Справа № 756/9178/24
Провадження № 4-с/756/79/25
Оболонський районний суд міста києва
07 листопада 2025 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пукала А.В.,
за участю
секретаря судового засідання Зінець К.Б.,
представника скаржника Калюжного В.В.,
стягувача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Київського міського центру зайнятості, суб'єкт оскарження: головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць Інна Миколаївна, боржник: Київський міський центр зайнятості, стягувач: ОСОБА_1 , на постанову та дії державного виконавця,
встановив:
Скаржник звернувся до Оболонського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просив:
- зупинити виконання постанови про накладення штрафу, винесеної 13.08.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць І.М.;
- визнати незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць І.М. при винесенні постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
- скасувати постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, винесену 13.08.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць І.М.
Свої вимоги скаржник обґрунтував наступним.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22.04.2025 у справі № 756/9178/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
За твердженням скаржника, на виконання частини рішення, допущеної до негайного виконання, 23.04.2025 видано наказ № 118-к про поновлення ОСОБА_1 на зазначеній посаді, визначено робоче місце та встановлено посадовий оклад і надбавки. 24.04.2025 їй нараховано 16 558,66 грн і виплачено 12 750,17 грн (утримано ПДФО 2 980,56 грн та військовий збір 827,93 грн).
За твердженням скаржника, попри фактичне виконання негайної частини рішення 23.04.2025, постановою про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 13.08.2025 розпочато примусове виконання, а 13.08.2025 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн за нібито невиконання рішення. Скаржник наголосив, що Київський міський центр зайнятості 26.06.2025 подав заяву про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням негайної частини рішення суду, до якої додав копії виконання рішення суду.
На думку скаржника, державний виконавець при накладенні штрафу не перевірив належним чином факт виконання боржником рішення та не з'ясував причин невиконання чи неналежного виконання.
З огляду на викладене, заявник просить зупинити виконання постанови державного виконавця від 13.08.2025 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 до розгляду скарги, оскільки рішення суду в частині негайного виконання виконано 23.04.2025, а подальше стягнення штрафу є передчасним та таким, що завдає шкоди правам та інтересам боржника.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18 вересня 2025 року скаргу було прийнято до розгляду та призначено судовий розгляд.
22.09.2025 від ОСОБА_1 надійшли заперечення на скаргу, в яких вона просила відмовити в задоволенні скарги, оскільки рішення суду про поновлення на роботі фактично не виконане: роботодавець видав формальний наказ від 23.04.2025 № 118-к, але не ввів посаду консультанта роботодавця до чинного штатного розпису; не скасував наказ про незаконне звільнення від 02.07.2024 № 227-к; не поновив з дати незаконного звільнення (09.07.2024), а прийняв на роботу з 23.04.2025, що перериває трудовий стаж; змінив умови оплати (зменшені надбавки), не відновив відпустки, не допустив до повного обсягу посадових обов'язків (немає доступу до ЄІАС), тобто поновлення є не фактичним, а формальним виконанням рішення суду.
ОСОБА_1 зазначає, що постанова державного виконавця про штраф від 13.08.2025 винесена правомірно, оскільки встановлено невиконання рішення суду.
У судовому засіданні представник скаржника підтримав скаргу з наведених у ній мотивів та просив її задовольнити.
Стягувач ОСОБА_1 заперечила проти задоволення скарги з наведених у запереченнях мотивів.
Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць Інна Миколаївна в судове засідання не прибула, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22.04.2025 по справі № 756/9178/24 позов ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди було задоволено частково.
Рішенням було вирішено:
- поновити ОСОБА_1 на посаді консультанта роботодавця відділу взаємодії з роботодавцями Оболонського управління Київського міського центру зайнятості;
- стягнути з Київського міського центру зайнятості на користь ОСОБА_1 159 425 грн 19 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу включно з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов'язкових платежів та 10 000 грн 00 коп. компенсації моральної шкоди та 108 грн 36 коп. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.
Зазначеним рішенням було допущено негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді консультанта роботодавця відділу взаємодії з роботодавцями Оболонського управління Київського міського центру зайнятості, а також стягнення на її користь з Київського міського центру зайнятості заробітної плати у межах суми платежу за один місяць в розмірі 16 558 грн 66 коп. з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов'язкових платежів.
Постановою Київського апеляційного суду від 17 липня 2025 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 квітня 2025 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в частині розподілу судових витрат в дохід держави змінено.
Було вирішено:
- стягнути з Київського міського центру зайнятості на користь ОСОБА_1 158 655,02 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів.
- стягнути з Київського міського центру зайнятості в дохід держави судовий збір у розмірі 4196,63 грн.
В іншій частині рішення залишено без змін.
23.04.2025 Оболонським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист.
23.04.2025 Київським міським центром зайнятості винесено наказ № 118-к, яким поновлено ОСОБА_1 на посаді консультанта роботодавця відділу взаємодії з роботодавцями Оболонського управління Київського міського центру зайнятості.
Зазначеним наказом ОСОБА_1 встановлено посадовий оклад у розмірі 5 800 грн та надбавки за інтенсивність праці та за вислугу років, визначено робоче місце.
24.04.2025 ОСОБА_1 було нараховано 16 558,66 грн та виплачено 12 750,17 грн (утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 2 980,56 грн та військовий збір у розмірі 827,93 грн), що підтверджується платіжними інструкціями № 2566 від 24.04.2025, № 2568 від 24.04.2025, № 2569 від 24.04.2025.
Постановою від 13.05.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць І.М. було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.
Наказом Київського міського центру зайнятості № 451 від 14.05.2025 «Про встановлення посадового окладу ОСОБА_1 » ОСОБА_1 , консультанту роботодавця відділу взаємодії з роботодавцями Оболонського управління Київського міського центру зайнятості, встановлено посадовий оклад у розмірі 12 500 грн.
Згідно з табелями обліку використаного часу стягувач відпрацювала: у квітні 2025 року - 6 робочих днів, у травні - 20, а в червні - 7.
Поновлення на роботі - це повернення працівника в попередній стан, який існував до його незаконного звільнення, а тому правовими наслідками поновлення на роботі працівника є надання йому попередньої роботи (посади), з тими ж функціональними обов'язками, які мали місце до звільнення. Обов'язком боржника є не лише видання наказу (розпорядження) про поновлення працівника на роботі, а й фактичний допуск поновленого працівника до виконання попередніх обов'язків.
Вказаний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26 травня 2022 року у справі № 640/4699/20.
У постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року (справа № 6-33цс14) зроблено висновок, що звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Таким чином, аналіз зазначених правових норм у їх сукупності з положеннями статті 43 Конституції України та статті 240-1 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що за змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.
Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання попередніх обов'язків на підставі відповідного акту органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника. Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника, вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 23.06.2025 зобов'язано Київський міський центр зайнятості протягом 30 календарних днів з дня отримання ухвали подати до суду звіт про виконання судового рішення у цивільній справі № 756/9178/24 в частині поновлення на роботі, що підлягає негайному виконанню.
Як встановлено судом, 24.06.2025 Київським міським центром зайнятості було скеровано заяву про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням негайної частини рішення суду. До заяви додано копію наказу № 118-к про поновлення ОСОБА_1 на посаді та платіжні інструкції щодо перерахування їй заробітної плати. Заява зареєстрована в Автоматизованій системі виконавчого провадження 26.06.2025.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 11.08.2025 прийнято звіт Київського міського центру зайнятості. В ухвалі зазначено, що рішення суду в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати у межах суми платежу за один місяць в розмірі 16 558 грн 66 коп. з послідуючим утриманням з цієї суми податків і обов'язкових платежів виконано у повному обсязі.
13.08.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць І.М. було винесено постанову про накладення штрафу на Київський міський центр зайнятості у розмірі 5 100 грн, в тексті постанови зазначено, що станом на 13.08.2025 інформація про повне, фактичне виконання вказаного рішення суду до відділу не надходила.
Відповідно до Розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, постанова як окремий документ має містити, серед іншого, мотивувальну частину із зазначенням мотивів, з яких виконавець прийняв відповідне рішення (дійшов певних висновків), і посилання на норму закону, на підставі якого винесено постанову.
В порушення вказаних вимог постанова не містить мотивів неврахування заяви боржника про виконання рішення суду та долучені до неї докази.
За таких обставин відсутні підстави вважати таку постанову обґрунтованою та такою, що відповідає засадам виконавчого провадження, визначеним ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», адже боржник, який був підданий заходам примусу, позбавлений можливості розуміти причини застосування таких заходів, з'ясувати, яка поведінка боржника у розумінні державного виконавця є правомірною, та, відповідно, передбачити наслідки своїх дій, що є складовою принципу правової визначеності.
При цьому, станом на момент винесення оскаржуваної постанови, як зазначено в ухвалі від 11.08.2025, суд констатував виконання рішення суду в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.
Враховуючи, що скаржник навів обґрунтовані доводи щодо поважності причин пропуску строку оскарження постанови (використання інших судових процедур захисту своїх прав, зокрема, звернення до адміністративного суду з позовною заявою), наявні підстави для поновлення строку оскарження.
Таким чином, скарга підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 260 ЦПК України, суд -
Визнати поважними причини пропуску строку для подання скарги та поновити строк для подання скарги.
Скаргу Київського міського центру зайнятості - задовольнити.
Визнати неправомірною та скасувати постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, винесену 13.08.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Коломієць Інною Миколаївною.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Андрій ПУКАЛО