Справа № 756/11104/24
Провадження № 2/756/706/25
29 жовтня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 - Нікітіна О.С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Києва в порядку загального позовного провадження заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Нікітіна О.С. про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Департамента будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації»), треті особи: ОСОБА_3 , Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», про визнання недійсними договорів про участь у фонді фінансування будівництва, про визнання недійсними та скасування наказів, скасування свідоцтв про право власності, визнання недійсними актів приймання-передачі, скасування державної реєстрації з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно, зобов'язання відновлення становища, що існувало до порушення та заборону вчиняти певні дії,
У провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Департамента будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації»), треті особи: ОСОБА_3 , Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», про визнання недійсними договорів про участь у фонді фінансування будівництва, про визнання недійсними та скасування наказів, скасування свідоцтв про право власності, визнання недійсними актів приймання-передачі, скасування державної реєстрації з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно, зобов'язання відновлення становища, що існувало до порушення та заборону вчиняти певні дії.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 20.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
21.10.2025 до суду від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Нікітіна О.С. надійшла заява, у якій просить на підставі п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України зупинити провадження у даній справі №756/11104/24 до вирішення справи № 756/3761/25 та набрання рішенням у ній законної сили, з підстав наведених у заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Нікітін О.С. у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання про зупинення провадження та просив його задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки дане питання вже розглядалося та ухвалу про зупинення провадження у даній справі, було скасовано апеляційною інстанцією.
Інші учасники судового процесу у засідання суду не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися.
Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідачі користуються правами, передбаченими положеннями ст.ст. 43, 39 ЦПК України, зокрема: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
За ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Крім цього, відповідно до ч.ч. 5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Верховний Суд у постанові від 02.12.2024 у справі № 638/2334/23 прийшов до висновку, що застосування висновків Верховного Суду здійснюється судами не з урахуванням форми судочинства, а з огляду на критерій подібності правовідносин.
Водночас подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями. Серед цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб'єктний і об'єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, потрібним є специфічний суб'єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об'єкт.
На предмет подібності потрібно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність потрібно також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункти25-27, 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021у справі № 233/2021/19(провадження № 14-166цс20).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст.32 Конвенції питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід'ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції, кожна держава - учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, а і реальним (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції», заява № 12964/87, § 59).
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства.
Порядок та умови зупинення провадження у цивільній справі врегульовано нормами ст.ст. 251, 252 ЦПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
При цьому, ЦПК України закріплює два види зупинення провадження у справі: (1) обов'язковий, за наявності якого суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ст. 251 ЦПК України); (2) необов'язковий (факультативний), коли зупинення провадження у справі є правом суду (ст. 252 ЦПК України).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Питання щодо зупинення провадження у справі з підстави, визначеної п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України було неодноразовим предметом розгляду Верховним Судом.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення (постанова Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №914/2150/18).
Зупинення провадження у справі - це врегульована законом й оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, до моменту, коли ці обставини перестануть існувати або будуть вчинені необхідні дії (постанова КГС ВС від 25.06.2025 у справі № 922/4460/21)
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі, суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду такої справи.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.12.2021 у справі № 761/33089/20 (провадження№ 61-18470св21) визначено, що тлумачення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України свідчить, що обов'язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов:
1) об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі;
2) пов'язаність справ пов'язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що: «метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статі і 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, така підстава зупинення провадження, як неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи, застосовується у тому разі, коли в тій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цій справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Відповідно до заявлених позовних вимог в даній справі позивач просить:
- визнати недійсними договори про участь у фонді фінансування будівництва «Столиця-1» виду А, укладених між ТОВ КБ «Столиця» та ОСОБА_2 №1331029 від 06 листопада 2006 року та №1331030 від 24 листопада 2006 року;
-визнати недійсним та скасувати накази головного управління житлового забезпечення м.Києва про оформлення права власності нерухомого майна за ОСОБА_2 №1105/С/КІ від 14 липня 2009 року та №582-С/КІ від 14 квітня 2009 року;
-скасувати свідоцтво про право власності НОМЕР_1 , видане Головним управлінням житлового забезпечення м.Києва про те, що квартира АДРЕСА_1 дійсно належить ОСОБА_2 ;
-скасувати свідоцтво про право власності НОМЕР_2 , видане Головним управлінням житлового забезпечення м.Києва про те, що квартира АДРЕСА_2 , дійсно належить ОСОБА_2 ;
-визнати недійсним акт прийому-передачі об'єкту інвестування - квартири АДРЕСА_3 від 03 грудня 2008 року за підписом ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ;
- визнати недійсним акт прийому-передачі об'єкту інвестування - квартира АДРЕСА_4 від 03 грудня 2008 року за підписом ЗАТ «Трест Київміськбуд-1» ОСОБА_4 та ОСОБА_2 ;
- скасувати державну реєстрацію прав з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно - квартири АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 , які належать ОСОБА_2 ;
- зобов'язати ОСОБА_2 відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом приведення квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , місць загального користування та частин майна, яке перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку поза межами власності ОСОБА_2 , в яких ним були виконані певні види робіт, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 ;
- заборонити ОСОБА_2 проводити будь-які будівельні роботи в місцях загального користування та в частині майна, що перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_5 .
