ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16816/25
провадження № 3/753/6247/25
"16" жовтня 2025 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 130 ч. 1 КУпАП (протоколи серії ЕПР1 № 397492 та ЕПР1 № 397460),
ОСОБА_1 , 20.07.2025 року о 16 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Дніпровська Набережна, 17-к у м. Києві, в порушення вимог п. п. 12.1, 12.3 ПДР, не вибрав безпечну швидкість для руху, не врахував дорожню обстановку та при виникненні перешкоди для руху, яку водій об'єктивно спроможний виявити, не вжив заходів щодо зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем «Chevrolet», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , яка в свою чергу здійснила зіткнення з автомобілем марки «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , потім водій автомобіля «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 , втративши керування, здійснив зіткнення з автомобілем марки «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_4 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів з матеріальними збитками.
При цьому, ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.9 а) ПДР, керував вказаним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився за допомогою приладу «Drager», проба позитивна 2.77 ‰.
До суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи, згідно положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, не з'явилася, про причини неявки не повідомила. Враховуючи вище зазначені правові норми, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Також, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, за статтями 124, 130 КУпАП, на особисту участь у розгляді її справи чи участь її адвоката, встановлене частиною першою статті 268 КУпАП, не є абсолютним. Законом визначено випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи за статтями 124, 130 КУпАП не належить до цих випадків.
Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України» (2005 р.), у силу вимог параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
При цьому справа не є складною ні в правовому, ні у фактичному аспекті.
Крім того, клопотань про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в тому числі із використанням власних технічних засобів, до суду не надходило.
Враховуючи викладене, з метою дотримання вимоги розумного строку відповідно до статті 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважаю можливим розглядати справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Так, відповідно до вимог п. 12.1 ПДР водій під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху повинен ураховувати зокрема дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а також згідно з п. 12.3 ПДР у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, крім повного визнання останнім своєї вини, підтверджується в повному обсязі сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи, а саме даними: протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 ; схеми місця ДТП, яка складена уповноваженою особою та підписана учасниками пригоди без будь-яких зауважень, зокрема щодо місця зіткнення, характеру та локалізації механічних пошкоджень, отриманих їх транспортними засобами, а також письмовими пояснення інших учасників пригоди, наданими під час оформлення пригоди.
Сукупність викладених доказів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, що були ретельно досліджені в ході судового розгляду, дає безумовні підстави зробити висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Крім того, згідно зі ст. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до даних направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода.
За наведених обставин вважаю, що у працівників поліції були передбачені законом підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно даних роздрукованого на папері показника спеціального технічного засобу, результат тесту складає 2.77 ‰.
Як вбачається з даних роздрукованого показника з технічного засобу - Alcotest 6820, прилад № ARJL- 0258, тест № 3980 складеного відповідно до вимог спільного Наказу МВС та МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735 уповноваженою особою, результат огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння складає 2.77 ‰.
Крім того, положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Із відтворених в судовому засіданні відеозапису із нагрудної камери працівника поліції, вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти у встановленому законом порядку відповідний огляд, у зв'язку з підозрою у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, на що останній погодився, при цьому не згоди з результатами огляду не висловив. Зазначив, що вжив 150 гр горілки.
Будь-яких відомостей щодо порушення процедури огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння до суду не подано.
При цьому суд приймає до уваги те, що в разі непогодження з результатами огляду, ОСОБА_1 мав можливість повідомити про таку незгоду і в такому випадку він був би доставлений працівниками поліції до медичного закладу для проходження огляду у лікаря-нарколога.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення вказано про те, що ОСОБА_1 роз'яснені його права та обов'язки, передбачені, ст. 63 Конституції ст. 268 КУпАП і будь-яких зауважень щодо не роз'яснення даних положень останнім не заявлялось та у протоколі не зазначалось. Також, положеннями ч. 4 ст. 256 КУпАП передбачено роз'яснення вказаних прав і обов'язків особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, саме при складенні протоколу, а не при проходженні огляду.
Суттєвих порушень, які би вказували на недопустимість доказів у даній справі, а також могли вплинути на висновок щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, не встановлено.
Також, відповідно до ч. 1 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 р. № 1395, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_5 , відповідно до якої він взяв зберігання автомобіль марки «Hyundai Sonata», д.н.з. НОМЕР_1 .
З огляду на викладене приходжу до висновку, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджена в повному обсязі.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у межах санкції статей 124, 130 КУпАП.
Виходячи з норм ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення накласти у межах санкції статті встановленої за більш серйозне правопорушення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 40-1, 124, 130, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП накласти остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Відповідно до вимог ст. ст. 307-308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а у разі оскарження або внесення подання - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Крім того, роз'яснити, що після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права, вилучене посвідчення водія повертається після успішного складання іспитів на право керування транспортним засобом.
Постанова судді пред'являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя