печерський районний суд міста києва
757/47472/25-к
1-кс-40010/25
30 вересня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024000000002413 від 26.11.2024,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024000000002413 від 26.11.2024.
Клопотання обґрунтовує тим, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000002413 від 26.11.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, а також за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.
Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу Державного секретаря Міністерства закордонних справ України від 15.10.2019 № 2257-ос ОСОБА_4 з 25.1.2019 на час довготермінового відрядження призначено на посаду віцеконсула Консульства України в Єкатеринбурзі.
Далі на підставі наказу Державного секретаря Міністерства закордонних справ України від 19.04.2022 № 493-ос ОСОБА_4 з 08.03.2022 переведено з посади віцеконсула Консульства України в Єкатеринбурзі на посаду другого секретаря Посольства України в Республіці Польща.
У невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 31.05.2022, ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, обіймаючи посаду другого секретаря з консульських питань Посольства України в Республіці Польща, будучи наділеним організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, являючись службовою особою з огляду на положення ч. 3 ст. 18 КК України, будучи достовірно обізнаним із нормативно-правовими актами та посадовою інструкцією, що регулюють його діяльність, зокрема в частині питань, пов'язаних з оформленням набуття громадянства, використовуючи своє службове становище вирішив вчинити дії, направлені на сприяння незаконному переправленню громадянки рф ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , через державний кордон України, шляхом надання відповідних засобів, а саме: забезпечення набуття громадянства України з подальшою видачою ОСОБА_7 паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 31.05.2022 ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Республіці Польща , що розташоване за адресою: Республіка Польща, м. Варшава, алея Я. Х. Шуха, 7 ( Aleja J. Ch. Szucha 7, 00-580 Warszawa ), обіймаючи посаду другого секретаря з консульських питань Посольства України в Республіці Польща, всупереч положенням п. 4 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого указом Президента України від 27.03.2001 № 215, прийняв від невстановленої досудовим розслідуванням особи, яка не була уповноважена здійснювати представництво інтересів громадянки рф ОСОБА_7 , заяву, складену власноруч від імені останньої про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням на підставі п. 2 ст. 6, ст. 8 Закону України «Про громадянство України».
При цьому громадянка рф ОСОБА_7 у той час перебувала в Україні, на території Республіки Польща постійно не проживала та можливості особистого звернення до вказаної дипломатичної установи не мала.
Прийнявши вказану заяву, ОСОБА_4 перевірив правильність заповнення відповідного документу, а також всіх долучених до нього додатків, серед них: паспорту громадянина рф серії № НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_7 ; свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_7 ; свідоцтва про народження її матері ОСОБА_8 серії НОМЕР_3 ; свідоцтва про народження її діда ОСОБА_9 серії НОМЕР_4 ; свідоцтва про народження її прабаби ОСОБА_10 серії НОМЕР_5 ; документу, який нібито підтверджував постійне проживання ОСОБА_7 на території Республіки Польща - посвідки на тимчасове проживання ( karta pobytu czasowego ) серії НОМЕР_6 , виданого Мазовецьким воєводою 16.02.2022 на ім'я ОСОБА_7 , з приводу чого залишив особистий підпис у згаданій заяві, тим самим засвідчивши як факт звернення саме ОСОБА_7 до вказаної дипломатичної установи, що не відповідав дійсності, так і достовірність наданих від її імені документів, при цьому умисно проігнорувавши, що відповідно до Закону Республіки Польща «Про іноземців» документом, який засвідчує статус особи на постійне проживання в Республіці Польща, є посвідка на постійне проживання ( karta pobytu stalego ), натомість надана посвідка на тимчасове проживання ( karta pobytu czasowego ) на ім'я ОСОБА_7 являлася документом, який лише засвідчував легальне тимчасове перебування іноземця на території Республіки Польща і не міг вважатися документом, що підтверджує постійне проживання іноземця та території Республіки Польща.
У ході досудового розслідування встановлено, що продовжуючи реалізацію свого єдиного злочинного умислу, того ж дня 31.05.2022 ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Республіці Польща , що розташоване за адресою: Республіка Польща, м. Варшава, алея Я. Х. Шуха, 7 ( Aleja J. Ch. Szucha 7, 00-580 Warszawa ), обіймаючи посаду другого секретаря з консульських питань Посольства України в Республіці Польща, використовуючи своє службове становище, діючи умисно та протиправно, незважаючи на відсутність у громадянки рф ОСОБА_7 документу, який підтверджує факт її постійного проживання в Республіці Польща - посвідки на постійне проживання ( karta pobytu stalego ), та безпідставність звернення від її імені до Посольства України в Республіці Польща із заявою про набуття громадянства в порядку п. 4 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого указом Президента України від 27.03.2001 № 215, прийняв рішення про набуття останньою громадянства України з огляду на норму ст. 8 Закону України «Про громадянство України», тобто за територіальним походженням, надавши вказане рішення на затвердження Надзвичайному і Повноважному Послу України в Республіці Польща.
31.05.2022 Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща, перебуваючи у приміщенні Посольства України в Республіці Польща , що розташоване за адресою: Республіка Польща, м. Варшава, алея Я. Х. Шуха, 7 ( Aleja J. Ch. Szucha 7, 00-580 Warszawa ), отримавши згадані документи від ОСОБА_4 , будучи впевненим стосовно існування у громадянки рф ОСОБА_7 законних підстав для набуття громадянства України у зв'язку з перевіркою достовірності наданих нею документів другим секретарем з консульських питань Посольства України в Республіці Польща ОСОБА_4 , не усвідомлюючи наявності у діях останнього злочинного умислу, направленого на сприяння незаконному переправленню зазначеної особи через державний кордон України, видав довідку № 6137/КВ/19-756/Н про реєстрацію ОСОБА_7 громадянкою України.
Досудовим розслідуванням установлено, що з метою доведення свого єдиного злочинного умислу до кінця, 02.07.2022 ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні Посольства України в Республіці Польща, що розташоване за адресою: Республіка Польща, м. Варшава, алея Я. Х. Шуха, 7 ( Aleja J. Ch. Szucha 7, 00-580 Warszawa ), обіймаючи посаду другого секретаря з консульських питань Посольства України в Республіці Польща, використовуючи своє службове становище, діючи умисно та протиправно, із застосуванням функцій інформаційно-комунікаційної системи Міністерства закордонних справ України « е-Консул » та логіну доступу до неї « ОСОБА_13 », вніс до Єдиного державного демографічного реєстру відомості щодо набуття ОСОБА_7 громадянства України, а також зареєстрував заяву-анкету № 21808653 про оформлення останній паспорту громадянина України для виїзду за кордон задля подальшого його використання ОСОБА_7 як засобу для перетину державного кордону України.
Після того, в період часу з 02.07.2022 по 10.05.2023, ОСОБА_7 отримала паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 для виїзду за кордон на своє ім'я, попередньо виготовлений 01.07.2022.
0.05.2023 о 01 год 53 хв ОСОБА_7 , використовуючи паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 для виїзду за кордон на своє ім'я, виданий всупереч установленому порядку, незаконно перетнула державний кордон України в пункті пропуску « Чоп » (Дружба), ідентифікаційний номер № 210700 , розташованому: за адресою Закарпатська обл., Ужгородський р-н, м. Чоп, пл. Європейська, 2 , та виїхала поза межі України.
20.05.2023 о 21 год 41 хв ОСОБА_7 , використовуючи паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 для виїзду за кордон на своє ім'я, виданий всупереч установленому порядку, незаконно перетнула державний кордон України в пункті пропуску « Вилок », ідентифікаційний номер № 211200 , розміщеному за адресою: Закарпатська обл., Виноградівський р-н, смт. Вилок, вул. Ракоці, 142 , та в'їхала на територію України.
26.09.2025 о 09:20 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру в сприянні незаконному переправленню особи через державний кордон України шляхом надання засобів, вчиненому службовою особою з використанням службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Копія клопотання та матеріалів в його обґрунтування відповідно до частини другої статті 184 КПК України надані підозрюваному 29.09.2025.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, ураховуючи при цьому наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини першої статті 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків або інших учасників кримінального провадження; знищити або спотворити документи, що мають доказове значення.
Указані обставини на думку слідчого виправдовують застосування до підозрюваного домашнього арешту, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м'які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник підозрюваного щодо задоволення клопотання заперечував, посилаючись на недоведеність ризиків та необґрунтованість підозри. Просив урахувати, що вказані у клопотанні події відбувались на початку повномасштабного вторгнення, за результатами службового розслідування ОСОБА_4 не був притягнений до дисциплінарної відповідальності, має подяки від МЗС України за сумлінне виконання службових обов'язків, ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, на його утриманні перебуває дружина, яка має важке захворювання, просив у задоволенні клопотання відмовити.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Частиною другою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ураховуючи, що відповідно до частини п'ятої статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя, вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме:
- рапортом оперативних працівників ДКР СБ України № 2/3/3-13251нт від 07.11.2024 про виявлення кримінального правопорушення, відповідно до якого встановлена причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного із організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_11 , від 30.06.2025. Під час проведення вказаної процесуальної дії, серед іншого, отримані документи в електронному вигляді, внесені до Єдиного державного демографічного реєстру про набуття громадянства України ОСОБА_7 ;
- протоколом огляду від 02.07.2025 документів, отриманих в ІНФОРМАЦІЯ_11 30.06.2025. Вказаним оглядом встановлено, що 02.07.2022 ОСОБА_4 , використовуючи своє службове становище, діючи умисно та протиправно, із застосуванням функцій інформаційно-комунікаційної системи Міністерства закордонних справ України « е-Консул » та логіну доступу до неї « ОСОБА_13 », вніс до Єдиного державного демографічного реєстру відомості щодо набуття ОСОБА_7 громадянства України, а також зареєстрував заяву-анкету № 21808653 про оформлення останній паспорту громадянина України для виїзду за кордон задля подальшого його використання ОСОБА_7 як засобу для перетину державного кордону України;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні Міністерства закордонних справ України , від 12.06.2025. Під час проведення вказаної процесуальної дії отриманий тимчасовий доступ до оригіналів матеріалів справи щодо оформлення громадянства України за територіальним походженням та документування паспортом громадянки України для виїзду за кордон ОСОБА_7 . Вказані документи містять лист директора Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України № 71/07-910-72617-ВН від 04.101.2022, згідно якого встановлені порушення вимог законодавства України, допущенні ОСОБА_4 під час розгляду клопотань з питань оформлення (набуття) громадянства України, посадову інструкцію другого секретаря з консульських питань Посольства України в Республіці Польща, накази про призначення ОСОБА_4 на посади, заяву ОСОБА_7 про оформлення громадянства України за територіальним походженням, де міститься рішення ОСОБА_4 про набуття останньою громадянства України з огляду на норму ст. 8 Закону України «Про громадянство України», а також заяву-анкету ОСОБА_7 для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру із рішенням, підписаним ОСОБА_4 про здійснення останнім перевірки та внесення інформації до Реєстру;
- висновком експерта № СЕ-19-25/36835-ПЧ від 16.09.2025 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи, згідно якого рукописні записи «ІІ секретар ОСОБА_14 » та підписи від імені ОСОБА_4 в рішенні за результатами розгляду заяви-анкети ОСОБА_7 для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру виконані ОСОБА_4 ;
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні Міністерства закордонних справ України , від 07.08.2025. Під час проведення вказаної процесуальної дії отриманий тимчасовий доступ до документів особової справи ОСОБА_4 , зокрема і до наказу Державного секретаря Міністерства закордонних справ України від 15.10.2019 № 2257-ос, згідно якого ОСОБА_4 з 25.1.2019 на час довготермінового відрядження призначено на посаду віцеконсула Консульства України в Єкатеринбурзі та наказу Державного секретаря Міністерства закордонних справ України від 19.04.2022 № 493-ос, відповідно до якого ОСОБА_4 з 08.03.2022 переведено з посади віцеконсула Консульства України в Єкатеринбурзі на посаду другого секретаря Посольства України в Республіці Польща;
- листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 19/30424-25-Вих від 11.04.2025, відповідно до якого встановлено, що на час звернення до Посольства України в Республіці Польща із заявою про набуття громадянства України та заявою про внесення інформації до Єдиного Державного демографічного реєстру, згідно відомостей про перетин кордону України ОСОБА_7 , остання перебувала в Україні;
- листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 19/74932-25-Вих від 18.04.2025, відповідно до якого встановлено, що 10.05.2023 о 01 год. 53 хв. ОСОБА_7 , використовуючи паспорт громадянина України серії НОМЕР_7 для виїзду за кордон на своє ім'я, виданий всупереч установленому порядку, незаконно перетнула державний кордон України в пункті пропуску « Чоп » (Дружба) та виїхала поза межі України, а 20.05.2023 о 21 год. 41 хв., використовуючи даний паспорт незаконно перетнула державний кордон України в пункті пропуску « Вилок », що за адресою Закарпатська обл., Виноградівський р-н, смт. Вилок, вул. Ракоці, 142 , та в'їхала на територію України.
- листом - відповіддю на запит Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України № 71/16-527/8-115817 від 24.09.2025, згідно змісту якого встановлено, що відповідно до Закону Республіки Польща «Про іноземців» документом, який засвідчує статус особи на постійне проживання в Республіці Польща, є посвідка на постійне проживання ( karta pobytu stalego ), натомість надана посвідка на тимчасове проживання ( karta pobytu czasowego ) на ім'я ОСОБА_7 являлася документом, який лише засвідчував легальне тимчасове перебування іноземця на території Республіки Польща і не міг вважатися документом, що підтверджує постійне проживання іноземця та території Республіки Польща;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 19.09.2025, під час проведення якого свідок вказав на ОСОБА_4 , як на причетну до вчинення злочину особу;
- іншими матеріалами кримінального провадження, в сукупності.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя ураховує те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення, а відтак доводи сторони захисту про протилежне слідчий суддя не приймає.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України.
Відповідно до положень статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно зі статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя враховує як положення КПК України, так і вимоги пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно враховувати, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Установлено, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, визначене місце проживання, має на утриманні дружину, яка важко хворіє, позитивно характеризується за місцем роботи, має подяки МЗС України за сумлінне виконання службових обов'язків.
Слідчим суддею, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , даних, що характеризують його особу, встановлено, що клопотання не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Долучені до клопотання докази містять дані щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого діяння, однак не містять обґрунтованих доказів щодо наявності ризиків указаних у клопотанні, передбачених статтею 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно з частиною п'ятою статті 9 КПК України є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11.07.2006, де зазначено, що «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». У справі «Мамедова проти росії» № 7064/05, рішення від 01.06.2006, Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Доказів того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків або інших учасників кримінального провадження; знищити або спотворити документи, що мають доказове значення, слідчому судді не надано.
Твердження з приводу існування таких ризиків є сумнівними, з урахуванням встановлених обставин вчинення кримінального правопорушення та даних, які характеризують особу підозрюваного, та як наслідок розцінюється як домисел, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаного слідчому судді не надано, а тому такі твердження є лише припущеннями слідчого.
При цьому, ризик переховування підозрюваного не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого застосування покарання та під впливом можливого тягаря призначення такого покарання у майбутньому.
Дані про особу підозрюваного, який характеризується позитивно, раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, визначене місце проживання, має на утриманні дружину, яка важко хворіє, свідчить на користь останнього, та з урахуванням обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_4 , в свою чергу спростовує доводи слідчого щодо можливості існування неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та свідчить про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання.
Водночас, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, ураховуючи, що стороною обвинувачення було доведено наявність обґрунтованої підозри, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри, дійшов висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12024000000002413 від 26.11.2024, а саме до 25.11.2025 включно, з одночасним покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Керуючись статтями 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме до 25.11.2025 включно.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;
- не відлучатись за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покладається на слідчого у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1