Вказані позовні вимоги ОСОБА_5 обґрунтовував порушенням його прав як власника групи нежитлових приміщень НОМЕР_3 багатоквартирного будинку АДРЕСА_5 .
Судом встановлено, що у провадженні Оболонського районного суду міста Києва перебуває справа №756/3761/25 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації права власності, предметом якого є визнання недійсним договору інвестування у нерухомість №133-5-ВПП (2) від 06.02.2008, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-1», визнання недійсним договору інвестування у нерухомість №133-4-ВПП (2) від 22.07.2008, укладеного між ОСОБА_1 та ЗАТ «ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-1», скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А. про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 , а саме: рішення №62104211 від 07.12.2021 про державну реєстрацію прав на Приміщення НОМЕР_3, площею 90,33 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , та рішення №62104980 від 07.12.2021 про державну реєстрацію прав Приміщення НОМЕР_4, площею 42,48 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .
Встановлення наявності чи відсутності у ОСОБА_5 права власності на приміщення НОМЕР_5, площею 90,33 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , має значення для правильного розгляду даної справи за позовом ОСОБА_5 у частині позовних вимог про відновлення становища, яке існувало до порушення, та заборону вчинити певні дії.
З огляду на предмет та підстави позову, задоволення позову ОСОБА_2 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації права власності у справі № 756/3761/25, яка розглядається Оболонським районним судом міста Києва виключає можливість задоволення позовних вимог, вирішення у повній мірі позову ОСОБА_5 в даній справі у частині відновлення становища, яке існувало до порушення, та заборону вчинити певні дії. Отож, у суду відсутня можливість надати оцінку всім істотним обставинам в рамках розгляду даної справи. Відтак, розгляд даної справи є неможливим до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 756/3761/25.
Подібного висновку дійшов Київський апеляційний суд у постанові від 30.09.2025 у справі № 756/2752/25.
Відтак, стороною відповідача доведено те, що існують обставини відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, що унеможливлюють продовження розгляду цивільної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі, а тому наявні підстави для зупинення провадження по справі.
Стосовно доводів позивача про те, що питання про зупинення провадження у даній справі вже розглядалося та ухвалу про зупинення провадження у даній справі, було скасовано апеляційною інстанцією, слід зазначити наступне.
Так, ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 04.04.2025 було зупинено провадження у даній цивільній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №756/3761/25.
Постановою Київського апеляційного суду від 25.07.2025 ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 04.04.2025 про зупинення провадження у справі скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що суд першої інстанції не обґрунтував, у чому саме полягає матеріально-правовий зв'язок між даною справою та справою №756/3761/25, тобто не мотивував, які саме факти, встановлені в іншій справі, будуть мати преюдиційне значення для цієї справи, та в чому полягає неможливість самостійного встановлення судом обставин, що мають значення для правильного вирішення спору у цій справі.
Беручи до уваги зазначене, скасування апеляційною інстанцією зазначеної вище ухвали суду не перешкоджає повторному зверненню сторони з відповідним клопотанням про зупинення провадження у справі, обґрунтувавши його.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Нікітіна О.С. задовольнити, провадження по справі зупинити до набрання законної сили судовим рішенням в цивільній справі №756/3761/25.
Керуючись статтями 251, 253, 258-261, 353-354 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Нікітіна О.С. про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Департамента будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації»), треті особи: ОСОБА_3 , Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», про визнання недійсними договорів про участь у фонді фінансування будівництва, про визнання недійсними та скасування наказів, скасування свідоцтв про право власності, визнання недійсними актів приймання-передачі, скасування державної реєстрації з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно, зобов'язання відновлення становища, що існувало до порушення та заборону вчиняти певні дії - задовольнити.
Зупинити провадження у цивільній справі №756/11104/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», Публічного акціонерного товариства «Банк Столиця», Департамента будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації»), треті особи: ОСОБА_3 , Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», про визнання недійсними договорів про участь у фонді фінансування будівництва, про визнання недійсними та скасування наказів, скасування свідоцтв про право власності, визнання недійсними актів приймання-передачі, скасування державної реєстрації з одночасним припиненням речових прав на нерухоме майно, зобов'язання відновлення становища, що існувало до порушення та заборону вчиняти певні дії до набрання законної сили судовим рішенням у справі №756/3761/25 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович, про визнання недійсними договорів та скасування державної реєстрації права власності.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення суддею.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали суду складено 03.11.2025.
Суддя М. М. Ткач