції.
Частиною третьою статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Частиною другою статті 77 ЦПК України визначено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно до ч.1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Чинним законодавством не надано повноважень Банку здійснювати повернення проведеного переказу позивачем, здійсненого з належною авторизацією.
Наявність кримінального провадження не може свідчити, у силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину стосовно позивача до винесення вироку, яким такі обставини можуть бути встановлені, а також не може бути підставою для звільнення його від обов'язку належного виконання зобов'язання та виконання Умов та Правил про надання банківських послуг у випадку настання певних обставин, передбачених ними.
3 огляду на викладене, підстави для звільнення позивача від обов'язку належного виконання зобов'язання та виконання Умов та Правил про надання банківських послуг, відсутні. Саме позивач повинен нести відповідальність за здійснення платіжних операцій.
За загальним правилом зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст.526 ЦК України). Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Враховуючи вищевказані норми права, а також умови договору, клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, в разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до розголошення ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію. Клієнт у свою чергу має право стягнути суму відшкодування з винних осіб встановлених в кримінальному порядку.
Згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України, саме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта банку, споживача послуг, що відповідає й вимогам Цивільно-процесуального кодексу України, які викладені вище.
Таким чином, провівши аналіз норм матеріального права в системному зв'язку із встановленими по справі фактичними обставинами, суд дійшов висновку, що відповідач надав суду належні і допустимі докази на спростування доводів позивачки, довів, що позивачка, як володілець та користувач картки, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до її карткового рахунку чи надала інформацію третім особам, що дало змогу ініціювати платіжні операції, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Так, відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський Суд з прав людини повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.77-81, 141, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про зупинення нарахування відсотків та скасування нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, відновлення залишку коштів на рахунках.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено та підписано 09 жовтня 2025 року.
Суддя Тетяна ІЛЬЄВА